Репліка: Знаєте, дивишся на те, що сьогодні відбувається у світі, і думаєш: «Як ми до всього цього дійшли!» Дивишся на людей, далеких і близьких, на себе — і думаєш: «Що ж це за істота така — людина?!» Рав Лайтман: Людина — це зібрання абсолютно всього зла і всього добра. І тому вона може в будь-яких обставинах переключитися з добра на зло і зі зла на добро. І завжди не розуміти іншого, хто може її в чомусь звинуватити. Запитання: І завжди виправдовувати навіть найбільше зло, яке вона зробила? Рав Лайтман: Звичайно! Звичайно! Причому від щирого серця! Вона ще й переконуватиме тебе, що вчинила абсолютно правильно, що, може, вона єдиний праведник у світі. Запитання: То що ж у нас таке взагалі? Рав Лайтман: Ми не знаємо себе. Запитання: Що це там? Що це там за датчики такі всередині? Що це? Рав Лайтман: Абсолютне добро і абсолютне зло, які є всередині нас… Так. Вони можуть мінятися місцями. Вони можуть бути різними й іншими. Запитання: Тобто Ви кажете, що те зло, яке я вчинив, найстрашніше зло, я можу переключити в собі? Рав Лайтман: І ти будеш вважати його абсолютним добром. Репліка: Так, зрозумiла. Але ж це зло? Рав Лайтман: Ні. Адже ти переконався, що це абсолютне добро. Репліка: Ну добре — він, але ми ж з вами розуміємо, що це… Рав Лайтман: Ти неправий. Репліка: Я неправий? Рав Лайтман: Звiсно. Як ти можеш переконувати іншого, якщо він думає інакше? Запитання: Що ж нам із цим робити? Як зло перевернути в добро, в добро? Можна це зробити? Рав Лайтман: У міру пізнання все більшого й більшого зла виправляти його на відповідне добро. Запитання: Тобто я зрештою повинен дійти до того, що це зло в мені, так? Рав Лайтман: Це можливо, якщо є, так би мовити, «третій зайвий». Тобто є зло, є добро, і є Творець, від Якого ця властивість виходить. Запитання: І добро, і зло виходять від Нього? Рав Лайтман: Так. Запитання: Тобто повинно бути моє звернення до Третього, так чи інакше? Рав Лайтман: Так. Запитання: Тобто, мій розум і серце — це, припустімо, добро і зло, а є ще Третій. Мене підводять до цього? Мене до цього підводять? Рав Лайтман: Звичайно! Тебе для цього виховують, ростять. Запитання: Дають чинити всілякі жахливі вчинки, так? Рав Лайтман: Усе. Все, що через тебе проходить. Запитання: Тільки щоб я дійшов до цього Третього, до Творця? Рав Лайтман: Так. Але це займає багато станів, поколінь тощо. Запитання: «Поколінь», Ви навіть сказали? Рав Лайтман: Звичайно. Запитання: Це навіть не одне життя? Рав Лайтман: Звичайно. Запитання: Покоління? Рав Лайтман: Так. Запитання: Це взагалі варте того? Усі ці…? Рав Лайтман: 🙂 А тебе про це не запитують. Запитання: Всі ці покоління людства? Рав Лайтман: Ти — піддослідний матеріал великого експерименту. Репліка: Жах! Уся історія вимощена кров’ю, війнами, стражданнями, вся історія людства — лише для того, щоб дійти до цього Третього, як Ви кажете. Рав Лайтман: І зрадіти, і насолодитися, і подякувати! Запитання: Що Ти так зробив і привів мене до Себе? Рав Лайтман: Так. Запитання: Яким має бути моє звернення, коли я справді хочу до Нього? Яким має бути моє звернення, скажіть, будь ласка? Рав Лайтман: Що ти нарешті пізнаєш Його мудрість, досконалість Його дій над тобою. Запитання: І все виправдовувати? Рав Лайтман: Так. Запитання: До цього дійде людство? Рав Лайтман: Звичайно! Звичайно! Репліка: Ми бачимо, що зараз семимильними кроками воно, як на мене, вже рухається до цього. Рав Лайтман: Він веде енергійно, так. Запитання: Енергійно! Такий у нас Сценарист і Режисер, що просто ухилитися неможливо. Це Він тому, що ми рухалися повільно? Рав Лайтман: Ні, ні, ні, хто ми такі, щоб задавати швидкість, вектор і так далі. Запитання: Ви нас ні за що не ставите, я бачу? Взагалі, людство, по суті? Рав Лайтман: Ми — маленькі істоти, які можуть якось переживати, якось адаптувати в собі ці переживання. Якось можемо все це зіставити в собі й поступово привести до якихось дій, що випливають одні з інших, і таким чином налагодити в собі певний внутрішній процес пізнання, схвалення тощо. Запитання: Але це такий логічний ланцюжок? Рав Лайтман: Звичайно. Так, так. Запитання: А це вище логіки взагало, Творець і вся…? Вище всякої логіки? Рав Лайтман: Вище всякої логіки — це згода. Запитання: Моя згода, так? Рав Лайтман: Так. Запитання: З Ним? Рав Лайтман: З Ним. Запитання: Тобто логічно, якщо я не повинен із Ним погоджуватися, а я погоджуюся? До цього мене підводять? Рав Лайтман: В тебе іншого виходу немає. Запитання: Зрозумілою Рав Лайтман: Просто інакше немає можливості існувати. Запитання: І коли я з Ним погоджуюся, що відбувається, можете сказати? Рав Лайтман: Тоді ти починаєш із виправдання Його зближуватися з Ним. Тоді ти починаєш розкривати сенс Його таких дій над тобою. Запитання: Зрозуміло. І це мене наповнює, це стає життям справжнім. Рав Лайтман: Це тебе наповнює, це стає твоїм життям. Це стає тим потоком, крізь який ти пливеш і пізнаєш Його. Запитання: Ця ріка приводить мене до спокою, до любові? Так хочеться пригорнутися до чогось такого: спокою, любові - ось до цього. Це виправдання Його веде туди, в цю точку? Рав Лайтман: Так. Веде. Запитання: Не “так”, а якось тихо Ви сказали? Рав Лайтман: Веде. Запитання: Веде? Рав Лайтман: ТТак.