Винокур: Пише хлопець: "Ось ви весь час говорите про добро, любов, але ж насправді люди один до одного ставляться як паразити". М. Лайтман: Звичайно. Винокур: "І найдобрішим людям у цьому світі дістається найбільше шишок від людей і від долі. І залишається або бути паразитом у житті, або страждати від паразитів. Розʼясніть, для чого бути добрим у цьому світі, навіщо ви це радите?" М. Лайтман: Тому що, якщо ми будемо добрими, то ми будемо подібними до Творця. І тоді нам буде краще, легше в цьому світі й у потойбічному. Винокур: А от він вважає, що краще паразитам, насправді. Тим, які використовують інших і так живуть. М. Лайтман: Це так йому здається. У маленьких межах, можливо, він і має рацію десь, у чомусь. Але взагалі по життю - ні. Винокур: Тобто ви говорите, що все-таки дітей треба виховувати на добрих стосунках, на понятті дружби, порядності тощо. І ось так, глянувши на землю масштабно, ви говорите: виявиться, що це правильно. М. Лайтман: Так. Винокур: А якщо вдивлятися, як він каже, то паразити просто... М. Лайтман: Коли ти вдивляєшся, ти звужуєш себе до якихось поодиноких випадків. І тоді, звісно, краще бути егоїстом. А якщо ти дивишся загалом, на життя людини і на те, з чим вона залишається і приходить далі кудись там, то краще, звісно, якщо вона буде доброю, теплою. Винокур: Скажіть, будь ласка, ось тут, я не раз запитував вас про це, та тут підходить, ось ця от доброта - вона до людини повертається? М. Лайтман: Вона не те, щоб повертається. Вона тобі дає можливість розуміти, чому так все створено. Винокур: А це важливо? М. Лайтман: Це важливо. І як краще все таки вчинити. Винокур: Ось ви зараз навіть не говорите, що вона може повернутися добром до тебе. М. Лайтман: Ми не бачимо цього. Винокур: А якщо ось так, як ви говорите, у глобальному масштабі все-таки повертається? М. Лайтман: У нашому світі - ні. Винокур: Навіть так, чітко ви відповідаєте, може не повернулись? Добро зробив, а до тебе добро не повертається? М. Лайтман: Так. Винокур: Але не роби з цього висновки, що не треба робити добро? Продовжуй? М. Лайтман: Так. Винокур: Ви почали з того, що Творець добрий, той, хто творить добро, і ти маєш бути таким самим. Коли ж це мені повернеться? Чи я взагалі не повинен про це замислюватися? М. Лайтман: Те, що ти так думаєш, і те, що ти так можеш робити, це і є вже віддача Творця. Це вже винагорода. Винокур: Зрозуміло. А от скажіть, ті хто, як він каже, паразити - їм як? Я хотів би про них запитати. М. Лайтман: А вони підраховують свої дивіденди і вважають, що вони щасливі. Винокур: А ви вважаєте, що ні? М. Лайтман: Ні. Винокур: А скажіть будь ласка, а можна сказати, я як егоїст запитую, що, вони в іншому світі, грубо кажучи, ну ось закінчив життя, в іншому світі, їм за це воздасться, за те, що вони були паразитами? Чи ні? Тобто буде покарання? М. Лайтман: Так. Винокур: Так? М.Лацтман: Без сумніву! До того ж, це буде в такому вигляді, що вони й там не відразу зрозуміють. Винокур: Але це приходить? Це так Творець навчає людину? М. Лайтман: Так. Винокур: Ось так биттям? М. Лайтман: Це не Творець вчить людину, це загальний закон природи: все, що робить людина, повинно компенсуватися. Винокур: добро - добром, зло - злом. М.Лацтман: Так.