С.Винокур: Ось питання Андрія: десь читав, а ось нещодавно на собі переконався, що Творець - Він ревнивий, крім усього іншого, ви не раз це говорили, але я навіть не підозрював, що він такий ревнивий. Він дає тобі можливість йти дорогою, яку ти обираєш, але вона явно проти його волі, але дає, і навіть, здається, благословляє, а потім влаштовує такі падіння, що ти не знаєш, як з них вибратися. М.Лайтман: Так. С.Винокур: Ось це от Андрія вразило і він запитує: ну навіщо Він так робить, міг би не давати йти помилковою дорогою. Для чого Він дає? М.Лайтман: І чому б ти навчився в такому разі? С.Винокур: Тому, що Він добрий, що творить добро. М.Лайтман: Ну так ти б залишився в дитячому садку. С.Винокур: Тобто мене весь час виховують. М.Лайтман: Так. С.Винокур: А виховують саме невірними шляхами. М.Лайтман. З цією допомогою. А як ще? C.Винокур: Ну ось він каже, що він же тебе і підштовхує туди, на цю невірну дорогу. М.Лайтман: Так. C.Винокур: Так це все в цілях виховання? М.Лайтман: Звичайно . С.Винокур: Що в мені хочуть виховати? М.Лайтман: Розуміння життя , розуміння себе , розуміння світу і розуміння свого правильного ставлення до світу. С.Винокур: Ось у Андрія було відчуття, він пише, що його навіть благословляють на цю дорогу: іди! іди. М.Лайтман: Так. С.Винокур: Навіть коли йдеш неправильним шляхом? Ось він і питає: чому навіть благословляє Творець людину на цю дорогу? М.Лайтман: Тому що таким чином Він навчає людину, по іншому її не навчити. С.Винокур: А в який момент людина розуміє, що дорога ця невірна? Тобто це ж і сам Творець навіть починає будувати їй перешкоди, правильно? М.Лайтман: Так. Людина через деякий час починає відчувати, що дорога невірна. С.Винокур:Невірна… М.Лайтман: Невірна, але звернути з неї не може. С.Винокур: Зрозуміло. М.Лайтман: І продовжує йти, і продовжує отримувати всілякі страждання, поки вони не накопичуються настільки, що вона змушена від них тікати. С.Винокур: Ось скажіть будь ласка, існує якийсь от “ стовпчик такий дорожній”, що з цього моменту починаються страждання, а до цього моменту ти йдеш там легко, вільно, щасливо? М.Лайтман: Так, це залежить від зростання егоїзму в людині, тому що вона тоді починає розуміти, що це шлях поганий, їй на шкоду, ставить собі запитання: що їй робити? С.Винокур: З цього моменту починаються страждання ? М.Лайтман: З цього моменту починаються страждання и починаються її вимоги до Творця. С.Винокур: Тобто, поки вона йшла по егоїзму, не замислюючись про це, у неї було все нібито добре… М.Лайтман: Так-так-так. С.Винокур: А в якийсь момент її наштовхує на думку, що ти егоїст, це погано і починаються страждання. М.Лайтман: Так С.Винокур: І починаються страждання. Для чого? Щоб вона що з ним зробила? М.Лайтман: Щоб вона усвідомила, що це все відбувається через її егоїзм і свідомо прийшла до Творця просити її про виправлення. С.Винокур: Зрозуміло. Все шлях виправлення . Все абсолютно. Таке питання : як можна підготуватися і чи можливо до таких падінь і здобути з них максимальну користь? М.Лайтман: Підготуватися до падіння - це, якщо людина від початку розуміє, що те, що вона обирає, може бути помилково і нікуди їй від помилок не подітися. Вона буде отримувати час від часу різні негативні відголоски , відгуки від своїх вчинків. Але, з іншого боку, це її навчить в результаті правильному шляху. С.Винокур: Максимальна користь від цього яка? М.Лайтман: Максимальна - що вона буде йти правильним шляхом. Хоча вона буде кожного разу помилятись, виправлятись і робити правильний крок. С.Винокур: І ще таке запитання: можна не доходити до страждань? А ось так правильно розраховувати заздалегідь? М.Лайтман: Як вона може заздалегідь? С.Винокур: Неможливо.Так чи інакше повинен пройти. М.Лайтман: Обов'язково. С.Винокур: Ось скажіть ще. Це теж Андрій ставить запитання: що ви особисто розумієте під ревністю Творця, ось ви , особисто? М. Лайтман: Під ревністю Творця я розумію такі стани , коли людина хоче з допомогою якоїсь особливої методики уникнути помилок і немов би обійти Творця.