М. Лайтман: Треба займатися тільки вихованням. Тільки вихованням! Інакше в світі нічого не відбудеться. Запитання: Тобто ви говорите, що найшанованіша робота для людини — це вихователь,так? М. Лайтман: Так. Запитання: І тоді,будь ласка,що він виховує в людях?Як я розумію, ви про це говорите. М. Лайтман: Він повинен пояснити людям усіма можливими способами, що є задумом творіння. Що тільки у виконанні задуму творіння людина зможе досягти щастя. Запитання: Що ви вкладаєте в слово «задум творіння»? Він повинен осягнути цей задум творіння? М. Лайтман: Він повинен осягнути. Запитання: Сам вихователь,так? М. Лайтман: Так. Запитання: І потім передати людям? М. Лайтман: Так. Запитання: Так ось у чому він?У чому задум творіння і що передати людям? М. Лайтман: Що коли він робить добро іншим, він наповнюється, насолоджується. Запитання:Сам,той хто робить добро іншим? М.Лайтман:Так. С.Винокур: Тоді,якщо можна,ще глибше. Що ви маєте на увазі під добром? М. Лайтман: Під добром я маю на увазі наповнення іншого.Наповнення тим, чого він бажає. Репліка: Ну,він бажає- у нього дуже багато різних бажань. М. Лайтман: Ні-ні-ні! Це вже залежить від виховання. Наповнити його вихованням таким, яке вимагало б нормального мінімального наповнення. Запитання: Це треба пояснити. Виховувати людину так, щоб вона жила на такому,нормальному наповненні і не вимагала чогось великого, мільярдів і так далі? Ось щоб вона жила. І далі що? Ось я живу так, на необхідному. М. Лайтман: І відчував, що якщо так до цього можна привести інших людей, то це і буде остаточне щастя. Запитання: Тобто щоб люди жили, ось так, радіючи цьому необхідному, що є? М.Лайтман:Так. С.Винокур: І не вимагали нічого більшого і далі? М.Лайтман:Так. С.Винокур:Ось це ви і називаєте правильним вихованням? М. Лайтман: Так. Запитання: Нічого більшого? Ви не хочете далі рухатися, щось сказати вище? М. Лайтман: Коли я ріжу хліб, я ріжу його скибочками. С.Винокур: Так-так-так. М.Лайтман: Ось, це перша скибочка. Репліка: Зрозуміло. Давайте тоді на першій скибочці і зупинимося.