Chapter 1
Chapter 2
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Answers for Topics
Вчення про десять сфірот
Частина третя
Глава 11
З'ясовує поширення світла Нескінченності для утворення келім чотирьох рівнів авіюту з використанням образів органів людського тіла: очей, вух, носа, рота. Чим орган є «чистішим», тим він є важливішим. Ейнаїм (очі) - це перша бхіна, «алеф», озен (вухо) - друга бхіна, «бет», хотем (ніс) - третя бхіна, «ґімель», пе (рот) - четверта бхіна, «далет».
Містить вісім пунктів: 1. У Нескінченності повністю відсутні образи й осягнення. І щоб створити світ, залучив Творець багато поширень, щоби стали коренями й зародками світу Ацилут. 2. Чотири основи є в кожної речі, вони є чотирма буквами: юд, гей вав, гей, званими також РАШРАД (абревіатура слів «реія, шмія, реах, дібур» (зір, слух, нюх, мовлення), і це також «хая, нешама, руах, нефеш». І це також: «ейнаїм, озен, хотем, пе» (очі, вухо, ніс, рот). 3. Є «гевель» (щось незначне, пара) і «руах» (повітря, вітер) в АХАП (абревіатура слів: озен, хотем, пе). І в кожному з них гевельє сильнішим, - в озен гевель дуже малий, у хотем він більший, а в пе - найбільший. 4. Ознаїм (множ. від «озен») - це біна, бхіна бет, її авіют малий, і це нешама. Хотем - це зеїр анпін, авіют бхіни ґімель, сильніший, і це - руах. Пе - це малхут, авіют бхіни ґімель, грубіший за всіх, - це світло нефеш. 5. Реія (зір) - це світло хая. В ейнаїм немає справжнього гевелю, як в АХАП, і це авіют бхіни алеф, дуже тонкої. 6. Гевель, що в ейнаїм, - це клі для навколишнього світла хая, а пряме світло, що в ньому, поширюється вниз, і це - «споглядання», і це - зівуґ де-акаа. 7. Поширення світла для утворення келім, що є «спогляданням», виходить з ейнаїм, і є світлом хохма, але не з АХАП. 8. Три гевеля з АХАП зробилися келім для нефеш, руах, нешама.
У Нескінченності повністю відсутні образи й осягнення. І щоб створити світ, залучив Творець багато поширень, щоби стали коренями й зародками світу Ацилут
1) Відомо, що в Нескінченності немає нічого в плані форм, боронь боже, і коли Творець задумав створити світ за порядком Ацилуту, Він почав залучати звідти багато поширень світла, щоби вони стали коренями й зародками для Ацилуту, який утвориться згодом.
Ор пнімі
1. Поширення світел у згаданий вище, у словах рава, спосіб (ч. 3, гл. 1, п. 3): «Поширилася Нескінченність, щоб утворити келім за допомогою зівуґу де-акаа й підняття відбитого світла». Тут він говорить, що відразу ж, у світі АК, Творець став залучати від нього багато поширень світел за допомогою зівуґу де-акаа, і це для утворення двадцяти п'яти парцуфів у тому світі, так, що ці двадцять п'ять парцуфів АК будуть коренями та джерелами для Ацилуту, який буде утворений згодом, - тобто для двадцяти п'яти парцуфів, які утворяться у світі Ацилут, як написано раніше. І це те, що пише рав: «багато поширень світла щоби вони стали коренями й зародками для Ацилуту», і як він продовжує пояснювати це далі.
Чотири основи є в кожної речі, вони є чотирма буквами: юд, гей вав, гей, званими також РАШРАД (абревіатура слів «реія, шмія, реах, дібур»), і це також: хая, нешама, руах, нефеш. І це також сенс: ейнаїм, озен, хотем, пе
2) Поговоримо про це мовою алегорії й уподібнення. Відомо, що чотири основи є в усіх речей, і це: реія, шмія, реах, дібур. Вони ж є змістом чотирьох букв АВАЯ, і вони ж є бхінот: нешама нешами і нешама, руах, нефеш. І почнемо з'ясовувати з рівня нешама, а потім повернемося до того, що передує їй.
(Див. питання 24)
Існує гевель і руах в АХАП, - озен, хотем, пе. І в кожному з них гевель є сильнішим, - в озен гевель дуже малий, у хотем він більший, а в пе - найбільший
3) Ось, у ознаїм (вухах) у них всередині є, природно, невеликий руах. І ознака цьому, що коли людина добре заткне вухо пальцем, відчує наче як сильний гул у ньому. Це через руах, що замкнений у ньому, який проситься вийти й не може. Наступний за рівнем орган - хотем, з нього виходить руах, що відчувається сильніше, ніж той, що виходить з озен. Після нього за рівнем, це орган пе, з нього виходять найсильніші гевель і руах.
Ор пнімі
2. Знай, що це відбите світло, яке повертається на своє місце за зівуґом де-акаа, як сказано в словах рава (ч. 3, гл. 1, п. 3), воно називається «гевель, що виходить з парцуфа» або «руах, що виходить з парцуфа», тобто, не може одягнутися в парцуф через протидію екрана, який там і тому він змушений вийти з нього й повернутися на своє місце.
І ще слід знати, що існують п'ять ступенів, які складають усю реальність, що після цимцуму (скорочення), котрі називаються АК, Ацилут, Брія, Єцира, Асія, які є п'ятьма рівнями, розташованими один під іншим, - від рівня кетер до малхут. Причиною такої будови є очищення екрана (див. в «Питаннях і відповідях» ч. 2, п. 17), бо коли очистився екран четвертого рівня, який використовується в АК, та залишився в ньому авіют третього рівня, вийшли нові десять сфірот рівня хохма, звані «Ацилут». А оскільки після цього очистився також і екран бхіни ґімель, та залишився з авіютом бхіни бет, вийшли й народилися десять нових сфірот рівня біна, звані «Брія», і т.п., - поки не очищається екран від усього свого авіюту й залишається в ньому лише його корінь. Тоді немає там більше зіткнення зі світлом і повністю відсутнє відбите світло. І через це виходять тут десять сфірот лише рівня малхут, звані світ «Асія». І буквально з тієї ж причини й таким же точно чином, як ми з'ясували з приводу чотирьох загальних рівнів АК і АБЄА, зобов'язані вийти також п'ять рівнів по десять сфірот у кожному з цих світів, звані п'ятьма парцуфами: Аріх Анпін, Аба, Іма, Зеїр Анпін, Нуква. І більш того, у кожному з цих парцуфів теж повинні вийти п'ять рівнів по десять сфірот один під одним, до малхут, звані: ґальґальта, ейнаїм, озен, хотем, пе, або: КАХАБ, зеїр анпін і малхут, або НАРАНХАЙ. І ця справа буде пояснена достатньо у «Внутрішньому спогляданні», бо немає тут місця для занадто довгих подробиць.
І це те, що писав рав: «Витонченість органу відповідає його значенню». Пояснення. Клі, в яке вдягається відповідне йому світло, називається «орган», і ступінь витонченості або грубості органу вимірюється авіютом екрана, який у цьому органі використовується.
І тому місце використання екрана бхіни бет називається «тонкий орган», «і руах, що виходить з нього, дуже тонкий», тобто відбите світло, що піднімається й повертається з цього клі, слабке, бо не досягає ні кетера, ані хохми, а лише біни. Відповідно, рівень цих десяти сфірот - до біни.
І це те, що він каже: «Наступний за рівнем орган - хотем, з нього виходить руах, що відчувається сильніше, ніж той, що виходить з озен» бо місце використання екрана бхіни ґімель називається словом «хотем», а «руах, який виходить з нього» - тобто відбите світло, яке він повертає назад і воно виходить з цього клі, міра його більша й доходить тому до хохми. І тому, рівень десяти сфірот хотема - до хохми.
І це те, що він пише: «Після нього за рівнем, це орган пе, з нього виходять найсильніші гевель і руах». Бо місце використання екрана бхіни далет називається «пе», а гевель, що виходить з нього, тобто відбите світло, яке відходить від нього й піднімається вгору, найсильніший з усіх, оскільки його міра повна так, що він доходить до кетера, тому ті десять сфірот мають рівень кетер.
Ознаїм - це біна, бхіна бет, її авіют малий, і це нешама. Хотем - це зеїр анпін, авіют бхіни ґімель, сильніший, і це - руах. Пе - це малхут, авіют бхіни ґімель, грубіший за всіх, - це світло нефеш
4) Витонченість органу відповідає його значущості. Так, ознаїм - це рівень біни, яка є більш тонкою, тому й руах, що виходить з ознаїм, є дуже тонким, і також орган хотем більш тонкий, ніж орган пе. Використовуючи алегорію, зможемо сказати, що руах, який виходить з озена, називається нешама, а з хотема - називається руах, а з пе - зветься нефеш.
Ор пнімі
3. Використовуючи алегорію, зможемо сказати, що руах, який виходить з озена, називається нешама, а з хотема - називається руах, а з пе - зветься нефеш. І незважаючи на те, що десять сфірот, котрі виходять із зівуґу де-акаа екрана де-пе, мають рівень кетера, що є світлом єхида, а від хотема - рівень хохми, що є світлом хая, і т.п., разом з цим, порядок одягання світел відбувається не в такому порядку, а в зворотному, оскільки більш важливе світло вдягається в більш чисте клі. Так, що світло єхида вдягається тільки в найчистіше клі, зване «кетер», або «ґальґальта». Світло ж хая вдягається тільки в клі хохма, яке є бхіною алеф і називається «ейнаїм». Світло нешама вдягається тільки в клі біни, яка є бхіною бет і зветься «озен». Світло руах одягається тільки в клі зеїр анпін, тобто бхіну ґімель, яка називається «хотем». А світло нефеш одягається в клі малхут, або бхіну далет, звану «пе».
Це відповідає правилу: «Кожен давець потребує самого грубого клі, а кожен отримувач повинен отримувати в найчистіше клі». Пояснення: щоб притягнути вище світло аби віддати нижньому ступеню, необхідно, щоб у цього нижнього ступеня був екран і клі з найбільшим авіютом, бо якщо екран з більшим авіютом, виходить, що міра відбитого світла, що піднімається від нього, набагато більша, і досягає більш високого рівня. Так, якщо у нижнього є екран тільки бхіни ґімель, відсутній у нього рівень єхида, а є у нього лише рівень хая, і т.п., однак нижній парцуф завжди отримує в найчистіше місце, - тобто світло, що посилається йому, вдягається тільки в найбільш чисту бхіну, - а кожне світло більш важливе, потребує чистішого клі. І вже пояснював я це питання докладно у «Внутрішньому спогляданні» другої частини.
Реія - це світло хая. В ейнаїм немає справжнього гевелю, як в АХАП, і авіют їхній - бхіни алеф, дуже тонкої
5) Ось, з’ясовано, що з властивості самої «реія» утворюється нешама для нешама. Але знай, що бхіна «реія» не є, у буквальному сенсі слова, гевель, що виходить з аїн, як у випадку з озен, хотем і пе, - тому що нешама, руах і нефеш - це справжні гевелім (множ. від «гевель»), які поширюються від них униз.
Ор пнімі
4. Вказується цим, що сила авіюту екрана відчувається нами тільки при поширенні згори вниз (як написано вище в «Ор пнімі» ч. 3, гл. 4, п. 50), бо після кожного зівуґу де-акаа, коли піднімається відбите світло та вдягає десять сфірот прямого світла від малхут вгору, у вигляді рош і коренів чотирьох бхінот, після цього повертається, спускається й поширюється від малхут вниз на той же рівень, який є в десяти сфірот де-рош знизу вгору. І ось, відбите світло, що піднімається знизу вгору, зовсім не несе туди з собою ніякого авіюту, - тільки ті десять сфірот, які поширюються згори вниз, вони повністю обмежені мірою й межею висоти екрана, оскільки екран є всім їхнім коренем.
(Див. питання 80)
Гевель, що в ейнаїм, - це клі для навколишнього світла хая, а пряме світло, що в ньому, поширюється вниз, і зветься «споглядання», і це - зівуґ де-акаа
6) Але в ейнаїм це не так. Бо сам їхній гевель залишається на своєму місці як навколишнє світло, яке називається «нешама ле-нешама». Проте, є тут одна особливість, яка походить від того, що тут є лише реія і істаклут (споглядання), але немає справжнього гевелю, який би розповсюдився вниз. І тому з цієї властивості «реія» утворилися келім, звані «ґуф», однак бхіна самого гевелю ейнаїм дуже внутрішня, і неможливо, щоб він продовжився й розповсюдився вниз.
Ор пнімі
5. Але в ейнаїм це не так. Бо сам їхній гевель залишається на своєму місці... Пояснення. Бо авіют бхіни алеф, званої «ейнаїм», дуже слабкий, і це з причини, поясненої в «Ор пнімі». Тому що авіют, про який йдеться тут, є нічим іншим, як бажанням отримувати, що в кожному створінні, і цим воно відрізняється від вищого світла, в якого немає цього бажання отримувати. Відповідно, у бхіні алеф, авіют якої дуже слабкий, тому що є наслідком вищої сили, бо бажання вищого віддавати є обов’язковим законом для нижнього, який зобов’язує його мати бажання отримати вище благо, що надається вищим. Тому це бажання не вважається для нижнього відмінністю властивостей і авіютом, до тих пір, поки не збудиться в ньому бажання в силу власного пробудження, як це відбувається у бхіні бет.
І тому не відбувається зівуґ де-акаа в світлі ейнаїм, тобто в бхіні алеф, оскільки відбите світло, яке є гевелем, що виходить з бхіни алеф, залишається на своєму місці. Іншими словами, він не відходить від неї як відбите світло. І це те, що каже рав: «Але в ейнаїм це не так. Бо сам їхній гевель залишається на своєму місці...», як пояснено.
6. Як навколишнє світло, яке називається «нешама ле-нешама». Тобто, у світла хохма немає клі, облачитися в нього, оскільки відсутнє відбите світло, що є клі в ейнаїм. Тому залишається світло хохма зовні й воно світить здалеку без облачення. Це світло називається «світло хая», або «нешама ле-нешама».
Поширення світла для утворення келім, що є «спогляданням», виходить з ейнаїм, і є світлом хохма, але не з АХАП
7) І оскільки реія ця походить з ейнаїм, які є вищими за озен, хотем і пе, - і тому в цєї єдиної «реія» була сила творити й утворювати келім, - і не потрібно було й самого їхнього гевелю. Інша справа - в озен, хотем і пе, які є нижчими, бо виникла потреба, щоб їхній гевель поширився сам, щоб робити та створювати згадані бхінот, бо утворилося з них щось реальне не інакше, як силою самого гевелю.
Ор пнімі
7. Оскільки реія ця походить з ейнаїм, які є вищими за озен, хотем і пе, - і тому в цієї єдиної «реія» була сила творити й утворювати келім, - і не потрібно було й самого їхнього гевелю. Слід тобі знати, що цимцум та екран, які утворилися, діють виключно щодо світла хохма, але не щодо світла хасадим (див. «Питання й відповіді», ч. 1, п. 6). І тому поширюється Нескінченність для утворення келім (згадане вище, у словах рава, ч. 3, гл. 1, п. 3) через зівуґ де-акаа в екран, і цей зівуґ де-акаа відбувається відносно світла хохма, що і називається реія та істаклут. Бо тільки це світло не може бути отримане бхіною далет через екран і цимцум, тоді як другій стадії, або біні, що є світлом хасадим, екран абсолютно не перешкоджає.
У цьому сенс слів рава: «Тому в цієї єдиної реія була сила творити й утворювати келім, - і не потрібно було й самого їхнього гевелю. Інша справа - в АХАП». Тобто, як пояснено, тільки світло ейнаїм, зване реія, на нього був цимцум, тому є в нього «акаа» і відбите світло - тобто келім. У той час як в АХАП, головне світло яких - світло хасадим, зі сторони якого повністю відсутній будь-який удар, - якщо і є зівуґ де-акаа також і в АХАП, то лише в силу світла хохма, яке світить в них. Це називається істаклут ейнаїм в АХАП, оскільки через підсвічування світла хохма, що в них, екран затримує також світла, що в АХАП, - і пам’ятай це.
8. Інша справа - в озен, хотем і пе, які є нижчими, бо виникла потреба, щоб їхній гевель поширився сам, щоб робити та створювати згадані бхінот, бо утворилося з них щось реальне не інакше, як силою самого гевелю. «З гевелім, що поширюються від себе й вниз» - це означає відбите світло, що спускається згори вниз. Подібно до написаного про сфіру малхут у «Внутрішньому спогляданні» (ч. 2, п. 109), що бхіна далет, звана тут пе, яка не отримує від прямого світла нічого, через екран, що в ній, і лише після того, як піднімає відбите світло від себе й вгору, повертається це відбите світло, спускається від екрана вниз і розширює малхут до десяти сфірот, «від неї і в неї», і отримує в них весь рівень десяти сфірот, який одягнуло відбите світло від малхут і вгору.
Буквально так само й келім озен та хотем не отримують нічого від гевелю, тобто від відбитого світла, що піднімається від них угору, бо оскільки очистився екран від бхіни далет рівня до бхіни ґімель, визначається, що малхут піднялася на місце зеїр анпіна, тобто в хотем. І через це екран обмежує клі хотем, не даючи йому нічого отримати від прямого світла, і тому повертає це світло вгору, і це називається зівуґом де-акаа в третій стадії. А тому клі хотем не отримує нічого від прямого світла, яке залишає його, і тільки згодом відбите світло поширюється та спускається від хотема вниз, у малхут, що в місці бхіни далет, тобто пе.
Так само й клі, зване озен, нічого не отримує від прямого світла інакше, як за допомогою відбитого світла, що спускається з озена вниз.
Про це говорить рав: «Інша справа - в АХАП, які є нижчими, бо виникла потреба, щоб їхній гевель поширився сам». Це означає, після того, як гевель сам, тобто відбите світло, спускається й поширюється згори вниз, поширюються в десять сфірот й утворюються келім отримання світла. І це те, що він каже: «І не могло вийти з них ніякої реальності інакше, ніж силою самого гевелю». Тобто силою їхнього відбитого світла, званого «гевель», який повертається й спускається згори вниз так, як це описано.
Три гевеля з АХАП зробилися келім для нефеш, руах, нешама
8) Але оскільки в стадії аїн не було справжнього гевелю, а лише одна реія, тому з неї утворилися тільки келім, у той час, як в озен, хотем і пе не було можливості зробити без справжнього гевелю навіть келім, і тільки, коли він став справжнім гевелем, - тоді стали нефеш, руах, нешама.
Ор пнімі
9. Але, оскільки в стадії аїн не було справжнього гевелю, а лише одна реія... Як було вже сказано вище, бхіна алеф через слабкість її авіюту не підняла гевель, званий відбитим світлом, і не зробила зівуґ де-акаа. І це те, що говорить рав: «Не було справжнього гевелю, лише одна реія». Це означає, що немає там відбитого світла, а тільки пряме світло, яке є світлом хохма, що зветься реія, як пояснено.
10. Тому з неї утворилися тільки келім, у той час, як в озен, хотем і пе не було можливості зробити без справжнього гевелю навіть келім... Це означає, з самої бхіни аїн не створилося ніякого клі, тому що немає там гевелю, але її удар утворює келім в озен, хотем і пе, бо якщо б не світло хохма, зване реія, - не було б там зівуґу де-акаа й не було б ніякого клі також і в АХАП.
20. Тільки коли він став справжнім гевелем, - тоді стали нефеш, руах, нешама. Тому що гевель бхіни далет, що поширюється від пе й вниз, стає клі для нефеш, а гевель бхіни ґімель – для руаха, а гевель бхіни бет – для нешами, як сказано вище. І згадай тут зворотний порядок між даванням світла й отриманням світла, як сказано в «Ор пнімі» (ця глава, п. 3)