Вчення про десять сфірот

Частина шоста 

Порядок причини та наслідку

Тепер з'ясуймо порядок усіх дій, що сталися у світах дотепер у вигляді причинно-наслідкового зв’язку, тобто як кожна дія обов’язково й неодмінно обумовлена причиною, що передувала їй.

 

1) І почнемо зі світу скорочення. Так от, скорочення було зроблено, в основному, на бхіну далет, яка є бхіною малхут Нескінченності та називається центральною точкою. Однак відхід світла був з усіх десяти сфірот. І ці решімот, які залишило світло після свого відходу, називаються десятьма сфірот ігулім. І після цього було встановлено екран у малхут десяти сфірот ігулім. І тоді знову поширюється вище світло до того, що вдарає в цей екран, що в клі малхут, і від удару вищого світла в екран проявилося велике світло, що зветься відбитим світлом, і це відбите світло піднялося і облачило вище світло до кетера знизу вгору. І ці десять сфірот називаються рош де-кав. А потім знову відбите світло поширилося з вищим світлом, що в ньому, униз, в усій тій кількості, яку облачило перед цим знизу вгору в рош кава. І це поширення, що знизу вгору, називається тох і соф кава. А рош цих тох і соф кава називається першим парцуфом світу Адам Кадмон, або парцуфом Ґальґальта де-АК.

 

2) І ось уже є тут перед нами десять дій: перше – це місце, у якому утворилося скорочення, друге – десять сфірот, які залишили решімот, що звуться десятьма сфірот де-іґулім, третє – це десять сфірот, що звуться іґулім, четверте – екран, що в клі малхут, п’яте – це поширення вищого світла знову, шосте – це зівуґ де-акаа вищого світла з екраном, сьоме – це відбите світло, яке стало облаченням і бхіною отримання для вищого світла, восьме – десять сфірот де-йошер, які є рош кава, дев’яте – поширення малхут з відбитим світлом у десять сфірот згори вниз, де дев’ять перших сфірот цих десяти сфірот називаються тох кава, а малхут тих десяти сфірот називається соф кава, десяте – точки завершення кава, а звідти й нижче лише темрява, а не світло.

 

3) А тепер з’ясуємо причинно-наслідкові зв’язки, які є в цьому: перше – це місце, у якому сталося скорочення, воно спричинене відходом звідти світла Нескінченності. І ось найперша відомість щодо цього – те, що немає зникнення в духовному, і кожна найменша зміна, про яку йдеться в духовному, не означає, що перша форма зникає, а замість неї з’являється інша форма, як це ведеться в законах матеріального світу, а означає це, що перша форма залишилася на своєму місці без будь-яких змін, а згадана зміна форми означає додаток до попередньої форми, і тепер існують дві форми в одному місці. І також потрібно згадати, що закон роз’єднання в духовному є ніщо інше як відмінність властивостей. І як сокира розділяє в матеріальному, так і відмінність властивостей розділяє духовні об’єкти. Так, що коли в духовному об’єкті відбувається якась зміна, він поділяється і стає двома, так що відстань між ними є мірою відмінності властивостей, яка є між ними. І якщо різниця незначна, визначається, що вони ще близькі між собою, а якщо різниця великої міри, визначається, що вони далекі один від одного.

 

4) І ось причина скорочення й відходу світла та, що малхут Нескінченності, яка є бхіною далет, жадала більшої досконалості тотожності властивостей з вищим світлом, як пояснено вище, в ч. 1, в «Ор пнімі» і у «Внутрішньому спогляданні». І з’ясувалося там, що в самій Нескінченності не сталося жодної навіть легкої зміни через скорочення, що відбулося, а цей світ скорочення є лише додатком, що з’явився у світі Нескінченності.

А справа в тому, що в малхут Нескінченності, яка бажала більшого злиття, утворилася відмінність властивостей, тому що в Нескінченності не існувало відкритого прагнення до цього. І тому визначається, що додається тут нова форма, і вийшла назовні з малхут Нескінченності. І придбала своє особисте ім’я, що є бхіною кетер світу скорочення. І цей кетер сам поширюється на чотири бхіни, і коли розкрилася бхіна далет, що в ньому і зажадала більшої тотожності властивостей з вищим світлом, і зменшила своє бажання отримувати, відразу видалилося все світло, що було там, тому що будь-яке клі отримання, що в духовному, є бажанням отримувати, а коли зникає бажання отримувати, зникає й світло, тому що дія примусу існує, зрозуміло, тільки в матеріальному.

І ось з’ясувалися дві дії, якими є місце, у якому сталося скорочення, і десять сфірот, що залишили решімот, стають десятьма келім де-іґулім. Адже причина, прагнення до тотожності властивостей, що в малхут Нескінченності, задіяла обидві дії разом, тобто й поширення світла, і його відхід звідти. І з них походить третя дія - десять келім де-іґулім, тому що ці решімот, що залишаються після відходу, і є іґулім. Отже, ці три дії зобов’язують існування одне одного й походять одне від одного.

 

5) Дія четверта, що є екраном, що в клі малхут де-іґулім, походить від причини відходу світла з усіх чотирьох бхінот, тому що скорочення було не тільки на бхіну далет, а відхід був з усіх десяти сфірот, тому що бхіна далет була тоді усім вмістилищем для світла. І тому пробудилося тоді відразу ж бажання продовжити світло знову тільки в  усі три перші бхіни, а не в бхіну далет, тому що не могла витерпіти темряву. І через розкриття цього бажання війшла й народилася форма кореневої межі, що у світах. За сенсом написаного «досі приходь - і не більше», тобто обмеження отримання тільки виключно в перші три бхіни, і форма цього обмеження називається встановленням екрана в клі малхут, що походить від притягнення світла знову від Створювача після скорочення.

 І ось з’ясувалися дія четверта й дія п’ята, якими є екран, що в клі малхут, і поширення вищого світла заново, тому що відхід світла задіяло обох: екран і притягнення вищого світла знову до трьох перших бхінот, тому що не могла витерпіти темряву.

 

6) Дія шоста, якою є зівуґ де-акаа вищого світла з екраном, походить від особистої сили вищого світла, тому що скорочення й екран, зроблені на бхіну далет, походять від сили самого створіння, а вище світло, що притягується з Нескінченності, яке наповнювало там всю реальність без жодних будь-яких меж, не терпить цього обмеження, що вписано в екран, а бажає прийти також у бхіну далет і наповнити всю реальність згідно зі своєю природою, але екран повертає його назад силою свого обмеження. І це називається зівуґом де-акаа, адже зівуґ де-акаа походить особисто від вищого світла.

 

7) Дія сьома, якою є відбите світло, яке стало облаченням і вмістилищем для вищого світла, походить від сили удару екрана у вище світло в такій мірі, що повертає його назад, тому що вся та міра вищого світла, яка була гідною прийти в бхіну далет, і не прийшла туди через перешкоджання екрана, який повертає його назад, називається відбитим світлом. Отже, відбите світло походить від удару екрана у вище світло. І потрібно пам’ятати, що від скорочення й далі, з того часу, коли бхіна  далет припинила бути вмістилищем для вищого світла, зайняло відбите світло її місце, тобто відбите світло стало клі отримання замість бхіни далет, що була перед цим. І не може бути більше уявленим клі отримання без нього.

 

8) Дія восьма. Десять сфірот де-йошер у плані рош а-кав. Притягується відходом світла, яке було в час скорочення, як сказано в п. 5, тому що це дія п’ята. Проте зв’язуються й облачаються бути коренями парцуфа виключно відбитим світлом, як у сьомій дії. У вигляді облачення їх знизу вгору.

 

9) Дія дев’ята. І вона - від поширення малхут з відбитим світлом у ній згори вниз, у тох і соф. Притягується від екрана, що в малхут де-рош, оскільки вона є категорією виходу «з потенціалу в дію», тому що ті міра відштовхнення та міра облачення, які походять від сили екрана в десяти сфірот рош, були вони тільки в «потенціалі», тому що в дії немає там ні відштовхнення, ні облачення. А все, що зробилося в десяти сфірот рош у вигляді «потенціалу», розкривається потім в тох і соф, що зветься ґуф, практично в дії. І та міра рівня світла, якою відбите світло облачає в рош в «потенціалі», - цією ж мірою вище світло облачається в ґуфі буквально в дії. І це облачення називається «тох» ґуфа, від пе до табура. А сіюм, який зробив екран в десяти сфірот де-рош у вигляді «потенціалу», тобто удар, який зроблено щодо вищого світла, не даючи йому поширитися в бхіну далет, розкривається в ґуфі «в дії» від табура й униз, до сіюма раґлін, що зветься соф парцуфа. Так, що від сіюма раґлін парцуфа й нижче розкривється центральна точка в повній дії, коли екран зупиняє там вище світло повністю і залишає там вільний простір без світла. І тому тох гуфа визначається як позиція дев’яти перших сфірот. А соф ґуфа визначається лише як сфіра малхут, тобто властивість обмеження та сила сіюму, що в ній.

І ось з’ясувалися дія дев’ята та дія десята, якими є поширення малхут згори вниз у тох і соф, що звуться ґуфом. І точка сіюму кава, а від неї та нижче – темрява, а не світло. І екран рош задіює обидві ці речі, як пояснено.

 

10) І ось з’ясувалися причина та наслідок у справі утворення першого парцуфа АК, званого парцуфом Ґальґальта де-АК. А тепер з’ясуємо виникнення п’яти парцуфів АК одного від іншого за порядком причин і наслідків.

І з’ясуємо спочатку чинники народження парцуфа в загальній формі, тобто як воно ведеться у всіх парцуфах нарівно. А потім з’ясуємо парцуфи кожен окремо.

І ось першим чинником народження парцуфа є бітуш навколишнього світла у внутрішнє світло, одне в одне. І з цієї причини очищується екран ґуфа парцуфа й робиться чистим як екран, що в малхут де-рош. І це визначається, що піднявся та включився у вищий зівуґ де-рош разом з решімот десяти сфірот де-ґуф, включених у нього. А два вищих решімо, що в ньому, звані захаром і некевою, спричинюють в екрані де-рош два види зівуґів (дивись на початку частини «маті ве-ло маті»). І завдяки цьому взаємовключенню оновлюються екран і решімот до того, що дається взнаки, що корінь його -  з авіюту ґуфа, крім останньої бхіни, яка зникає звідти. І тоді спускаються знову в ґуф у його зовнішній частині в місце хазе, і піднімає відбите світло від екрана й угору, і притягує десять сфірот де-рош, рівень яких до пе попереднього парцуфа. А потім поширюється малхут від хазе й униз з відбитим світлом, що в ній у десять сфірот ґуфа, у тох і соф. І ці рош, тох і соф визначаються як породження й син попереднього парцуфа, які облачають його від пе де-рош до його сіюму.

 

11) І ось перед нами тут чотирнадцять дій.

1. Бітуш навколишнього й внутрішнього світел. 

2. Очищення екрана. 

3. Включення екрана в решімот десяти сфірот ґуф. 

4. Двоє вищих решімот: захар і некева. 

5. Два види зівуґів в екрані рош. 

6. Оновлення авіюту в екрані та в решімот. 

7. Прояв авіюту де-ґуф у них. 

8. Зникнення решімо останньої бхіни, що в них. 

9. Їхній вихід із рош. 

10. Їхній прихід у зовнішню частину ґуфа попереднього парцуфа в місці хазе. 

11. Зівуґ де-акаа, що відбувається на екран у місці хазе, що залучає десять сфірот де-рош.

12. Поширення малхут де-рош від хазе й нижче в бхіну ґуф, у тох і соф. 

13. Облачення на попередній парцуф.

14. Його рівень починається від пе попереднього парцуфа. 

 

12) А тепер з’ясуємо причинно-наслідкові зв’язки, що в них. Отже, перша дія, якою є бітуш навколишнього та внутрішнього світел, походить від екрана, тому що тією ж мірою, якою екран притягує та облачає внутрішнє світло, що в парцуфі, так само відштовхує навколишнє світло, що належить до парцуфа, тому що вся його здатність облачати вище світло - завдяки його удару у вище світло, що повертає всю ту міру світла, гідного поширитися в бхіну далет - назад. І не дає йому поширитися в парцуфі від його табура й униз. І відомо, що це світло, яке не може поширитися в парцуфі, є навколишнім світлом парцуфа. І тому виходить, що внутрішнє та навколишнє світло суперечать одне одному, адже міра величини внутрішнього світла облачається згідно з величиною авіюту екрана. І суперечним щодо нього є навколишнє світло, міра величини якого залежить від чистоти келім. І тому навколишнє світло очищає екран, а внутрішнє світло відходить з парцуфа. І відомо, що екран є причиною бітушу навколишнього та внутрішнього світел.

 

13) Друга дія – очищення екрана - походить від сили бітушу навколишнього світла у внутрішнє світло, як сказано вище щодо першої дії.

Третя дія, яка є включенням екрана в решімот десяти сфірот ґуфа, відбувається разом з очищенням екрана, що походить від бітуша навколишнього світла у внутрішнє світло, тому що оскільки екран очищається за порядком ступенів сфірот, отже, він проходить, входячи в кожну з них і облачається в неї в процесі свого підйому. І коли очищається до бхіни ґімель, тоді приходить і включається у сфіру зеїр анпіна. А коли очищається до бхіни бет, приходить і включається в біну і тому подібне, аж поки приходить до створювача, складаючись при цьому з усіх.

 

14) Четверта дія, яка є двома вищими решімот, захаром і некевою, і є наслідком зникнення останньої бхіни через очищення, що відбувається в кожному з парцуфів. Наприклад, після очищення парцуфа Ґальґальта зникає бхіна далет. А після очищення парцуфа АБ зникає бхіна ґімель тощо. Тобто зникає саме та частина авіюту, що в ній, яка бере участь у притягненні світла та зіткненні. Однак частина облачення, що в ній, не зникає, і вона називається захаром. І він не придатний для зівуґу з вищим світлом, окрім як у той час, коли з'єднаний із бхіною, близькою до нього, у якої є повне решімо, і вона називається його некевою. Наприклад, після очищення парцуфа Ґальґальта залишилася остання бхіна тільки в половині решімо бхіни далет, тобто тільки від властивості облачення, яке називається захар. І для того, щоб здійснити зівуґ із вищим світлом, він змушений з'єднатися з бхіною ґімель, що стала його некевою. І тоді може з'єднатися в зівуґу з вищим світлом, бо через зникнення останньої бхіни кожного парцуфа після його очищення виникає феномен захара і некеви.

 

15) П'ята дія. Це два види зівуґів в екрані рош. Приходять разом із захаром і некевою, що виникають через зникнення останньої бхіни, бо спочатку некева включається в захар, коли завдяки зівуґу з вищим світлом залучають світло на рівень "захар". А оскільки від цього зівуґу ще не відбувається одягання в келім, через брак сили притягнення в захарі, тому необхідний другий зівуґ, у якому захар включиться в некеву, і тоді вони привертають десять сфірот на рівень некеви, і від цього другого зівуґу світло стає здатним одягатися в келім, бо два види зівуґів, які здійснюються на захар і некеву в екрані рош, відбуваються через зникнення останньої бхіни після очищення парцуфа.

 

16) Шоста дія. Це оновлення авіюту в екрані й решімот, що відбувається внаслідок їхнього об'єднання з екраном рош так, що діють разом із ним у зівузі де-акаа з вищим світлом, бо нижній, який прийшов на місце вищого, стає з ним буквально одним цілим. І тому одразу ж з їхнім приходом у рош вони включають у себе авіют від низу до верху, властивий рош, і тому авіют їх самих оновлюється в них, тобто авіют, що в потенціалі, який зрештою розкривається в дії й перетворюється на властивість авіюту зверху вниз.

 

17) Сьома дія. Прояв авіюту де-ґуф в екрані та решімот, які піднялися. Відбувається разом з оновленням авіюту, набутим ними під час їхнього з'єднання з екраном рош, бо разом з оновленням їхнього авіюту одразу ж стає помітною в решімот властивість «згори вниз», присутня в них, тобто авіют ґуф, якого, вже коли вони очистилися від усього авіюту, що в них, було зовсім непомітно, що вони суть сфірот де-ґуф, тому що тоді вони були абсолютно пасивні і тому були подібні до властивості рош, і вони піднялися та з'єдналися з екраном де-рош. Однак після того, як набули авіюту в потенціалі в екрані де-рош і решімот почали оживати, тоді одразу ж проявився разом із цим певною мірою авіют ґуфа, «записаний» в них відтоді, коли вони були в ґуфі. І це визначається як відмінність властивостей по відношенню до малхут де-рош.

 

18) Восьма дія - це зникнення решімо останньої бхіни, що в них. Відбувається внаслідок співудару навколишнього світла, дія якого проявляється здебільшого щодо останньої бхіни, від якої не лишається решімо. 

Дев'ята дія - це їхній вихід із рош. Відбувається через прояв їхнього авіюту, як зазначено вище в п. 17. Визначається як відмінність властивостей від малхут де-рош, бо відмінність властивостей і вихід назовні - це одне й те саме, як відомо.

 

19) Десята дія. Це їхній, екрана та решімот, прихід у зовнішню частину ґуфа попереднього парцуфа на місце хазе. Є наслідком зникнення останньої бхіни. Наприклад, після очищення парцуфа Ґальґальта де-АК, коли екран і решімот піднімаються в рош і повертається до них їхній авіют без останньої бхіни, виявляється, що в них є тільки бхіна ґімель від того авіюту ґуф, що був у них до очищення, яка називається "хазе", бо бхіна далет - це остання бхіна, яка зникла з них під час очищення. І тому цей рівень, який виходить на авіют бхіни ґімель, вважається зовнішнім щодо попереднього парцуфа, бо той, хто має більший авіют, визначається як більш внутрішній і вищий, як відомо. І тому вони зовнішні щодо парцуфа Ґальґальта, який є бхіною далет.

 

20) Одинадцята дія. Це зівуґ де-акаа, здійснений на екран, що в місці хазе. Відбувається через включення екрана в малхут рош, який, включившись, здобув авіют "у потенціалі" від екрана де-рош, як зазначено вище в пункті 16. І тому, незважаючи на те, що він змушений спуститися з рош через авіют де-ґуф, що проявляється в решімот, включених до нього, усе одно цього ще не достатньо для авіюту келім, щоб він по-справжньому проявився в дії. І тільки після того, як він утворює спочатку за допомогою вищого зівуґу десять сфірот де-рош від низу до верху в потенціалі, лише після цього поширюється малхут у десять сфірот, «від неї і в неї» згори до низу, у келім, для облачення в дії в тох і соф. 

І ось було з'ясовано дію одинадцяту - зівуґ де-акаа, і дію дванадцяту - поширення малхут де-рош від хазе й униз до бхінот ґуф, у тох і соф. І обидва вони походять від сили підйому і включення екрана в малхут рош.

 

21) Тринадцята дія. Одягання на попередній парцуф. Походить від відходу світел ґуфа попереднього парцуфа та зв’язана з цим, тому що новий парцуф наповнює своїм світлом келім, що спорожнилися від своїх світел у час очищення екрана і його підйому в рош. І це називається, що він облачає його своїми новими світлами.

 

22) Чотирнадцята дія. Коли його рівень починається від пе попереднього парцуфа. Це походить в силу його народження й утворення звідти, як гілки, прикріпленої до місця її народження й живлення від кореня. Так новий парцуф, весь корінь якого походить від сили включення екрана ґуфа в малхут де-рош, що зветься пе, і тому його рівень прикріплений там і звідти він починається.

 

23) І ось було з'ясовано чотирнадцять дій, що приводять до народження й утворення парцуфа від парцуфа в загальному вигляді, однаковому для всіх парцуфів, як кожна дія спричинена тим, що передувало їй і повністю зумовлена ним. А тепер з'ясуймо послідовний вихід п'яти парцуфів АК у порядку причини та наслідку. 

І вже було з'ясовано десять дій, здійснених для утворення парцуфа Ґальґальта де-АК у порядку причини й наслідку (див. вище п. 1). І ось після того, як було повністю завершено парцуф Ґальґальта, почалося зіткнення навколишнього і внутрішнього світел, а після нього - усі чотирнадцять дій, зазначених вище, поки не утворився з нього парцуф АБ де-АК з рош, тох і соф. І знаходиться пе парцуфа АБ у місці хазе парцуфа Ґальґальта, бо бхіна далет, що називається табуром Ґальґальти, не була включена в екран АБ, бувши останньою бхіною, яка зникла разом з очищенням. І тому розташовані десять сфірот де-рош АБ від місця хазе до пе парцуфа Ґальґальта.

А його сіюм раґлаїм знаходиться вище табура Ґальґальти, бо там бхіна далет, а в АБ немає нічого від бхіни далет, і тому він не може поширитися нижче табура Ґальґальти.

 

24) А після того, коли завершилися рош, тох, соф парцуфа АБ, повторився також і в ньому бітуш внутрішнього й навколишнього світел, що спричинило всі чотирнадцять вищевказаних дій аж до утворення з нього парцуфа САҐ де-АК з рош, тох і соф - третього парцуфа АК. І в ньому також екран його рош стоїть не в місці табура де-АБ, тобто в бхіні ґімель де-ґуф, що є табуром у АБ, а в його хазе. Оскільки остання бхіна АБ не включена в екран де-САҐ, тому що зникла з очищенням екрана, як було сказано вище. А від хазе до пе де-АБ розташовані десять сфірот рош де-САҐ, а від хазе й нижче виникли десять сфірот ґуф де-САҐ у тох і соф аж до сіюм раґлаїм першого парцуфа АК, що зветься Ґальґальта. 

 

25) І тут, у парцуфі САҐ, додаються дві дії, яких не було в парцуфі АБ. Перше - це те, що він поширився також від табура й нижче Ґальґальти де-АК, і облачився, та почав світити в келім Ґальґальти де-АК, що від табура й нижче. Друге - те, що він розділився на два парцуфи табуром Ґальґальти де-АК: від табура й вище він називається АБ де-САҐ, або таамім де-САҐ, а від табура Ґальґальти й нижче він називається САҐ, МА, БОН де-САҐ, або некудот, таґін, отійот де-САҐ.

Дія перша. Тобто те, що поширюється також униз від табура Ґальґальти, поширюється, оскільки поки що не було скорочення на світло біни, що заважало б світити в бхіну далет, тому що перше скорочення було тільки на світло хохма. І тому парцуф АБ, рівень якого до хохми, не міг поширитися нижче табура Ґальґальти, туди, де місце бхіни далет. Але парцуф САҐ, рівень якого лише до біни, міг через це світити також і бхіні далет.

Дія друга. Вона є поділом на таамім і некудот. Походить від першої дії і також від сили захара парцуфа САҐ, тому що захар де-САҐ є бхіною ґімель де-ітлабшут, коли в першому зівуґу рош притягнув рівень хохми, що облачає в клі кетера САҐ. І тому клі кетера САҐ, у якому є світло хохма, мусило також закінчитися на табурі, як і парцуф АБ. І тому називається кетер де-САҐ, що простягається до табура іменем АБ де-САҐ, або таамім. Однак нижче кетера світло захара не може поширитися. І тому решта дев'ять нижніх сфірот де-САҐ поширилися від табура Ґальґальти й нижче, бо немає в них світла хохми, а є лише світло біни, на яку поки що не поширюється скорочення, як сказано вище. І тому ця частина називається САҐ де-САҐ, щоб вказати на те, що немає там нічого від властивості АБ.

 

26) А після того, як завершилися рош, тох, соф парцуфа САҐ, також знову й у ньому відбувається бітуш навколишнього та внутрішнього світел, і решта чотирнадцять дій, пов'язаних із ним - аж до утворення з нього четвертого парцуфа АК, що зветься МА і БОН де-АК. І також МА і БОН утворився двома відокремленими один від одного парцуфами над табуром Ґальґальти де-АК подібно до парцуфа САҐ, від якого вони походять. 

Однак у порядку утворення парцуфа МА і БОН додалося кілька дуже важливих дій, бо вони заснували дію сполучення властивостей рахамім і дін, що вважається першим початком світів, бо не було б взагалі існування світів без них. 

І коренева причина всіх цих додаткових дій, що відбуваються тут, - це поширення Некудот де-САҐ від табура й нижче де-АК, тобто всередину келім де-НЕГІ Ґальґальти, що належать до бхіни далет, тому що завдяки цьому з’єднався САҐ, який є бхіною бет і першою гей де-АВАЯ з НЕГІ парцуфа Ґальґальта, які є бхіною далет і нижньою гей де-АВАЯ. І це спричинило друге скорочення де-АК на зразок першого скорочення, яке було в Нескінченності, тому що, як і перші скорочення, було на бхіну далет, так зробилося тут скорочення на бхіну бет. І так само, як перше скорочення видалило світло з усіх чотирьох бхінот, а після цього знову притягнуло тільки дев’ять перших виключно, так відбулося й тут скорочення на бхіну бет і видалило світло з усього ґуфа де-САҐ. І після цього знову притягнуло тільки дві сфіри, кетер і хохму, у кожному рош, тох, соф, що в цьому парцуфі МА і БОН.

І так само, як у першому скороченні припинився кав світла Нескінченності до малхут де-НЕГІ де-АК, яке є місцем олам а-зе, що залишилося без світла, так і в другому скороченні, що тут, припинилося світло кава від Нескінченності до біни де-НЕГІ де-АК, і залишилися біна, і зеїр анпін, і малхут нижче точки скорочення без світла. І знай, що з цього придбала біна, що в усіх ступенях, ім’я Брія, що від вислову «ле-бар», назовні, як сказано, «батей барай», зовнішні приміщення, що означає «назовні», тому що через друге скорочення, що сталося тут, вийшла біна з усіх ступенів за межі ступеня, так що біна рош стала бхіною ґуф, а біна, що вище табура, стала категорією нижчою за табур, а біна НЕГІ вийшла повністю з усієї будови парцуфа й залишилася без світла на зразок точки цього світу в час першого скорочення.

 

27) Насправді є велика відмінність даного скорочення від скорочення першого, оскільки там було безумовне скорочення на бхіну далет, яке не підлягає зміні ніколи. Однак друге скорочення тут не настільки абсолютне і воно може змінитися завдяки зівуґу вищого рівня. І тому відтак і далі існують два стани в кожному парцуфі, якими є стан катнуту й стан ґадлуту. І тому встановлені тут двоє рашім: перший рош, у якому дві геїн, з’єднані одна з одною постійно, які не мають розділитися ніколи, а за ним встановлено другий рош, у якому немає постійного з’єднання, а тільки – часом більше, часом менше, і між ними простягнута парса.

І в час катнуту геїн з’єднані в ніквей ейнаїм другого рош силою влади вищого рош, і тоді виходить, що нижній позбавлений рош. А в період ґадлуту, який є силою світіння АБ, виходить, що парса приховує перший рош і влада його не дається взнаки. І тоді спускається нижня гей з місця ейнаїм другого рош у місце під пе другого рош, і тоді повертаються три сфіри АХАП у рош, і нижній здобуває категорію рош і ҐАР.

 (Див. питання 96)

 

28) І маємо ми знати, що катнут і ґадлут ведеться тільки в парцуфах МА і БОН, що на всіх ступенях, де нижня гей уже присутня в ніквей ейнаїм їхніх рош. І вони є бхіною ґуфа цього рош. І при цьому зрозумій, що десять сфірот де-Некудім вважаються першими МА і БОН у світах, і попри те, що половина вищого парцуфа МА і БОН, який облачає від пе й нижче в САҐ, до табура парцуфа Ґальґальта де-АК, вона також виходить з ніквей ейнаїм рош де-САҐ. І разом з цим, оскільки нижня гей не з’єднана з нижньою гей, що в ньому, не вважається ще категорією МА і БОН, тому що екран, що в ньому, включає нижню гей. Коли вона вийшла з ніквей ейнаїм рош де-САҐ, опускається до відповідної бхіни, якою є табур, де й є місце нижньої гей, а не вище табура. І тому тільки десять сфірот де-Некудім вважаються МА і БОН, і тільки в них існують зазначені стани ґадулту й катнуту.

І не тільки це, а й навіть ҐАР де-Некудім не вважаються справжніми МА і БОН, тому що нижня гей залишається в  ніквей ейнаїм другого рош, і вони є ҐАР де-Некудім, а юд-гей-вав без жодного розкриття нижньої гей спустилися в АХАП другого рош, вони є хохмою і біною, що в ньому, так що нижня гей є лише в кетері ҐАР де-Некудім, що є ґальґальтою ве-ейнаїм  цього рош. Але в хохмі й біні цих ҐАР є лише перша гей. І тому також і вони не вважаються справжніми МА і БОН. І разом з цим існує в них ґадлут і катнут, тому що нижня гей, як там не є, присутня в них у вигляді холам, що над їхніми буквами юд-гей-вав, тобто в кетері, як пояснено.

А справжні МА і БОН є нижніми сімома сфірот де-Некудім, які є справжнім ґуфом де-Некудім і отримують від ҐАР де-Некудім. І вони є першим коренем МА і БОН, що у світах, віднині й надалі. Але бхіна МА не існує в них, як написано в частині сьомій, що в них сталося розбиття келім. А те, що залишилося від нього, це лише бхіна БОН. І тому називаються ці МА і БОН у словах рава лише іменем БОН.

 (Див. питання 97)

 

29) І ось чотири кроки зробила нижня гей з моменту, коли включилася в першу гей і прийшла в ніквей ейнаїм де-рош САҐ до її приходу на своє місце в ґуф де-Некудім, званого ЗАТ Некудім.

Крок перший. З ніквей ейнаїм де-рош САҐ до місця табура де-ґуф внутрішнього АК, що є ніквей ейнаїм першого рош, званого ІШСУТ, де відбулося постійне з’єднання її з першою гей. І стала постійним коренем для парцуфа МА і БОН у стані катнуту, що в ньому. Другий крок – до ніквей ейнаїм другого рош, де існує виправлення парси, так що завдяки зівуґу АБ-САҐ відокремлюється нижня гей з місця ніквей ейнаїм і спускається в це місце пе де-рош.

Третій крок – це спуск нижньої гей з ніквей ейнаїм до місця нижче пе, що зветься облаченням НЕГІ кетера в мохін і ҐАР у хохмі й біні де-Некудім, тому що завдяки спуску нижньої гей у місце під юд-гей-вав повертаються до стану рош, а те, що були раніше тільки ХАҐАТ, стали тепер ХАБАД. І вони облачаються на три вищих перека НЕГІ де-АК: хохма на вищий перек нецаху, біна на вищий перек году, даат на вищий перек єсоду. Четвертий крок від єсоду АК до даат де-ХУБ у вигляді точки, що в буквах юд-гей-вав. І тоді входять у зівуґ Аба ве-Іма на спільний МАН від «вав і точки», і породжують МА і БОН на їхніх місцях.

 

30) І ось з’ясувалися основи дій, що додалися тут до утворення МА і БОН, і з’ясуємо їх коротко, по порядку.

Отже, внаслідок поширення нижньої гей де-САҐ нижче табура внутрішнього АК, які світили в келім НЕГІ внутрішнього АК: з’єдналися і «склеїлися» дві гей разом, тому що світло САҐ є першою гей, а НЕГІ внутрішнього АК є нижньою гей. І тому, коли повторилося очищення екрана також і щодо парцуфа САҐ, виходить, що екран включає тут від двох парцуфів, від парцуфа САҐ і від парцуфа Ґальґальта, який підняв їх разом звідти в рош САҐ у  ніквей ейнаїм, тобто у бхіну алеф. І оскільки нижня гей, що в екрані не на своєму місці, а включилася і з’єдналася в першій гей, тобто перша гей прийняла й стала бхіною нижньої гей, тому не стався зівуґ лише на першу гей. І відбулося там два зівуґи - один на захар і один на некеву, як відомо. Проте основний зівуґ було здійснено в бхіні некева, яка є бхіною алеф, оскільки є повною також і в плані притягнення, бо з неї – поширення в келім. І коли осягається авіют ґуфа, що в екрані, виходить він з рош де-САҐ і спускається у відповідну йому бхіну в ґуфі, якою є табур внутрішнього АК, бо там починається місце нижньої гей, включеної в екран. І там з'єднаються з вищим світлом і вийдуть від табура й вище десять сфірот першої рош, званої ІШСУТ, де біна, зеїр анпін і малхут цього рош уже стоять нижче табура. Оскільки нижня гей стоїть у його хохмі, що також є місцем табура, виявляються сфірот, що нижче хохми, від табура й нижче. І там – ҐАР де-Некудім, тобто основне в рош Некудім, тому що перший рош взагалі не належить до Некудім, оскільки нижня гей, що в екрані, стоїть вище за нього, а авіют зовсім не діє знизу вгору, і тому вважається як акудім де-САҐ. А тому залишилися ҐАР Некудім у вигляді рош Некудім, і називаються другим рош.

І ось у цьому другому рош є також десять сфірот, поділені відповідно до ҐАР: ҐЕ, включені в кетер, а АХАП - у хохмі й біні. І нижня гей знаходиться в кетері, який є другим рош. А хохма й біна, які є АХАП, виходять назовні з другого рош у ХАҐАТ, тобто в ґуф. І визначається в них, що нижня гей - в ейнаїм, а юд-гей-вав - у АХАП, а саме: нижня гей не світить зовсім у ці АХАП, які є хохмою й біною, а вони - тільки перша гей.

І щодо цього другого рош встановлена парса, у якій є два виправлення: перше - це те, що дві гей включені в неї по діагоналі, тобто може статись там іноді, що буде розсічення парси, і тоді відокремляться ці гей одна від одної, і нижня гей спускається звідти нижче цієї малхут де-рош, як камац, що під буквами юд-гей-вав. А друге – це приховати й укрити в той час силу нижньої гей, що стоїть в ніквей ейнаїм першої рош у сильному поєднанні з першою гей, тому що, крім цього приховання, не було можливості в першої гей другого рош спуститися під букви.

 

І тут утворюється корінь стану катнуту парцуфів, а саме - закладається в ньому стан підйому і ґадлуту. Але не закладається назавжди, щоб зменшився також рівень катнуту, що був у ньому. І це зберігання походить від сили нижньої гей у ніквей ейнаїм першої рош, зв’язаної там міцним зв’язком з першою гей. А стан ґадлуту походить від нижньої гей у ніквей ейнаїм другої рош.

І для того, щоб породти ґадлут Некудім, було дві дії:

Перша – для потреб рош Некудім, коли завдяки зівуґу АБ-САҐ спустилася нижня гей з ейнаїм, де стояла в кетері над хохмою й біною, які є юд-гей-вав, і приходить нижче цих букв, юд-гей-вав. І цим повертаються хохма й біна в другий рош, а юд-гей-вав, які були ХАҐАТ, піднялися й зробилися ХАБАД. І це називається облаченням НЕГІ кетера в хохму й біну.

Друга дія була для потреб ЗАТ, які є справжнім ґуф де-Некудім, тому що єсод де-АК світив у хохму й біну де-Некудім - точку нижньої гей у буквах за сенсом малафум: точка у вав, що стали як МАН у хохму й біну, і вчинили зівуґ на них, і породили ЗАТ Некудім. І це буде з’ясовано в наступній частині, з божою поміччю.

(Див. питання 159, 162, 163)

 

31) І ось ми знаходимо тут тринадцять дій.

Перша - з'єднання двох геїн: гей першої і гей нижньої.

Друга - включення екрана в решімот від двох парцуфів - від парцуфа САҐ і від парцуфа Ґальґальта де-АК.

Третя - те, що вчинено зівуґ на одну тільки першу гей.

Четверта - спуск екрана після його включення у два зівуґи рош, і приходить він у місце табура внутрішнього АК.

П'ята - це перший рош, який має назву ІШСУТ.

Шоста - це другий рош, який має назву ҐАР де-Некудім.

Сьома - це вихід біни й ЗОН з усіх ступенів, назовні від ступенів.

Восьма - це те, що уготовано місце для трьох світів відокремлення, що звуться Брія, Єцира, Асія й лінія Нескінченності, що припиняється перед серединною точкою, яка є точкою олам а-зе та бхіною малхут НЕГІ внутрішнього АК, яка піднялася вгорі до нової точки скорочення у місці біни НЕГІ внутрішнього АК.

Дев'ята - поділ самого другого рош на ҐЕ й АХАП, коли нижня гей - в ейнаїм, а юд-гей-вав - в АХАП.

Десята - це встановлення парси.

Одинадцята - це утворення ґадлуту та катнуту.

Дванадцята - це опускання нижньої гей під літери юд-гей-вав, яке здійснене заради ґадлуту та панім бе-панім де-ҐАР Некудім.

Тринадцята - прихід нижньої гей всередину букв, який був заради утворення ЗАТ де-Некудім.

 

32) А тепер пояснимо причинно-наслідковий зв’язок у них.

Перша - це об'єднання двох геїн. Походить від світіння дев’яти нижніх де-САҐ, які є бхіною бет і першою гей, у келім внутрішніх НЕГІ де-АК, які є бхіною далет (четвертою)  і нижньою гей.

Друга - це взаємне включення екрана та решімот двох парцуфів - САҐ і НЕГІ внутрішнього АК, що також походить від світіння САҐ у келім внутрішнього АК.

Третя - зівуґ, здійснений тільки на авіют першої гей. Відбувається, оскільки решімо де-САҐ є основним, а нижня гей де-НЕГІ де-АК – другорядна щодо нього і приєдналася до САҐ при його світінні в НЕГІ, як зазначено вище.

Четверта - це спуск екрана до місця табура. Походить від сили нижньої гей, включеної в цей екран, і з'єднання геїн, починаючи від табура де-АК і нижче, через поширення світла САҐ туди, а не від табура й вище.

П'ята - це перший рош. Походить від включення екрана в авіют рош, і тому при спуску його вниз виводить спочатку бхіну знизу вгору, що подібно до всіх парцуфів.

Шоста - це другий рош, який має назву ҐАР де-Некудім. Походить з АХАП, що вийшли з першого рош.

Сьома - це вихід біни, зеїр анпіна та малхут з усіх ступенів, що походить від сили нижньої гей, яка приєдналася до першої гей, і отримання першою гей форми гей нижньої. І здійснився зівуґ у ніквей ейнаїм, і вийшли біна й ЗОН за межі рош, і таким же чином – з усіх ступенів.

 

33) Восьма - це місце, утворене для трьох світів БЄА відокремлення. І лінія світу Нескінченності, що припинилася в біні НЕГІ де-АК, походить також від підйому нижньої гей в ніквей ейнаїм, оскільки біна, зеїр анпін і малхут де-НЕГІ вийшли вниз через точку скорочення, яка піднялася тепер нагору до біни де-НЕГІ. І біна ця робиться світом Брія, а зеїр анпін - світом Єцира, а малхут - світом Асія.

Дев’ята - це поділ другого рош на нижню гей в ейнаїм і юд-гей-вав в АХАП. Походить від поділу парцуфа САҐ на таамім і некудот, званих АБ та САҐ. І тому екран, який піднявся звідти до рош де-САҐ, утворив там дві категорії рош. Перший - зі стадії таамім і АБ, з якого походить вищий парцуф МА і БОН, що починається від пе де-САҐ і завершується над табуром. А другий рош - від Некудот і САҐ де-САҐ. Від нього виник нижній парцуф МА і БОН, що починається від табура й униз де-АК і є десятьма сфірот де-Некудім (як зазначено вище, пункти 24 і 25). А перший рош - від стадії нижньої гей в ейнаїм. Гілки його - сеарот рейша. А другий рош - від юд-гей-вав в АХАП, гілки якого - сеарот дікна, як написано вище. І роз'яснено там, що, незважаючи на те, що другий рош - це АХАП першого рош, тим не менш, у власному значенні цей рош досконалий. А причина - що екран опустився до його ніквей ейнаїм і зробив зівуґ з вищим світлом на авіют некудот, що в ньому, і вивів десять сфірот від низу до верху, бо в кожному місці, у якому оновлюється форма авіюту в екрані, відбувається в ньому новий зівуґ, як відомо. І з цієї причини розрізняються в другому рош три категорії. Перша - це біна, зеїр анпін і малхут, що вийшли з першого рош. Друга - це властивість завершеного рош, тобто здійснився новий зівуґ на стадію некудот у ньому, які включають нижню гей. Третя - те, що розділяється обов'язково на ҐЕ й АХАП, адже новий зівуґ, що відбувається в ньому, відбувається не інакше, як у ніквей ейнаїм, тобто у бхіні алеф. І визначається також у ньому, що нижня гей - в ейнаїм, а юд-гей-вав - в АХАП, і АХАП вийшли з рош.

І відомо, що всі зівуґи, які екран включає в рош вищого, він розкриває в усіх їхніх властивостях після того, як спускається на своє місце в ґуф вищого. І тому також внизу розкривається ті два рош: перший рош - від табура й угору, що зветься ІШСУТ, і визначається як таамім і АБ, і другий рош - від табура й униз. І в них є також ті три згадані вище бхіни. І вони є рош довершеним щодо себе самого. А АХАП від першого рош і поділення нижньої гей в ейнаїм і юд-гей-вав в АХАП, де АХАП ці виходять назовні з цього другого рош.

 

34) Десята - це встановлення парси. Походить також від поділу парцуфа МА і БОН на два парцуфи табуром, що коріниться й походить від сили поділу САҐ на таамім і некудот, як сказано в сусідньому п. 33, тому що в корені своєму вони є лише одним парцуфом, адже таамім і некудот де-САҐ походять від одного рош, де таамім є кетером ґуфа САҐ, а некудот - дев’ятьма нижніх цього ґуфа. І тому також МА і БОН, які походять від їхнього екрана, попри те, що є в них двоє рашім, вважаються також одним ґуфом. І тому цей поділ подібний до парси в нутрі людини, і ця парса (діафрагма) розділяє єдине тіло та робить з нього як наче два окремих тіла. І з одного боку подібна межа, що в парсі, на межу, що в «нігтях ніг» парцуфа, тому що також і вони стоять і завершують вищий парцуф МА і БОН, який відноситься до парцуфа АБ де-САҐ і таамім і визначається як Аба ве-Іма де-МА і БОН, де «нігті ніг» завершуються на парсі. А з іншого боку вона міститься посередині парцуфа, адже з боку кореня таамім і некудот є одним парцуфом, а в тому плані, що середина й сіюм змішані в ньому разом, і тому світять в ньому два виправлення. Перше - це сила об’єднання двох парцуфів, і в цьому послуговується зівуґом кореневих АБ і САҐ, і тоді також АБ де-САҐ і САҐ де-САҐ стають одним, а нижня гей спускається з ейнаїм нижче букв юд-гей-вав. І тоді АХАП, що в усіх ступенях, повертаються на свої ступені, як і на початку, як відомо. А друге виправлення - це постійне приховування нижньої гей у першому рош, щоб не проявляла своєї сили в час, коли АХАП повертаються в рош, тому що по відношенню до цього ізолюється перший рош, що міститься вище за неї, як відокремлений парцуф, що взагалі не зв’язаний з другим рош.

 (Див. питання 23, 163)

 

35) Одинадцята - це утворення ґадлуту і катнуту.

Дванадцята - це опускання нижньої гей вниз під юд-гей-вав, достатнє для повернення панім бе-панім хохми й біни де-Некудім. Відбувається завдяки зівуґу де-АБ-САҐ і силою двох виправлень у парсі, як зазначено вище.

Тринадцята - це входження нижньої гей всередину букв заради утворення ЗАТ де-Некудім, які є справжнім ґуфом. Походить від світіння єсоду АК у рош де-Некудім точкою шурука, яка є точкою всередині вав. І доповнення пояснення цієї теми – у сьомій частині.

(Див. питання 109)

(Для доповнення та закріплення див. питання 164-171)