Питання й відповіді про значення слів

 

1) Світло тонке і слабке (ор дак ве-халаш)

Рівень світла, що виходить на екран авіюту алеф, називається світлом тонким і слабким, тому що не притягує нічого від ҐАР; (п.п. 29 і в «Ор пнімі» там).

2) Світло добірне (ор а-мувхар)

Два види світел включені в кожне решімо: а) залишок прямого світла, б) залишок від відбитого світла, в яке одягнуто залишок від прямого світла. І частина прямого світла з решімо називається добірним світлом, що в ньому, а частина відбитого світла в решімо називається гіршим світлом, що в ньому; (п. 50 і в «Ор пнімі» там).

3) Світло нове (ор мехудаш)

Світло, що притягується зівуґом де-акаа, і приходить у парцуф, називається новим світлом, а ті світла, що існують у парцуфі ще від першого поширення, якими є решімот, котрі залишили там світла після їхнього відходу, вони називаються першими світлами; (п. 52).

4) Світла перші (орот рішонім)

Див. відповідь 3.

5) Ахор

Бхіна, яка не діє в клі, ні на віддачу, ні на отримання, називається «ахор» (задня, тильна сторона), або «ахораїм»; (п. 15 і в «Ор пнімі» там).

6) Наповнення алефін

Рівень, який виходить переважно на авіют бхіни алеф, називається АВАЯ де-алефін (з наповненням буквами алеф); (п. 56 і в «Ор пнімі» там).

7) Ет (алеф-тав)

Малхут називається «ет», що вказує на те, що включає всю абетку, від алеф до тав. І це тому, що малхут є коренем двадцяти двох букв, і тому келім називаються «буквами»; (п. 30 і в «Ор пнімі»).

8) Дві відстані (бейт мерхакім)

Якщо існують дві відстані, між клі де-хесед і кетером, без світла, тобто, коли хохма і біна порожні від світла, тоді не дається світіння ҐАР у парцуф.

9) Одне лиш світіння (геера левада)

Передача світел у сфірот від однієї іншій, відбувається через очищення екрана, коли спочатку приходять усі світла, включені в екран бхіни ґімель у клі кетера, а потім, коли очищується авіют бхіни ґімель до бхіни бет, коли той рівень не гідний кетера, віддає його хохмі. І так, після того, як очистилася бхіна бет до бхіни алеф, коли цей рівень не гідний хохми, тоді передає його біні, і далі в тому ж порядку. І існує передача світел від сфіри до сфіри через зівуґ і породження, і це називається світінням, а не передачею світел.

10) Погляд (габатА)

Коли віддає сфіра сфірі, або отримує одна сфіра від іншої, називається «габата», тобто дивляться одна на одну; (п. 15 і в «Ор пнімі»).

11) Дві «гей»

Загальний відхід першого поширення називається першою гей імені АВАЯ, а загальний відхід другого поширення називається останньою гей де-АВАЯ.

12) Наповнення «геїн»

Міра рівня бхіни малхут називається АВАЯ з наповненням геїн.

13) Підготовка до отримання (ахана ле-кабала)

Коли в парцуфі встановлено екран з мірою авіюту, гідною для зівуґу й притягнення вищого світла, тоді визначається парцуф, що є в ньому «підготовка до отримання» вищого світла.

14) Споглядання через ахор (істаклут дерех ахор)

Коли анулювалися панім клі, і воно поки що отримує через свої ахор, наприклад, після того, як скасувався авіют бхіни далет і воно отримує світіння бхіни ґімель від бхіни, вищої за нього, у свою бхіну ґімель, визначається, що споглядає вище світло через свої ахораїм, тому що бхіна ґімель визначається як ахор по відношенню до бхіни далет. (Див. питання 36, «Панім і ахор екрана»)

15) Перший відхід (істалкут алеф)

Це відхід світел до створювача, що стався вперше у світах, і це в парцуфі кетер де-АК; (п. 60).

16) Другий відхід (істалкут бет)

Це другий відхід, що стався у світах, і він – у парцуфі хохма де-АК.

17) Звернення панім униз (ітапхут панім лемата)

Найбільш грубе, що в стінці клі, називається панім, тому що на нього робиться вищий зівуґ і ним притягується світло, але частина не така вже й груба називається ахор, тому що він не діє в клі. І якщо внутрішнє світло відходить з клі, і клі отримує світло з нижнього рівня, яка не відповідає мірі авіюту, що в клі, тоді це світло приймається в частину не таку вже й грубу, що відповідало б цьому рівню, і виходить тепер, що повертає свої панім униз, коли найгрубіша частина, що в клі, скасовується, а ахораїм свої – угору, тому що частина «ахор», що в клі, стала тепер отримувачем світла. Наприклад, якщо клі є бхіною далет, а внутрішнє світло бхіни далет видалилося, і клі отримує світло бхіни ґімель, близької до нього, тоді клі отримує його в частину, що не має такого вже авіюту, яка називається ахор, що в клі, тобто, в авіют бхіни ґімель, яка присутня там, і виходить, що ахор стає панім цього клі. А властивість панім, що в ньому, яка була раніше, скасовується, і не діє тепер зовсім у цьому клі, і це називається, що повернуло свої панім униз; (п.п. 15, 36, 37, 40).

18) Взаємовключення (іткалелут)

Два світла з двох бхінот можуть іноді взаємно включитися й поєднатися один з одним, і отримують світіння одне від одного, як єдина бхіна. І це можна уявити в трьох видах: або обидва вони без келім, тобто ЗОН, що піднімаються в рош і включаються там у два зівуґи; або обидва в двох келім, тобто в другому поширенні, коли ЗОН включаються там у світіння кетера й хохми, коли вони у двох келім бхіни кетер; або в другій бхіні поширення, що зветься парцуфом біни де-АК, коли ЗОН де-кетер мають там лише одне клі й отримують світіння одне від одного; (п.п. 7, 62).

19) Перше поширення (ітпаштут алеф)

Поширення вказує на спуск світла згори вниз для облачення в келім, і все поширення називається ґуфом. А перше поширення є ґуфом парцуфа кетер де-АК, який є першим ґуфом, що у світах; (п.п. 5, 6).

20) Друге поширення (ітпаштут бет)

Це ґуф парцуфа хохми де-АК, що зветься парцуфом АБ де-АК. І є ще друга категорія другого поширення, і це – парцуф біни де-АК, що зветься парцуфом САҐ де-АК; (п.п. 35, 36).

21) Наповнення юдін

Міра авіюту бхіни ґімель і бхіни бет називається юдін; (п. 56).

22) Десять виходів та входів (юд єційот ве-ахнасот)

Коли ввійшли світла в келім другого поширення, входили вони через «маті» і «ло маті», так, що спочатку ввійшли всі до кетера, а після «ло маті» у кетері ввійшли в хохму, а після «ло маті» у хохмі ввійшли в біну, і далі тим же порядком. І тому зробили світла десять виходів і десять входів, аж поки прийшло світло до малхут; (п. 22).

23) Юд-вав

Юд вказує на категорії некудот першого поширення, тобто на поширення світел, які від хохми і вниз, що там. А вав вказує на категорії некудот другого поширення, яке є також від хохми й вниз. Але на поширення світла кетера першого й другого поширень – немає жодного натяку у чотирьох буквах АВАЯ; (п.п. 23, 25).

24) Спуск ступеня (єрідат а-мадреґа)

У другому поширенні, коли світло кетера не повернулося туди, а залишилося в пе, і тому прийшло світло хохма й облачилося в клі кетера, а світло біни – у клі хохми й так далі. Виходить, що кетер спустився на ступінь хохми, а хохма спустилася на ступінь біни, і т.п.; (п. 10).

25) Спільність (клалут)

(див. «взаємовключення») Коли захар і некева отримують світіння одне від одного, воно називається спільністю. І є три види спільності: коли вони без келім, тобто в час їхнього підйому до малхут де-рош; коли вони у двох келім, тобто в АБ; і коли вони в одному клі, і це - в САҐ.

26) Кетер коренів (кетер шорашім)

Десять сфірот рош визначаються як корені для десяти сфірот ґуфа. А кетер де-рош є кетером коренів; (п. 3).

27) Кетер гілок (кетер анафім)

Світло кетера десяти сфірот де-ґуф називаються кетером гілок.

28) Маті ве-ло маті (присутнє і не присутнє)

Маті вказує: поширення вищого світла у сфіру. Ло маті вказує: відхід світла зі сфіри; (п.п. 14, 20).

29) Наповнення (мілуй)

Міра авіюту, яка є в екрані, що в клі, і на нього здійнюється вищий зівуґ, зветься наповненням, тому що клі завдяки йому наповнюється світлом; (п. 56).

30) Малхут коренів (малхут де-шорашім)

Малхут де-рош називається малхут коренів, тому що всі десять сфірот рош називаються коренями; (п. 3).

31) Передача світел (нетінат орот)

Процес передачі світел від сфіри до сфіри відбувається через очищення екрана, бо спочатку прийшли всі світла в клі кетера, а коли очистилася бхіна ґімель кетера до рівня бхіни бет, передала світла хохмі. А коли очистився авіют хохми від бхіни бет до рівня бхіни алеф, передала світла в клі біни, і далі тим же порядком, аж поки приходить світло до малхут. І є ще процес передачі світел, народжених завдяки зівуґу й передача від однієї сфіри до іншої, і вони називаються виключно світлами; (п. 37). Див. «Одне лиш світіння».  

32) Суть відходу (сод істалкут)

Існує бхіна решімо, світло якого готове повернутися в парцуф. І є бхіна решімо, світло якого ніколи більше не повернеться в парцуф, і тому називають його, що це – відхід, тобто світло, яке видалилося з нього, не повернеться в парцуф; (п. 59).

33) Гілки пе (анфей а-пе)

Десять сфірот ґуфа, вони є поширенням малхут де-рош, тому що малхут де-рош поширюється «від неї і в неї» у десять сфірот згори вниз, і вони називаються ґуф, як відомо. І тому виходить, що сфірот ґуфа, вони є гілками пе, яке є малхут де-рош; (п. 1).

34) Панім

Місце клі, призначене для віддачі або для отримання, називається панім; (п.п. 4, 15, 37).

35) Панім і ахор клі

Кожне клі, призначене для передачі ҐАР, або для передачі ВАК. І якщо клі передає ҐАР, тоді місце передачі ҐАР - це його панім, а місце передачі ВАК - це його ахор. І якщо це клі, яке передає ВАК, тоді місце передачі ВАК є його панім, а передачі ҐАР - це його ахор; (п. 40).

36) Панім і ахор екрана

Бхіна, що в екрані, з найбільшим авіютом, це сторона його панім, а бхіна, яка не має такого вже авіюту, є стороною його ахор. (п.п. 35, 40)

37) Простий без наповнення

Коли очищається екран від свого авіюту й припиняється в ньому зівуґ, і відходить світло з клі тоді визначається, що букви – без наповнення, тому що келім - це букви, а наповнення - це міра авіюту, що в екрані, і оскільки очищається від авіюту, він залишається без наповнення. (п. 58)

38) Потребує своєї матері (царіх ле-імо)

Світло хеседу, що в клі біни, визначається як світло тонке й слабке, тому що воно від зівуґу на авіют бхіни алеф, тобто не має світіння ҐАР, котре є сутністю й життєвою силою будь-якого світла. І тому воно змушене залишатися в клі біни весь час, коли не осягає світіння хохми, для того, щоб живитися світлом ҐАР від клі біни. І тому він називається таким, що потребує своєї матері, тобто біни. А коли осягає світло хохми, визначається, що досяг свого ґадлуту й не потребує більше своєї матері, біни. (п.п. 38, 39, 40)

39) Бачення очей (реіят ейнаїм)

Вище світло, що поширюється для зівуґу де-акаа, називається «зором, баченням» від слів написаного: «І побачив Всесильний світло, що добре», і це вказує на світло хохма, що є сутністю прямого світла, яке поширюється від Нескінченності. (п. 30)

40) Корені сфірот (шоршей сфірот)

Решімо, світло якого не повернеться в парцуф, тобто, наприклад, світло кетер, що залишилося, приховавшись під малхут де-рош, і не спускається більше назад у ґуф у другому поширенні, а тільки його решімо служить у клі кетера замість нього. Тоді це світло кетер, що залишилося вгорі, визначається там як постійний корінь, що світить звідти своєму решімо. (п. 59)

41) Корінь угорі (шореш лемала)

Десять сфірот де-рош визначаються як корені для десяти сфірот ґуфа. (п. 9)

42) Вищі корені (шорашім ельйонім)

Це – десять сфірот де-рош, як сказано вище, у п. 40.

Питання й відповіді про поняття й дії

 

43) Що таке юд-гей у кетері, а АВАЯ – в інших парцуфах?

Поширення й відхід, які були в парцуфі кетера де-АК, називаються юд-гей, а друге поширення й другий відхід, які були в парцуфі АБ де-АК, називаються вав-гей. І юд-гей, що в першому поширенні включені також у друге поширення, бо всі сили, що у вищому, існують також і в нижнього, як відомо. І виходить, що юд-гей це в кетері, тобто в парцуфі кетер де-АК, а АВАЯ – у решті парцуфів. (п.п. 20, 23, 24, 25, 56)

 

44) Чому чотири букви АВАЯ натякають на недоліки?

Тому що букви, вони є келім. І відомо, що відхід світла і його нестача приводять до утворення клі. І тому обов’язково є в кожній з чотирьох букв АВАЯ якась нестача світла, через яку й утворено ту букву, тобто те клі. І тому букви є категорією нестачі. (п.п. 24, 25)

 

45) На що вказують юд-вав де-АВАЯ?"

Юд вказує на поширення світла некудот парцуфа кетер, які є рівнями, котрі вийшли там від хохми й нижче. А вав вказує на поширення світла некудот парцуфа АБ де-АК, тобто також від хохми й нижче цього парцуфа. Але на поширення рівня кетер ніщо не вказує серед чотирьох букв АВАЯ: ні на кетер парцуфа кетера, ні на кетер парцуфа АБ. Тому що немає там хісарону, щоб це відбилося на буквах. (п.п. 23, 24, 25)

 

46) На що вказують дві гей де-АВАЯ?

Перша гей вказує на загальний відхід першого поширення, а остання гей вказує на загальний відхід другого поширення. (п.п. 23, 25)

 

47) Чому корені сфірот знаходяться в малхут де-рош?

Тому що вся суть клі отримання, що зветься ґуфом, вона від сили відбитого світла, яке малхут піднімає в десять сфірот рош. І цим відбитим світлом малхут отримує силу поширитися «від неї і в неї», згори вниз у десять сфірот облачення, що називаються ґуф. Тобто, уся та кількість, яку відбите світло облачає в десять сфірот рош, знизу вгору, вони самі перевертаються й облачаються в десять сфірот ґуфа, а отже, десять сфірот ґуфа є гілками малхут де-рош. (п. 1)

 

48) Де стоїть світло кетер, яке не поширюється в ґуф?

Воно стоїть під малхут де-рош, тобто під своїм коренем. (п. 1)

 

49) Як світло кетера, що не повернулося в ґуф, діє в другому поширенні?

Воно впливає на свою гілку, що стоїть у клі кетер де-ґуф, яке є захаром кетера. Також перешкоджає світінню ҐАР, щоб не поширювалося в парцуф. (п. 40),

 

50) Чому келім де-ґуф зобов’язані отримувати світла через світло кетера?

Тому що попри те, що відійшли світла з ґуфа, усе одно поки що вони отримують світло для свого існування. І світіння це вони отримують завдяки кетеру, що видалився з них, і піднявся аж під малхут де-рош, оскільки він є коренем усіх десяти сфірот ґуфа, бо світло кетера завжди включає всі десять сфірот, що поширюються завдяки йому. (п. 4)

 

51) Що означає, що світло кетер стоїть під малхут де-рош?

Це вказує на те, що воно є світлом без клі, бо через це й не зможе поширитися згори вниз до ґуфа. А те, що воно перебуває під малхут де-рош і над келім де-ґуф, вказує на те, що воно є середнім і проміжним між рош і ґуф, і світить зі свого місця ґуфу своїм решімо, що стоїть в кетері ґуфа. (п. 2)

 

52) Що означає поворот панім світла кетер до коренів, а його ахораїм до гілок?

Це спричинює те, що його гілки, що в ґуфі, які є ЗОН, що в клі кетера, і які отримують його світіння, не зможуть передавати це велике світло, що отримують від нього, тим, хто нижче за кетер де-ґуф, бо ахораїм світла кетера, це те, що затримує й припиняє світіння, щоб не поширювалося з клі кетера ґуфа й вниз. (п.п. 4, 40)

 

53) Що означає живлення світлами в достатній кількості?

Світіння, достатнє аби спуститися вниз для облачення в ґуф, здійснення зівуґу й породження потомства. (п. 3)

 

54) Яким є достатнє світіння, щоб утворити породження?

Завдяки двом зівуґам, які вони спричинюють у малхут де-рош, тоді здобувають ЗОН силу спуститися вниз для облачення в ґуф і породження потомства. (п. 6)

 

55) Яка причина того, що світло кетера повертає панім до гілок?

Захар де-кетер, який є бхіною далет де-ітлабшут, піднімається разом з некевою де-кетер, яка є бхіною ґімель з повним авіютом, як з боку притягнення так і з боку облачення, і ці ЗОН сполучаються один з одним у спільному авіюті. І тоді досягає захар також властивості притягнення. І ці спільні МАН спричинюють своєю мірою вищий зівуґ у малхут де-рош, а той рівень, що виходить з цього зівуґу, досягає кетер де-рош, і світло кетера, що в малхут, отримує це велике світло й передає його своїм гілкам, якими є ЗОН. І це визначається, що повертає свої панім до своїх гілок. (п. 9)

 

56) Яка причина, що світло кетера повертає свої ахораїм до гілок?

Підйоми ЗОН у рош, що означає, що очистився авіют, що в них і зрівнялася їхня властивість з малхут де-рош, спричинюють зівуґ у малхут де-рош, що поширює світло від вищого кетера, як сказано у відповіді 55. І тоді світло кетера повертає свої панім до гілок і дає їм світло вищого кетера. Проте після другого зівуґу, коли вже дістали ЗОН достатнє живлення, щоб спуститися в ґуф для облачення в келім, виходить, що світла ЗОН, які знову набувають авіюту ґуфа. І вони тоді спричинюють той середній авіют, про який сказано у відповіді 51, який є в світлі кетера, котрий є його ахораїм, що перешкоджають світінню для ґуфа, тому що бракує бхіни далет притягнення. І тому ніяке клі отримання не походить від першого зівуґу, а нестача цих клі отримання, вона сама є категорією його ахораїм щодо гілок. (п.п. 4, 40)

 

57) Які зміни можуть зробити сфірот ґуф у рош?

У тих змінах і діях, якими категорії ґуфа спричинюють поновлення в десяти сфірот рош, не йдеться про саму сутність десяти сфірот рош, а тільки про малхут і екран, що в ній, виключно. Відповідно до відбитого світла, яке вона піднімає знизу вгору, як відомо. І тому визначається малхут, як корінь усіх келім і світел, що в них, і всіх подій, що в десяти сфірот де-ґуф, як відомо. І тому, коли її гілки приходять до тотожності властивостей з нею, вони відразу ж повертаються до неї, як гілка повертається до свого кореня. І завдяки цьому поверненню гілки там поновлюються, і вони спричинюють поновлений авіют в екрані, що в малхут, де вище світло, яке не припиняє ні на мить, здійснює зівуґ на форму нового авіюту, яку здобув екран через включення гілок у нього. І тоді утворюється новий рівень десяти сфірот у потенціалі, і розкриваються звідти в ґуф уже в дії. (п. 6)

 

58) Що таке ЗОН кетера другого поширення?

Захар клі кетера - це решімо клі кетера першого поширення, яке поновилося у вищому зівуґу де-рош. А некева - це суть світла рівня хохми, яке вийшло завдяки зівуґу вищого світла на авіют бхіни ґімель, від малхут рош і вище, яка перевернулася й опустилася в ґуф, від малхут і вниз. (пункт 10)

 

59) Що приводить до підйому ЗОН вгору до малхут де-рош?

Очищення екрана, що в табур першого поширення, до того, що зробився чистим, тотожним за властивостями з екраном малхут де-рош, означає, що екран табура піднявся в рош. І в процесі його підйому за порядком ступенів десяти сфірот де-ґуф, цей екран включає в себе всі решімот, що в ґуфі. При цьому двоє решімот, захар і некева де-кетер, вони є вищими серед усіх і включають у себе всіх, і тому, коли піднявся цей екран у рош, приніс із собою ці решімот, тобто ЗОН де-кетер. Отже, очищення екрана першого поширення спричинило підйом ЗОН кетера вгору, в рош. (п. 6)

 

60) Що означає, що ЗОН отримують достатньо від світіння рош?

Це після того, коли завершилися двоє зівуґів ЗОН, де в першому зівуґу було включення некеви в захара, попри те, що притягнули світло вищого кетера. Разом з цим поки що не було в них сили перевернутися й поширитися вниз, у ґуф, тому що авіюту бхіни далет захара бракувало властивості притягнення бхіни далет, через малхут, яка не залишила решімот, як відомо. І той авіют бхіни далет де-ітлабшут, незважаючи на те, що було його достатньо аби зробити зівуґ де-рош з участю решімо бхіни ґімель, усе ж цього було не досить, щоб утворити цим відбитим світлом клі отримання для облачення в ґуф. І тому не змогли ЗОН спуститися в ґуф до того як стався другий зівуґ, де було включення захара в некеву. І утворився зівуґ на бхіну ґімель, в якій є також властивість притягнення, і тоді змогла малхут де-рош поширитися «від неї і в неї» у десять сфірот де-ґуф до хазе, і змогли ЗОН спуститися вниз. (п. 6)

 

61) Який результат підйому ЗОН у малхут де-рош?

Завдяки підйому ЗОН вгору стався там зівуґ на бхіну ґімель, який спустив тільки рівень хохми в ґуф, а світло кетер залишилося в рош. І через це спустилися ступені, тому що світло хохма облачається в клі кетера, а світло біни – у клі хохми і т.д. І виходить що кожне клі залишається з великою нестачею того світла, яке було в нього в першому поширенні. І через це дається взнаки авіют, що в келім, і вони були завершені так, що не скасуються через світло, що облачається в них. І виходить, що підйоми ЗОН спричинили завершення келім. (п. 5)

 

62) Чому всі десять сфірот першого відходу, що піднялися в рош, називаються ЗОН кетера?

Тому що вища сфіра включає в себе всі сфірот, що нижче за неї, і тому решімо бхіни далет включає всі решімот, які нижче за нього. Проте оскільки йому бракує властивості притягнення, і мусить через це поєднатися з бхіною ґімель, як відомо, тому також і бхіна ґімель стає важливою, і всі називаються іменем двох решімот, якими є ЗОН клі кетера. (п.п. 6, 9)

 

63) Як об’єднуються решімо кетера з решімо хохми в ЗОН одного ступеня?

Через те, що решімо бхіни далет, яка є захаром кетера, воно є лише половиною решімо й половиною найбільш слабкою, бо вона тільки бхіна ітлабшут, але решімо бхіни ґімель є повним з боку обох сторін авіюту, - і ітлабшуту, й притягнення. І став захар потребувати некеву, і в цьому плані утворилася рівність між ними, і стали вони ЗОН одного ступеня. (п.п. 6, 7)

 

64) Де місце ЗОН кетера в час їхнього підйому в рош?

Під світлом кореневого кетера, що стоїть під малхут де-рош, тому що ЗОН, вони є гілками світла того кетера. (п. 6)

 

65) Що є причиною підйому малхут де-рош в єсод де-рош?

Це прихід бхіни ґімель, яка є некевою клі кетера, у місце малхут де-рош. І це спричиняє, відповідно, підйом малхут де-рош до єсоду де-рош, який є бхіною ґімель, що в рош. (п.п. 6, 9)

 

67) Що означає готовність нижніх отримувати?

Див. у відповідях про сенс слів. (відповідь 13)

 

67) Якими є три види включення?

Першим є включення світел ЗОН у час, коли вони без келім. Тобто в час їхнього підйому в рош, коли вже очистилися обидва й набули властивостей малхут де-рош, яка не вважається дієвим клі. Тоді ЗОН включаються одне в одного двома зівуґами, як відомо. Друге це двоє келім, і їхнє світіння включаються одне в одне, і це – у ЗОН клі кетера парцуфа АБ. Третім є те, коли обидва облачаються в одне клі, і включаються одне в одне, і це – у парцуфі САҐ де-АК, коли некева облачається там у клі захара кетера. (п.п. 7, 55, 62)

 

68) Чому решімо де-кетер і решімо де-хохма називаються захар і некева?

Тому що решімо бхіни далет є половиною решімо з боку авіюту облачення, і бракує авіюту притягнення. І тому воно годиться для притягнення світла не інакше, як в спільності з решімо некеви, яке є авіютом бхіни ґімель, яке є досконалим також і в плані притягнення. Тому двоє цих решімот визначаються як дві половини тіла, коли одна дає облачення, а друга дає притягнення, і тому називаються ЗОН. (п.8)

 

69) Якими є властивості світел ЗОН кетера другого поширення?

Захар є світлом кетера, а некева є світлом хохми. (п.п. 8, 10)

 

70) Як розташовані три світла: світло кетера й захар з некевою кетера щодо малхут де-рош?

Кожна гілка стоїть під своїм коренем, найближчим до неї: світло кетер під малхут де-рош, і світло захар, яке є решімо того світла кетера, стоїть під ним. А світло некеви, яке є решімо авіюту бхіни ґімель, що вважається гілкою бхіни далет, стоїть під захаром. (п.п. 9,10)

 

71) Скільки зівуґів є в ЗОН кетера в рош?

Вони роблять два зівуґи: перший – на спільний авіют бхіни далет де-ітлабшут з бхіною ґімель притягнення. І цей зівуґ притягує рівень приблизно кетера. Другий це зівуґ, що здійснюється тільки на авіют бхіни ґімель, і цей зівуґ притягує один тільки рівень хохми. (п.п. 9, 10)

 

72) Як залучається світіння вищого кетера тими ЗОН, що піднялися в рош?

ЗОН клі кетера, що з’єднуються разом видами свого авіюту, спричинюють підйом малхут до єсоду де-рош, який є бхіною ґімель де-рош. І також вони з’єднані там разом, як ЗОН кетера де-ґуф, тому що малхут є бхіною далет, а єсод є бхіною ґімель. Так, що світло єсоду не піднялося вгору, а малхут очистилася від своєї бхіни далет у час її підйому до єсоду лише в мірі хісарону притягнення, якого бракує захару де-клі кетера. І тому зівуґ, який вийшов на спільний авіют єсоду й малхут де-рош, залучив рівень приблизно кетера, коли світла рош не поміняли свої місця і світло кетера залишилося на своєму місці, і не спустилося на рівень хохми. І тому тим зівуґом притягується світіння вищого кетера. (п.п. 9, 10)

 

73) Як можна, щоб малхут де-рош піднялася до бхіни ґімель, а світла не змінили своїх місць?

Це в час, коли малхут де-рош не очищається повністю, до бхіни ґімель, а приймає в себе бхіну далет де-ітлабшут від захара клі кетера. І тоді вона з’єднується з бхіною ґімель де-рош, і таким чином вона залучає світло вищого кетера, і світла не змінюють своїх місць, як згадано вище у відповіді 72. (п. 9)

 

74) Коли в єсоді де-рош є таке, що ЗОН - разом?

При підйомі малхут де-рош в єсод де-рош лише в плані спільності, а не в процесі стоншення. (п. 9)

 

75) Що таке включення некеви в захар?

Бхіна ґімель, яка є некевою, і є в ній також властивість притягнення, з’єднується з бхіною далет захара, і включається з ним в один екран, і тоді притягується на нього рівень приблизно кетера. (п. 9)

 

76) Що є причиною спуску ступенів?

Підйом малхут де-рош до єсоду при очищенні до бхіни ґімель, і утворюється на екран, що в ній, вищий зівуґ рівня хохми, і тоді спускаються там ступені, бо світло хохма облачається в клі кетера, а світло біни в клі хоми і т.д. І виходить, що спускається кетер на рівень хохми і спускається хохма до рівня біни. Тому що клі тягнеться головним чином за світлом, що в ньому, і коли облачається світло хохми в клі кетера, тоді кетер спускається в клі хохми й т.д. (п.п. 10, 12, 14)

 

77) Чому світіння вищого кетера першого зівуґу рош не притягується в ґуф?

Тому що бракує там властивості притягнення від авіюту бхіни далет, і через цю нестачу малхут не може поширитися «від неї і в неї» у десять сфірот ґуфа до малхут де-малхут, що зветься табуром. (п.п. 10, 14)

 

78) Що спричинило вихід світла кетера з малхут де-рош?

Тому що коли прийшов час кетеру знову спуститися в ґуф згори вниз, попри те, що не повернувся, усе ж пробудилася в ньому властивість ґуфа, що включена в нього з часу, коли він був у першому поширенні, що є відмінністю властивостей щодо бхіни малхут де-рош. І відомо, що відмінність властивостей відокремлює й розділяє духовні об’єкти, і тому визначається, що він вийшов з малхут де-рош. (п. 10)

 

79) Що спричинило захар де-кетер включитися в другому зівуґу в некеву?

Попереднє включення некеви в захара, яке було при першому зівуґу, яке зрівняло їх разом, це й спричинило включення захара потім у некеву в другому зівуґу. (п. 11)

 

80) Як діє включення ЗОН де-кетер у два зівуґи рош?

Завдяки цим зівуґам взаємовключилися ЗОН, так, що захар включив новий рівень світла хохми, що поширюється й спускається цілком у ґуф. А некева досягла світіння від вищого кетера. І цим об’єднуються обидва й включаються одне в одне, також і в клі кетера ґуфа. І також отримують обидва від ахораїм світла кетер. (п. 11)

 

81) Як утворилися ЗОН клі кетера?

Завдяки підйому в рош екрана де-табур першого відходу, коли піднялися з ним двоє цих решімот бхіни далет і бхіни ґімель, які є ЗОН клі кетера, і включилися там у малхут де-рош у двох зівуґах, і отримали своє доповнення й спустилися в ґуф у клі кетер. (п. 35)

 

82) Як утворилися ЗОН клі хохми?

Через бітуш навколишнього й внутрішнього світел покинула нуква ахораїм клі кетера й також очистилася з рівня бхіни ґімель до бхіни бет. І тоді утворився рівень біни на бхіну бет і була передана в клі хохми. І також захар кетера, який є бхіною далет, очистився до бхіни ґімель і дав цей залишок у клі хохми. І став захаром клі хохми, і рівень біни, що утворилася від некеви, став бхіною некева клі хохми. (п.п. 35, 40)

 

83) Як утворилися ЗОН клі біни?

Захар утворився завдяки зверненню панім клі хохма, щоб світити без передачі світел, тобто тільки звернення панім від ҐАР до ВАК, і поки ще не очистилася до бхіни алеф. І тоді ввійшли в зівуґ ЗОН клі хохми й народили від ВАК, що в них, захар біни, що є суттю юд. І передали його в клі біни, і стало там захаром біни. А потім очистилося клі де-хохма до бхіни алеф, на яку утворився рівень світла хесед, і передала його в клі біни, тому що він визначається як син біни. А решімо, що  міститься в клі біни з часів першого поширення, воно стало некевою біни. (п.п. 40, 47, 55)

 

84) Скільки є зівуґів у ЗОН де-кетер і в ЗОН де-хохма, і в ЗОН де-біна в час їхнього підйому в малхут де-рош?

Два зівуґи: перший – включення некеви в захар, і рівень залучається властивістю захара; другий – включення захара  в некеву, і рівень залучається властивістю некеви. (п. 47)

 

85) Яка відмінність між ЗОН кетера де-АБ де-АК і ЗОН кетера де-САҐ де-АК?

У ЗОН де-кетер АБ де-АК є один зівуґ на рівні приблизно кетера, а другий зівуґ на рівні хохма. Але в ЗОН де-кетер де-САҐ, перший зівуґ, він на рівні приблизно хохми, а другий зівуґ, він на рівні біни. (п. 47)

 

86) Яка відмінність між ЗОН хохми де-АБ де-АК і ЗОН хохми де-САҐ де-АК?

У хохмі де-АБ, захар на рівні хохми, а некева, вона на рівні біни, а в ЗОН хохми де-САҐ де-АБ, міститься захар на рівні біни, що притягується від зівуґу ЗОН де-кетер, а некева, вона є решімо біни, що є в клі хохми з часів першого поширення. (п. 47)

 

87) Яка відмінність між ЗОН біни де-АБ де-АК і ЗОН біни де-САҐ де-АК?

У ЗОН біни де-АБ, захар, він є ВАК де-ҐАР, тобто ВАК де-хохма, а некева, вона є решімо першого поширення. А в ЗОН біни де-САҐ, вони є решімот, що залишилися з часів другого поширення від світел ЗОН біни де-АБ після їхнього відходу. (п. 47)

 

88) Яка відмінність п’яти кінців де-АБ від п’яти кінців де-САҐ?

У п’яти кінцях АБ є світіння хохми, але у п’яти кінцях САҐ є в них тільки одне лиш світіння біни. (п. 47)

 

89) Що таке п’ять світел у двох келім?

Два світла в клі хохми, якими є ЗОН. І три світла в клі біни, якими є: захар і некева біни, і світло хесед, що в біні, включає в себе всі сім нижніх. (п. 47)

 

90) Коли ім’я юд-гей, що в кетері, просте, і коли воно з наповненням?

Коли очищається екран і немає зівуґу в кетері, тоді ім’я юд-гей – просте, без наповнення. А коли є зівуґ у кетері, тоді ім’я юд-гей – з наповненням. (п. 56)

 

91) Коли в кетер піднімаються чотири світла, а коли п’ять світел?

У АБ де-АК піднімаються чотири світла. А в САҐ де-АК піднімаються п’ять світел. (п.п. 55, 62)

 

92) Коли в кетер піднімаються чотири світла, яке наповнення є в юд-гей кетера?

«Гей» від юд-гей наповнюється буквою юд, так: гей-юд. Тому що три нижніх з чотирьох світел анулюються у вищому з них, бо це світло хохма, на яке вказує юд. (п. 56)

 

93) Що означають букви наповнення?

Самі букви, це келім, а їхнє наповнення - це міри авіюту, які є в екрані, що в них, і висота рівня визначається ними, як відомо. (п. 56)

 

94) Що означають наповнення юдін, геїн, алефін?

Міра авіюту бхіни ґімель і бхіни бет, це юдін (наповнення юд). А міри авіюту бхіни алеф, це алефін (наповнення алеф). А бхінот світла малхут, це геїн (наповнення гей). (п. 56)

 

95) Що означають юд-гей без наповнення?

Коли букви без наповнення, це вказує на те, що немає авіюту в їхньому екрані, і немає в них зівуґу де-акаа, який залучає світло. (п.п. 56, 58)

 

96) Коли ЗОН кетера рівні між собою, а коли захар більший за некеву?

Коли вони без світла, а у вигляді одних лиш решімот, тоді захар і некева дорівнюють одне одному, і попри те, що захар - це решімо кетера, а некева - це решімо хохми, набагато нижчої за кетер, разом з цим, оскільки йому бракує бхіни далет притягнення, і через це світло кетера залишається в рош і не збирається повертатися в парцуф, тому його решімо дуже мале. Але решімо некеви є повним також у плані притягнення, і світло її, яке є світлом хохми, готове все повністю повернутися в парцуф. Тому залишається ще велике світло в її решімо, настільки, що воно дорівнюється до решімо захара, хоч те і(й) походить від кетера. Проте після їхнього підйому в рош, і їхнього включення там у два зівуґи, де в одному зівуґу отримала решімо захара, світіння вищого кетера, тоді захар виявляється набагато більшим за нукву, і хоч некева й включена з ним  в одне, проте зможе отримати від нього лише ВАК, а не від світіння ҐАР, і визначається некева як ВАК відносно захара. (п. 59)  

 

97) Коли ЗОН кетера у двох келім, а коли вони в одному клі?

У бхіні алеф другого поширення, що зветься АБ де-АК, ЗОН перебувають у двох келім. А у бхіні бет другого поширення, що зветься САҐ де-АК, ЗОН знаходяться в одному клі. (п.п. 55, 60)

 

98) Чому ЗОН де-САҐ де-АК – в одному клі?

Через включення некеви в захара, у двох зівуґах рош, набагато збільшилася міра її світла й потребує нового клі, яке відповідало б мірі її світла. І в парцуфі АБ дається їй це клі співударянню решімо хохми і її світла одне в одне, і оскільки в САҐ не було цього взаємного удару, тому не утворилися ніцуцін для потреб клі некеви. І тому зобов’язана вона облачитися в клі захара. (п. 60)

 

99) Як некева кетера отримує світіння від вищого кетера?

Також і в другому відході, коли піднялися ЗОН до малхут де-рош, включилися там у два зівуґи, подібно до підйомів ЗОН після першого відходу. І також і тут отримала некева світіння вищого кетера в першому зівуґу, проте різниця в тому, що тут спустилися ступені й було світло хохма в клі вищого кетера. (п. 60)

 

100) Чому некева парцуфа САҐ де-АК отримує тільки ВАК захара?

Як світло кетера, яке залишилося в рош і не повернулося в ґуф де-АБ, повернуло свої ахораїм до гілок і не дає світінню ҐАР прийти до них, так світло хохма, яке не повернулося в ґуф парфуфа САҐ де-АК, повернуло свої ахораїм до гілок і не дало прийти до них світінню ҐАР. І тому могла некева отримувати від світла захар лиш тільки світіння ВАК. (п. 47)

 

101) Чому ЗОН хохми САҐ де-АК називається вав-гей, а не юд-гей?

Тому що в парцуфі САҐ спустилися ступені й ЗОН кетера, який тут, подібно до ЗОН хохми де-АБ, а ЗОН хохми, що тут, подібні до ЗОН біни, що в парцуфі АБ. І тому в ЗОН хохми, які тут, є лише ВАК хохми, подібно до захара біни де-АБ, а некева являє собою лише решімо, подібно до некеви біни де-АБ, що зветься далет. А захар, який є ВАК, називається вав, тому що кожні ВАК називаються вав, а не юд. І все одно, вони як такі, називаються іноді також юд-гей, як ЗОН біни де-АБ. (п. 61)

 

102) Коли світла піднімаються й включаються в захара кетера, а коли піднімаються світла й включаються в некеву кетера?

Є правилом те, що МАН піднімається тільки до некеви. І тому, коли піднімаються чотири світла в кетер, якими є ЗОН хохми й ЗОН біни, а світло хеседу залишається в парцуфі, і це парцуф АБ де-АК, в якому залишається світло хесед, перш ніж завершило всі свої десять входів, - ось тоді піднімаються світла в клі некеви кетера, тому що є там двоє келім для ЗОН. Проте, коли піднімаються п’ять світел у кетер, що відбувається лише в парцуфі САҐ, тому що там «маті ве-ло маті» постійні, і щоразу, коли «маті» у малхут, піднімаються всі світла в кетер і знову робиться «маті» у кетері, отже, тут піднімаються п’ять світел, якими є ЗОН хохми й ЗОН біни, і світло хеседу, що включає в себе всі ЗАТ. І тут піднімаються світла в клі захара кетера, що зветься юд, і це тому, що є тут лише одне клі для ЗОН, і тому, хоч вони й піднімаються в некеву, проте й сама некева міститься тут у клі захара, і тому піднімаються також і світла за нею, у клі захара. І все це говориться лише про підйом світел у кетер, але при завершенні відходу, коли піднімаються в рош, і всі світла включаються в ЗОН кетера й анулююься в них, оскільки світла, вони вищі, виходить, що світла включаються частково в захара й частково в некеву. І це за суттю двох зівуґів, які здійснюють там ЗОН, де в першому зівуґу, де також і некева кетера включається в захара, включаються за нею й всі світла в захара. А в другому зівуґу, який робиться на міру некеви, там всі світла включаються в некеву. І тому включаються тут світла частково в захара й частково в некеву. (п.п. 55, 62)

 

103) Коли світла піднімаються й включаються частково в некеву, а частково в захар кетера?

Див. вище відповідь 102.

 

104) Чому при першому поширенні підйом хохми й біни в кетер не спричинили там підйом МАН, як при підйомі хохми й біни в кетер при другому поширенні

Відхід першого поширення вважається єдиним відходом, воднораз, так, що утворилося там тільки одне клі, і також п’ять рівнів, які утворилися там через очищення екрана, вважаються одним світлом. І зовсім інше тут, у другому відході, де келім передували світлам, тому що всі келім з ніцуцін і решімот, що в першому поширенні, перейшли в келім другого поширення й вміщені були одне замість одного, ще до того, як повернулося світло другого поширення в парцуф. І тому визначається тут кожне з келім як предмет окремий, сам по собі. І коли відбулися зівуґи де-ЗОН у малхут де-рош, і спустився рівень хохми в парцуф, тоді облачився він весь у клі кетера, і «ло маті» світло в жодному іншому клі. І тому вважається клі кетера як окремий парцуф, який має своє поширення й має свій відхід, і в той же спосіб  - решта келім. І тому стало клі кетер підготовленим повернутися до свого авіюту й до свого зівуґу завдяки підйому світел хохми й біни, так, як це буде пояснено далі у відповіді 105. Тоді як клі кетера першого поширення, яке з’єднано з дев’ятьма нижніми сфірот в один ступінь і в одну бхіну, і немає жодної відмінності між келім хохми й біни, і клі кетера, тому що всі вони разом є лише одним світлом, що облачилося в одне клі. (п.п. 46, 47)

 

105) Що таке підйом МАН?

Кожна гілка, що утворена й виходить зі свого кореня, перебуває у великій досконалості впродовж процесу її утворення, до того, як відокремиться й матиме своє володіння й свій ступінь. Тому що тоді вона на місці свого кореня, і вважається його частиною, за принципом «їсть те, що його мати їсть». Але потім, коли спускається на своє місце, убавляється й зменшується за своїм законом. І силою цього утворюється постійний зв’язок між кожною гілкою та її коренем, при чому корінь схиляється до того, щоб збільшити свою гілку, у тій мірі, яку вона мала, коли була в нього, перш ніж спустилася на своє місце. Тому що цей перший початок укорінився в корені, і він бажає дати цьому постійне існування, проте, келім гілки через їхню малість не можуть отримати вищий достаток кореня. І вони отримують лише в міру їхньої змоги. І тому, коли гілка знову піднімається до свого кореня, вона збуджує корінь залучити до себе ті світла, які були в нього, коли утворював її, і щоб він узгодив себе з гілкою, настільки, що зможе дати їй весь той великий стан, який давав їй на початку її утворення. І це й є суть підйому МАН, що означає, що збуджує нові світла у своєму корені через підйом до нього.

І ти вже знаєш, що існує два види звернення панім униз при утворенні нижнього ступеня. Перше, це звернення панім клі, коли кетер скасував свої панім, які були лише для передачі ВАК, і підняв свої ахораїм, які були для передачі ҐАР, і зробив їх панім, для того, щоб утворити захара клі хохми. Друге, це звернення панім екрана, що є очищенням від великого авіюту до меншого авіюту, що означає очищення бхіни ґімель некеви кетера до бхіни бет, яка є рівнем біни, і вона зробила це для некеви де-хохма.

І тому в час, коли й ЗОН де-хохма очистилися з рівня бхіни бет до бхіни алеф і припинився їхній зівуґ для їхнього рівня, тоді сталися в клі хохма ті два види звернення панім для утворення ЗОН біни. І виходить, що клі хохми придбало панім ВАК, як і в клі де-кетер, і ця подібність повернула світла хохми й біни у клі кетера. І тоді також і клі кетера повернуло свої панім світіння ВАК на їхнє місце, як і на початку. І для того, щоб світити своїм гілкам, - ЗОН хохми, що поєдналися з ним наразі, як на початку їхнього утворення, перш ніж спустилися на своє місце, - повернулися ЗОН кетера й встановили свій екран з авіютом бхіни ґімель і бхіни далет, як і спочатку. І продовжили вгорі, у рош, ті два зівуґи, і передали їхні світіння гілкам, об’єднаним і зв’язаним з ними, і це зветься підйомами МАН. (п.п.46, 47)

 

106) Чому при всіх виходах і «ло маті» другого поширення світла піднялися в МАН у кетер, а не в рош, як у першому поширенні?

Підйом у малхут де-рош означає зрівняння з малхут де-рош, і це тільки після того, як очистився екран повністю від усього його авіюту. І тому в усіх цих виходів і входів, які були при другому поширенні, перш ніж «маті» світло в малхут, поки що не очистився екран повністю. А після «маті» в єсоді був у нього поки що авіют де-шореш, що притягує рівень малхут, і перебуває ще у відмінності властивостей з малхут де-рош. Але після «маті» у клі малхут очистився повністю, як малхут де-рош, і тоді піднявся до малхут де-рош і здійснено було там зівуґи для парцуфа, нижчого за нього, що зветься САҐ. Тому що підйом усіх світел у рош завжди виводить інший парцуф, який є сином попереднього парцуфа. (п.п. 46, 47)

 

107) Якими є перші келім де-акудім?

Це келім першого поширення АК, до якого не було жодного облачення у світах. (п. 35)

 

108) Які чинники скасування келім?

Очищення екрана від авіюту, що в клі, приводить до скасування клі, тому що не гідне вже отримати жодне світло, оскільки позбавлене екрана. Також і повернення світла кетер, як це було в першому поширенні, спричинює анулювання келім, і це тому, що келім змішуються зі світлами. (п. 35)

 

109) Звідки прийшли келім у парцуф другого поширення?

Вони були зібрані з багатьох бхінот. По-перше, з келім, що спорожнилися в першому відході й впорядковані тут одне під одним, спочатку кетер, за ним хохма й так далі, до малхут у кінці. І вони є головним чином келім зхарім, але також і некевот включилися туди разом зі зхарім. По-друге, вони є ніцуцін від взаємних ударів решімот з відбитим світлом, що спускається, які впали в ті келім. І вони головним чином є келім для некевот, але також і зхарім включилися з ними разом. Треті - це келім самого світла хохма, коли малхут де-рош, після того, як притягнула рівень хохми де-рош, знову поширилася згори вниз у десять сфірот «від неї і в неї» до її малхут, що зветься хазе. Четверті - це келім, що утворилися завдяки удару світла решімо й світла хохма одне в одне, так, що від їхніх ніцуцім утворилися келім для ҐАР. П’яті - це келім, які утворилися заново безпосередньо при другому поширенні завдяки другому відходу, що тут, при десяти виходів «ло маті». Проте вони належать до парцуфа САҐ. (п. 35)

 

110) Звідки прийшли келім у парцуф САҐ де-АК?

Келім, які спорожніли від своїх світел у парцуфі АБ, вони всі перейшли до парцуфа САҐ, буквально всіма шляхами, що пояснені вище у відповіді 109, при переході келім першого поширення до другого. (п. 47)

 

111) Чому в ЗОН де-АБ є двоє келім, а в ЗОН де-САҐ тільки одне клі?

Тому що тут не було акаот (ударів), щоб утворити ніцуцім для некеви, як згадано вище. (п. 60)

 

112) Чому в другому поширенні ввійшли всі світла разом у клі кетера?

Тому що в тому зівуґу, що зроблений на решімот, що звуться ЗОН клі кетера, був рівень приблизно кетера, і тому змогли спуститися й облачитися лише в клі, що відноситься до них, яким є клі кетера. Але після того, як очистилися й зменшився їхній рівень до рівня решти сфірот, тоді з цією мірою спустилися й облачилися в них. (п. 35)

 

113) Що таке панім і ахор келім?

Місце віддачі називається панім, а місце, яким не віддає, називається ахор. І немає різниці, чи це місце віддає ҐАР, чи воно віддає ВАК. (п.п. 35, 40)

 

114) Чому келім другого поширення розташовані одне під одним?

Бо таким було їхнє начало, коли утворилися в першому відході, коли кетер, він вище за всіх, а в кінці - малхут.

 

115) Що є панім і ахор КАХАБ?

Панім клі кетера - це світіння ВАК, що перешкоджає світінню ҐАР, а ахор - це світіння ҐАР. Панім де-клі хохма - це світіння ҐАР, а ахор - це світіння ВАК. Панім де-клі біна - це світіння ВАК, яким є хасадим, проте залежить від причини, як написано «бо бажає хеседу Він». І якщо є світіння хасадим у парцуфі, і тоді анулюється причина, ось, тоді вона скасовує свої ахораїм. Панім клі хеседу - це світіння ҐАР. А його ахор - це світіння ВАК, тому що він походить від світіння хохми, і подібний до неї. Панім де-ґвура - це світіння ВАК, а її ахор - це світіння ҐАР, тому що походить від світіння клі біни, і вона подібна їй. Панім де-тіферет є змішаним зі світінням хеседу й ґвури разом, тобто з бхіни ґвури, коли вона включена в панім хеседу. А його ахор є світінням ВАК. Панім нецаху є світінням ВАК, а його ахор є світінням ҐАР. Панім де-год є світінням ҐАР, а його ахор - це світіння ВАК. Панім єсоду є світінням ВАК, а його ахор є світінням ҐАР. Панім де-малхут є світінням ҐАР. (п.п. 40, 41)

 

116) Чому немає келім у парцуфі через його власний істаклут бет?

Тому що клі не завершується до того, як світло віддаляється від нього на три відстані, і через це завершилися лише келім де-ЗОН, і вони переходять у другий парцуф, де світло повертається в ті ж порожні келім. Отже, келім, що утворилися в другому істаклуті парцуфа, вони виключно для другого парцуфа. (п.п. 27, 50)

 

117) Яка відмінність між першим і другим поширенням?

У першому поширенні було лише одне поширення й один відхід, але відхід був за порядком ступенів. Але в другому поширенні було поширення за порядком «маті ве-ло маті», коли зроблено десять виходів і десять входів, аж поки стало «маті» у малхут. (п.п. 20, 35)

 

118) Як утворюються келім де-ҐАР?

Келім де-ҐАР, які є КАХАБ, утворилися завдяки самому другому поширенню, бо там облачається світло хохма в клі кетер, а світло захар де-кетер облачається у світло хохма, так, що завдяки цьому випадає гірше світло з решімо й стає клі нижче за клі хохми, тому що світло хохма облачається в ньому, і виходить, що хохма відділяє світло решімо, яке є захаром кетера, від гіршого світла, що відокремився від нього. І завдяки цьому дуже тьмариться клі кетера, і тоді завершується його клі. І таким же чином утворилися келім хохми й біни. (п. 50)

 

119) Що приводить до закінчення келім де-ҐАР?

Три чинники є тут. Перший – це поділення і віддалення добірного світла від решімо, від гіршого світла, що в ньому. Другий – це прихід світла хохма, який стає посередині й роз’єднує світло добірного решімо й гірше світло, що відокремлено від нього. Третій – це те, що ахораїм кореневого світла кетер, не повернулося в другому поширенні й залишилося стояти під малхут де-рош, а його ахораїм – до гілок, тобто до сфірот де-ґуф. І ахораїм світла кетер дуже зменшують світло й затемнюють сфірот КАХАБ ще більше, ніж було в них під час самого першого відходу. І тому вони затемнюють келім як віддалення світла на три ступеня. (п. 50)

 

120) Які частини, що в клі гідні «споглядати» світло також і в час його відходу?

Це бхінот, які є в хіцоніюті (зовнішній частині) клі, які не мають такого вже авіюту, як внутрішня половина стінки. Наприклад, якщо пніміют (внутрішня частина) клі це бхіна далет, а рівень кетера відходить від неї, тоді хіцоніют клі, яким є бхіна ґімель, гідна отримати ще світло від світіння зівуґу бхіни, вищої за неї, і це – рівень бхіни ґімель. І також її бхіна бет гідна ще отримати від світіння зівуґу, що  на ступеню вищому над вищим, і так далі. (п.п. 15, 35)

 

121) Що приводить до того, що клі поверне панім униз, а ахораїм - вгору?

Коли відходить світло зі ступеня й зівуґ здійснюється на бхіну, вищу за нього, як наприклад, коли відходить світло від бхіни ґімель, а зівуґ робиться на бхіну бет, тоді спускається відбите світло від світіння зівуґу бхіни бет до нижньої бхіни ґімель, і тоді робиться бітуш між решімо бхіни ґімель і відбитим світлом, що спускається. Тому що світіння бхіни бет є зворотнім щодо решімо бхіни гімель, і тоді облишає решімо своє місце й піднімається вище клі, аби дати місце відбитому світлу облачитися в клі бхіни ґімель. І ось, це відбите світло облачається в зовнішню половину стінки того клі, що відповідає його рівню, і це – у бхіну бет, що в бхіні ґімель, що є ахор бхіни ґімель, і виходить, що панім бхіни ґімель залишається порожнім від світла, а ахор бхіни ґімель, що є бхіною бет, наповнено світлом. І це називається, що повертає ахораїм угору, а панім униз. І виходить, що відбите світло, що спускається від світіння зівуґу вищого ступеня спричинює, щоб клі нижнього ступеня повернуло б панім униз. (п. 15)

 

122) Що приводить клі до того, щоб повернути панім на своє місце, як і на початку?

Після того, як припинився зівуґ також і на верхньому ступені, суміжному з ним, і припинилося відбите світло, що спускається в клі, тоді повертається решімо в клі, і виходить, що клі повертає свої панім угору, а ахораїм - униз, як і на початку. Тому що тепер ахор цього клі не може отримувати світіння решімо, яке є бхіною ґімель, і знову стає хіцоніютом клі, як і раніше. А все світіння решімо приходить до панім клі, тобто до бхіни ґімель. (п. 16)

 

123) Що таке споглядання вищого світла через ахор?

Коли відходить світло з клі, і зівуґ відбувається на рівні, вищому за нього, наприклад, коли відходить з бхіни ґімель і зівуґ відбувається на бхіну бет, тоді ахор цього клі, який є бхіною бет вдивляється у вище світло, тобто отримує світіння зівуґу звідти. (п. 15)

 

124) Як притягнуться світла від кетера до хохми при тому, що вони дуже далекі одне від одного?

Завдяки очищенню авіюту й зверненню панім униз, виходить, що рівні їх робляться однаковими й вони стають панім бе-панім. (п.п. 35, 51)

 

125) Які два види повернення панім, що ведуться в ступенів?

Неможливо, щоб вищий ступінь впливав би на нижній інакше, як тим, що зрівнюється з ним, бо тоді вони близькі один одному. І тому є в цьому явище звернення панім вищого до панім нижнього, що зветься панім бе-панім. І є два види звернення панім.

Перший, це те, що кожне клі визначається видом своєї віддачі, відповідно до своєї природи, чи то світіння ВАК, чи то світіння ҐАР. Тому що клі кетера віддає ВАК згідно зі своєю природою, а не ҐАР, і тому, коли воно віддає хохмі, панім якої є ҐАР, має кетер звернути свої панім униз, а ахораїм вгору, замість панім, для того, щоб урівняти свої панім з панім хохми, і так само й інші сфірот.

Другий, - це зрівняння висоти рівнів, що зветься також зверненням панім униз. Наприклад, рівень кетер може віддавати рівню хохми не інакше, як завдяки очищенню авіюту бхіни далет до рівня бхіни ґімель, що залучає рівень хохми. І тоді кетер передає своє світіння хохмі. (п.п. 35, 40, 41, 51)

 

126) Що є причиною розділення сфірот хохми й біни?

Нею є звернення панім клі хохми вниз, коли зробила ахор, який є світінням ВАК, своїми панім, подібно до панім клі біни. І через це поділилася хохма на дві категорії, тобто на передачу ҐАР і передачу ВАК. При цьому клі хохми її самої вважається передачею ҐАР, а клі біни, яке отримало ВАК хохми, вважається передачею ВАК. (п.п. 40, 41)

 

127) Чому залишаються всі сфірот після першого відходу з панім і ахор?

Тому що припиняється зівуґ верхньої бхіни, того клі, що позбавилося свого світла, ось тоді повертається решімо на своє місце й клі повертає свої панім на своє місце, як і на початку, як згадано у відповіді 122. І тому залишаються всі келім після кінця відходу у вигляді панім і ахор, тобто панім нижнього до ахор вищого. (п. 18)

 

128) Чому кетер і хохма залишилися панім бе-панім після першого відходу?

Тому що бхіна далет не залишила решімо, і відомо, що бхіна далет слугує панім для клі кетера, де найбільший авіют в екрані називається панім, а не настільки великий авіют називається ахор де-кетер. І ось, це визначається так, що панім його вниз, і зрівнюється з панім де-хохма, бо стало близьким до бхіни ґімель хохми, і попри те, що залишається там решімо бхіни далет де-ітлабшут, все одно цього не досить для звернення панім кетера так, як це було спочатку. І це приводить також до того, що світло кетера залишається в пе, і не повертається при другому поширенні. (п.п. 18, 35)

 

129) Чому кетер з вищим світлом ахор бе-ахор?

Тому що клі позбавлено свого основного решімо, яким є решімо притягнення. А решімо облачення, яке залишилося в ньому, вважається ахор клі кетера. І також світло його вгорі, в рош, стоїть своїми ахор до гілок, що в ґуфі. (п. 18)

 

130) Що означає «мить» в духовному?

Дивись у «Внутрішньому спогляданні» у кінці, част. 1, де з’ясовується, що духовний час є категорією руху, а духовний рух є категорією поновлення властивостей, яке досягається там. І цим стає зрозумілим, що поновлення властивості зі зміною легкою й найменшою, мізерності якої немає подібного, називається іменем «мить». (п. 49)

 

131) Коли завершується клі малхут при першому відході?

Коли світло малхут піднімається до клі хохми, тоді виникає відстань у три ступеня між світлом і клі, і затьмарюється клі, і тоді завершується. (п.п. 17, 27, 50)

 

132) Коли завершується клі зеїр анпін при першому відході?

Коли світло зеїр анпіна піднімається до свого кореня в рош, бо тоді утворюється відстань у три ступені без світла, між світлом і клі, і тому затьмарюється клі й завершується. (п.п. 27, 50)

 

133) Чому все, що менше за три, подібне нероздільному?

Тому що до трьох ступенів клі все ще отримує від навколишніх світел, адже при підйомі світла малхут до зеїр анпіна - малхут отримує одне навколишнє, а при підйомі його до біни, вона отримує друге навколишнє. Але при підйомі світла малхут у клі хохми не отримує більше ніякого світіння, і тому затьмарюється клі, і завершується. (п.п.п 27, 28, 50)

 

134) Чому підйом зеїр анпіна до біни не вважається віддаленням ступеня?

Тому що поки є якесь світло в клі, і хоча й не його природи, це не вважається віддаленістю ступеня. І тому, коли піднімається світло зеїр анпіна в клі біни, і тоді піднімається світло малхут у клі зеїр анпіна, - це вважається, як ознака, що є ще внутрішнє світло в його клі. Але потім, коли піднімається світло зеїр анпіна в клі хохми, вважається,  це як віддалення на один ступінь. А коли піднімається в клі кетера, вважається віддаленням на два ступеня. Адже клі поки що отримує навколишні світла, і поки що не темнішає повністю. Бо тільки при його підйомі до створювача, тоді темнішає повністю й завершується його клі. (п.п. 27, 28, 50)

 

135) Коли вперше було «ло маті» у кетері?

При відході світел першого поширення, що зветься парцуфом кетер, і тому воно називається відходом світла кетера. (п. 6)

 

136) Чому перший відхід називається «ло маті» у кетері?

Див. вище відповідь 135.

 

137) Що є щоразу причиною «ло маті» при другому поширенні?

Бітуш і співударяння навколишнього і внутрішнього світел. (п. 21)

 

138) Чому завдяки «маті» і «ло маті» утворилися десять світел, а не десять келім?

Тому що відносно клі є тут лише одне очищення й один відхід, адже, кінець кінцем, є тут одне лише клі малхут, і не додалося жодного клі до клі малхут, через усі ці відходи. А десять сфірот, які ми визначаємо в ньому, це подібно до одного довгого клі, в якому є десять частин, які не дорівнюють одна одній. (п. 22)

 

139) Чому уподібнюється постійні «маті ве-ло маті» полум’ю, що коливається туди й сюди?

Тому що в той момент, коли «маті» у малхут, і відходить світло повністю з парцуфа, негайно ж повертається бути «маті» у кетері, так, що зникнення світла було подібно полум’ю, що коливається туди й сюди. (п.п. 46, 47)

 

140) Яке відношення має ЗОН хохми до ЗОН біни?

Хоч вони й з одного рівня, яким є рівень бхіни бет, разом з цим їхнє співвідношення, воно як ВАК стосовно ҐАР, тому що ЗОН хохми вважаються ҐАР, а ЗОН біни вважаються ВАК де-ҐАР. Подібно до ІШСУТ Ацилуту по відношенню до Аби ве-Іми Ацилуту. І це тому, що захар клі біни народжується від зівуґу ЗОН хохми, коли повертають панім униз, тобто коли скасували світіння ҐАР, що в них і прийняли як панім де-ВАК. І тому народився захар у властивості ахораїм хохми й у властивості ВАК. І попри те, що некева біни, вона ҐАР, і вона є решімо світла біни першого поширення, разом з цим, оскільки вона решімо без світла, і все світло, що в ній, вона отримує завдяки захару, який є ВАК, тому сила захара над нею. І ще – клі біни, самої по собі, це також бхіна ВАК де-ҐАР біни за сенсом «бо бажає хеседу Він». І тому вважається ЗОН біни бхіною ВАК де-ҐАР. (п.п. 38, 40, 41)

 

141) Як було створено хесед?

Спочатку було «ло маті» у кетері, коли через бітуш навколишнього і внутрішнього світел одне в одне очистилися ЗОН де-кетер, які є бхінот далет і ґімель, до стану бхінот ґімель і бет, і віддали їх хохмі як ЗОН хохми. І тоді повернулися панім хохми на свої місця, як і спочатку. І тому знову піднялися ЗОН біни в хохму, тому що ВАК з’єднуються завжди зі своїми ҐАР у час їх проявлення. І виходить тепер, що хохма з біною з’єдналися в один ступінь. І тому світло хесед, що є в клі біни, отримує тепер світіння хохми, з причини з’єднання хохми й біни. І оскільки хесед досяг світіння хохми, став він великим, тобто немає потреби більше живитися від клі біни світінням ҐАР, і може поширитися як самостійний ступень. І очистилися ЗОН біни до бхіни алеф, для того, щоб зрівнятися з клі хеседу й спустили світло хеседу в клі де-хесед. (п.п. 39, 40, 41)

 

142) Якою є бхіна хесед?

Це бхіна кетер п’яти бхінот світла хасадим, тому що КАХАБ світла хасадим називаються ХАҐАТ. (п. 40, 41)

 

143) Що таке світло хеседу?

Це подібно до світла хохма в клі де-кетер, тому що в хеседі є лише те світіння хохми, яке отримало загальне світло хесед, коли воно було в клі біни. І все, що є в загальному світлі хесед нижче світла хохми, яке отримало, вже належить не до сфіри хеседу, а до шести нижніх сфірот, що нижче хеседу. І тому вважається хесед бхіною хохма в клі кетера, тому що його клі є бхіною кетер, як вказано у відповіді 142. (п.п. 40, 41)

 

144) Який порядок утворення світла ґвури?

Є правилом те, що прихід світла хесед у своє клі спричинює стан «маті» у кетері, тому що тоді ЗОН біни очищувалися до бхіни алеф, аби бути панім бе-панім з клі хеседу, і тому зник увесь рівень світла біни. І піднялися чотири світла хохми й біни до кетера, і тоді викликають вони там новий зівуґ і стан «маті» у кетері. І виходить, що повертає ахораїм кетера на своє місце, як і на початку, і перешкоджає світінню ҐАР для всього парцуфа. І оскільки припинилося світіння ҐАР у світла хесед, воно відразу почало потребувати своєї матері біни, для того, щоб живитися світінням ҐАР від клі біни. І тому він піднімається до біни, і клі хеседу повертає свої панім униз і дає свій залишок, тобто все, що нижче за нього самого, для клі ґвури. (п.п. 40, 41)

 

145) Якою є природа сфіри ґвура?

Її клі - це відношення хохми до світла хасадим, тому що КАХАБ де-хасадим називаються ХАҐАТ, і її світло є категорією ВАК світіння хохма, що в хеседі, що подібно до ВАК де-ҐАР по відношенню до світла хесед. Подібно до захара клі біни, який є бхіною ВАК де-ҐАР стосовно хохми, як сказано вище у відповіді 140. Так, що властивість світла ґвури по відношенню до світла хесед, воно подібно як ЗОН біни по відношенню до ЗОН хохми, і це сенс вислову «я біна, мені – ґвура», тому що їхня цінність дорівнюють одна одній, і немає відмінності між ними, крім як у мірі рівня. Бо це рівень бхіни бет, а це – рівень бхіни алеф. (п.п. 40. 41)

 

146) Яка відмінність між ЗОН біни й сфірою ґвура?

Дивись вище відповідь 145.

 

147) Який порядок утворення світла тіферет?

Після того, як знову стало «ло маті» у кетері й скасувалися його ахораїм щодо ҐАР, і повернулися ЗОН до хохми на своє місце, і клі хохми повернуло свої панім без очищення, і дало ЗОН біни в їхнє місце, тоді повернулися ЗОН біни до бхіни алеф і спустили світло хеседу на його місце, тому що після того, як повернулося світіння ҐАР до парцуфа й хесед досяг світіння хохми, отже він знову не потребує своєї матері біни. І тоді піднімається світло ґвури до хеседу, бо в час, коли повернулися й відкрилися ҐАР, відразу ж з’єднуються з ним його ВАК. І тоді клі ґвури звертає панім свої вниз, і віддає свій залишок, тобто все, що є нижче світла ґвури, у клі тіферет. (п. 41)

 

148) Якою є природа клі де-тіферет?

Її клі є бхіною біни світла хасадим. А її світло є сутністю світла хесед, яке було в клі біни, тому що світло хесесда й ґвури, вони є лише світіннями ҐАР і ВАК хохми, які отримало світло хесед. Але тіферет є суттю цього світла хасадим. А значущість сфіри, вона як значущість даат, яка вводить у зівуґ хохму й біну, тому що вона є бхіною світла хесед у клі біни, що є світлом даат. (п. 41)

149) Яка відмінність між світлом хесед у біні й світлом хесед у тіферет?

Відмінність приблизно така, як відмінність між даат нижнього й даат вищого. Тому що коли світло хесед – у біні, воно поєднує хохму й біну в один парцуф, у тому плані, що воно отримує світіння хохми з того часу, коли хохма й біна повернулися до стану одного парцуфа. А коли воно в тіферет, воно є нижньою даат, що поєднує світла хесед і ґвура в одне, оскільки отримує світіння хесед з того часу, коли ґвура піднялася до хеседу й з’єдналася з ним в одне світло. І в силу такого початку вкорінено було в нього назавжди поєднувати хохму й біну в одне, бо не зможе дістати своє вище благо від них у інший спосіб. Подібно до вищого даат, яке не зможе отримати світіння хохми інакше, як [з’єднуючи] хохму й біну в один парцуф. (п. 41)

 

150) Що таке світло даат за своїм коренем?

Це нове породження, яке утворилося в час зникнення світла кетера з парцуфа АБ і заміни світел, бо через світло хохми, що облачилося в клі кетера, піднялося світло зеїр анпіна облачитися у світло біни й бути утвореним хохмою. І виникли завдяки цьому дві бхіни світла зеїр анпіна.
Перша – з боку парцуфа кетера, коли світла на своїх істинних місцях, і тоді утворюється зеїр анпін біною, і облачається в келім де-ВАК.

Друга – з боку парцуфа хохми, коли світла поміняли свої місця, і тоді утворилося світло зеїр анпіна завдяки хохмі, і облачилося в келім ҐАР, тобто в клі біни.

І тому, відтак і далі є в кожному з парцуфів дві бхіни зеїр анпіна. Коли вищий зеїр анпін, який придбав собі місце ҐАР, називається сфірою даат. А нижній зеїр апнпін, який на своєму справжньому місці у ВАК, називається зеїр анпіном. (п. 41)

 

151) Якою є сутність зеїр анпіна з п’ятьма кінцями?

З боку світла, що є головним, виходить сфіра тіферет, яка є основною в зеїр анпіні, бо світло тіферет є сутністю світла хесед, що в клі біни. І тому воно називається «вав з рош», бо ҐАР біни перебувають на ньому відтоді, коли воно було в клі біни. Проте з боку клі воно є сфірою нецах, яка є четвертим кінцем у п’яти кінцях, відповідно до четвертої бхіни, що в п’яти бхінот КАХАБ, зеїр анпін і малхут. І виходить, зеїр анпін, що в п’яти бхінот, він відповідає нецаху, що в п’яти хасадим. (п.п. 41, 42)

 

152) Що таке рош-тох-соф в ЗАТ?

Хесед і ґвура, які відповідають хохмі й біні, вони є бхіною рош де-ЗАТ. Тіферет і нецах, вони є бхіною тох де-ЗАТ: одне з боку світла, а одне з боку клі, як сказано у відповіді 151. А год, єсод, малхут, вони є бхіною соф де-ЗАТ, тому що год є п’ятим кінцем з п’яти кінців, і він відповідає малхут, що в п’яти бхінот. А єсод і малхут походять від нього. (п.п. 46, 47)

 

153) У чому відмінність хеседу й ґвури від тіферет?

Хесед і ґвура, вони є не сутністю світла хесед, а світіннями хохми й біни, які прийшли до хеседу в час його облачення в клі біни, але тіферет, вона є сутністю й суттю світла хеседу. (п. 41)

 

154) Чому не облачилася сутність світла хесед у сфірот хесед і ґвура?

Це через властивість їхніх келім. Тому що келім хеседу й ґвури, вони є кетером і хохмою, в яких світлу хеседу немає кореня, тому що облачається лише в клі біни де-ҐАР, і тому також у п’ять хасадим ацмуто (сутність) світла хеседу зможе облачитися лише в клі тіферет, що є біною п’яти хасадим, а не в хесед і ґвуру, які є кетером і хохмою п’яти хасадим. І в кетер і хохму не облачається світло хеседу ніколи. Тому в келім хеседу й ґвури є лише світіння хохми й біни, які прийшли до отримання світла хесед, коли воно було в клі біни, а ацмуто світла хесед облачалося в клі тіферет. (п. 41)

 

155) Як була утворена сфіра нецах?

Коли знову стало «маті» у кетері, коли повернулася влада ахораїм у кетері, як і спочатку, і перешкодило ҐАР світити в усьому парцуфі, тоді знову видалилося світло хесед у біну, а його ВАК – «маті» у ґвурі. І також світло тіферет відійшло й повернулося до свого кореня в клі ґвури, і дало його ВАК у клі нецаху, і «маті» у нецах. (п. 42)

 

156) Якою є природа сфіри нецах?

Клі є сутністю зеїр анпіна, тому що він є четвертим кінцем, що відповідає зеїр анпіну п’яти бхінот. І його світло є ВАК сутності світла зеїр анпіна, що є світлом тіферет, тому що після того, як зникло світло тіферет до свого кореня, до ґвури, дала тіферет свій ВАК нецаху, як сказано у відповіді 155. (п. 42)

 

157) У чому відмінність між ХАҐАТ і НЕГІ?

Незважаючи на те, що всі сім нижніх сфірот є бхіною ВАК, усе одно, є в них світіння ҐАР, як відомо. І тому, як ми визначаємо в ҐАР дві бхіни: ҐАР де-ҐАР і ВАК де-ҐАР, так і у ВАК маємо дві бхіни: ҐАР де-ВАК і ВАК де-ВАК, тому що ХАҐАТ визначаються як ҐАР де-ВАК, а НЕГІ, вони ВАК де-ВАК. І тому називаються НЕГІ, що вони зовні від ґуфа, адже вони є світлом хасадим, якому бракує світіння хохми, а вся життєва сила ґуфа, це виключно світло хохма, тому що воно є суттю вищого світла. Проте неможливо, щоб НЕГІ були повністю позбавленими світіння хохми, бо тоді скасувалися б повністю, а є в них решімо де-ХАҐАТ, що означає мале світіння. І тому НЕГІ називаються «три в трьох», і це означає, що решімот трьох сфірот ХАҐАТ приховані в трьох сфірот НЕГІ, так, що цього досить для їхнього існування. (п. 42)

 

158) Якою є природа клі де-год?

Це клі є п’ятим хеседом з п’яти хасадим у п’яти ґвурот, тобто бхіною далет, яка є властивістю суду, але тут вона з боку її включення в зеїр анпін, І її світло є залишком нецаху, проте – з боку включення нецаху в тіферет, а тоді також і світло нецаху включає в себе світіння ҐАР з боку світла даат, що світить у тіферет. І тому визначається світло году, як виключно світіння ҐАР світла даат, і зовсім нічого від світіння ҐАР хохми й біни, тому що все світіння його походить від сили з’єднання ҐАР і ВАК світла тіферет, тобто з’єднання нецаху з тіферет, після того, як залучається світіння ҐАР у парцуф. І вже ти знаєш, що світло тіферет є виключно властивістю світла даат, а не від хохми й біни, місце яких у келім хеседу й ґвури. (п. 43)

 

159) Що таке сфіра єсод?

Його клі, воно від малхут, тому що він походить від году, який є коренем малхут, п’яти хасадим. А світло, що в ньому, є сполученням дін і рахамім. Тому що є в ньому двоє світел: перше, це залишок світла, яке дав йому год, і це рівень малхут, яка є бхіною дін. А друге світло, це гей, що прийшла до нього від зівуґу ЗОН біни, яким год світив йому перш ніж очистився до рівня малхут. (п. 45)

 

160) У яку сфіру облачається світло малхут?

Світло малхут облачається в клі єсоду, тому що після того, як очистився год від бхіни алеф до бхіни кетер, коли в рівні, що виходить на цей екран, є лише рівень малхут, тоді віддав її у клі єсоду. (п. 45)

 

161) Яке світло облачається в клі малхут?

Світло далет, яке оточує усічену вав, що всередині гей і яке прийшло до єсоду від зівуґу ЗОН біни, котрий є бхіною ҐАР без ВАК, тобто без світла хасадим, і воно спустилася від єсоду й облачилося в малхут. (п.п. 43, 46)

 

162) Яке відношення є між ЗОН хохми й ЗОН біни?

Див. вище відповідь 140. (п.п. 43, 47)

 

163) Скільки ЗОН є в другому поширенні?

Чотири бхіни ЗОН, це: ЗОН клі кетера й ЗОН клі хохми, і ЗОН клі біни, і ЗОН клі єсоду, і малхут. (п. 46)

 

164) Які властивості мають чотири пари ЗОН другого поширення?

У двох перших пар, якими є ЗОН кетера й ЗОН хохми, зхарім їхні важливіші за некевот, тому що захар кетера є бхіною далет де-ітлабшут, а некева кетера, вона лише з бхіни ґімель. І захар клі хохми, він лише з бхіни ґімель, але некева клі хохми, вона з бхіни бет. Отже, зхарім важливіші за некевот, проте в ЗОН клі біни некева є більшою за захара, тому що захар є бхіною ВАК хохми, а некева, вона є бхіною ҐАР, оскільки вона є решімо світла біни з часів першого поширення. Проте ЗОН, що в клі єсоду, там захар більший за некеву, тому що захар є усіченою вав, що всередині гей, що походить від зівуґу біни і яка передана єсоду від сфіри год, без очищення, а як одне лиш світіння. І тому вона є хасадим бхіни алеф, і також походить вона з місця, вищого за зівуґ ЗОН біни. Але некева, що в єсоді, вона є залишком світла год після того, як зникли його ҐАР і після того, як очистилася від бхіни алеф до рівня малхут і є нижчою набагато від її захара. (п. 46)

 

165) На якій бхіні припиняється зівуґ і відходить усе світло другого поширення?

У час, коли «маті» світло далет, що в гей, від зівуґу ЗОН біни до малхут, тому що звідти очищується екран повністю від усього авіюту до того, що зрівнюється з малхут де-рош, яка піднялася в рош до створювача. І тоді видалилися всі світла з парцуфа. (п. 46)

 

166) Що є другою категорією другого поширення?

Це постійний стан «маті ве-ло маті», де кожного разу, коли «маті» світло до малхут, повертається відразу бути «маті» у кетері, ґвурі, нецаху й єсоді й «ло маті» у хохмі, біні, хеседі, тіферет, годі й малхут. А потім кетер знову повертається в стан «ло маті». І тоді «маті» у хохмі-біні-хеседі-тіферет-годі й малхут, і «ло маті» у кетері-ґвурі-нецаху-єсоді. А потім знов повторюється, - і так постійно. А це постійне поширення «маті» і «ло маті» називається парцуфом САҐ де-АК, або біною АК. (п.п. 47, 55)

 

167) Як було утворено парцуф САҐ де-АК?

Коли «маті» у малхут де-АБ де-АК, що є першою бхіною другого поширення, тоді очищується екран повністю, і зрівнюється з малхут де-рош. Тому що тотожність властивостей поєднує духовні об’єкти в один. І цей екран, які піднявся в рош, складається з усіх решімот сфірот другого поширення, якими є п’ять світел: ЗОН де-хохма й біна, і світло хеседу, що включає ЗАТ, усі вони включені в ЗОН кетера. Проте решімо бхіни ґімель, яке є авіютом притягнення, що було в другому поширенні, і воно є тут останньою бхіною, зникло, як і остання бхіна парцуфа кетер, яка є бхіною далет, котра зникла в першому відході, що відбувся там. Тому що є правило, що остання бхіна не залишає решімо, і це ведеться в кожному відході. А тому залишається тут після другого відходу лише решімо бхіни бет, але залишається також решімо облачення бхіни ґімель, як залишається бхіна далет ітлабшуту після першого відходу. Тому що тільки притягнення зникає з усієї останньої бхіни, а не ітлабшут, як відомо.

І тому ці двоє решімо, - бхіна ґімель ітлабшуту й бхіна бет, в якій є також притягнення, - спричинили там два вищі зівуґи в рош, як два зівуґи ЗОН кетера після першого відходу, тому що сумістилися один з одним. І в першому зівуґу включилася некева в захар у бхіну ґімель, і тоді утворився рівень десяти сфірот, близький до рівня вищої хохми, проте поки що не змогли поширитися й спуститися вниз у ґуф, тому що бхіна ґімель позбавлена притягнення. А потім стався другий зівуґ, що включив захара в некеву у бхіні бет, і тоді утворилися десять сфірот на рівні біни, і тепер, коли є в неї також притягнення, змогла малхут цього рівня біни поширитися «від неї і в неї» у десять сфірот і спуститися в ґуф. І тоді спустилися згадані вище ЗОН у клі кетера ґуфа, сповнені світла з двох зівуґів, і утворилося в них «маті ве-ло маті» постійне, коли кожного разу, коли «маті» у малхут, повертаються в кетер, як відомо, і він називається парцуф САҐ де-АК. (п. 47)

 

168) Що таке ЗОН келім КАХАБ?

ЗОН келім КАХАБ парцуфа АБ де-АК, вони всі є бхіною юд-гей. Захар клі кетера - це решімо бхіни далет ітлабшуту, і світло його походить від першого зівуґу, що в рош. Проте, включається також у другий зівуґ рош у світлі хохми. А некева клі кетера, вона є суттю рівня хохми, яка поширилася в парцуф АБ, і світло її, воно від другого зівуґу в рош, однак включена також у перший зівуґ де-рош, у світло вищого кетера. А ЗОН клі хохми: захар, він від захару кетера, після того, як очистився до бхіни ґімель, а некева, вона від некеви клі кетера, після того, як очистилася до бхіни бет. І вся бхіна ҐАР, що в парцуфі, притягується лише завдяки цим ЗОН де-хохма. А ЗОН клі біни: захар народжується від зівуґу ЗОН хохми, після того, як перетворилися панім з ҐАР на світіння ВАК. А некева, вона є решімо, що залишилося в клі біни з часів першого відходу.

 

169) Які назви в ЗОН де-КАХАБ?

Усі вони звуться «юд-гей» (п. 51)

 

170) Якими буквами називаються ЗОН і келім КАХАБ?

Кожен з них називається буквою юд з її наповненням: захар де-клі кетер кетера називається юд, а некева – вав, а клі кетера – далет. І так захар хохми зветься юд, а некева – вав, а клі хохми – далет. Але в біні є зміни, бо захар називаються юд, а некева називається далет, а клі не має значення, лише світло хесед, що в ньому, воно називається вав. (п. 53)

 

171) Скільки бхінот є у другому поширенні?

Чотири бхіни ЗОН: три в КАХАБ і одні ЗОН – в єсоді. (п.п. 46, 54)

 

172) Що означає світіння без передачі світел?

Це світло, що народилося від зівуґу ЗОН для нижнього ступеня, а  передача світел означає світло, що облачається й спускається зі сфіри до сфіри завдяки очищенню екрана. (п.п. 35, 40, 52)

 

173) Чому хохма засвітила вав для біни ще до передачі світел?

Тому що передача семи світел у біну була через очищення до бхіни алеф, а захар біни, який утворено було хохмою, був на рівні бхіни бет, але зі сторони ахораїм. І тому передали його в клі біни тільки зверненням панім до ВАК, ще до стоншення до бхіни алеф. (п.п. 46, 47, 51)

 

174) Чому кетер не передав хохмі п’ять видів світіння?

Це через ахораїм світла кетер, що стоїть під малхут де-рош і перешкоджає передачі світла кетера в клі де-ҐАР. Але після того, як очистилися ЗОН де-кетер і відійшло світло кетер до свого кореня, тоді скасувалися його ахораїм і дано було їхній залишок у клі хохми, якіі є ЗОН клі хохми. (п. 52)

 

175) Коли хесед потребує своєї матері, а коли не потребує?

У час панування ахораїм де-кетер, яке перешкоджає світінню ҐАР у парцуфі, а дві сфіри хохма й біна, вони без світла, тоді немає світіння ҐАР в хеседі. І тому він потребує своєї матері, біни. І він піднімається до неї, живитися від ҐАР у місці біни. Але коли «маті» у двох сфірот, хохмі й біні, тоді є світіння ҐАР у парцуфі, і є в хеседу світіння хохми, і тоді він не потребує своєї матері, і може спуститися й прийти на свій ступінь сам. (п.п. 40, 41)

 

176) Чому біна піднімається в хохму перш ніж дала світло хесед у клі хеседу?

Тому що розкриття світіння ҐАР у клі хохми, як світило ґадлутом хеседу, так і притягнуло до нього ЗОН біни, і поєдналося з ним в один парцуф. І тоді очистилася біна з бхіни бет до бхіни алеф. (п.п. 40, 41, 43)

 

177) Як прийшла гей зівуґу ЗОН біни в клі малхут?

Коли очистилася біна з бхіни бет до бхіни алеф, дати світло хесед у клі хесед, тоді, у той час, дано було туди разом зі світлом хесед ту гей, що народилася від її зівуґу. А хесед передав її у ґвуру одним лиш світінням, перш ніж він відійшов у клі біни. І так само ґвура – у тіферет, і так далі, аж поки прийшла на своє місце в єсоді. Він узяв її вав, а далет передав малхут. (п.п. 43, 44, 46, 47)

 

178) У чому відмінність світла хеседу для гей від зівуґу ЗОН біни?

Світло хеседу є світлом панім, світіння якого - це бхіна панім хохми, і також початок його утворення було завдяки ЗОН хохми. Але гей, вона з бхіни ахораїм, тому що утворена завдяки ЗОН клі біни, які є бхіною ВАК хохми. Проте є в ній ҐАР від решімо біни, але ці ҐАР, вони затемнені, тому що вони від бхіни відходу, і тому вони підпорядковані ВАК захару. (п.п. 43, 46)

 

179) Як поділяється гей на два розрізнених ступеня?

Коли повернулося світіння ҐАР до парцуфа й «маті» у год, і тоді відійшло світло єсоду й піднялося до кореня свого, до світіння ҐАР, що в годі, тоді усічена вав піднялася з ним, оскільки вони з’єднані одне з одним, і світло далет спустилося в малхут. (п. 46)

 

180) Чому неможливо світлу хесед бути захаром для біни?

Оскільки відмінність між ВАК і ҐАР дуже велика, і неможливо взагалі, щоб світло хесед, яке є закінченим ВАК, було захаром для бхіни біна, яка є ҐАР. (п. 51)

 

181) Чому неможливо світлу хесед бути некевою для біни?

Тому що світло хеседу, який є зеїр анпіном, є захаром за своїм джерелом у прямому світлі, і захар не обертається на некеву. І крім того, ВАК і ҐАР не можуть бути на одному ступені. (п. 51)

 

182) Яке світло спускається довершити малхут?

Буква далет із букви гей зівуґу ЗОН біни доповнила малхут де-АБ, в якій немає світла. (п.п. 46, 54)

 

183) Якими є ЗОН, що в єсоді?

Вав з букви гей зівуґу біни, що спустилася до єсоду, є захаром єсоду, а світло малхут, яке отримала від залишку году, є некевою. (п.п. 45, 54)

 

184) Як решімо клі біни, яка є ҐАР, стає некевою для юд, що народилася від зівуґу ЗОН хохми, яка є ВАК?

Оскільки воно є лише решімо, що залишається з часів першого відходу, і воно без світла, тому дорівнюється захару, що походить від зівуґу ЗОН де-хохма, який сповнений світла. (п. 51)

 

185) Що таке п’ять хасадим і п’ять ґвурот, що в п’яти кінцях?

Два світла включають у себе всі ступені, якими є: світло хохма й світло хасадим. І тому п’ять бхінот, що називаються КАХАБ, зеїр анпін і малхут, вони звуться цими іменами лише тому, що вони є світлом хохма. Але коли вони є світлом хасадим, вони звуться ХАҐАТ НЕГ, або п’ять хасадим, або п’ять кінців. І це коли є в них рівень світла бхіни алеф, але коли є в них тільки світло малхут, вони називаються п’ятьма ґвурот. (п.п. 40, 45, 46)

 

186) Що таке п’ять хасадим і п’ять ґвурот, що в єсоді?

Два світла існують в єсоді: перше - це усічена вав, яка походить для нього від зівуґу ЗОН біни, а друге - це світло малхут, яке прийшло до нього від залишків году після того, як очистився від бхіни алеф, що в ньому до рівня малхут. І від цього очищення розділилися п’ять хасадим на дві бхіни, тобто на рівень бхіни алеф і на рівень малхут, і називаються п’ятьма хасадим, оскільки вони на рівні бхіни алеф, і називаються п’ятьма ґвурот, тому що вони на рівні малхут.

І оскільки рівень малхут отримав єсод, виходить, що єсод прийняв усі п’ять ґвурот разом. І виходить через це, що всі п’ять кінців, вони включені в нього у вигляді п’яти ґвурот, які прийшли в нього від залишку год після того, як зменшився рівень малхут. І тому єсод є сукупністю п’яти кінців, оскільки всі вони в ньому у формі ґвурот, як сказано вище. Проте ці п’ять ґвурот, що в єсоді, підсолоджуються світлом хасадим усіченої вав, яку отримав від ЗОН біни. Цю вав отримав від году перш ніж він очистився до рівня малхут, і тому він ще має міру рівня бхіни алеф. А отже, п’ять ґвурот, що в єсоді, підсолоджуються світлом хасадим, що в цій вав, і виходить через це, що в одному лиш єсоді існують п’ять хасадим і п’ять ґвурот, підсолоджені разом. (п.п. 45, 46)

 

187) Що присутнє, «маті», у кетері другого поширення?

Два рівні, якими є рівень приблизно кетера й рівень хохми, що звуться ЗОН, які притягнулися двома зівуґами малхут де-рош. Поширилися й спустилися в клі кетера парцуфа АБ, що зветься другим поширенням. І вони включають усі сфірот, що нижче за них у цьому парцуфі. (п. 35)

 

188) Чому, коли «маті» у кетері, «ло маті» у хохмі й біні?

Тому що ахораїм світла кетер, яке залишилося в рош і не повернулося в ґуф, вони перешкоджають світінню ҐАР у парцуфі. І тому поки його решімо світить силою свого світіння в клі кетера, існує «ло маті» у хохмі й біні, тому що вони від світіння ҐАР. (п. 40, 41)

 

189) Чому, коли «маті» у хохмі, «ло маті» у біні?

Тому що світла біни, вони є лише ВАК, які утворилися завдяки ахораїм хохми, коли повернули панім униз. І тому коли «маті» у хохмі, і повернулися панім клі хохми на своє місце, як і раніше, тоді відразу повернулися ЗОН біни до їхніх ҐАР, до клі хохми. Тому що ВАК і ҐАР, які приходять з одного ступеня, відокремлюються одне від одного тільки через причину, яка примушує їх до цього. І тому, коли скасувалася причина, відразу повертаються на своє місце. (п.п. 39, 40)

 

190) Чому, коли «маті» у біні, «ло маті» у хеседі?

Оскільки біна не може давати світло хесед перш ніж вона очищується до бхіни алеф і перш ніж вона повертає панім униз. А для цього звернення панім мусить світло біни відійти з клі біни, і не «маті» у біні. І тому, наскільки є «маті» у біні, - «ло маті» у хеседі. (п. 40)

 

191) Що означає «маті» у хеседі й у тіферет?

Світло хасадим зі світінням хохми «маті» у клі хеседу, і тільки світіння однієї хохми відноситься до хеседу, а все, що нижче цього світіння хохми, віддає ґвурі. І світло хасадим за своєю сутністю зі світінням ҐАР завдяки поверненню ґвури до хеседу, воно «маті» у клі тіферет. (п.п. 40, 41)

 

192) Що означає «маті» у кетері парцуфа САҐ де-АК?

Два рівні, якими є: рівень приблизно хохми й рівень біни, що звуться ЗОН і притягнулися двома зівуґами в малхут рош, які поширилися й спустилися звідти до клі кетера парцуфа САҐ. (п. 47)

 

193) Що означає «маті» у хохмі САҐ де-АК?

ЗОН клі хохми де-САҐ, вони утворилися завдяки зверненню панім клі кетера, і вони є приблизно бхіною ВАК де-ЗОН кетера. Проте все світіння ҐАР парцуфа біни, прийшло від цих ЗОН, і воно від сили решімо світла біни, що залишилося в клі хохми з часів другого поширення. (п. 47)

 

194) Що означає «маті» у біні САҐ де-АК?

Є в них решімот клі біни парцуфа АБ, і отримують своє світіння від ЗОН клі хохми. (п. 47)

 

195) Що означає «маті» у хеседі САҐ де-АК?

Світло хасадим зі світінням біни й гей від зівуґу ЗОН клі хохми. (п. 47)

 

196) Що означає «маті» у годі й «ло маті» в єсоді САҐ де-АК?

У той час, коли «маті» світіння ҐАР у клі год, тоді повертається до нього світло єсоду, яке є бхіною ВАК цього світла. (п. 47)

 

197) Чому, коли «маті» у кетері-ґвурі-нецаху-єсоді, тоді «ло маті» у хохмі-біні й хеседі, і тіферет-год-малхут САҐ де-АК?

Тому що світло хохми, що залишилося в рош і не повернулося до цього поширення де-САҐ, повертає свої ахораїм до своїх гілок, що в клі кетера. І через ці ахораїм де-хохма, ЗОН де-кетер не можуть передати ҐАР парцуфу. І тому, коли «маті» світло кетера, це перешкоджає світінню ҐАР для всього парцуфа, і світять лише келім ВАК, якими є ґвура, нецах, єсод. А «ло маті» у хохмі, у біні хеседу, і в тіферет, і годі, і малхут, тому що їхні панім є бхіною ҐАР. (п. 47)

 

198) Чому, коли «маті» у хохмі-біні-хеседі-тіферет-годі й малхут, тоді «ло маті» у кетері-ґвурі-нецаху й єсоді САҐ де-АК?

Тому що в кожній сфірі, де «маті», там світіння ҐАР, а її ВАК, що перебувають у сфірі, що під нею, відразу повертаються до неї. А коли «маті» у хохмі й біні, тоді повертається світіння ҐАР у парцуф і «маті» у хесед, тоді ВАК, що в ґвурі, повертаються до нього. І тоді «маті» у тіферет і ВАК де-нецах повертаються до нього, а «маті» у год і ВАК, що в єсоді, повертаються до году й «маті» у малхут. (п. 47)

 

199) Чому, коли «маті» у малхут САҐ де-АК, знову стає «маті» у кетері, і так постійно продовжується циклічно?

Причина стоншення екрана бхіни бет та, що цей екран суміжний з ахораїм біни, що припиняють хохму за принципом букв юд і нун, що складають букву цаді, і вони відвернені одна від одної. І ось, ці ахораїм біни залежать від причини, а не через саму біну, бо біна є сутністю хохми, а ці її ахораїм, вони через те, що біна прямого світла жадає хасадим за принципом «бо бажає хеседу Він», і тому, для того, щоб змогла притягнути хасадим, повернула свої ахораїм до світла хохми. І виходить, що брак хасадим, є причиною ахораїм біни.

І тому, коли стався зівуґ на екран бхіни бет, і світло дається  в парцуф, і вже є в біни повня світла хасадим, тоді анулюються ахораїм «іми» - біни, тому що віддала перевагу світлу хасадим над світлом хохма лише тоді, коли їй бракувало хасадим. Але після того, як вже є в неї хасадим у достатку, вона повертає себе назад до світла хохма, і вона анулює свої ахораїм, і тоді також і екран, суміжний з її ахораїм, стоншується й він, бо послаблюється сила його затримання, проте, очищається не воднораз, а за порядком етапів, як відомо.

І спочатку «ло маті» у кетері, і «маті» у хохмі й біні, і повертається світіння ҐАР до парцуфа, і світіння це було завдяки зверненню панім, а не через очищення. А потім очистилися ЗОН кетера з рівня бхіни ґімель і бет до бхіни бет і алеф, і дано світло хесед у клі хохма, і звідти в келім ВАК. І засвітили келім де-панім, тобто хесед, тіферет, год і малхут, це схоже на «маті ве-ло маті», як було в парцуфі АБ. Аж поки прийшло світло до малхут, і тоді стоншився екран і вичерпалося все світло в парцуфі, і піднявся екран, який складався з усіх решімот, до клі кетера, і тоді знову відчуває біна нестачу хасадим. І тому повертає свої ахораїм до хохми, і тоді знову повертається екран бхіни бет на місце своє, як і на початку, і знову притягує рівень бхіни бет до кетера, і знову світло хасадим наповнює парцуф у достатку. І тоді біна знову скасовує свої ахораїм і знову слабшає екран, і так повторюється циклічно й постійно. (п. 47)   

 

200) Чому спирається екран бхіни бет на ахораїм біни?

Тому що насправді є тут одне лиш клі малхут, а дії скорочення й екрана не стосуються жодної бхіни з дев’яти перших, взагалі, І те, що екран, який піднявся до перших бхінот, було це лише через підйом і очищення бхіни малхут, щоб зрівнятися з ними мірою свого авіюту. І тому, коли піднявся екран до біни, це означає, що прийняв ахораїм біни як затримку для малхут, що піднялася туди. Проте потім, у парцуфах, що нижче цього парцуфа САҐ, вже змішалася малхут з сутністю дев’яти перших, так, що скорочення її перебуває тепер і на них. І тоді екран не спирається на ахораїм біни, а сила самого скорочення перебуває на ньому, навіть на екрані бхіни алеф. (п. 47)

 

201) Чому десять сфірот рош називаються завжди ҐАР, а десять сфірот ґуфа називаються нижніми сімома сфірот?

Ти побачиш у порядку спуску парцуфів, що світло кетер вищого парцуфа залишається прихованим у рош, і не повертається до нижнього парцуфа, тому що світло кетер парцуфа кетер де-АК не повернулося до парцуфа АБ де-АК, а кетер парцуфа АБ отримав від нього одні тільки ВАК. І так кетер парцуфа АБ залишився прихованим, і не повернувся в парцуф САҐ де-АК, а кетер парцуфа САҐ отримує від нього лише ВАК. І так само це в усіх парцуфах. І відомо, що головним чином парцуф визначається тільки на ім’я вищої сфіри, а оскільки в нижнього парцуфа є лише ВАК верхньої сфіри, тому він вважається весь як ВАК стосовно вищого. Також знаєш ти, що ці ҐАР вищої сфіри, яких бракує нижньому, залишаються стояти в рош під малхут де-рош так, що світла кетера, якого бракує для парцуфа АБ, залишається там під малхут де-рош, і також світло кетера де-АБ, яке не повернулося в парцуф САҐ, залишається стояти під малхут де-рош. Адже вся відмінність між рош і ґуф, вона лише в ҐАР, тому що ВАК приходять у ґуф завдяки кетеру де-ґуф, що приймає ВАК від світла кетера, що залишився в рош. І тому ми називаємо кожен рош на ім’я ҐАР, а ґуф на ім’я ВАК, або ЗАТ, тому що це є вся міра відмінності між ними. (п. 31)

 

202) Чому кожен нижній парцуф вважається як ВАК відносно свого вищого?

Уже з’ясувалося вище, у відповіді 201, що кожному нижньому не стає ҐАР вищої сфіри вищого над ним, і тому він вважається як ВАК вищого, адже основа парцуфа - це вища сфіра, що в ньому. І все це відносно вищого, але стосовно себе самого є в нього всі десять сфірот. Тому що, наприклад, у парцуфі АБ є світіння ВАК кетера парцуфа Кетер, і тому він вважається по відношенню до нього як ВАК. Проте, щодо себе самого, його вища сфіра - це хохма, а не кетер, і ҐАР хохми є в нього повністю. І тому парцуф біни, є в нього ВАК вищої сфіри парцуфа АБ, тобто хохми, але від  власної вищої сфіри є в нього ҐАР у повноті, і так усі. (п. 40)