Лист 22

рік 1926

16 хешвана 5687, Лондон

Другові душі моєї, рабі… хай світить світильник його.

Листа твого від дня 14 тішрея отримав, але ж друже мій, чому ти не згоден з першим порядком, котрий я тобі налаштував, і ти шукаєш чогось нового. Але ж говорив тобі я вже, що поки ти не призвичаїшся до першого порядку, не маєш права утворювати собі інші порядки, як легкі, так і суворі, а ти ж, ось, робиш з себе такого, хто мовби забув головне, і будеш «стукатися» до мене за новими порядками, це - ні від чого іншого, як через підбурювання з боку злого начала. Ось я нагадаю тобі перший порядок, котрий дав тобі, і хай допоможе тобі Творець, щоби не було тобі жодної паузи в роботі Творця, тільки підніматися все вище й вище, аж поки удостоїшся злитися з Творцем як належить.

1. Бути готовим до роботи Творця, приблизно дві години після півночі, не пізніше (тобто починаючи з восьмої години після вечірньої молитви).

2. Перші дві години займатися виправленням півночі, завдавати собі печалі через вигнання Ісраеля і горе святої Шхіни, викликані прогріхами його, а потім – молитвами та благаннями, до десятої години.

3. З десятої години до молитви, це час вивчати святі книги, - «Берешіт хохма» і таке інше, - і також писання Арі. І дивись, щоб розуміти добре і засвоювати, в усьому, що вчитимеш, а якщо не зрозумієш аж до простоти, не давай мовчати Творцеві, аж поки розкриє тобі серце, і зрозумієш це, бо це і є головне, я хочу сказати, - те, що Творець напоумляє.

4. Визначити час для Тори, без перерви навіть на кілька сторонніх слів. І дивись, щоб встановити час не менш ніж п’ять годин за певним порядком, і можеш встановити їх коли захочеш, протягом усіх годин дня. Але головне, щоб не переривалося б жодною проміжною бесідою, і хай буде такий порядок, і саме у вивченні відкритої Тори. І берегтись, щоб не забувати нічого з того, що вчиш. І тому повторювати матеріал як належить. І добре буде для тебе, якщо вчитимешся викладати, і це допоможе тобі найбільше.

Можеш також вчитися в парі з ким захочеш протягом згаданих п’яти годин. Проте, не говори про інші речі, що не стосуються теми навчання, навіть про служіння Творцю і таке інше. А якщо товариш по навчанню не захоче вчитися більш ніж дві чи три години, зможеш потім додати сам, поки не доповниш п’ять годин, а в решту годин дня, хай щастить тобі в твоїх справах.

Отже, твоє – перед тобою, докладай зусиль і покваплюй себе, і візьми Творця з собою, і хай щастить тобі поводитись, як я тобі написав, і здійсниться в тобі сказане Рашбі в «Ідра Зута»: «Я Милому моєму…»¹ і так далі, - всі дні, в які я був зв’язаний з цим світом, одним вузлом прив’язаний був я до нього, - Творцем, і через це, зараз – «і до мене жадання Його» .

А через кілька місяців, коли призвичаїшся добре до цього порядку, повідом мені і додам я тобі щодо шляхів Творця.

Правду кажучи, я зовсім не далекий від вас, бо все залежить від вас, бо ані час, ані місце аж ніяк не заважають в духовному. І чому не запам’ятати б вам учення, що сказав я в свято Шавуот про слова: «Подібний милий мій до оленя», котрі пояснили кабалісти: «Як олень, коли він тікає, повертає лик назад, так Творець в час, коли Він іде від Ісраеля, повертає обличчя Своє назад». І пояснив я вам, що тоді обертає своє обличчя, щоб було ззаду, тобто, що прагне і тужить повернутися і злитися з Ісраелем. І від цього народжується також і в Ісраеля туга і жадання злитися з Творцем, при цьому міра прагнення і жаги, вона дійсно є самим «обличчям». Так, як це наведено в «Благослови, душе моя», що склав рабі Єгуда Галеві: «Лик Мій до молитви твоєї, коли біжиш ти благати лику Творця». Через це основний засіб в цей час, - тільки постійність у збільшенні туги та жадання, бо в цьому розкривається обличчя Його». Хай на те буде бажання Його.

І частіше пиши мені, бо і це тобі додаватиме сил.

Єгуда Лейб