Ведучий: Шукати щастя все ж таки треба чи не треба? Чи це теж у руках Творця? М. Лайтман: Я не думаю, що можна його знайти. Я не думаю, що можна щастя знайти. Щастя треба створювати. Тобто треба привести себе до такого стану, коли ти точно знатимеш, як змусити його розкритися. Тоді ти побачиш це. Ведучий: У такому разі дуже важливе запитання в мене. Що ви розумієте під словом «щастя»? Ось зараз, коли говорите. М. Лайтман: Щастя - я маю на увазі відчуття людини, що її життя вдалося. Вдалося. Ведучий: Це відчуття в нього ближче до кінця життя? Чи воно виникає протягом життя: «Я правильно живу, моє життя вдалося» Як це? М. Лайтман: Ні, ні, я думаю, що це вже ближче до кінця. Ведучий: Ближче до кінця. А так увесь час іде робота, так? М. Лайтман: Так. Ведучий: Тобто виходить, що наше життя, на вашу думку, — це постійна робота? М. Лайтман: Так. Це коли людина все ж таки шукає, яким чином їй потрібно ще - ще, і ще перебудувати своє життя, щоб воно принесло те щастя, яке вона собі уявляє. Наприклад, зробити людей щасливими, зробити рідних щасливими. Усе, що вона може собі уявити. Ведучий: Але ви зараз усе одно направляєте вектор «від мене» — зробити інших щасливими. Ви весь час так кажете. І тим самим я й сам набуваю цього сенсу життя, так? Цим я наче приходжу до розуміння того, що і я стаю щасливим тоді. Так? М. Лайтман: Так. Ведучий: І це робота постійна? Ось це… М. Лайтман: Це постійна робота. І вона не може припинитися. І людина повинна чітко розуміти, як це зробити. Ведучий: Але ж в дорозі розчаровуватися, знову підійматися і так далі, і так далі. М. Лайтман: Ну, я не знаю, наскільки розчаровуватися. Людина просто повинна уявляти собі свій шлях. А далі — «Дорогу здолає той, хто йде». Ведучий: Тобто, щоб щастя ніби пішло за тобою, ось так, пішло за тобою — і це ще не означає, там не знаю, що ти щасливий. Ти повинен увесь час працювати над тим, щоб зробити інших щасливими? М. Лайтман: Так. Ведучий: І це непросто, як ми розуміємо. М. Лайтман: Ну, неважливо, що це непросто. А що просто у житті? Нічого простого немає. Ведучий: Але це шлях, так? М. Лайтман: Так. Ведучий: А коли ми говоримо «шлях світла» ви кажете і «шлях темряви», то що ви в це вкладаєте? М. Лайтман: Шлях світла — це коли ти несеш людям світло. І шлях темряви — коли ти не можеш цього зробити. Ведучий: Не можеш чи не хочеш? Ось моє останнє уточнення. М. Лайтман: Я вважаю, що не можеш і не хочеш — це одне й те саме. Ведучий: Одне й те саме.