Глава перша
1. І було у дні Ахашвероша, - це Ахашверош, який царював від Году і до Куша над ста двадцятьма сімома землями.
2. У ті дні, коли посів цар Ахашверош престол царства свого, що в столиці Шушан.
3. У третій рік царювання свого влаштував він бенкет для всіх сановників своїх і придворних своїх, воєначальників Параса і Мадая, вельмож і правителів земель перед собою.
4. І показував багатство славного царства свого і блиск пишноти величі його багато днів, сто вісімдесят днів.
5. А після завершення цих днів влаштував цар для всього народу, що був у столиці Шушан, від великого до малого, бенкет семиденний у садовому дворі царського палацу.
6. (Завіси) з білої тканини, бавовни і синети закріплені були білими лляними і пурпуровими шнурами на срібних прутах і на мармурових колонах, золоті і срібні ложа на підлозі з червоного, синього, білого і чорного мармуру.
7. І напої в посуді золотому і посуд з посудин різних видів, і вина царського було вдосталь, з царською щедрістю.
8. А пиття (йшло) чинно, без примусу, бо так постановив цар для всіх старших у його домі – чинити за волею кожного чоловіка.
9. Також і цариця Вашті влаштувала бенкет для жінок у царському палаці царя Ахашвероша.
10. На сьомий день, коли добре стало на серці у царя від вина, сказав він Мегуману, Бізті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зейтару і Каркасу, - сімом євнухам, які служили перед лицем царя Ахашвероша,
11. Привести царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царській, показати народам і сановникам красу її, бо гарновида вона.
12. І відмовилась цариця Вашті прийти за словом царя, (даним) через євнухів. І вельми розгнівався цар і розгорілася в ньому лють його.
13. І сказав цар мудрецям, що відали минуле, - бо такий був звичай царя щодо всіх знавців закону і права,
14. А наближені до нього: Каршена, Шейтар, Адмата, Таршиш, Мерес, Марсена, Мемухан, - семеро сановників Параса і Мадая, що споглядали лик царя і сиділи першими в царстві,
15. Як за законом вчинити з царицею Вашті за те, що не виконала веління царя Ахашвероша (переданого) через євнухів?
16. І сказав Мемухан перед царем і сановниками: «Не тільки перед царем одним завинила цариця Вашті, а перед усіма сановниками і перед усіма народами, що в усіх землях царя Ахашвероша.
17. Бо спричинить зроблене царицею для всіх дружин приниження їхніх чоловіків у їх очах, бо казатимуть, - цар Ахашверош сказав привести царицю Вашті перед обличчя своє, а вона не прийшла.
18. І віднині казатимуть так вельможні жінки Параса і Мадая, які чули про вчинок цариці, всім сановникам царя, і ганьби й люті буде вдосталь.
19. Якщо добре це цареві, нехай вийде від нього веління царське і буде записано в законах Параса і Мадая, і не буде скасовано, щоб не з’являлася Вашті перед царем Ахашверошом, а царський сан її віддасть цар іншій, кращій за неї.
20. І почута буде постанова царя, яку він видасть усьому царству, яким би великим воно не було, і всі жінки виявлятимуть повагу чоловікам своїм, від великого до малого».
21. І сподобалося слово це цареві й сановникам, і вчинив цар за словом Мемухана.
22. І розіслав він листи в усі землі царські, кожній з областей письменами її й кожному народові мовою його, - бути кожному чоловікові володарем у домі своєму і говорити йому мовою народу свого.
Глава друга
1. Після цих подій, коли вщух гнів царя Ахашвероша, згадав він Вашті і те, що вона вчинила, і те, що було вирішено про неї.
2. І сказали отроки царя, що прислужували йому: нехай би пошукали для царя дівчат незайманих гарних видом.
3. І призначив би цар розпорядників в усіх землях царства свого і зібрали б дівчат незайманих гарних видом у столицю Шушан, в жіночий будинок під нагляд Ейґе, євнуха царського, який наглядає за жінками і дали б їм притирання.
4. І дівиця, яка сподобається цареві, нехай буде царицею замість Вашті. І сподобалося це царю, і зробив він так.
5. Чоловік іудей був у столиці Шушан і ім’я його Мордехай, син Яіра сина Шим’і, сина Кіша з коліна Біньямінового.
6. Який вигнаний був з Єрусалиму з вигнанцями, які виселені були з Єхоньєю, царем Іудеї, якого вигнав Невухаднецар, цар Вавілонський.
7. І був він вихователем Адасси, вона ж Естер, дочки дядька свого, бо немає в неї батька й матері; а дівчина гарна статурою і хороша видом, і по смерті батька й матері її взяв її Мордехай собі в дочки.
8. І було, коли оголошено було слово царя і указ його, і коли зібрана була величезна кількість дівчат у столицю Шушан під нагляд Ейґая, взята була і Естер у дім царя під нагляд Ейґая, наглядача за жінками.
9. І сподобалася йому ця дівчина і здобула вона прихильність його, і поспішив він доставити їй притирання її і видати їй страви її і сім дівчат, гідних її, дати їй з дому царя, і перевів він її і дівчат її в краще місце жіночого дому.
10. Не сказала Естер ні про народ свій, ні про походження своє, тому що Мордехай наказав їй, щоб вона не розповідала.
11. І кожного дня Мордехай походжав перед двором жіночого дому, щоб дізнатися про здоров’я Естер і про те, що з нею робиться.
12. А коли наставала черга кожної з дівчат увійти до царя Ахашвероша, після того, як протягом дванадцяти місяців відбувалося з нею все, що належало таким жінкам; бо стільки часу тривали притирання їх: шість місяців мирровим маслом і шість місяців пахощами і жіночими притираннями,
13. І з цим дівчина входила до царя: все, що скаже, давалося їй, увійти з цим з жіночого дому до дому царя.
14. Увечері входила вона, а вранці поверталася в інший жіночий дім під начало Шаашґаза, царського євнуха, стража наложниць; не ввійде більше до царя, хіба тільки якщо побажає її цар і покликана вона була б по імені.
15. І коли прийшла черга Естер, дочки Авіхаіла, дядька Мордехая, який взяв її собі за дочку, увійти до царя, - не просила вона нічого крім того, про що сказав їй Ейґай, царський євніх, наглядач за жінками, і подобалася Естер усім, хто бачив її.
16. І була взята Естер до царя Ахашвероша в царскій дім його в десятому місяці, це місяць тевет, у сьомий рік його царювання.
17. І полюбив цар Естер більше всіх дружин, і здобула вона його милість і прихильність більше за всіх дівчат, і поклав Він царський вінець на голову її, і коронував її замість Вашті.
18. І влаштував цар великий бенкет для всіх сановників своїх і служителів своїх, бенкет Естер, і полегшив (податки) областям, і роздав дари з царською щедрістю.
19. І коли вдруге зібрані були дівиці, і Мордехай сидів у царських воротах,
20. Естер не розповідала про своє походження і про народ свій, як наказав їй Мордехай. А слово Мордехая Естер виконувала так само, як коли була в нього на вихованні.
21. У ті дні, коли сидів Мордехай біля царських воріт, озлилися Біґтан і Тереш, два царських євнухи з вартових входу й задумали накласти руку на царя Ахашвероша.
22. І стало відомо це Мордехаю, і повідомив він цариці Естер, і сказала Естер цареві від імені Мордехая.
23. І розслідувано було це, і виявлено, і повісили тих обох на дереві. І вписано було в книгу записів минулих днів перед царем.
Глава третя
1. Після цих подій звеличив цар Ахашверош Амана, сина Амдати Аґаґіянина і підніс його, і поклав йому місце вище всіх сановників, що при ньому.
2. І всі служителі царські, що в воротах царя, схиляли коліна і кланялись низько перед Аманом, бо так звелів про нього цар, а Мордехай не схиляв коліна і не падав ниць.
3. І казали слуги царські, що в воротах царя до Мордехая: чому ти переступаєш веління царське?
4. І було, як говорили вони йому день у день, і не дослухався він до них, то розповіли Аману, подивитися, чи встоїть у слові своєму Мордехай, бо він сказав їм, що він іудей.
5. І побачив Аман, що Мордехай не схиляє коліна і не падає ниць перед ним, і сповнився Аман люті.
6. І зневаженим було для нього накласти руку на одного Мордехая, бо розповіли йому про народ Мордехая. І забажав Аман винищити разом з Мордехаєм всіх іудеїв, що в усьому царстві Ахашвероша.
7. У перший місяць, і це – місяць нісан, у дванадцятий рік (царювання) царя Ахашвероша, кидали пур, тобто жереб, перед Аманом, з дня на день і з місяця в місяць, до дванадцятого, і це місяць адар.
8. І сказав Аман цареві Ахашверошу: є один народ, розсіяний серед народів і відокремлений (від них) в усіх землях царства твого, і закони їхні відрізняються від інших народів, і законів царя вони не виконують, і цареві не варто залишати їх (жити).
9. Якщо завгодно буде царю дати припис знищити їх, то десять тисяч талантів срібла я відважу в руки робітників (царя), щоб внести в казну царську.
10. І зняв цар перстень свій з руки своєї, і віддав його Аману, синові Амдати Аґаґіянина, ненависника іудеїв.
11. І сказав цар Аману: срібло це віддано тобі, а також народ, - чинити з ним як тобі завгодно.
12. І покликані були писарі царські в перший місяць, в тринадцятий день його, і написано було все, як наказав Аман, сатрапам царським і меншим за них, що над кожною з областей і сановникам кожного з народів кожної області письменами її і кожному народові мовою його від імені царя Ахашвероша, написано і скріплено печаткою персня царського.
13. І розіслані були листи з гінцями в усі землі царя, знищити, вбити і погубити всіх іудеїв від отрока до старого, дітей і жінок в один день, у тринадцятий день дванадцятого місяця, це місяць Адар, а майно їхнє розграбувати.
14. Список з листа цього дати як закон в кожну з земель, відкрито для всіх народів, бути готовими до цього дня.
15. Вирушили гінці, яких квапило слово царя, і указ було дано столиці Шушан, і цар з Аманом сіли пити, а місто Шушан було в сум’ятті.
Глава четверта
1. А Мордехай знав про все, що робилося, і розірвав Мордехай одяг свій, і одяг на себе веретище і попіл, і вийшов на середину міста, і закричав криком великим і гірким.
2. І дійшов він до воріт царських, бо не можна було входити в царські ворота у веретищі.
3. І в кожній з земель, у місці, куди приходило слово царське і указ його, - скорбота велика у іудеїв, і піст, і плач, і голосіння, і були веретище й попіл постіллю для багатьох.
4. І прийшли служниці Естер і євнухи її, і розповіли їй, і затріпотіла цариця дуже, і послала одяг одягнути Мордехая і зняти з нього веретище, але він не прийняв.
5. І покликала Естер Атаха з євнухів царських, якого той поставив при ній, і наказала йому про Мордехая, - дізнатися, що це і чому це.
6. І вийшов Атах до Мордехая на вулицю міста, що перед воротами царськими,
7. І розповів йому Мордехай про все, що з ним сталося і про справу срібла, яке сказав Аман відважити у царську скарбницю за іудеїв, - знищити їх.
8. І дав він йому список з написаного указу, даного в Шушані про винищення їх, дав його показати Естер і повідомити їй і наказати їй піти до царя благати його і простити перед ним за народ свій.
9. І прийшов Атах і переказав Естер слова Мордехая.
10. І сказала Естер Атаху і наказала (передати) Мордехаю:
11. Усі служителі царя і народ земель царських знають, що кожному чоловікові або жінці, які прийдуть до царя у внутрішній двір незваними, один закон для них – вмертвити; крім як коли простягне йому цар скіпетр золотий, той житиме. А я не звана була прийти до царя це вже тридцять днів.
12. І переказали Мордехаю слова Естер.
13. І сказав Мордехай відповісти Естер: не уявляй в душі своїй врятуватися в домі царському з усіх іудеїв.
14. Бо якщо утаївши, промовчиш в цей час, визволення й порятунок прийдуть до іудеїв з іншого місця, а ти і дім батька твого згинете. І хто знає, чи не для такої пори прийшла ти до царювання.
15. І сказала Естер відповісти Мордехаю:
16. Іди, збери всіх іудеїв, що знаходяться в Шушані, і постіть заради мене, і не їжте й не пийте три дні, вночі й удень, і я зі служницями моїми також поститимусь, а потім піду до царя не за законом, і якщо вже пропала я, то пропала.
17. І перейшов Мордехай, і зробив усе, як веліла йому Естер.
Глава п’ята
1. І було на третій день, одяглася Естер по-царськи і стала у внутрішньому дворі царського дому, проти дому царя, а цар сидів на царському престолі в царському домі проти входу в дім.
2. І було, як побачив цар царицю Естер, що стоїть у дворі, здобулася вона ласки в нього і простяг цар до Естер золотий скіпетр, що в руці його, і наблизилася Естер, і торкнулася верхівки скіпетра.
3. І сказав їй цар: що в тебе, цариця Естер, і яке прохання твоє? До півцарства (проси) і дано буде тобі.
4. І сказала Естер: якщо завгодно цареві, хай прийде цар і Аман сьогодні на бенкет, що приготувала я для нього.
5. І сказав цар: поквапте Амана зробити по слову Естер, і прийшов цар і Аман на бенкет, який приготувала Естер.
6. І сказав цар Естер при питті вина: яке бажання твоє – і дано буде тобі, і яке прохання твоє – до півцарства (проси) - і виконано буде.
7. І відповіла Естер і сказала: бажання моє і прохання моє:
8. Якщо здобулась я на ласку в очах царя, і якщо завгодно цареві дати прохане мною і виконати бажання моє, то нехай прийде цар і Аман на бенкет, який я приготую для них, і завтра зроблю я по слову царя.
9. І вийшов Аман у той день веселий і благодушний, але коли побачив Аман Мордехая у воротах царських, і той не встав і не рухнувся через нього, то виповнився Аман гнівом на Мордехая.
10. Але стримався Аман і прийшов до дому свого, і послав щоб прийшли друзі його і Зереш, дружина його.
11. І повідав їм Аман славу багатства свого і численність синів своїх, і все, чим звеличив його цар, і як підніс його над сановниками і служителями царськими.
12. І сказав Аман: навіть цариця Естер не запросила з царем на бенкет, який вона приготувала, нікого, крім мене, і також назавтра званий я до неї з царем.
13. Але все це не варте для мене весь той час, коли я бачу Мордехая-іудея, що сидить в царських воротах.
14. І сказала йому Зереш, дружина його і всі друзі його: нехай приготують дерево високе, в п’ятдесят ліктів, а вранці скажи цареві і повісять Мордехая на ньому, і йди веселим з царем на бенкет. І сподобалося це слово Аману, і приготував він дерево.
Глава шоста
1. У ту ніч не міг цар заснути і сказав він принести книгу записів того, що було в минулі дні, щоб читали її перед царем.
2. І знайдено запис про те, як розповів Мордехай про Біґтана і Тереша, двох євнухів царя з вартових входу, які задумали накласти руку на царя Ахашвероша.
3. І сказав цар: що було зроблено, які честь і велич надані Мордехаю за це? І сказали отроки царя, що прислужували йому: нічого не було зроблено для нього.
4. І сказав цар: хто на дворі? А Аман прийшов на зовнішній двір царського дому говорити з царем - повісити Мордехая на дереві, яке приготував для нього.
5. І сказали отроки царя йому: ось, Аман стоїть у дворі. І сказав цар: хай увійде.
6. І увійшов Аман, і сказав йому цар: що зробити чоловікові, якого цар бажає вшанувати? І сказав Аман у серці своєму: кому захоче цар надати шану більше, ніж мені?
7. І сказав Аман цареві: чоловікові, якого цар бажає вшанувати,
8. Нехай принесуть царські шати, в які облачався цар, і коня, на якому їздив цар, і покладено буде царський вінець на його голову.
9. І дано буде вбрання і коня в руки одному зі знатних царських сановників, і нехай облачать того чоловіка, якого цар бажає вшанувати і посадять його на коня на вулицях міста і хай виголошують перед ним: ось так роблять чоловікові, якого цар бажає вшанувати!
10. І сказав цар Аману: візьми швидше вбрання і коня, про які говорив ти, і вчини так з Мордехаєм-іудеєм, що сидить в царських воротах, не проґав нічого з усього того, про що ти говорив.
11. І взяв Аман вбрання і коня, і одягнув Мордехая, і вивів його верхи на вулиці міста і виголошував перед ним: ось так роблять чоловікові, якого цар бажає вшанувати.
12. І повернувся Мордехай до воріт царських, а Аман поплівся до дому свого, тужливий і збентежений.
13. І розповів Аман Зереш, дружині своїй, і всім друзям своїм про все, що сталося з ним. І сказали йому мудреці його і Зереш, дружина його: якщо з нащадків іудеїв Мордехай, перед яким ти почав падати, - не здолаєш його, а неминуче впадеш перед ним.
14. Вони ще говорять з ним, а (вже) євнухи царські прийшли і поспішали, щоб привести Амана на бенкет, який влаштувала Естер.
Глава сьома
1. І прийшли цар і Аман бенкетувати з царицею Естер.
2. І сказав цар Естер також і в другий день, коли пили вино: яке бажання твоє, царице Естер, - і буде дано тобі, і яке прохання твоє, до півцарства – і буде виконано.
3. І відповідала цариця Естер і сказала: якщо знайшла я милість в очах твоїх, царю, і якщо гоже це цареві, нехай буде даровано мені життя моє за бажанням моїм, і народ мій – на прохання моє.
4. Тому що продані ми, я і народ мій, на винищення, убивання й погибель. І якби в раби й рабині були ми продані, мовчала б я, хоч ворог і не зважає на збитки царя.
5. І промовив цар Ахашверош, і сказав цариці Естер: хто це він і де він, той, хто наважився зробити так?
6. І сказала Естер: гнобитель і ворог – цей злісний Аман. І затремтів Аман перед царем і царицею.
7. І піднявся цар у гніві своєму з бенкету в палацовий сад, а Аман став просити за життя своє царицю Естер, бо бачив, що приречено йому зле від царя.
8. І повернувся цар з палацового саду в дім бенкету, а Аман припадав до ложа, на якому була Естер. І сказав цар: чи ще й царицею оволодіти при мені в домі? Слово вийшло з уст царя, - і накрили лице Аману.
9. І сказав Хаврона, один з євнухів, що перед царем: ось, також і дерево, що зробив Аман для Мордехая, який говорив на благо царю, стоїть в домі Амана, висотою п’ятдесят ліктів. І сказав цар: повісьте його на ньому.
10. І повісили Амана на дереві, яке приготував він для Мордехая, і гнів царя вщух.
Глава восьма
1. У той день віддав цар Ахашверош цариці Естер дім Амана, гнобителя іудеїв, і Мордехай постав перед царем, бо розповіла Естер, хто він для неї.
2. І зняв цар перстень свій, який забрав у Амана, і дав його Мордехаю, і поставила Естер Мордехая над домом Амана.
3. І продовжила Естер, і говорила перед царем, і впала до ніг його, і плакала, і благала його скасувати злий (указ) Амана Аґаґітянина і задум його, який замислив він проти іудеїв.
4. І простягнув цар до Естер золотий скіпетр, і піднялася Естер, і стала перед царем.
5. І сказала: якщо гоже це цареві і якщо здобула я милість його і якщо справа ця є гідною на погляд царя і подобаюсь я йому, хай написано буде повернути листи з задумом Амана, сина Амдати Аґаґіянина, які написав він про винищення іудеїв, які по всіх землях царства.
6. Тому що як я зможу спостерігати лихо, яке спіткає народ мій, і як зможу я дивитися на загибель роду мого?
7. І сказав цар Ахашверош цариці Естер і Мордехаю-іудею: ось, віддав я Естер дім Амана, а його повісили на дереві за те, що підняв він руку свою на іудеїв.
8. А ви напишіть про іудеїв те, що вам завгодно ім’ям царя і скріпіть печаткою персня царського, бо того, що написано ім’ям царя і скріплено перснем царським, не можна скасувати.
9. І покликані були писарі царські в ту пору, у третій місяць, це місяць сіван, у двадцять третій день його, і написано було все, як наказав Мордехай, іудеям, і сатрапам і меншим за них, і правителям земель, що від Году і до Куша, - ста двадцяти семи областям, кожній з них письменами її і кожному з народів мовою його, і іудеям письменами їх і мовою їхньою.
10. І написав від імені царя Ахашвероша, і скріпив печаткою персня царського, і відправив листи з гінцями верхи на рисаках царських з кінних заводів.
11. Про те, що цар дозволив іудеям, що в кожному з міст, зібратися і стати на захист життя свого: знищувати і вбивати, і губити всіх озброєних з народу і країни, що нападають на них, з дітьми й жінками, і майно їх розграбувати.
12. В один день у всіх землях царя Ахашвероша, у тринадцятий день дванадцятого місяця, тобто місяця адар.
13. Списком з листа було дано закон в кожну з областей, відкрито для всіх народів, і бути іудеям готовими у цей день мститися ворогам своїм.
14. Гінці верхи на царських рисаках виїхали спішно, їх підганяло слово царя, і закон було дано в столиці Шушан.
15. А Мордехай вийшов від царя в царських шатах з синети і білої тканини й у великому вінці царському, і в мантії з білого льону і багряниці. І місто Шушан веселилося й раділо.
16. Для іудеїв були світло й радість, і веселощі й шаноба.
17. І кожній з областей, і в кожному з міст, в місці, куди доходило слово царське і указ його, - радість і веселощі у іудеїв, бенкет і свято. І багато хто з народів землі ставали іудеями, тому що охопив їх страх перед іудеями.
Глава дев’ята
1. У дванадцятий місяць, тобто в місяць адар, у тринадцятий день його, коли настав час виповнитися велінню царя й указу його, в день, коли сподівалися вороги іудеїв здолати їх, а обернулося воно назворот, коли самі іудеї здолали ненависників своїх.
2. Згуртувалися іудеї в містах своїх в усіх землях царя Ахашвероша накласти руку на тих, хто бажав їм зла, і ніхто не встояв проти них, бо охопив страх перед ними всі народи.
3. І всі правителі земель і сатрапи, і начальники, і виконавці справ царських підтримували іудеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.
4. Тому що був Мордехай великим у домі царя і слух про нього пройшов по всіх землях, тому що чоловік цей, Мордехай, ставав усе більш впливовим.
5. І перебили іудеї всіх ворогів своїх мечем, вбиваючи й гублячи, і чинили з ненависниками своїми по своїй волі.
6. І в столиці Шушан вбили іудеї й погубили п’ятсот чоловік.
7. А Паршандату і Далфона, і Аспату,
8. І Порату, і Адалью, і Арідату,
9. І Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзату, -
10. Десятьох синів Амана бен Амдата, ворога іудеїв, вбили, а на грабіж не простягли руки своєї.
11. Того ж дня донесли царю про кількість убитих у столиці Шушан.
12. І сказав цар цариці Естер: у столиці Шушан вбили іудеї й погубили п’ятсот чоловік і десятьох синів Амана; що ж зробили в решті земель царських! То яким є бажання твоє і дано буде тобі, і яке ще прохання твоє і виконано буде.
13. І сказала Естер, якщо завгодно цареві, то хай дано буде й завтра іудеям, які в Шушані, діяти за указом нинішнього дня, а десятьох синів Амана нехай повісять на дереві.
14. І сказав цар, щоб так і було зроблено, і хай дано буде указ в Шушані, і десятьох синів Амана повісили.
15. І згуртувалися іудеї, що в Шушані, також у чотирнадцятий день місяця адар, і вбили в Шушані триста чоловік, а на грабіж не простягли руки своєї.
16. І решта іудеїв, що в землях царя, згуртувалися відстояти життя своє і спокій від ворогів, і вбили з ненависників своїх сімдесят п’ять тисяч, а на грабіж не простягли руки своєї.
17. (Це) в тринадцятий день місяця Адара, а спокій – в чотирнадцятий день, і зробили його днем бенкету і веселощів.
18. А іудеї, які в Шушані, збиралися в тринадцятий день і в чотирнадцятий день цього (місяця), а спокій – в п’ятнадцятий день його, і зробили його днем бенкету і веселощів.
19. І тому іудеї-городяни, що живуть у неукріплених містах, роблять день чотирнадцятий місяця адара (днем) веселощів й бенкету, і свята, і посилання страв один одному.
20. І описав Мордехай ці події й розіслав листи до всіх іудеїв, що в усіх землях царя Ахашвероша, ближнім і далеким.
21. Постановити для них, щоб вони робили день чотирнадцятий місяця адар і день п’ятнадцятий його з року в рік,
22. Як дні, в які відпочили іудеї від ворогів своїх і як місяць, коли обернулася для них печаль на радість і скорбота на свято, зробити їх днями бенкету і веселощів, і посиланням страв кожен ближньому своєму і подарунків бідним.
23. І прийняли іудеї те, що вже почали робити і те, про що написав їм Мордехай:
24. Як Аман, син Амдати аґаґіянина, гнобитель усіх іудеїв, задумав щодо іудеїв погубити їх і кидав пур, це – жереб, уразити їх і погубити їх.
25. І коли постала (Естер) перед царем, наказав у листі звернути злий задум його, що надумав проти іудеїв, на його ж голову, і повісили його й синів його на дереві.
26. Тому й назвали ці дні «Пурим» за словом «пур». Тому, згідно з усіма словами листа цього, і того, що бачили з цього, і що саме спіткало їх,
27. Встановили іудеї й прийняли на себе і на нащадків своїх, і на всіх, хто приєднуються до них, - і не скасується, - відзначати ці два дні, згідно з записом про них і з часом їхнім, з року в рік.
28. І дні ці пам’ятаються і відзначаються в кожному поколінні, в кожній сім’ї, області й місті, і ці дні Пуриму не будуть скасовані серед іудеїв, і пам’ять про них не зникне у нащадків їхніх.
29. І написала цариця Естер, дочка Авіхаїла і Мордехай-іудей про всю нагальну необхідність виконувати цей другий лист про Пурим.
30. І послав листи всім іудеям, у сто двадцять сім областей царства Ахашвероша, слова миру і правди.
31. Дотримуватися цих днів Пуриму в призначений час, як встановив для них Мордехай-іудей і цариця Естер і як самі вони встановили для себе і для нащадків своїх щодо постів і молитов.
32. І веління Естер закріпило ці слова про Пурим і записано було в книгу.
Глава десята
1. І обклав податком цар Ахашверош країну й острови морські.
2. А всі діяння могутності його і доблесті його, і історія піднесення Мордехая, якого звеличив цар, - ось, вписані вони в книгу літопису царів Мадая і Параса.
3. Тому що Мордехай-іудей був другим після царя Ахашвероша і великим був для іудеїв, і бажаним був для безлічі братів своїх, домагаючись добра народу своєму і промовляючи на благо всьому роду своєму.