Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя
 

Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя

Стаття 23, 1990 рік

(переклад з івриту)

Раші наводить тлумачення мудреців, які сказали про написане «цей місяць». І так пише: «Утруднився Моше щодо новомісяччя, - в якій мірі покажеться молодик щоб бути гідним для освячення, і показав йому [Творець] пальцем місяць на небосхилі і сказав йому: «Таке побачиш – і благословляй», кінець цитати.

І потрібно зрозуміти, на що в духовній роботі вказує нам те, що Моше утруднився щодо новомісяччя. А також про що говорить нам те, що Творець вказав Моше пальцем. А також слід зрозуміти те, що сказали мудреці (в трактаті «Сукка», 29): «Ісраель вважають місяцем, а ідоловірців – сонцем». На що вказує нам в духовній роботі різниця між тим, що вважають місяцем і тим, що вважають сонцем?

Відомо, що метою творіння є бажання Творця дати благо Своїм створінням. Однак для того, щоб вивести на світло досконалість Його діянь, зроблено було скорочення і приховання. Як на Тору та заповіді, адже в Торі та заповідях зодягнені благо й насолода, так і на самого Творця зроблено скорочення і приховання, як написано: «Дійсно, Ти – Всевишній прихований». Тобто Творець прихований від нас і дана нам заповідь віри, вірити в Творця, в те, що Він управляє світом управлінням добрим і добродійним.

І також коли людина починає дивитися на створіння, наскільки воно сповнено недоліків, тобто «Добрий і Добродійний» не розкритий у світі, то людина повинна вірити вище рівня знання, що управління Творця ведеться властивістю «добрий і добродійний». І попри те, що це не видно очам, має вона сказати: «Очі в них і не побачать».

Тому, коли людина починає приймати на себе тягар малхут небес, відразу ж приходять до неї чужі думки і віддаляють людину від служіння Творцю. І скільки б людина не переборювала ці думки, вони, думки відокремлення, довбають її мозок і серце. І людина думає: «Хоч зараз і не в змозі я подолати ці сторонні думки, але я чекаю нагоди, коли буде в мене більше відчуття важливості Тори та заповідей, тоді матиму сили подолати». А поки що людина полишає поле бою.

А щодо віри сказав мій пан, батько й учитель, що це є категорією низькою за важливістю для людини. Бо людина бажає все зрозуміти і знати. І тому, коли вона приймає на себе категорію віри, яка протирічить знанню, тобто знання цього не осягає, тіло не бажає прийняти на себе таку роботу. А тим більше, що це не просто робота, а повинна людина на основі «вище рамок розуму» діяти в категорії «всім серцем своїм і всією душею своєю», як сказали мудреці, «навіть коли Він забирає твою душу».

Тому через приховання, що сталося, існують при цьому підйоми й падіння. Тобто, не завжди світить людині віра. А головне те, що людина повинна вірити у винагороду й покарання. А стосовно винагороди й покарання, говорили ми багато разів про це, що справа віри у винагороду й покарання  існує в усіх станах, в котрих перебуває людина. Хоча і є відмінність між людьми щодо келім.

Є люди, в яких винагорода й покарання зодягнені в келім отримання. Тобто те, що клі отримання людини може прийняти, - це називається «винагорода». А те, коли винагорода не зможе облачитися в келім отримання, про це вони не говорять взагалі, оскільки зовсім не цікавить їх оплата, яка не облачається в їхнє бажання отримувати.

І є люди, у яких винагорода й покарання зветься «винагородою й покаранням» саме тоді, коли вони зодягаються в келім віддачі. Тобто, якщо духовною роботою вони можуть удостоїтися дати задоволення Творцю, - це називається у них «винагорода», і про цю ціль вони кажуть, що варто працювати і прийти до того, щоби мати смак і задоволення від того, що можуть діяти у віддачі Творцю.

А якщо вони бачать, що не в їхніх силах таке відчуття, це вважається в них покаранням. Тобто, Творець віддаляє їх і не бажає прийняти їх як служителів Царя, тому що Він дивиться на них як на людей не гідних цього. Тому Він не може дати їм дозвіл увійти в палац Царя і вони перебувають за межами царського палацу. І вони розуміють, чому належить їм таке покарання, - тому що вони поки що занурені в себелюбство.

І тому вся їхня робота для того, щоби Творець допоміг їм, щоб змогли вийти з себелюбства. Виходить, що загалом всі вимушені працювати в рамках винагороди й покарання, і в цьому немає різниці між одним та іншим. А відмінність тільки в тому, про які винагороду й покарання йдеться. Тому в час, коли обіцяють людині винагороду й покарання, що зодягнуті в келім себелюбства, то з боку тіла немає цьому такої вже й протидії. Бо в тій мірі, якою воно вірить у винагороду й покарання, є в людини вже пальне, щоби мати силу подолати сторонні думки, які приходять до неї і не дають їй вірити у винагороду й покарання.

Тоді як ті, для яких винагорода й покарання є саме тим, що облачається в келім віддачі, тіло протидіє цьому з усіх сил. Бо воно каже: «Якщо насправді я згоджуся з тим, що ти кажеш, що  віриш ти у винагороду й покарання, то яку винагороду ти гарантуєш мені, якщо я не буду противитись заняттям Торою та заповідями? Винагорода буде така, що ти скасуєш мене повністю, так що в мене, тобто в бажання отримувати, не буде ніяких прав. А ти бажаєш, щоб була тобі винагорода, як у царя Давида, як тлумачили мудреці те, що сказав Давид: «І серце моє скрушено в нутрі моєму», де «скрушено» означає, що вбив зле начало постом. Якщо так, якщо я повірю твоїм словам, що ти отримаєш винагороду за дотримання Тори та заповідей тим, що вб’єш мене, - виходить, та винагорода, на яку ти сподіваєшся, для мене це буквально смерть. То як я можу допомагати тобі вбити себе?»

Отже в того, хто бажає щоби винагорода й покарання були в келім віддачі, що якщо удостоїться, це буде його оплатою, певно що тіло протидіє. Тому в цій роботі починається процес підйомів та падінь. Настільки, що людина багато разів приходить до рішення, що цей шлях, - заслужити келім віддачі, щоб це було її винагородою, - робота ця не підходить їй і вона хоче втекти з цієї справи.

І в цій роботі, щоб були винагорода й покарання, коли хоче удостоїтися келім віддачі, мусить бути «приховання обличчя» вищого управління. Інакше не буде жодної можливості щоб змогла людина зробити щось на користь Творцю.

Тому, коли людина бажає прийняти на себе малхут небес, в стані періоду приховання, тоді малхут називається «місяць, що приймає світло від сонця». Але в самій малхут світло не розкрите, в її особистій категорії, як написано в Зоар: «Малхут – немає в неї від себе нічого, є тільки те, що дає їй її чоловік».

Інакше кажучи, з боку нижнього, тобто того, хто приймає на себе тягар малхут небес, не відчуває він жодного смаку особистої важливості. «Особистої» означає, що він не хоче ніякого смаку. І тільки якщо вищий дає, нижній отримує. Це зветься, що немає в неї від себе нічого, крім того, що чоловік її дає їй, - це є в неї. Але вона зі своєї сторони не бажає нічого.

Проте, людина згодна бути служителем Творця без жодних умов. Тобто, чи відчуває вона смак важливості, чи може не відчуває вона жодного смаку в роботі. Бо людина каже: «Якщо я хочу приносити задоволення Творцю, то навіщо мені дивитися, чи сама я маю задоволення від своєї роботи. І навіть коли я бачу, що робота, те, що я роблю, це не від усього серця, і не маю я відчуття, що виконую заповідь Творця, бо все наразі приховано від мене, і на мою думку, - каже людина, - немає ніякої цінності тому, що я роблю, то як я можу сказати, що Творець втішається від такої діяльності. Щонайменше, якби така віра світила б мені, що Творець радіє цьому, тоді напевно я відчувала б якесь задоволення». А відповіддю на це є те, що сказав мій батько й учитель, - що слід вірити, що коли людина виконує якусь дію, і вона бажає щоби Творець втішався б від цієї дії, яку вона робить, вже є від цього задоволення вгорі. І не важливо, яка форма тієї дії, а досить того, щоб людина бажала. Навіть коли вона бачить, що це діяння максимально низьке, так, що неможливо бути низькості, більшої за це, - це зветься, що людина йде прямим шляхом.

Тобто, людина не каже, що її дія є досконалою, і вона не бреше і не обманює себе. А говорить вона, що діяння, яке вона робить, - не може бути більше недоліків, ніж в ньому. І це правда. Але вона вірить у віру мудреців, у те, що вони кажуть нам вірити в те, що написано: «Піднесеним є Творець, а ниций побачить». Тому вона вірить, що Творець таки втішається від цього діяння.

І сказаним слід пояснити те, що ми запитували: «На що вказує те, що Моше утруднився щодо новомісяччя: в якому розмірі – побачиш і буде гідний до освячення? Треба пояснити, як сказано вище, що поняття «новомісяччя» вказує на те, коли людина починає приймати на себе тягар малхут небес. Де «початок» означатиме початок народження у людини. І тоді питання таке: яка міра прийняття малхут небес, тобто віри, яку людина приймає на себе.

І в мірі цієї віри людина і діє. А «новомісяччям» називається, що ще не відчувається віра в Творця в усіх її органах. І вже бажає вона прийняти на себе малхут, але тіло не згоджується на це і вона працює з тілом через примус. Тобто, з одного боку людина бажає вірити в Творця і любити Його, а з іншого боку тіло протидіє цьому і вона відчуває свою ницість.

Ця людина, - можна сказати про неї, що вона перебуває в стані «приховання обличчя». Тоді як ті люди, які не мають ніякої належності до віри в Творця, вони не перебувають в стані «приховання обличчя». Тобто, вони не вірять, що Творець прихований від них, тобто що Творець зробив на Себе «покриття» щоб не відчували Його – задля виправлення створіння.

Тому про них ми взагалі не говоримо. А починаємо говорити про духовну роботу з часу, коли людина приступає до прийняття на себе тягаря малхут небес. І спираючись на цю віру людина виконує Тору та заповіді. І з цього починаємо говорити про народження місяця. Тобто, як сказано: «Якої величини побачиш щоб був гідний для освячення». Тобто, про яку величину віри в людині можна сказати, що вже є в неї святість і буде можливість сказати, що Творець втішається від її діянь тому що діяння її належать до святості. Навіть коли її справи, те, що вона робить, все через примус, - зі згаданої причини, що все тіло протидіє тому, що людина хоче. А якщо так, як можна сказати, що Творець радіє цим діянням, «коли серце її не з нею».

Наприклад, якщо людина дає якийсь подарунок товаришеві своєму. І товариш знає, що хоч той дає йому подарунок, але це не від усього серця, тому що ще не любить його. Певно, що цей товариш не прийняв би від того подарунок. І в реальності ми бачимо, якщо хтось запрошує товариша на трапезу і гість знає, що запрошення це не від усього серця, а вимушено, то ясно, - якщо гість знає це, то скоріш за все не прийме його запрошення. То як людина може сказати про стан приховання, коли чинить свої діяння через примус, що Творець приймає її роботу і має задоволення від цього?

Однак, як зазначено вище, ми повинні вірити вірою мудреців у те, що вони кажуть нам, що вся наша робота, - не має значення як ми діємо, - якщо людина відносить роботу до імені Творця, навіть хай робота буде найбільш низькою, Творець втішається від цього. І людина повинна намагатися бути в радості від того, що вона може виконувати дії в час, коли перебуває в найнижчому стані.

І людина має сказати собі, що вона радіє цій роботі, і що вся вона вище рівня знання. Хоч розум і змушує думати, що ця робота не називається «роботою», тобто такою важливою дією, щоб Творець втішався би з цього. Але вона вірить вірою мудреців, які сказали нам, що Творець таки має задоволення. І це – вище рівня знання, як вже сказано. І це те, що слід пояснити, - в чому утруднився Моше щодо новомісяччя: як може бути, щоб на таку роботу в час народження місяця, - а це є станом приховання, - можна було б сказати, що це святість і що Творець радіє таким діянням. І це те, що написано: «Утруднився Моше щодо новомісяччя. І вказав йому Творець пальцем на місяць на небосхилі і сказав йому: «Таке побачиш – і освячуй».

І запитали ми: що це за натяк, що показав йому пальцем. А це так, як сказав мій батько й учитель про те, що казали мудреці: «Сказав рабі Ельазар: «В майбутньому Творець влаштує танок праведникам, і Він сидить між ними, і кожен з них вказує пальцем…» І сказав: «Вказує пальцем» - натякає на світло хохма, зване «бачення», що означає, що всі удостояться стану розкриття хохми».

І згідно з цим можемо тут пояснити: «Творець показав Моше пальцем і сказав: «Таке побачиш і освячуй», тобто як написано: «І показав йому пальцем місяць на небосхилі», і сенс цього, що народження місяця видно на небосхилі. Де «небосхил» означає екран, що розділяє, як сказали мудреці про «І утворив Всесильний склепіння небесне, і буде розділяти між водою і водою», нижні небеса плачуть, бо кажуть: «Ми бажали постати перед Царем».

Бо місяць, що є на небосхилі в час народження, перебуває в стані «приховання обличчя». І сказав Творець: «Цю величину, яку ти бачиш в час народження місяця, - таке побачиш і освячуй. Хоч це і є станом повної низькості, і весь він – вище рівня знання, тому що всі діяння поки що через примус, як сказано вище у прикладі, - і все одно, якщо ви відносите цю роботу до Мого імені, Я втішаюся від цього, начебто це було тим, коли вказують пальцем».

Як сказано вище в словах мудреців: «В майбутньому Творець влаштує танок праведникам… і кожен з них вказує пальцем…», тобто Я маю задоволення від цього так, начебто вони вже удостоїлися хохми. І тому, якщо людина переборює це і вірить вірою мудреців, вона може піднятися вгору. Тобто, каже вона Творцю: «Я бажаю підкорити себе без усяких умов, так, що Ти не зобов’язаний давати мені смак в роботі».

Тобто людина каже Творцеві: «Якщо Ти побачиш, що я буду відчувати задоволення, тоді я можу працювати заради віддачі, що і Ти будеш насолоджуватися, інакше я не можу діяти заради віддачі». Виходить, що вона диктує Творцю, як Йому поводитися з нею. Тобто згідно з розумом людини. І на це маємо сказати, що Творець говорить: «Бо не є Мої думки вашими думками».

Але людина каже: «Неважливо мені, наскільки я розумію як оцінити важливість виконання Тори та заповідей, щоб я отримала від цього велике натхнення, так, що аж все тіло підкориться Творцю і робитиме все з любов’ю і в радості. Проте тим, що я бачу, що можу виконувати роботу святості лише через примус, виходить, що не маю я поки що розуму збагнути і оцінити, Кого я обслуговую. Тобто щоби я відчула, що служу великому Царю. Якщо так, - як я можу сказати, що я працюю в святості? Адже є в мене сторонні думки проти роботи на Творця. Настільки, що я змушена все робити через примус». Однак, людина вірить вірою мудреців.

А відповідь на це така, як сказано вище, де сказав Творець: «Таке побачиш – і освячуй». Тобто, хоч людина поки що й не бачить міру важливості місяця, де місяць вказує на малхут небес. А місяць показав Творець пальцем на небосхилі, - і це є станом «приховання обличчя» для нижніх, в сенсі «І утворив Всесильний небесне склепіння, і розділив між водами, що нижче за небосхил…»

Тобто, нижні не можуть дивитися вгору, тому що існує небосхил, який приховує і відділяє від нижніх. Такою була відповідь Творця Моше, який утруднився, якої величини виглядатиме місяць, щоб був гідний освятити його. Тобто, щоб міг сказати: «Це – святість. І ця святість підноситься переді мною вгору. А я приймаю це як святість».

І показав йому пальцем. Тобто, як сказано: «Таке побачиш – і освячуй!» Тобто, як місяць на небосхилі, і перебуває в повному прихованні. А людина освячує це і каже: «Скільки б не було в мене контакту з духовним, я приймаю це з любов’ю, навіть коли робота моя через примус. А те що маю я трохи віри в Творця, це також важливо, бо я все ж таки можу схилити себе і хай і вимушено, робити щось для того, щоб дати задоволення Творцю. Це й є та малість, що є в мене». І людина має сказати: «Хай це буде в очах Його важливим, наче показує пальцем».

Отже, написано: «Ісраель вважаються місяцем, а ідоловірці вважаються сонцем». І запитали ми: чому це хоче навчити нас в духовній роботі? Слід пояснити, як сказано вище, що людина є маленьким світом, що складається з категорії «ісраель» і категорії «народи світу». Ісраель враховують як місяць, а ідоловірців враховують як сонце. Річчю важливою називається те, що враховано.

Щодо «народів світу», що в людині, це саме те, коли світить їй робота на Творця, як сонце. Тобто, як сонце називається «день», як сказали мудреці (в трактаті «Псахім», 2:2): Коли ясна тобі річ як світло, тобто як світло, що світить». Інакше кажучи, сама духовна робота світить в усьому тілі людини. Тоді вона може бути працівником і займатися Торою та заповідями. Але якщо не світить їй в усьому тілі, вона не здатна виконувати роботу святості. Ця категорія називається «народи світу», які працюють саме при сонці, тобто саме тоді, коли їм світить, а піти на подолання і працювати примусом вони не здатні абсолютно.

Тоді як категорія «ісраель», що в людині, вважається місяцем. Тобто вони [Ісраель] освячують свою роботу в час народження місяця, коли ще не видно того, що він має отримати світло від сонця. А як сказано вище: «Таке побачиш – і освячуй». Не чекаючи, аж поки засвітить їй якесь світіння і збудження згори. І людина починає працювати, і скільки б контакту не було б у неї з духовним, людина дає подяку Творцеві. Це зветься категорією «ісраель», бо саме завдяки цьому удостоїться людина підніматися сходами святості, як сказано: «За [те, що] «прикрив Моше лице своє, бо  боявся дивитися», - удостоївся «образ Творця бачив». Тобто, саме завдяки тому, що людина приймає на себе виконувати роботу в святості  без жодних умов, вона удостоюється прийти до мети творіння, а це – Його бажання дати благо Своїм створінням.,

І на кшталт цього ми бачимо, що наведено в Зоар (гл. «Берешіт», ч.3, і в «Сулам» п.14): «У цьому палаці містяться всі ті, хто терпів страждання і хвороби в цьому світі, для того, щоби виправитися повним поверненням. І дякували й вихваляли кожен день Господаря свого, і не відміняли своєї молитви ніколи». Пояснення, - бо за своєю природою людина, яка турбується перед своїм Господарем, тим що бачить себе сповненою недоліків, має сили постійно молитися про виправлення своїх недоліків. Але не може підносити хвалу й подяку Творцеві, бо на її думку, не має вона за що дякувати і хвалити. Також і з іншого боку, якщо зміцниться, щоби дякувати і вихваляти Створювача свого за міру блага Його, яку збільшує для неї кожен день і постійно, то обов’язково відчує як задовольняють її в її стані, і тоді не зможе молити і так вже й обурюватися перед Творцем щодо своїх недоліків. І каже Зоар, що перевагою цих праведників було, що вони отримували досконалість з обох сторін. І тому удостоїлися ввійти в «палац величі», що в Ґан Едені».

Виходить, відповідно, що людина повинна йти двома лініями попри те, що вони суперечать одна одній, - бо тільки завдяки цьому удостоюємося ввійти в палац Царя.