Запитання: Ефективні альтруїсти вважають, що життя майбутніх поколінь мають однакову цінність із життями людей, які живуть нині. Тому вони спрямовують свою діяльність на зменшення майбутніх ризиків для розвитку людства. Загалом цей підхід правильний? Ті люди, які зараз живуть чи в майбутньому - потенційно покоління десяте, двадцяте, тридцяте і так далі - ось у них такий підхід, що життя зараз і в майбутньому рівнозначне. Тобто я можу однаковою мірою вкластися в поліпшення життя зараз або, припустимо, через два покоління. Це вірний підхід? М. Лайтман: Ні. Ми маємо прагнути до більшої продуктивності від наших вкладень. Тому я не вважаю, що так має бути. Репліка: Якщо розширити це питання з точки зору бізнесу. Є локальні цілі та цілі глобальні, стратегічні, які бізнесмени намагаються розрахувати на тривалий період часу. Тут такий підхід не працює? Тобто стратегічно я хочу розрахувати те, що займе багато часу і принесе плоди, можливо, через покоління чи через два. М. Лайтман: Я вважаю, що зараз нам це неможливо прорахувати. Може це стане можливим з освоєнням штучного інтелекту. Але й це всього лише початок нового руху, нового розвитку. Я думаю, що поки що в нас для цього немає серйозних підстав. Ми не здатні оцінити майбутнє через покоління або два. Питання: Краще реально вкладатися в те, що є зараз, а не будувати примарні плани на віддалене майбутнє? М. Лайтман: Так. Ми бачимо, що в наш час, у що б ми не вкладали, є певний відсоток того, що це не виконується, не дає прибутку в будь-якому його вигляді.Тому нам треба переглянути своє ставлення до цього.