Chapter 1
Chapter 2
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Answers for Topics
Вчення про десять сфірот
Частина третя
Глава 12
З'ясовує зівуґ першого істаклуту ейнаїм в АХАП, у результаті якого з'явилися келім де-рош, і зівуґ другого істаклуту, внаслідок якого утворилися келім де-ґуф
Містить вісім пунктів: 1. Зі світла істаклут у гевелі нефеш, руах, нешама, які є четвертою, третьою й другою бхінот, утворилися келім. 2. Слова: «І побачив Елокім» означають істаклут. «Ет» - це нефеш. «Світло» - це руах і нешама. «І відокремив» означає «утворив келім», - тобто розділення й межу. 3. У істаклут є пряме світло й відбите світло, бо коли поширилося пряме світло до екрана, що над малхут, екран відбив це світло вгору, і це світло, що повернулося, облачило пряме світло знизу догори. 4. На початку поширення прямого світла для зівуґу де-акаа на екран, що в малхут, воно утворило лише корені келім для рош. 5. Щоб утворити келім де-ґуф, необхідний другий істаклут на екран, що в пе, яким є малхут. 6. В десяти сфірот істаклут, які є прямим світлом, виник корінь, званий кетер, суміжний з аїн. ХУБ ТУМ поширюються від аїн вниз до єсоду, суміжного з пе. 7. У відбитому світлі виник корінь, званий кетер, суміжний з пе, яким є малхут, і вона є коренем відбитого світла. А ХУБ ТУМ, поширюючись, піднімаються від пе вгору, до малхут відбитого світла, яка підходить упритул до аїн, та вдягають десять сфірот прямого світла. 8. Десять сфірот відбитого світла, включаючись у десять сфірот прямого світла, роблять однаковим рівень усіх келім.
Зі світла істаклут у гевелі нефеш, руах, нешама, які є бхіною далет, бхіною бет і бхіною ґімель, утворилися келім
1) Потрібно зрозуміти, що таке реія й цей істаклут ейнаїм. Знай, що «реіят ейнаїм» - поширюється від неї істаклут у нефеш, руах і нешама, і в результаті цього істаклута в них, з'явилися келім. І це сенс слів: «Ва-яар Елокім ет а-ор кі тов, ваявдель…» (І побачив Всесильний світло, що добре, і відокремив...). Тому що руах і нешама називаються світлом, а нефеш називається «ет», бо нефеш - це малхут і зветься «ет».
Ор пнімі
1. «Реіят ейнаїм» - поширюється від неї істаклут у нефеш, руах і нешама... Іншими словами, поширення світла Нескінченності для зівуґу - утворити келім, бо світло Нескінченності - це світло хохма, і тільки в ньому ведеться «акаа».
(Див. питання 36)
2. Тому що руах і нешама називаються світлом... Тобто, - самі по собі рівні руах і нешама прямого світла ще до підйому екрана і його очищення від бхіни далет до їхніх рівнів, і тоді ще немає в них ніяких властивостей клі, оскільки клі є тільки в четвертій стадії, а три перші стадії прямого світла вважаються, що вони тільки спричинюють розкриття клі, тобто четвертої стадії. Саме про це говорить рав: «Тому що руах і нешама...», - тобто друга й третя стадії, - «...називаються світлом», тому що вони не вважаються келім.
Слова: «І побачив Всесильний» означають істаклут. «Ет» це нефеш . «Світло» це руах і нешама. Слова: «і відокремив» означають - утворив келім, тобто розділення й межу
2) Отже, в результаті істаклут реія Всесильного в «ет» а-ор, тобто в нефеш, звану «ет», а руах і нешама називаються ор, - виникли келім, які розділяють та роблять поділ, межу й міру у світлі, - у цьому сенс слів «і відокремив».
Ор пнімі
3. У результаті істаклут реія Всесильного в «ет» а-ор... «Ет» (алеф і тав, перша й остання букви абетки) - натякає на сукупність двадцяти двох букв від алеф до тав. І оскільки одна лише малхут піднімає відбите світло, а всі зміни й букви, й сполучення букв, що у світах, з'являються виключно як результат відбитого світла, тому називається «ет», - указати, що від неї походять усі розділення і міри, й межі.
(Див. питання 14)
У істаклут є пряме світло й відбите світло, бо коли поширилося пряме світло до екрана, що на малхут, екран відбив це світло вгору, і це світло, що повернулося, облачило пряме світло знизу догори
3) У цьому істаклуті є два аспекти: пряме світло згори вниз та відбите світло знизу догори. бо спочатку протягнулася реія згори, до кінця десятої, найнижчої бхіни в нефеш. А потім, коли світло відбилося знизу догори, утворилися і з’явилися келім, що розділяють, вони облачають нефеш у всіх її частинах, знизу догори. І дивися вище в попередньому тлумаченні (тут наводиться в п. 6), бо там добре з’ясовується поняття цього істаклуту, і як утворилися келім знизу вгору.
Ор пнімі
4. У цьому істаклуті є два аспекти: пряме світло згори вниз та відбите світло знизу догори... Пояснення. Та частина світла, що отримується в парцуф, тобто до малхут, називається прямим світлом згори вниз. А та частина світла, що не отримується в парцуф, тобто вся та міра вищого світла, яка належить малхут, а екран, що в ній, відштовхує його й повертає на його місце, ось, ця частина називається відбитим світлом – світлом, що повертається знизу вгору. Так, що пряме світло й відбите світло, обидва є феноменом вищого світла, буквально нарівно. А відмінність тільки та, що це пряме світло, воно отримується в парцуф, а це - відбите світло, воно є лише світлом виходу з клі малхут, і зрозумій це.
На початку поширення прямого світла для зівуґу де-акаа на екран, що в малхут, воно утворило тільки корені келім для рош
4) І знай, що це пряме світло, була в ньому сила утворити келім для рош. Але разом з цим, не проявлялася його функція до того, поки не вдарив цей істаклут у світло нефеш у пе, як згадано. І завдяки цьому проявилися келім рош.
Ор пнімі
5. Це пряме світло, була в ньому сила утворити келім для рош. Як було сказано вище, немає осягнення прямого світла без облачення його у відбите світло. І тому не даються взнаки в парцуфі ті сфірот прямого світла, які вище за відбите світло, хоча й знаходяться там. Наприклад, коли відбите світло досягає рівня біни, кетер і хохма не проявляються в цьому парцуфі, хоч вони й облачаються в пніміют біни, і зрозумій це.
(Див. питання 118)
6. Не проявлялася його функція до того, поки не вдарив цей істаклут у світло нефеш у пе, як згадано. І завдяки цьому проявилися келім рош. Тобто, облачення десяти сфірот прямого світла у відбите світло, що піднімається від екрана знизу догори, достатньо, щоби стати келім рош, тобто тільки коренями келім, але не завершеними келім.
Щоб утворити келім де-ґуф, потрібен другий істаклут на екран, що в пе, яким є малхут
5) Проте, щодо келім де-ґуф, які є сімома нижніми, не було можливості світлу «йошер» (букв. «прямота») згаданого істаклуту утворити їх самому, аж поки не спрямувався й не вдарив цей істаклут у світло нефеш у пе. І завдяки їм обом виникає відбите світло знизу вгору й утворює келім, і облачає сім нижніх, званих ґуф.
Ор пнімі
7. Проте, щодо келім де-ґуф... Іншими словами, після того як відбите світло перевертається і спускається від екрана вниз, і тоді малхут, звана пе, розширяється та поширюється в десять сфірот «від неї і в неї» аж до малхут, що в ній, яка називається «нефеш пе», тоді утворюються довершені келім, звані ґуф або десять сфірот ґуф.
(Див. питання 129)
8. Аж поки не спрямувався і не вдарив цей істаклут у світло нефеш в пе. І завдяки їм обом... Пояснення. Світло істаклут, яке є поширенням світла Нескінченності, і також малхут, яка є екраном, що вдаряє і повертає світло назад, вони є двома учасниками в справі утворення келім, як це пояснено.
І потрібно знати суть другого істаклуту, згаданого тут, що є сенсом підйому світел до створювача і означає очищення екрана від рівня бхіни далет до рівня бхіни ґімель, - до його очищення до рівня бхіни шореш, званої створювачем. І в процесі свого виходу утворює всі п’ять рівнів, званих п’ятьма келім КАХАБ ЗОН ґуфа.
Бо перше поширення до нефеш де-пе утворює клі кетера ґуфа. А коли піднімається малхут до зеїр анпіна, тобто коли бхіна далет очищається до рівня бхіни ґімель, відбувається зівуґ де-акаа, і породжує рівень хохма, і робиться цим клі хохма ґуфа. А коли піднімається малхут до бхіни бет, робиться у вищезгаданий спосіб, клі біни ґуфа. А коли піднімається малхут до бхіни алеф, утворюється тим же способом клі зеїр анпіна де-ґуф. А коли піднімається малхут до рівня її кореня, тобто коли очистилася від усього авіюту, що був у ній, утворюється клі малхут де-ґуф.
І це те, що пише рав, що завдяки другому істаклуту зівуґу де-акаа в екран, що в малхут, яка відноситься до поширення пе, піднімається знову відбите світло знизу вгору, аж поки відходить усе, чим і утворюються десять сфірот КАХАБ ЗОН ґуфа.
У десяти сфірот істаклуту, які є прямим світлом, виник корінь, і це - кетер, суміжний з аїном. А ХУБ ТУМ поширюються від аїна вниз, до єсоду, суміжного з пе
6) І ось, в десяти сфірот, що в істаклуті, кожна, яка більш злита з їхнім коренем, є вищою, бо кетер, він найбільш близький і суміжний з аїном за інших, також і решта стоять подібним же чином.
У відбитому світлі виникло джерело, корінь, званий кетер, суміжний з пе, тобто малхут, яка є коренем відбитого світла. А хохма, біна, тіферет і малхут, поширюються й піднімаються від пе й вгору, до малхут відбитого світла, яка підходить впритул до аїн, та вдягають десять сфірот прямого світла. Десять сфірот відбитого світла, коли включаються в десять сфірот прямого світла, роблять однаковою висоту всіх келім
7) Проте, малхут вийшла першою, і коли світло вдаряє й повертається, то всі келім стають рівними. Так, що коли єсод поширився перед цим більше, ніж малхут, став він рівним їй, незважаючи на те, що він - єсод (адже поширився більше), оскільки через велике світло малхут була в нього сила для більшого поширення. І немає в нього переваги над малхут, просто через те, що поширення це - воно у вигляді відбитого світла, яке повертається, зближуючись зі своїм джерелом, однак зі сторони самих келім - вони є рівними. І коли відбивається світло та облачає гевель, тоді виходить, що коли він впритул до пе, тоді там світло пе є більшим, ніж світло озен, бо гевель пе, коли він тут, він у категорії рош, а от гевель озен, коли він тут, він поки що як решта ґуфа.
Ор пнімі
9. Проте, малхут вийшла першою... Щодо десяти сфірот відбитого світла виходить, що малхут виникла в першу чергу, адже вона є джерелом і коренем усіх десяти сфірот відбитого світла. Тому що все це відбите світло є її власною частиною, яку вона повинна була б дістати, якби екран не обмежив її. Тому малхут визначається як корінь і кетер для всіх десяти сфірот відбитого світла, оскільки вона включає їх усіх. Про це й сказано, що «малхут вийшла першою», - тобто в категорії відбитого світла.
10. І коли світло вдаряє й повертається, то всі келім стають рівними. Тому що пряме світло впорядковане згори вниз, іншими словами, - від найчистішого до самого грубого, коли кожен більш тонкий є більш важливим. А відбите світло, на противагу цьому, упорядковане знизу догори, - тобто від грубого до тонкого, коли більш грубий - важливіший. І тому, коли вони облачають одне одного, всі стають рівними, бо те, що нижче за всіх у прямому світлі, наприклад малхут, стає найвищою у відбитому світлі, тому що малхут - це кетер відбитого світла; так само - і навпаки. Тому виходить, що рівні кетера й малхут є рівними. Таким же чином - і решта сфірот: у результаті того, що недолік у прямому світлі - це завжди першість і перевага у світлі відбитому, і навпаки, тому рівні всіх десяти сфірот є однаковими.
20. Так, що коли єсод поширився перед цим більше, ніж малхут... Тобто, попри те, що у сфірі єсод є від прямого світла, що згори, яке називається тим, що передує йому, у той час як малхут не отримує від вищого світла, що перед нею, нічого, тому що екран перешкоджає йому й відбиває все світло вгору, тим не менш, обидві ці сфіри є рівними, як він пояснює.
30. Став він рівним їй, незважаючи на те що він - єсод (адже поширився більше), оскільки через велике світло малхут... Внаслідок великої кількості відбитого світла малхут отримав єсод силу поширитися більше, ніж його власна міра, - адже досяг він силою цього відбитого світла рівня кетер.
40. І немає в нього переваги над малхут... Уся перевага його над малхут полягає в тому, що малхут - це відбите світло без світла прямого, що означає світло виходу з малхут, яке повертається, зближуючись зі своїм коренем. У той час як єсод, який одержує свою частину в прямому світлі, - що звичайно ж є великою перевагою, проте зі сторони самих келім, тобто відбитого світла, вони є рівними. Тому що після того, як це відбите світло, що виходить, піднялося та вдягнуло всі сфірот, ставши для них клі, то в цьому плані вони обидва є рівними. Адже все пряме світло, яке включено в парцуф, це тільки завдяки відбитому світлу. І жодна сфіра прямого світла не може світити парцуфу без нього, - тільки якщо й пряме, й відбите світло поєднуються в рівній мірі у світінні цього парцуфа.
Тут необхідно також згадати написане равом раніше (пункт 3), що пряме світло й відбите світло - обидва вони є в дійсності одним світлом, тобто світлом істаклуту. А вся меншовартість відбитого світла, - воно внаслідок того, що це світло виходу з малхут. Але зараз - більше того, відбувається зворотне, коли все поширення світла взагалі пов'язане з відбитим світлом і залежить від нього. Тому тепер воно абсолютно дорівнює прямому світлу, бо зараз, відбившись, стало властивістю світла поширення, тому що перетворилося на келім, і зрозумій це добре. І це те, що пише рав: «Однак зі сторони самих келім вони є рівними».
50. І коли відбивається світло та облачає гевель... Тут той, хто писав, припустився помилки. Потрібно сказати: «І коли відбивається гевель та облачає світло». Бо гевель, який, за суттю, є відбитим світлом, облачає пряме світло, як відомо.
60. Коли він впритул до пе, тоді там світло пе є більшим, ніж світло озен, бо гевель пе, коли він тут, то він у категорії рош... Бо пе є коренем відбитого світла, тому він є рош, тобто кетером.
70. А от гевель озен, коли він тут, він поки що як решта ґуфа. Тому що відбите світло, яке досягає озен, що є біною, - воно є сфірою год відбитого світла, що є категорією ґуф. (Див. тут, у «Внутрішньому спогляданні», гл. 3, де пояснюється це докладно).