Вчення про десять сфірот
Частина третя
Глава 12
З'ясовує зівуґ першого істаклуту ейнаїм в АХАП, у результаті якого з'явилися келім де-рош, і зівуґ другого істаклуту, внаслідок якого утворилися келім де-ґуф
Містить вісім пунктів: 1. Зі світла істаклут у гевелі нефеш, руах, нешама, які є четвертою, третьою й другою бхінот, утворилися келім. 2. Слова: «І побачив Елокім» означають істаклут. «Ет» - це нефеш. «Світло» - це руах і нешама. «І відокремив» означає «утворив келім», - тобто розділення й межу. 3. У істаклут є пряме світло й відбите світло, бо коли поширилося пряме світло до екрана, що над малхут, екран відбив це світло вгору, і це світло, що повернулося, облачило пряме світло знизу догори. 4. На початку поширення прямого світла для зівуґу де-акаа на екран, що в малхут, воно утворило лише корені келім для рош. 5. Щоб утворити келім де-ґуф, необхідний другий істаклут на екран, що в пе, яким є малхут. 6. В десяти сфірот істаклут, які є прямим світлом, виник корінь, званий кетер, суміжний з аїн. ХУБ ТУМ поширюються від аїн вниз до єсоду, суміжного з пе. 7. У відбитому світлі виник корінь, званий кетер, суміжний з пе, яким є малхут, і вона є коренем відбитого світла. А ХУБ ТУМ, поширюючись, піднімаються від пе вгору, до малхут відбитого світла, яка підходить упритул до аїн, та вдягають десять сфірот прямого світла. 8. Десять сфірот відбитого світла, включаючись у десять сфірот прямого світла, роблять однаковим рівень усіх келім.
Зі світла істаклут у гевелі нефеш, руах, нешама, які є бхіною далет, бхіною бет і бхіною ґімель, утворилися келім
1) Потрібно зрозуміти, що таке реія й цей істаклут ейнаїм. Знай, що «реіят ейнаїм» - поширюється від неї істаклут у нефеш, руах і нешама, і в результаті цього істаклута в них, з'явилися келім. І це сенс слів: «Ва-яар Елокім ет а-ор кі тов, ваявдель…» (І побачив Всесильний світло, що добре, і відокремив...). Тому що руах і нешама називаються світлом, а нефеш називається «ет», бо нефеш - це малхут і зветься «ет».
Ор пнімі
1. «Реіят ейнаїм» - поширюється від неї істаклут у нефеш, руах і нешама... Іншими словами, поширення світла Нескінченності для зівуґу - утворити келім, бо світло Нескінченності - це світло хохма, і тільки в ньому ведеться «акаа».
(Див. питання 36)
2. Тому що руах і нешама називаються світлом... Тобто, - самі по собі рівні руах і нешама прямого світла ще до підйому екрана і його очищення від бхіни далет до їхніх рівнів, і тоді ще немає в них ніяких властивостей клі, оскільки клі є тільки в четвертій стадії, а три перші стадії прямого світла вважаються, що вони тільки спричинюють розкриття клі, тобто четвертої стадії. Саме про це говорить рав: «Тому що руах і нешама...», - тобто друга й третя стадії, - «...називаються світлом», тому що вони не вважаються келім.
Слова: «І побачив Всесильний» означають істаклут. «Ет» це нефеш . «Світло» це руах і нешама. Слова: «і відокремив» означають - утворив келім, тобто розділення й межу
2) Отже, в результаті істаклут реія Всесильного в «ет» а-ор, тобто в нефеш, звану «ет», а руах і нешама називаються ор, - виникли келім, які розділяють та роблять поділ, межу й міру у світлі, - у цьому сенс слів «і відокремив».
Ор пнімі
3. У результаті істаклут реія Всесильного в «ет» а-ор... «Ет» (алеф і тав, перша й остання букви абетки) - натякає на сукупність двадцяти двох букв від алеф до тав. І оскільки одна лише малхут піднімає відбите світло, а всі зміни й букви, й сполучення букв, що у світах, з'являються виключно як результат відбитого світла, тому називається «ет», - указати, що від неї походять усі розділення і міри, й межі.
(Див. питання 14)
У істаклут є пряме світло й відбите світло, бо коли поширилося пряме світло до екрана, що на малхут, екран відбив це світло вгору, і це світло, що повернулося, облачило пряме світло знизу догори
3) У цьому істаклуті є два аспекти: пряме світло згори вниз та відбите світло знизу догори. бо спочатку протягнулася реія згори, до кінця десятої, найнижчої бхіни в нефеш. А потім, коли світло відбилося знизу догори, утворилися і з’явилися келім, що розділяють, вони облачають нефеш у всіх її частинах, знизу догори. І дивися вище в попередньому тлумаченні (тут наводиться в п. 6), бо там добре з’ясовується поняття цього істаклуту, і як утворилися келім знизу вгору.
Ор пнімі
4. У цьому істаклуті є два аспекти: пряме світло згори вниз та відбите світло знизу догори... Пояснення. Та частина світла, що отримується в парцуф, тобто до малхут, називається прямим світлом згори вниз. А та частина світла, що не отримується в парцуф, тобто вся та міра вищого світла, яка належить малхут, а екран, що в ній, відштовхує його й повертає на його місце, ось, ця частина називається відбитим світлом – світлом, що повертається знизу вгору. Так, що пряме світло й відбите світло, обидва є феноменом вищого світла, буквально нарівно. А відмінність тільки та, що це пряме світло, воно отримується в парцуф, а це - відбите світло, воно є лише світлом виходу з клі малхут, і зрозумій це.
На початку поширення прямого світла для зівуґу де-акаа на екран, що в малхут, воно утворило тільки корені келім для рош
4) І знай, що це пряме світло, була в ньому сила утворити келім для рош. Але разом з цим, не проявлялася його функція до того, поки не вдарив цей істаклут у світло нефеш у пе, як згадано. І завдяки цьому проявилися келім рош.
Ор пнімі
5. Це пряме світло, була в ньому сила утворити келім для рош. Як було сказано вище, немає осягнення прямого світла без облачення його у відбите світло. І тому не даються взнаки в парцуфі ті сфірот прямого світла, які вище за відбите світло, хоча й знаходяться там. Наприклад, коли відбите світло досягає рівня біни, кетер і хохма не проявляються в цьому парцуфі, хоч вони й облачаються в пніміют біни, і зрозумій це.
(Див. питання 118)
6. Не проявлялася його функція до того, поки не вдарив цей істаклут у світло нефеш у пе, як згадано. І завдяки цьому проявилися келім рош. Тобто, облачення десяти сфірот прямого світла у відбите світло, що піднімається від екрана знизу догори, достатньо, щоби стати келім рош, тобто тільки коренями келім, але не завершеними келім.
Щоб утворити келім де-ґуф, потрібен другий істаклут на екран, що в пе, яким є малхут
5) Проте, щодо келім де-ґуф, які є сімома нижніми, не було можливості світлу «йошер» (букв. «прямота») згаданого істаклуту утворити їх самому, аж поки не спрямувався й не вдарив цей істаклут у світло нефеш у пе. І завдяки їм обом виникає відбите світло знизу вгору й утворює келім, і облачає сім нижніх, званих ґуф.
Ор пнімі
7. Проте, щодо келім де-ґуф... Іншими словами, після того як відбите світло перевертається і спускається від екрана вниз, і тоді малхут, звана пе, розширяється та поширюється в десять сфірот «від неї і в неї» аж до малхут, що в ній, яка називається «нефеш пе», тоді утворюються довершені келім, звані ґуф або десять сфірот ґуф.
(Див. питання 129)
8. Аж поки не спрямувався і не вдарив цей істаклут у світло нефеш в пе. І завдяки їм обом... Пояснення. Світло істаклут, яке є поширенням світла Нескінченності, і також малхут, яка є екраном, що вдаряє і повертає світло назад, вони є двома учасниками в справі утворення келім, як це пояснено.
І потрібно знати суть другого істаклуту, згаданого тут, що є сенсом підйому світел до створювача і означає очищення екрана від рівня бхіни далет до рівня бхіни ґімель, - до його очищення до рівня бхіни шореш, званої створювачем. І в процесі свого виходу утворює всі п’ять рівнів, званих п’ятьма келім КАХАБ ЗОН ґуфа.
Бо перше поширення до нефеш де-пе утворює клі кетера ґуфа. А коли піднімається малхут до зеїр анпіна, тобто коли бхіна далет очищається до рівня бхіни ґімель, відбувається зівуґ де-акаа, і породжує рівень хохма, і робиться цим клі хохма ґуфа. А коли піднімається малхут до бхіни бет, робиться у вищезгаданий спосіб, клі біни ґуфа. А коли піднімається малхут до бхіни алеф, утворюється тим же способом клі зеїр анпіна де-ґуф. А коли піднімається малхут до рівня її кореня, тобто коли очистилася від усього авіюту, що був у ній, утворюється клі малхут де-ґуф.
І це те, що пише рав, що завдяки другому істаклуту зівуґу де-акаа в екран, що в малхут, яка відноситься до поширення пе, піднімається знову відбите світло знизу вгору, аж поки відходить усе, чим і утворюються десять сфірот КАХАБ ЗОН ґуфа.
У десяти сфірот істаклуту, які є прямим світлом, виник корінь, і це - кетер, суміжний з аїном. А ХУБ ТУМ поширюються від аїна вниз, до єсоду, суміжного з пе
6) І ось, в десяти сфірот, що в істаклуті, кожна, яка більш злита з їхнім коренем, є вищою, бо кетер, він найбільш близький і суміжний з аїном за інших, також і решта стоять подібним же чином.
У відбитому світлі виникло джерело, корінь, званий кетер, суміжний з пе, тобто малхут, яка є коренем відбитого світла. А хохма, біна, тіферет і малхут, поширюються й піднімаються від пе й вгору, до малхут відбитого світла, яка підходить впритул до аїн, та вдягають десять сфірот прямого світла. Десять сфірот відбитого світла, коли включаються в десять сфірот прямого світла, роблять однаковою висоту всіх келім
7) Проте, малхут вийшла першою, і коли світло вдаряє й повертається, то всі келім стають рівними. Так, що коли єсод поширився перед цим більше, ніж малхут, став він рівним їй, незважаючи на те, що він - єсод (адже поширився більше), оскільки через велике світло малхут була в нього сила для більшого поширення. І немає в нього переваги над малхут, просто через те, що поширення це - воно у вигляді відбитого світла, яке повертається, зближуючись зі своїм джерелом, однак зі сторони самих келім - вони є рівними. І коли відбивається світло та облачає гевель, тоді виходить, що коли він впритул до пе, тоді там світло пе є більшим, ніж світло озен, бо гевель пе, коли він тут, він у категорії рош, а от гевель озен, коли він тут, він поки що як решта ґуфа.
Ор пнімі
9. Проте, малхут вийшла першою... Щодо десяти сфірот відбитого світла виходить, що малхут виникла в першу чергу, адже вона є джерелом і коренем усіх десяти сфірот відбитого світла. Тому що все це відбите світло є її власною частиною, яку вона повинна була б дістати, якби екран не обмежив її. Тому малхут визначається як корінь і кетер для всіх десяти сфірот відбитого світла, оскільки вона включає їх усіх. Про це й сказано, що «малхут вийшла першою», - тобто в категорії відбитого світла.
10. І коли світло вдаряє й повертається, то всі келім стають рівними. Тому що пряме світло впорядковане згори вниз, іншими словами, - від найчистішого до самого грубого, коли кожен більш тонкий є більш важливим. А відбите світло, на противагу цьому, упорядковане знизу догори, - тобто від грубого до тонкого, коли більш грубий - важливіший. І тому, коли вони облачають одне одного, всі стають рівними, бо те, що нижче за всіх у прямому світлі, наприклад малхут, стає найвищою у відбитому світлі, тому що малхут - це кетер відбитого світла; так само - і навпаки. Тому виходить, що рівні кетера й малхут є рівними. Таким же чином - і решта сфірот: у результаті того, що недолік у прямому світлі - це завжди першість і перевага у світлі відбитому, і навпаки, тому рівні всіх десяти сфірот є однаковими.
20. Так, що коли єсод поширився перед цим більше, ніж малхут... Тобто, попри те, що у сфірі єсод є від прямого світла, що згори, яке називається тим, що передує йому, у той час як малхут не отримує від вищого світла, що перед нею, нічого, тому що екран перешкоджає йому й відбиває все світло вгору, тим не менш, обидві ці сфіри є рівними, як він пояснює.
30. Став він рівним їй, незважаючи на те що він - єсод (адже поширився більше), оскільки через велике світло малхут... Внаслідок великої кількості відбитого світла малхут отримав єсод силу поширитися більше, ніж його власна міра, - адже досяг він силою цього відбитого світла рівня кетер.
40. І немає в нього переваги над малхут... Уся перевага його над малхут полягає в тому, що малхут - це відбите світло без світла прямого, що означає світло виходу з малхут, яке повертається, зближуючись зі своїм коренем. У той час як єсод, який одержує свою частину в прямому світлі, - що звичайно ж є великою перевагою, проте зі сторони самих келім, тобто відбитого світла, вони є рівними. Тому що після того, як це відбите світло, що виходить, піднялося та вдягнуло всі сфірот, ставши для них клі, то в цьому плані вони обидва є рівними. Адже все пряме світло, яке включено в парцуф, це тільки завдяки відбитому світлу. І жодна сфіра прямого світла не може світити парцуфу без нього, - тільки якщо й пряме, й відбите світло поєднуються в рівній мірі у світінні цього парцуфа.
Тут необхідно також згадати написане равом раніше (пункт 3), що пряме світло й відбите світло - обидва вони є в дійсності одним світлом, тобто світлом істаклуту. А вся меншовартість відбитого світла, - воно внаслідок того, що це світло виходу з малхут. Але зараз - більше того, відбувається зворотне, коли все поширення світла взагалі пов'язане з відбитим світлом і залежить від нього. Тому тепер воно абсолютно дорівнює прямому світлу, бо зараз, відбившись, стало властивістю світла поширення, тому що перетворилося на келім, і зрозумій це добре. І це те, що пише рав: «Однак зі сторони самих келім вони є рівними».
50. І коли відбивається світло та облачає гевель... Тут той, хто писав, припустився помилки. Потрібно сказати: «І коли відбивається гевель та облачає світло». Бо гевель, який, за суттю, є відбитим світлом, облачає пряме світло, як відомо.
60. Коли він впритул до пе, тоді там світло пе є більшим, ніж світло озен, бо гевель пе, коли він тут, то він у категорії рош... Бо пе є коренем відбитого світла, тому він є рош, тобто кетером.
70. А от гевель озен, коли він тут, він поки що як решта ґуфа. Тому що відбите світло, яке досягає озен, що є біною, - воно є сфірою год відбитого світла, що є категорією ґуф. (Див. тут, у «Внутрішньому спогляданні», гл. 3, де пояснюється це докладно).