М. Лайтман: Як це я можу собі довіряти? Я повністю перебуваю в руках Творця. І раптом я сам собі господар? С. Вінокуров: Ага, зрозуміло. Тобто людина не повинна сама собі довіряти. М. Лайтман: Ні. Тому й сказано: "Не вір собі аж до своєї смерті". С. Вінокуров: Про яку смерть ідеться? М. Лайтман: Про смерть егоїстичну. С. Вінокуров: Зрозуміло. М. Лайтман: Ну, а хто знає, скільки ще всередині кожного з нас є егоїзму? С. Вінокуров: Тобто ви вважаєте, що оці перевірки, які проходять люди, які виграють у лотерею, або які в YouTube чи TikTok починають заробляти мільйони… М. Лайтман: Це нещастя. Це нещастя. С. Вінокуров: Це нещастя М. Лайтман: Так. С. Вінокуров: Це нещастя і не потрібно дякувати за це, а навпаки – остерігатися. М. Лайтман: Я тікав від цього, і в мене вистачило сил, і Бог мене, врешті-решт, добре вів С. Вінокуров: Щоб уникнути цього всього? М. Лайтман: Так С. Вінокуров: А от якщо таке трапляється, то хоча б вихід дайте, маленьку шпаринку. Ну от так сталося: людина талановита, починає заробляти шалені гроші, молода. М. Лайтман: Нещастя. С. Вінокуров: Ну і що робити? М. Лайтман: Нічого не зробиш. С. Вінокуров: Ого. М. Лайтман: Я не думаю, що проти цього можна щось зробити. У мене такі ситуації були, але вони траплялися тоді, коли я зустрічався з сильними, серйозними людьми, які могли мене спокусити багатством та іншим. С. Вінокуров: Зрозуміло. М. Лайтман: І так далі. Ні, я зміг уберегтися. Це, звісно, все робив Творець, але я намагався вислизнути. С. Вінокуров: Це перевірка? Це так людину випробовують? М. Лайтман: Людина, так, людина не може жити без рамок, твердих, жорстких рамок, у яких вона існує. С. Вінокуров: Угу. М. Лайтман: Без цього – не може. С. Вінокуров: А для чого Творець таке робить із людиною? Оце я хочу спитати. Для чого? М. Лайтман: Щоб показати на ній приклад іншим. “Роздай скарбницю бездомним і звільни рабів” Так, це Шота Руставелі С. Вінокуров: Тобто висновок: якщо до тебе прийшли великі гроші — тікай. М. Лайтман: Так.