Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Чому свято маци називається "Песах"
 

Чому свято маци називається «Песах»

Стаття 13, 1987

(переклад з івриту)

Багато хто запитує, чому свято, яке в Торі називається «святом маци», ми називаємо Песахом («Кдушат Леві» 1, гл. «Бо»). Пояснення: бо сказано: «Я – милому моєму, а милий мій - мені», тобто ми підносимо хвалу Творцю, а Творець складає хвалу Ісраелю. І тому в Торі це свято називається «святом маци», як ніби Творець оповідає хвалу Ісраелю. Тобто Ісраель, і всі ми, називаємо це свято «Песах», як написано: «І скажете ви: «Це жертва Песаха Творцеві, який минув домівки синів Ісраеля в Єгипті, коли побивав єгиптян, а наші оселі врятував».

Подібне ж ми знаходимо у війні з Мідьяном (гл. Матот): «І говорив Творець, звертаючись до Моше, так: «Здійсни помсту синів Ісраеля мідьянітянам...» І сказав Моше народу: «Нехай вийдуть з вас люди в ополчення, і нехай виступлять вони проти Мідьяна, щоб зробити помсту Творця над Мідьяном». Слід зрозуміти, чому Творець сказав Моше, що війна з Мідьяном - це помста синів Ісраеля, а Моше сказав народу зовсім не те, що сказав йому Творець. А він сказав, що війна з Мідьяном - це помста Творця. І це теж слід пояснити так само: що Творець говорив на хвалу Ісраеля, і це помста Ізраїлевих синів, а Моше говорив з Ізраїлем на хвалу Творця. І тому він змінив слова, сказані йому Творцем.

Однак і це слід зрозуміти: що означає, що Творець вихваляє Ісраель, а народ Ісраеля вихваляє Творця. Хіба ми говоримо про людей з плоті і крові, де кожен з них надає шану іншому? Хіба можна уявити собі, що Творець потребує того, щоб Йому надавали шану? І я вже наводив з цього приводу притчу про чоловіка, який увійшов у курник, і оскільки він чув, що сказали наші мудреці (трактат Шабат, 113: 1): «Рабі Йоханан називав свій одяг «Своєю шанобою» (тобто коли людина одягається в гарний одяг, її поважають). І тому, позаяк він хоче, щоб півні та кури поважали його, він одягає дорогий одяг. І, звичайно, той, хто бачить, як він це робить, буде сміятися над ним. Яку ж повагу можна отримати від півнів та курей?

У такому випадку, як ми можемо сказати, що Творець бажає, щоб ми поважали Його і складали б Йому хвалу? Бо Творець, безсумнівно, навіть не подібний до нашої притчі, адже дистанція, що розділяє людину і півня, - це всього лише один щабель, адже півні називаються тваринами, а ми називаємося «медабер» (той, хто говорить), але все це - в матеріальному. Однак яка дистанція між нами і Творцем, щоб можна було сказати, що Творець переймався б нашою хвалою, - то для цього учитель наш Моше змінив слова Творця, який сказав: «Здійсни помсту синів Ісраеля», - а він сказав Ісраелю: «Помста Творця».

І щоб зрозуміти все вищесказане, потрібно згадати мету творіння, а як сказали наші мудреці, вона - «дати благо Своїм створінням». А щоби добро, яке Він хоче дати створінням, було досконалим, тобто щоб в ньому не існувало категорії сорому, відбулося виправлення, яке називається «утаєння і приховання», на той час, поки людина ще не здатна виконувати всі свої дії заради віддачі. І тільки коли вона виправляє свої дії і виходить з егоїстичної любові, в цій мірі вона виходить з темряви і входить у світло, що називається «виходить з імли на світло». Адже тоді все його отримання відбувається через те, що він хоче дати насолоду Творцеві, допомагаючи Йому, щоб Він зміг реалізувати Свою мету, що означає благо без будь-яких недоліків, тобто подарунок без всякого сорому в момент отримання насолоди від Творця.

І звідси зрозуміємо, що означає, що Творець Ісраеля, - тобто Творець хоче нести добро Своїм творінням, тому Він надає хвалу Ісраелеві, що означає – дати благо Ісраелю. І через це було створено бажання отримувати в створіннях, так, що вони хочуть отримувати заради отримання, і це називається, що вони хочуть отримувати з любові до себе. Адже через бажання отримувати, яке Творець створив в створіннях, вони прагнуть отримувати благо, щоб заспокоїти свою потребу, викликану в них цим прагненням. У цьому полягає причина того, що вони отримують. І це називається «заради отримання».

Однак від цього, як відомо, походить роз’єднання через розбіжність властивостей. І тому народ Ісраеля приймає на себе скорочення, що означає не брати благо і насолоду, не дивлячись на те, що жадають цього. Як би там не було, вони не хочуть отримувати, якщо не знають, що можуть побудувати при отриманні насолоди намір заради віддачі. Іншими словами, оскільки бажання Творця таке що Він хоче дарувати, тому вони й отримують це благо. Однак від насолод заради власної вигоди вони відмовляються. Виходить, що народ Ісраеля складає хвалу Творцю. Іншими словами, від власних бажань вони відмовляються, і вся турбота їхня - слава Царя, тобто те, що Цар бажає, вони виконують.

І тому Моше змінив слова Творця: «Здійсни помсту Ісраеля», - адже те, що говорить Творець, щоб зробили Ісраель, це тільки для блага Ісраеля. Однак Моше змінив те, що сказав йому Творець. І це не називається, що він змінив мету «давати благо Своїм створінням», адже причина зміни теж була давати благо. І також [сказав інакше] не тому що неможливо, щоб було благо народу Ісраеля, - тобто що вони отримають благо і насолоду, - якщо в своїх діях вони не мають наміру виключно на благо Творця, що називається, що все, що вони роблять, вони роблять для слави Творця, тобто зі страху перед піднесеністю, що означає, - через велич і важливість Царя.

Однак слід зрозуміти, чому хвалу Творцю називають словом «песах», як позначення того, що минув (івр. «пасах») Творець. І, крім цього, сказано: «І їжте його з поспішністю - [жертва] песах це Творцю». І Раші пояснив, що «ця жертва називається «песах» від слова «пропускання» і «проминання», тому що Творець пропускає будинки Ісраеля між будинків єгиптян, «перестрибуючи» від єгиптянина до єгиптянина, а Ісраель посередині рятується».

І слід зрозуміти, що таке «перестрибування» і «проминання» в духовній роботі. Відомо, що наша головна робота - прийти до злиття з Творцем, що означає тотожність властивостей, і завдяки цьому ми отримуємо келім, які будуть придатні для отримання вищого блага. І відомо, що наші келім походять від розбиття келім. «Розбиття келім» називається, коли хочуть використовувати келім отримання заради отримання, і це властивість відділення від Творця, яка виникла у вищих світах. А також через гріх Древа пізнання, коли келім впали в кліпот. І ми повинні підняти їх, через те, що ми походимо від цих келім. І завдяки тому, що ми працюємо з нашим бажанням отримувати, яке приходять звідти, з наміром заради віддачі, кожного разу виправляється частина тих келім, які містяться в кліпот, і ми піднімаємо їх у святість тим, що хочемо користуватися ними тільки з наміром принести задоволення Творцю.

І кожного разу, кожен день, поступово вибираються частини з кліпот, які звуться «отриманням заради отримання». І ми виправляємо їх, щоб можна було використовувати їх заради віддачі. І порядок такий, що піднімають якусь частину у святість, а потім знову опускаються у стан отримання, забуваючи навіть про те, що існує така річ, як віддача. Однак потім людина знову дістає підйом, і знову бере частину свого бажання отримувати і долає його, і знову виправляє його заради віддачі. І кожного разу все спочатку - поки вона не дістане певну міру [бажання] отримувати, яке дістало виправлення заради віддачі, так що у цій мірі у вищого блага буде можливість увійти в нього. І це клі утворюється завдяки тому, що всі підйоми, які були в людини, збираються в одне клі, як сказано: «Монетка до монетки збираються у великий рахунок» (трактат Сота, 8: 2).

І звідси можна пояснити те, що ми запитали з приводу Песаха, як сказали мудреці: «Коли пропускав і переходив від єгиптянина до єгиптянина, а Ісраель посередині рятується». Тобто кожне падіння називається «єгиптянин», що означає, що він отримує для себелюбства. А Ісраель посередині - тобто підйом, коли він переборов і зробив зараз все заради віддачі, а не ради власної користі. Цей стан називається «Ісраель». Однак потім він знову падає. Виходить, що він знову падає у властивість «єгиптянина». І все повторюється знову. А «Ісраель рятується» - тобто рятується від єгиптян і входить у властивість «Ісраель».

А щоб у людини було ціле клі, і вона була б здатна прийняти в нього вище благо, Творець переходить від єгиптянина до єгиптянина, тобто Він бере до уваги тільки властивість «Ісраель», яке є між єгиптянами, і додає їх до «великого рахунку». І це ніби між двома властивостями «ісраель» немає ніякого розриву. І «пропускав єгиптянина» означає, як нібито єгиптянина не існувало зовсім, і тому всі ізраїльтяни збираються у великій кількості, поки не утвориться у них ціле клі.

І зі сказаного можна пояснити те, що сказано про те, що Він проминув будинки синів Ісраеля і тільки лише єгиптяни були вбиті. І як пояснює Раші, «проминув», тобто що Він «перестрибує» від єгиптянина до єгиптянина, а Ісраель посередині рятується, де мається на увазі, що всі єгиптяни були вбиті, і тільки всі «ісраель», які були посередині між єгиптянами, залишилися живі, - просте розуміння буде, що всі падіння, які були між підйомами, були стерті. І, природно, залишаються тільки підйоми. І виходить у нас так, як нібито ніколи у них не було падінь, тому що вони були стерті, що буде означати, що єгиптяни були вбиті. І тепер є можливість, щоб всі підйоми, які були у них, з'єдналися і стали одним станом. Тобто є багато граней бажання отримувати, виправленого заради віддачі, і, само собою, виникло одне ціле клі для отримання світла визволення, зване «вихід з Єгипту», коли вони вийшли на свободу з єгипетського вигнання, де вони перебували в рабстві егоїстичної любові, званої «єгипетська кліпа», як сказано: «І вивів народ Свій Ісраель з середовища їх на вічну свободу».

У той же час, якби падіння залишалися, між підйомами вже був би розрив, утворений падінням що існує посередині. Однак, коли падіння зникли з обрію, слід дивитися лише на підйоми, і тоді вже можна говорити про клі, яке буде здатне прийняти світло визволення.

Тому ми повинні навчитися тому, що людині не треба дивитися на падіння, - що вона весь час падає зі свого духовного стану, - а повинна дивитися на підйоми. Тому, коли вона бачить, що знаходиться в низькому стані, не можна впадати у відчай, а вона повинна долати, перебороти це вище знання і знову підніматися. І нічого їй дивитися на минуле, кажучи: «Адже до цього моменту я весь час думала, що вже прийшла до розуміння, що не варто звертати увагу на себелюбство», - все ж таки бачить, що відразу дістає падіння. Якщо так, то людина питає: «Яка ж користь від того, що я щоразу піднімаюся, якщо я мушу знову падати - що ж я цим виграю?»

І відповідь на це: «І застогнали сини Ізраїля від роботи ..., і піднісся їхній лемент до Творця», - тобто було пробудження знизу, тоді Творець вбив єгиптян, і природним чином залишилися Ісраель і з'єдналися у великій кількості, тобто [з'єдналися] всі підйоми, які були у них один за одним, - і завдяки цьому у них виникло велике клі для отримання в себе вищого блага.

І зі сказаного випливає, що ніяка добра справа, яка є у людини, не пропадає. І тому нічого говорити - яка користь мені від підйомів, якщо я відразу ж втрачаю їх? Це було б правильно, якби вона могла утримувати їх відтепер і надалі, і не опускатися. І про це сказано: “Хто зійде на гору Творця?”. Це перша властивість, а друга властивість: «І хто встане у місці святості Його?». Відповідь на це: «Чистий руками та щирий серцем», що означає: той, хто вже удостоївся чистих рук, і немає у нього себелюбства, а весь намір його - тільки на віддачу. А «щирий серцем» означає, що серце його з Творцем, що віра в серці його постійна, у цих людей немає падінь на низький щабель, а в них відбуваються падіння і підйоми, і все - на духовних ступенях. Отже, слід досягти ступенів довершеності, які називаються НАРАНХАЙ де-нефеш і НАРАНХАЙ де-руах. Виходить, що їхні підйоми та падіння - все це відбувається у царському палаці, і не, не дай Бог, поза царським палацом, - але не те, щоб їх скидали вниз, у місце темряви і смертного мороку.

Але, разом з тим, треба знати, як сказано вище, що жоден підйом не пропадає, а «монетка до монетки додається до великого рахунку». Тому людина повинна бути у радості, коли відчуває, що духовність привертає її, і вона сподівається наблизитися до Творця, наскільки це можливо, і великою удачею вважатиметься нею те, що раптом приходить пробудження згори, і вона починає дивитися на себелюбство, як на щось огидне, заради чого й жити не варто, і вона починає прагнути тільки до духовного.

Однак людина має знати, що не слід їй казати: «Коли буде мені пробудження згори, тоді я і почну виконувати духовну роботу». Бо те, що людина пам'ятає, що є духовне, навіть якщо у неї немає прагнення до нього, - вже за це вона повинна скласти подяку Творцеві за те, що вона знає, що у світі існує духовне, хоча в неї й немає прагнення до духовної роботи.

І це подібно до того, як великий цар приїхав би в місто, і про це сказали б не всім, а тільки жменьці людей, і дозвіл увійти теж дали не всім, а тільки обраним, і ще потрібно їм дуже поклопотатися поміж придворних, щоб дали дозвіл увійти.

А цій людині тільки повідомили, що приїхав цар, але дозволу увійти їй не дали. Як ця людина дякує тим, хто повідомив їй про це! Так само і тут, коли відомо їй, що у світі є Цар, але вона ще не отримала дозволу увійти і служити Царю. Тобто вона певною мірою знає і вірить, що у світу є Творець, проте залишити свою роботу і працювати на благо Царя вона ще не отримала дозволу згори, тобто згори вона не отримала бажання залишити свої матеріальні потреби і займатися духовним. Ця людина повинна радіти такій звістці, тобто тому, що у неї є трохи віри в Творця. І якщо людина цінує цю звістку, не дивлячись на те що не може зміцнитися і займатися духовною роботою, в будь-якому випадку, радість від того, що зараз вона згадала, що у світі є Цар, має достатньо сили, щоб підняти її з самого низу і ввести у духовну роботу, ставши для неї бажанням подолати своє тіло. І це саме якщо людина звертає увагу на цю звістку і цінує її.

І це походить від кореня - як сказали мудреці: «Шхіна перебуває ... тільки лише завдяки радості заповіді» (трактат Шабат, 30:2). Іншими словами, радість, яку людина відчуває під час виконання заповіді, викликає у неї злиття з Творцем, як сказано: «Благословенний приліплюється до Благословенного». Адже радість є наслідком досконалості. А оскільки людина цінує Того хто дає, Його важливість і велич, то існує закон: якщо той, хто дає подарунок, є людиною шанованою, то навіть якщо вона дає маленьку річ, це вважається великим. Тому від тієї звістки, яку, як вона вірить, їй передали згори, що Цар - у місті, хоча їй і не дозволили увійти і розмовляти з Царем, все ж таки, через те, що бачать, як вона цінує звістку про присутність Царя, їй відразу дають дозвіл увійти і служити Царю. Бо, бачачи, як людина цінує Царя, з нею вже рахуються і дають їй сили для подолання думок і бажань тіла.

Згідно з цим можна сказати: завдяки радості, тобто через радість, яку вона відчуває від важливості Царя, їй дають згори світіння, що перебуває в клі радості, піднятої нею у вигляді «пробудження знизу». І це викликало пробудження згори, коли дають їй дозвіл, іншими словами, їй дали бажання і прагнення долати думки свого тіла.

І зі сказаного виходить, що Песах називається так, тому що Творець пропускав будинки Ісраеля, і кожен з Ісраеля, залишився живий. Як відомо, у духовному немає зникнення, і найменша властивість, що відноситься до Ісраелю, залишилася живою, і нічого не зникло. І оскільки Творець врятував Ісраель, це свято називається Песах – в ім’я дій Творця.

А те, що ми запитали з приводу хвали - як можна сказати, що Творець бажає, щоб Його вихваляли? Невже ж Він, невже Він переймається хвалою «плоті та крові»? На це є дві відповіді:

Перша: з точки зору мети - бо Його бажанням є нести добро Своїм створінням, тобто все благо і насолоду, яку отримує народ Ісраелю, - під час отримання їх вони спрямовують намір на «заради небес». Що означає, щоб Творець насолоджувався цим, адже Він бажає, щоб створіння отримали благо та насолоду, а оскільки вони бажають тотожності властивостей, все їхнє заняття Торою і заповідями - все це тільки тому що вони хочуть віддавати Творцю, а не заради власної користі. І це називається, що народ Ісраеля вимовляє хвалу Творцеві, тобто через велич і важливість Царя, ми стараємося принести Йому задоволення.

А Творець вимовляє хвалу Ісраелю - тобто Він хоче дати благо та насолоду, що є метою творіння. А також, Він хоче, щоб під час отримання блага і насолоди не було категорії сорому. Тому Він хоче, щоб вони працювали ради віддачі. І виходить, що те, що Він вимовляє хвалу Ісраеля, означає, що народ Ізраїля відмовляється від себелюбства і хоче працювати тільки на віддачу.

Тому Він завжди дивиться на їхню цінність, тобто Він рахує ті їхні роботи, коли вони працюють заради віддачі, щоб у Нього була можливість давати їм вище благо, і там не було б ніякої вади у вигляді сорому. А коли вони працюють заради отримання, про це Творець не говорить, це Він бажає стерти з лиця землі, як сказано вище в поясненні назви Песах, що Він «проминув», тобто вбивав єгиптянина, який був між двома властивостями «ісраель», і залишав Ісраель, який був посередині. І, само собою, міг дивитися тільки на цінність Ісраеля, тобто на підйоми, які були у них, що є цінністю Ісраеля, іншими словами, на те пробудження знизу, яке вони вчинили тоді випіканням маци.

І тому в Торі написано «свято маци» і народ Ісраеля, оскільки Творець дивився на хвалу Ісраеля у випіканні маци на користь Творця, а на решту речей не дивився, що, як сказано вище, називається: а єгиптянина, який був там, вбивав, тобто стирав його, як нібито його не існувало. І завдяки цьому всі властивості «ісраель» з'єднувалися в один великий ступінь, який вже був досконалим, аби стати клі для отримання блага. Це називається, що народ Ісраеля назвав це свято словом «Песах».

І зі сказаного зрозуміємо другу причину, чому народ Ісраеля назвав його для прославлення Творця. Перша причина - через Його бажання дати благо Своїм створінням, а вони не хочуть отримувати на основі егоїстичної любові, тому отримують благо і насолоду через те, що Він хоче, щоб ми отримували. І це називається «заради віддачі», і це - хвала Творцю.

Друга причина, чому складають хвалу Творцю, - це тому, що Він не враховував падіння, а дивився тільки на підйоми, що називається «І проминув». Тобто Він врахував усі підйоми, а падіння стер з лиця землі. І це є цінністю Песаха. І це називається, що складають хвалу Творцю.

І слід зрозуміти, що сказано: «І їжте його з поспішністю - [жертва] песах це Творцю». А чому Песах називається «поспішністю»? І як пояснив Раші, Песах називається «поспішністю» тому, що Творець перестрибував і проходив «від єгиптянина до єгиптянина, а Ісраель посередині рятується». І ми бачимо, що “пропуск кінця” означає, що Він прискорив кінець, ніби ще не прийшов час. І оскільки Він поквапився, Песах називається «поспіхом». І начебто Творець повинен був поквапитися, щоб не прокинулися єгиптяни, які були серед синів Ісраеля. А для них ще не настав час пройти виправлення, тому Він поквапився і врятував те, що можна було врятувати. Іншими словами, тільки властивість «ісраель» отримала тоді виправлення, але не єгиптяни. Тому це називається «поспіхом».

Тоді як про ґмар тікун (кінець виправлення) сказано (Єшая, 52:12): «Бо неспішно вийдете ви і не бігом йтимете, бо йде попереду вас Творець, і збирає вас Всесильний Ісраеля. Ось, процвітати буде раб Мій, підніметься, і піднесеться, і звеличиться надзвичайно». Арі пояснює, що це буде в ґмар тікуні, адже тоді навіть Сам[аель] буде святим ангелом, адже і «лев а-евен» (букв. «кам’яне серце»), якого до ґмар тікуну не можна з'ясовувати, і воно залишається в кліпот, теж буде прояснене для святості. І це називається «добре дуже»: «добре» - це ангел життя, «дуже» - це ангел смерті, який теж буде святим ангелом, що називається: «поглинув смерть навіки». Так пояснює великий Арі.

І зі сказаного ми зможемо пояснити написане: «Бо неспішно вийдете ви і не бігом підете». Не так, як це було в землі єгипетській, коли визволення було в поспіху, як сказано вище, що перестрибував «від єгиптянина до єгиптянина, а «ісраель», що посередині, рятується». І це було через те, що єгиптян треба було стерти, і тільки лише народ Ісраеля залишилися живими.

Інша справа в ґмар тикуні, коли і властивість «єгиптяни» теж отримає виправлення, якщо так, то не треба щоб було поспіхом, тому що не потрібно перескакувати від одного єгиптянина до іншого, а «ісраель» посередині залишається в святості, а всі єгиптяни отримають своє виправлення від Досконалого, тому не треба поспіху, тобто перестрибування, а всі властивості, які були в кліпот, будуть виправлені тоді, як написано: «І видалю Я з плоті вашої серце кам'яне, і дам Я вам серце з плоті».

Тому людина повинна бути в радості, і завдяки радості вона може вийти з низького стану, в якому вона перебуває. А якщо людина запитає, чому їй є радіти, коли вона бачить, що вона в ницості, що немає в неї ніякого бажання займатися Торою і заповіддю, тоді вона повинна отримувати свою радість від того, що як би там не було, вона знає, що в світі є Цар. Від одного цього знання вона може радіти, як у наведеній вище притчі, коли їй повідомили, що цар приїхав у місто, і це дає їй сили для підйому.