6. Чужинець, який дотримався суботи, повинен вмерти

(переклад з івриту)

«Чужинець, який дотримався суботи, повинен вмерти». «Зроби суботу свою буднем, але не май потреби в створіннях». «Зустріч суботи має бути ще вдень». Прокляття змія в тому, що прах буде його їжею. «Учень Мудрого» є категорією суботи». «Простолюдин – страх суботи на ньому».

Існує категорія буднів, і є категорія суботи. Будні – це шість днів діяння. І тоді це час роботи, коли треба вибрати і розділити між святим та не святим, інакше кажучи, що таке святість, а також навпаки.

А час прийняття малхут небес (панування властивості віддачі) на постійно, коли немає вже людині про що думати та сумніватися, називається зустріч суботи, коли свята Шхіна називається «цариця субота». Тобто, під час духовної роботи вона зветься «Шхіна в поросі», а вже після з’ясувань вона називається царицею.

І це є сенсом «Підемо, друже мій, назустріч нареченій», що є поєданням Творця та Його Шхіни. У той час, як коли вона в поросі, неможливо сказати «підемо, друже мій», адже людина сама чинить цей розбрат (боронь Боже), бо сама вона каже, що не личить Творцеві єднатися з такою роботою, вся основа котрої зведена на «бліма» (ніщо), за принципом «Не має вона від самої себе нічого», а все – вище знання.

Тому, коли людина йде зустрічати суботу, ясно, що для неї це поки що будень. Однак, після зустрічі суботи, тоді вже зветься категорією суботи. Мається на увазі, що не можна вже робити ніякого з’ясування, бо це час відпочинку, коли через саму святість дня заборонено виконувати будь-яку роботу з’ясувань.

Якщо ж випадково людина бачить, що немає в неї страху перед небесами і думає, що заборонено чинити з’ясовування в суботу через те, що субота заборонена для виконання робіт, на це їй кажуть: «Чужинець, який дотримався суботи, повинен вмерти». Тобто, вона завинила душею своєю за те, що не займається нині виконанням роботи прийняття на себе малхут небес, адже написано: «І житиме ними, а не те що помре».

Мається на увазі, що небезпека для життя відсторонює суботу, бо коли людина бачить, що не має вона страху, тоді не має вона й життя, бо лише прийняття тягаря малхут небес приєднує її до Життя живих. Тому, якщо людина відчуває, що вона поки що «чужинець» і хоче дотриматися суботи, то вона повинна вмерти.

І хоча й має вона раду, щоб прийняти на себе віру від оточення, щоби змогла сказати, - чи не бачу я, що всі люди в місті займаються Торою та заповідями, коли так, то що мені роздумувати й займатися з’ясовуваннями.

То на це сказали: «Зроби суботу свою буднем, але не май потреби в створіннях». Мається на увазі, що заборонено отримувати основу для віри від створінь, а хай з’ясує основу віри, щоб було це виключно з небес, за принципом: «Хай буде харчування моє в руках небес».

І тоді людина називається «учнем мудрого», адже Мудрим зветься Творець, тобто коли вона отримує будову [віри] від Творця. А не буде учнем створінь, щоб вивчати «одну букву», що зветься вірою, від створінь.

І це є поняттям, що учень Мудрого є категорією суботи, коли той, хто удостоюється постійної віри, він відпочиває від своєї роботи. І тоді «простолюдин», тобто його тіло, - страх суботи на ньому, а отже, «злий ангел вимушено відповість «амен».

І зовсім інша справа – змій: прах буде його їжею, і тоді завжди матиме харчування, і ніколи не потребуватиме Творця, тобто в своїй роботі в ло лішма. Бо вся її основа базується на людях, що є категорією «прах землі», отже, він має потребу лише в створіннях, а це він завжди може дістати, і залишиться постійно в стані неживого.

І зовсім інше, коли людина не згодна залишатися в стані «змій», що є бажанням отримувати, і бажає займатися віддачею, - тоді вона має потребу в Творці.

А от змій, який дістав прокляття, - не потребувати того, щоб Творець допоміг йому, - природно, він залишиться завжди в ницості своїй, і не здійсниться в ньому «якби Творець не допоміг, не подолав би його», за принципом «Творець завершить за мене», - а весь світ забезпечує його і завжди буде мати потребу в створіннях. Але той, хто йде шляхом Творця, а не дорогою світу, він заслуговує того, що знаходить милість в очах Творця.

І це - саме ті, хто має потребу в допомозі Творця, як написано: «Тому, хто приходить очиститися, допомагають». І пояснили в Зоар: чим? - святою душею (нефеш). Коли Творець дає людині святу нефеш, і цією силою вона може очистити себе.

І це означає: «Удостоївся більшого, - дають йому руах, і т.д.» Тобто, якщо кожного разу людина бажає бути більш світлою, тобто, більш чистою, а сила допомоги від нефеш недостатня їй. Бо до того, як отримала святу нефеш, думала вона, що їй треба тільки її для очищення. А от потім, коли має вже нефеш, вона відчуває, що є в неї ще можливість працювати в роботі очищення, і сили допомоги, яку отримала, недостатньо їй аби переважити на бік чистоти.

Тому людина молиться і просить ще раз допомоги з небес, тоді мусять дати їй силу більшу за ту, котру дали їй раніше. Тому дають їй тепер рівень руах. І так далі, аж поки дають їй весь НАРАНХАЙ її душі.

Кабала Медіа

Кабала Медіа

My LibrarySign in to like, save and subscribe to videos

Нам потрібна інша робота

Нам потрібна інша робота

Нам потрібна інша робота

Кабала МедіаCopyright © 2003-2026 Бней Барух – Асоціація Кабала Ла-Ам, Всі права захищені

My Library
Sign in to like, save and subscribe to videos

Кабала Медіа
Copyright © 2003-2026 Бней Барух – Асоціація Кабала Ла-Ам, Всі права захищені