Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2
 

Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2

Стаття 8, 1985

(переклад з івриту)

Щодо того, про що ми говорили в першій статті [1985], слід трошки розширити деталізацію.

а) необхідно розрізняти між людиною та Творцем; б) між людиною та її ближнім; в) між людиною та рештою людей, які не є її товаришами, але разом з цим існує стан, про який ми кажемо: «Товариші – увесь Ісраель».

Ми знаходимо іноді у вислові «Зроби собі рава і придбай собі товариша», що це є шляхом виправлення, а іноді й у вислові «І суди кожну людину на шальку заслуг» (трактат «Авот», розд.1). І маємо зрозуміти, що означає «зроби», і що таке «придбай», і що означає «суди на шальку заслуг».

Поняття «зроби» слід пояснити так, що це має виключити справу зі сфери розуму, як і щодо речі, яку розум не може збагнути, – чи варто робити це, чи ні. Якщо так, то як можна вирішити, що добре для мене, а що – навпаки, якщо з боку розуму вони рівні. Тоді хто вирішує для людини, що саме варто їй робити? Тільки в плані діяння людина може вирішити.

Бо необхідно знати, що перед людиною лежать два шляхи: працювати ради віддачі, або працювати ради отримання. Є частини в тілі людини, які кажуть їй, що досягнеш більшого успіху в своєму житті, якщо працюватимеш заради віддачі, - і саме так матимеш втіху в житті, що є твердженням доброго начала, як сказали мудреці: «І якщо ти чиниш так, – щасливий ти в цьому світі і добре тобі в світі прийдешньому».

А твердження злого начала, воно навпаки – краще і доцільніше працювати ради отримання. І тоді тільки сила, що зветься «дією», яка є категорією вище знання,  вона вирішує, а не розум та відчуття. Тому дія зветься вище знання і вище сенсу. Бо це є силою, що зветься «віра», і вона проти розуму.

А «придбай» - це в рамках знання. Бо так ведеться в світі, що коли людина хоче щось купити, то продавець показує їй товар, і людина починає підраховувати, чи варто їй дати ціну, яку вимагає продавець, і коли вона не бачить доцільності в цьому, то не купляє. Виходить, що поняття «придбай» – це в рамках знання.

А тепер з’ясуємо поняття «рав» і поняття «товариш». Отже, «товаришами» звуться іноді, коли  з’єднуються в групі і бажають бути в єдиному зв’язку. Це може бути завдяки тотожності властивостей, так, що кожен дбає про любов до ближнього. Виходить, що цим вони поєднуються і робляться як один.

Тому, якщо заснувалася якась спільнота, щоби стати однією групою, тоді бачимо, що ці люди, в яких виникла ідея утворити таку спільноту, потім шукають зазвичай людей, які пасуватимуть один одному поглядами та властивостями, коли бачать, більш-менш, що є в них трохи тотожності, - інакше вони не приймають їх в таку групу, яку вони хочуть заснувати. А після цього починається робота в товариській любові.

Але якщо спочатку, тобто якщо до того як увійшли в спільноту, не було в них нічого спільного з метою групи, тоді годі й сподіватися, що вийде щось з цього поєднання. Проте, якщо перш ніж вони увійдуть в спільноту, видно було по них, що існує більш-менш якась тотожність, тоді можна сказати, що вони здатні почати роботу в справі товариської любові.

 

Між людиною та Творцем

Ось між людиною та Творцем усе починається так: спочатку «зроби собі рава», а потім «придбай собі товариша». Тобто, перш за все, людині слід вірити вище знання, що Творець – «рав» (букв. «великий»), як написано в Зоар: «Головний трепіт, він в тому, щоб  людина тремтіла перед Паном (в оригін. - «равом») своїм, тому що Він – великий і панівний».

І наскільки людина вірить у велич Творця, який зветься «Рав», в тій же мірі має вона сили докласти зусиль до «придбай», тобто купити поступками, поступаючись себелюбством, можливість прийти до тотожності властивостей, що зветься злиттям з Творцем. І це називається «хавер» (товариш), що є станом «хібуру» (єднання) з Творцем. Так само, як коли хочуть придбати матеріальні речі, вимушені поступитися грошима, або шаною, або просто зусиллям для того, щоб досягти чогось. Те ж саме, коли людина бажає купити поєднання з Творцем, вона змушена робити поступки в плані себелюбства, бо інакше не можна прийти до тотожності властивостей.

І коли людина бачить, що вона не здатна робити поступки для того, щоб придбати тотожність властивостей, то це не тому, що вона народилася слабкодухою, і через це не може подужати своє себелюбство. А недолік – у справі «зроби собі рава», тобто людина не працює зі своєю вірою, бо в мірі важливості, коли вірить у велич Творця, - в цій мірі матиме вона сили для поступок. До того ж людина повинна знати: якщо вона бажає зважити величину своєї віри, то може побачити це за мірою поступок, які може зробити по відношенню до свого себелюбства, тоді знатиме, якою є міра її роботи з вірою вище знання. І це ведеться щодо взаємин між людиною та Творцем.

 

Між людиною та її ближнім

Між людиною та її ближнім треба сказати спочатку «придбай собі товариша», а потім «зроби собі рава». Тому що в час, коли людина шукає товариша, вона повинна спершу його перевірити і побачити, чи насправді він вартий того, щоб поєднатися з ним. Адже ми бачимо, що встановлено для нас особливу молитву щодо товариша, де ми промовляємо, після благословень, в молитві «І хай буде бажання…»: «І віддали нас від людини недоброї і від товариша недоброго».

Витікає з цього, що покладено на людину, перш ніж прийме собі когось в товариші, перевірити його в усьому, в чому можна перевірити, і тоді вона користується вже своїм знанням. Тому не сказали «зроби собі товариша», де поняття «зроби» вказує на те, що вище за знання. А отже, в справах між людиною та її ближнім вона повинна йти за своїм знанням і перевірити, наскільки це можливо, чи він є добрим товаришем, як ми молимося кожен день: «І віддали нас від людини недоброї і від товариша недоброго».

І тоді, коли людина бачить, що варто поєднатися з ним, тоді їй слід заплатити для того, щоб з’єднатися з ним, тобто робити поступки щодо свого себелюбства і отримати за це силу любові до ближнього. І тоді людина може сподіватися удостоїтися також любові до Творця. А після того, як вона вже приєдналася до групи людей, які хочуть прийти до рівня любові до Творця, і бажає дістати від них силу для роботи, якою є «заради віддачі», і перейматися тим, про що вони розмовляють, стосовно того, що необхідно прийти до любові до Творця, – тоді вона повинна вважати кожного з товаришів у групі більшим за саму себе. Як написано в книзі «Дарування Тори» (стор.143), що людина не може захоплюватися групою щоби цінувати їх за щось, якщо вона не вважає, що група має бути більшою за неї саму. І тому кожен мусить відчувати себе так, наче він є найменшим з усіх. Тому що великий не може отримувати від меншого за себе, а тим більше перейматися його словами. І тільки малий вражається від високої оцінки великого.

Виходить, що на другому етапі, тобто коли кожному треба чомусь навчатися у іншого, тоді ведеться принцип «зроби собі рава», для того, щоб міг сказати, що товариш його більший за нього самого. Тоді йому слід користуватися категорією «дії, роблення», що є дією без знання, де лише вище рівня знання він може сказати, що товариш його стоїть на ступені вищому, ніж він. Тому між людиною та її ближнім порядок такий, що спочатку вона має здійснити «придбай собі товариша», а потім «зроби собі рава».

 

Між людиною і кожним іншим

Ось Мішна каже нам: «Зроби собі рава і придбай собі товариша, і суди кожну людину на шальку заслуг».

І от ми з’ясували, що між людиною та її ближнім діє такий порядок, що спочатку йде і «купляє» собі товариша. І ми пояснили, що поняття «придбай» – це в знанні, а потім слід займатися «зроби собі рава». А між людиною та Творцем порядок такий, що спочатку «зроби собі рава», а потім «придбай собі товариша», як зазначено вище.

А тепер слід зрозуміти сенс того, що коли йдеться про інших людей, то кажуть так: «І суди на шальку заслуг», – то це категорія «придбай», чи це категорія «зроби»? І згідно зі сказаним вище слід пояснити, що «суди кожну людину на шальку заслуг» – це категорія «зроби», а не «придбай».

Маємо вдивитися в таку притчу: є якийсь народний дім, і приходять туди багато груп людей, і зібралася там невеличка група, і бажають поєднатися в спільноту, щоб займатися зміцненням товариської любові. Наприклад, відвідує цей дім, скажімо, сотня людей, і десятеро з них вирішили об'єднатися. То слід придивитися до того, чому обрали ці десять індивідуумів шлях з’єднання саме між собою, а не з іншими, які приходять у цей будинок.

Чи причина в тому, що ці побачили, що вони вищі за решту людей, які є в цьому народному домі, або ж через те, що вони гірші за інших відвідувачів, – і тому вони відчули, що потрібно щось вчинити для того, щоб піднятися сходами [вчення] Тори та трепоту?

А з наведеного вище можемо пояснити це таким чином, що ті люди, які згодилися, що поєднаються в одну групу, щоб займатися товариською любов’ю, – це тому, що кожен з них відчуває, що всі вони мають одне бажання, яке може об’єднати всі їхні погляди, щоб вони отримали силу любові до ближнього. Адже відомий нам вислів мудреців, де сказано: «Як обличчя їхні не подібні одне до одного, так і думки їхні не подібні одна до одної».

Тому ці люди, що згодилися між собою поєднатися в одну групу, зрозуміли, що вони не такі вже й далекі один від одного в цій справі, і що розуміють вони нагальність роботи в любові до ближнього. Тому кожен буде здатен робити поступки на благо ближньому і на цьому зможуть об'єднатися. Тоді як у решти людей немає такого вже розуміння необхідності роботи в любові до ближнього, тому вони не можуть долучитися до цих.

Виходить, згідно з цим, коли займаються єднанням в товариській любові, тоді кожен перевіряє іншого і щодо розуму, і щодо його рис, чи варто, або ж, скажімо чи він гідний увійти в спільноту, в яку ці люди вирішили увійти. І це, як сказано, те, про що ми молимося щодня: «І віддали нас від людини недоброї і від товариша недоброго», – на рівні знання.

Тож виходить, згідно з цим, що людина пишається перед іншими відвідувачами народного дому, але як можна так сказати, адже це проти того, що ясно написано в Мішні: «Рабі Левітас, чоловік з Явне, каже: «Дуже-дуже будь скромним» (трактат «Авот», розд.4).

А про це висловлюється рабі Єгошуа бен Перахья і каже: «І суди кожну людину на шальку заслуг».

Що означає: по відношенню до решти відвідувачів дому повинна людина йти вище рамок знання, що зветься категорією «дії» і є діянням, а не міркуванням. Бо з боку розуму людина бачить, що вони не настільки вдатні, як ті люди, до яких вона приєднується, і так кожен каже собі. А коли так, то кожен гордує перед усіма, і порада цьому – те, що він каже: «І суди кожну людину на шальку заслуг».

А мається на увазі, що по відношенню до кожної людини, тобто як описано вище, щодо решти людей цього дому, людина повинна судити їх на шальку заслуг і сказати, що насправді вони – люди більш гідні пошани, ніж вона сама, а провина – на нас. Бо не здатні ми оцінити їхню велич та важливість, – цього загалу, що зветься мовою мудреців «кожна – людина». Тому в рамках знання людина не бачить їхньої величі. І тоді як між людиною та її ближнім ми казали, що має бути «придбай», то тут вона повинна користуватися категорією діяння, що є вище за знання, і це називається «суди кожну людину на шальку заслуг».