С.Винокур: От якщо можна, я прошу Вас стати на місце Творця - що б Ви відповіли дітям? Пише Олег, четвертий клас, уже старший: "Навіщо ти зробив людину головною на землі?" М.Лайтман: Це проблема. Я зробив людину розумною і дав їй можливість виправлятися. А те, що вона не хоче цього робити і залишається дурною, то мені нічого робити, я погоджуюся і мовчу, і чекаю. С.Винокур : Розум даний людині, ми опущені на цю землю. Земля прекрасна насправді, там природа і все, а ми її гадимо. М.Лайтман: Так. С.Винокур: Ми все-таки помилка чи не помилка? Взагалі… М.Лайтман : Природи? С.Винокур : Ну, Творця, скажімо так. М.Лайтман: Творця? С.Винокур: Так. М.Лайтман: Я думаю, що ми не помилка. С.Винокур: Не помилка? М.Лайтман: Ні. Але відчуємо це тільки тоді, коли почнемо виправлятися. С.Винокур: А ми не хочемо? М.Лайтман: А поки що ми не хочемо. С.Винокур: Не хочемо. Цей запрограмований все-таки шлях - що колись відбудеться цей переворот? М.Лайтман: Так. С.Винокур: Так? М.Лайтман: Я не сумніваюся, що має відбутися досить скоро. С.Винокур: Переворот до виправлення, що ми захочемо виправлення? М.Лайтман: Так. С.Винокур: Тоді ось останнє запитання. Я не знаю, може, Олег зі мною погодиться. Він уже дорослий хлопець, четвертий клас. Це що буде: удар, це буде думка, яка прийде? Це буде відкриття раптом розуму іншого? М.Лайтман: Це зсередини нас, ми почнемо відчувати, яким має бути інший світ, новий світ, Вищий світ. С.Винокур : І захочемо до нього прийти? М.Лайтман: Так! Обов'язково.