С.Винокур: Ну от дитина завинила в чомусь, і батьки починають її вичитувати: "Ти така безрука, нікчемна дитина! Де була твоя голова?! Як ти збираєшся жити взагалі?" І діти понуро сидять і вбирають це. Як вам такий розклад? М.Лайтман: Це проблема велика у багатьох батьків, які таким чином, вказуючи дитині грубо про те ,що вона не може, нічого не варта і так далі. Вони позбавляють її відчуття впевненості, безпеки, внутрішньої можливості. Це дуже важливо зберегти в дитині. І багато, багато з нас грішать цим. Ми тиснемо на дитину, говоримо їй, що ти нічого не вартий, дивись як треба, чому ти не можеш і так далі. Тобто роблять із неї абсолютно невпевненого чоловічка. І таким він вже виростає і не може все життя позбутися цього. С.Винокур: Ну ось все-таки по-вашому, ось є вчинок, ну вчинок недобрий, припустимо... М.Лайтман: Загладь його. Загладь його. С.Винокур: Як? М.Лайтман: Ти зробив невірно, неправильно, ти не міг інакше, можливо. Подивися тепер, як можна це зробити по-іншому. Щоб навчився від цього, і все одно все одно впевненість у ньому залишилася. С.Винокур: Тобто знову: не чіпати саму дитину, і її взагалі цього "я" маленького такого, так? Не чіпати? М.Лайтман: Ніяк. С.Винокур: Це ось, це ось головний принцип - не доторкатися до "я". М.Лайтман: Так. С.Винокур: Цікаво. Цікаво. Якщо навіть поганий вчинок... М.Лайтман: У нас по планеті ходять саме ось такі ось - без внутрішньої впевненості. С.Винокур: "Вбиті" батьками, так? М.Лайтман: Так, "вбиті" батьками, ущемлені з дитинства люди. І для того щоб якось відстояти себе, вони роблять такі проблеми всім! Щоб тільки хоч трошки піднятися над усіма. І не знають як це зробити, щоб відчути себе нормальними. А насправді, вони мусять для цього пригнічувати інших, знищувати інших і так далі. Якщо ти візьмеш будь-якого виродка, який вбиває, мучить інших, керує якоюсь бандою тощо. Ти побачиш у ньому, а чому це таке сталося з ним. С.Винокур: Ти зазирнеш у його дитинство і побачиш, як його там так спотворювали? М.Лайтман: Так-так-так.