Ведучий: Віктор запитує. «Шановний Михайле Лайтман! Ви говорите: «Усі гріхи наші покриє любов». Ви що, не бачите, що це неможливо?» М. Лайтман: Я бачу, що, загалом, зрештою це можливо, Вікторе. Можливо! Це так усе відбуватиметься. Хоча це буде проходити по нас... просто граблями будуть з нас здирати цей егоїзм! Граблями! Залишаючи рване м'ясо! Ведучий: Рани? М. Лайтман: Рани, так. Але зате крізь них проступатиме трішки альтруїзм. І ось так поступово-поступово ми будемо його позбуватися. Недобре. Але іншого шляху в нас немає. Інакше ми не оцінимо силу егоїзму і силу альтруїзму, і співвідношення між ними, коли між ними, саме на протиріччі і на зв'язку між ними виникає любов, яка є кінцевою стадією розкриття замислу Творця. Ведучий: Тобто ви говорите і весь час повторюєте, що є ненависть, і у Віктора, звісно, відчуття, що це неможливо покрити любов'ю, а ви говорите, що ми зобов'язані покрити любов'ю, і вони мають існувати разом М. Лайтман: Так. Ведучий: Ненависть і любов. М. Лайтман: Так. Ведучий: Ось це найнезрозуміліше. М. Лайтман: Це незрозуміло, я знаю, що незрозуміло, тому що коли ти ненавидиш, ти трясешся, ти не знаєш, як розірватися. Ведучий: Одне бажання є. М. Лайтман: Так. І коли любов розпирає тебе, ти розтікаєшся на весь світ, ти не знаєш, взагалі, куди подітися. Ведучий: Так, як ти любиш. М. Лайтман: І ось ці дві частини мають з'єднатися разом, доповнити одна одну, і тоді ти відчуєш, як то кажуть, досконалість творіння. Саме таким чином. Зараз ми не відчуваємо ні одну частину, ні іншу. А ось почнуть розкриватися вони в нас, і тоді ми це відчуємо. Ведучий: Як цю висоту...? Це висока мудрість. М. Лайтман: Неважливо, у нас будуть на це сили, мізки, усе-все. Ведучий: Як звичайній людині осягнути цю висоту? М. Лайтман: Треба починати з маленького, як усі ми. Починати з маленького - що ми повинні просто розуміти, формально вивчаючи, що в нас іншого виходу немає. Ми, творіння, зобов'язані дорости до рівня Творця, і це може бути, тільки якщо ми підніматимемося по сходинках сходів. Ведучий: Від ненависті маленької - до любові, від ненависті більшої - до любові, від найстрашнішої ненависті - до любові найбільшої, так? М. Лайтман: Так. Ведучий: Поєднуючи їх разом увесь час? М. Лайтман: Так. Ведучий: Не знищуючи? М. Лайтман: Не знищуючи, ступінчасто. Ведучий: Ступінчасто. Будемо сподіватися. М. Лайтман: Побачиш, що так воно і буде, і дуже скоро