С.Винокур: Інна запитує: «Я не терплю, коли мене не люблять. Це в мене з дитинства. Я завжди роблю все можливе, щоб полюбили: роблю подарунки, все виконую, що кажуть. А тут я бачу, як не люблять мій народ. Я тут живу вже 30 років - в Ізраїлі, і я відчуваю, що готова всім поступитися, тільки щоб нас любили. А з іншого боку, прекрасно розумію, що любов так не купиш». То що ж робити? М.Лайтман: Шукати, яким чином ти можеш наблизитися до іншого народу. С.Винокур: Вони ж хочуть, щоб нас тут не було. Ось яке серце ви хочете їм відкрити? Скажіть мені, будь ласка. Вони кажуть: «Ми вас, можливо, будемо любити, тільки щоб вас тут не було». М.Лайтман: Ні, про це не йдеться. С.Винокур: Не йдеться? М.Лайтман: Ні, це ми отримали від Творця і тут ми поступитися не можемо. С.Винокур: Тоді які наші дії, щоб нас полюбили? Якщо і у вас є таке бажання, і у мене є таке бажання, що ми повинні зробити? М.Лайтман: Показати їм свою любов і якщо вони не погодяться, то ми згодні на війну. С.Винокур: Що значить показати їм любов, при цьому не поступаючись? М.Лайтман: Що ми їх у серці любимо. Але якщо вони не згодні на взаємність, то нам доведеться воювати. С.Винокур: Все-таки існує поруч ХАМАС, ось тут, поруч із нами. Існує Хезболла. М.Лайтман: Ми можемо показати, що ми бажаємо миру, ми бажаємо дружби. Якщо ти сильний, ти можеш це говорити. С.Винокур: Це закон Сходу такий? М.Лайтман: Так. С.Винокур: Тобто ми маємо бути сильними для цього? М.Лайтман: Так! Це насамперед! С.Винокур: Ось! Ми повинні їм показувати цю силу? М.Лайтман: Так, повинні. С.Винокур: Це колись у Жаботинського була стаття «Залізна стіна». Він тоді казав, що вони не відступлять від того, щоб нас звідси скинути. Якщо ми не влаштуємо таку «залізну стіну», що це неможливо, вони мають зрозуміти. Це входить у стан любові до нас, так? М.Лайтман: Так. С.Винокур: Ось ця побудова «залізної стіни», що нас звідси скинути неможливо? М.Лайтман: Так, це насамперед. Ми маємо зрозуміти, що, з одного боку, ми маємо прийти до миру з ними, до взаємного розуміння. А з іншого боку, ми весь час маємо думати про свою безпеку, щоб не дати їм можливості нас захопити, підкорити тощо. С.Винокур: Тобто психологія сусідів однакова: якщо ми слабкі, то це для них... М.Лайтман: Це вся психологія наших сусідів і нічого тут немає складного в розбиранні. Хто б це не був - якщо це наші сусіди, особливо наші сусіди - значить вони завжди проти нас. С.Винокур: І ми повинні показати свою силу? М.Лайтман: Так. С.Винокур: І при цьому паралельно показати, що ми готові на мир, на зв'язок і так далі? М.Лайтман: Так-так. С.Винокур: Чи взагалі можливі ці два стани? М.Лайтман: Звичайно. С.Винокур: Що ти показуєш силу, і друге - показуєш, що ти готовий на мир. М.Лайтман: Так. С.Винокур: Ну так, а в нас який прорахунок є? Ми ж все-таки навіть гроші пересилали їм, а цим постачали газ, а тим ще щось. М.Лайтман: Це все нічого не дає. С.Винокур: А що дасть? Ось скажіть. М.Лайтман: Тільки сила. С.Винокур: А те, що ви весь час говорите, що ми маємо всередині себе там полюбити ближнього, як себе, і так далі, і так далі... Куди ви це відносите: до сили чи до якої частини? М.Лайтман: До сили. С.Винокур: До сили? М.Лайтман: Так. С.Винокур: Це і є сила? М.Лайтман: Так.