Вчення про десять сфірот

Частина третя

Пряме світло та відбите світло

Глава 5

З'ясовує, що кожне утворення та створіння складається з чотирьох рівнів авіюту, які називаються ХУБ ТУМ, і вище світло поширюється всередині них для зівуґу де-акаа з екраном, що в малхут. Їхній корінь - це створювач, який називається кетер. І оскільки кожна бхіна (тут і далі – властивість, аспект, категорія) відрізняється від іншої, то повинна бути між ними проміжна бхіна, яка включає в обидві ці бхіни.

Містить сім пунктів: 1. У кожному утворенні й створінні є чотири основи: «еш» (вогонь), «руах» (повітря), «маїм» (вода), «афар» (прах землі). Вони відповідають чотирьом буквам АВАЯ, які є ХУБ ТУМ, і це суть «танта» (таамім, некудот, таґін. отійот), та АБЄА. 2. І це чотири бхіни в нижньому Адамі: 1) духовне, що в ньому; 2) тіло (івр. «ґуф»); 3) облачення (івр. «мальбушим»); 4) дім (івр. «байт»), в якому він живе. Кожна з них складається, у свою чергу, з чотирьох: у його духовній суті є нефеш, руах, нешама, хая; в його ґуфі є «ацамот» (кістки), «ґідін» (жили), «басар» (плоть) та «ор» (шкіра), в облаченнях є «кутонет» (сорочка), «міхнасаїм» (штани), «міцнефет» (тюрбан), авнет (пояс); у бхіні «дім» є «байт» (будинок), «хацер» (двір), «саде» (поле), «мідбар» (пустеля). 3. У чотирьох бхінот, що в Адамі, є одна бхіна, що включає всі. І є також середня бхіна між кожними двома з цих бхінот, яка включає в себе обидві. 4. Бхіна, що включає в себе всі, зветься «світло єхида». І в ній дві бхіни: іскра Творця та іскра створіння. 5. Середня бхіна між духовним в Адамі, яким є НАРАНХАЙ ­(нефеш, руах, нешама, хая, єхида), і між його бхіною ґуф - це «ревііт дам» (досл. четверта частина крові), і нефеш де-нефеш одягається в неї. Вона ж включає в себе й духовну частину, і ґуф. 6. Середня бхіна між ґуф і між мальбушим - це «сеарот» (волосся) і «ціпорнаїм» (нігті) Адама. 7. Середня бхіна між левушим і байт - це «огалім» (намети), які зроблені з вовни й льону.

Є Створювач і створіння. Кожне створіння ділиться відповідно до чотирьох стадій огрубіння, якими поширюється світло від Створювача, щоби бути їм келім у створінні, і це ХУБ ТУМ, а також еш-руах-маїм-афар. І це чотири букви АВАЯ. І це «танта». І це чотири бхіни в Адамі: НАРАНХ, ґуф, левушим і байт - дім, в якому він живе. Тому що немає створіння, що складається менш ніж з чотирьох частин

1) Ось, є Створювач і створіння, і в створінні є чотири основи: «еш», «руах», «маїм», «афар». І вони ж - чотири букви АВАЯ, і вони ж - хохма й біна, тіферет і малхут. І вони ж: таамім, некудот, тагін, отійот. Вони ж: Ацилут, Брія, Єцира, Асія. І вони ж є чотирма бхінот в Адамі: а) внутрішній Адам, і це духовне, яке називається: нефеш, руах, нешама, хая, єхида; б) це ґуф; в) це мальбушим, що на ґуфі; 4) це байт, в якому живе Адам, і його ґуф та його мальбуш. (Див. питання 16)

Ор пнімі

1. Ось, є Створювач і створіння... Кожен вищий парцуф називається створювачем щодо парцуфа, який нижче за нього, оскільки саме таким чином вийшли парцуфи один з іншого у вигляді причини й наслідку, від вершини кава до соф світу Асія, так, що кожен парцуф був створений за допомогою вищого за нього.

(Див. питання 78)

2. І в створінні є чотири основи... Усі вони - це чотири бхіни, що згадуються вище в словах рава (ч. 3, гл. 1, п. 4), і на початку всього поширилася Нескінченність для утворення келім за чотирма стадіями, доки не зустріла екран у клі малхут, і т.п., - дивись там докладніше. І багато назв є для цих чотирьох бхінот, тому що немає жодної найдрібнішої деталі у всій реальності, яка не була б впорядкована за цими чотирма бхінот, і також сукупність всієї реальності разом впорядкована ними, і це чотири світи: Ацилут, Брія, Єцира, Асія, що включають усю реальність. Однак зрозумій, що хоча порядок цих чотирьох бхінот записаний у кожній деталі, яка існує в реальності, при всьому тому це не означає, що всі деталі є рівними через це, а є в цьому особливе значення для кожної деталі, - відповідно до міри її клі отримання.

(Див. питання 52)

І кожна бхіна з чотирьох бхінот в Адамі складається з чотирьох. Його духовна частина - це хая, нешама, руах, нефеш. Ґуф - це ацамот, ґідін, басар, ор. Облачення - це кутонет, міхнасаїм, міцнефет, авнет. Дім - це байт, хацер, саде, мідбар.

2) І всі ці бхінот складаються з чотирьох бхінот, а саме: перша бхіна духовної частини: нешама ле-нешама й нешама, руах, нефеш . Друга бхіна - ґуф: ацамот, і в них всередині «моах» (мозок), ґідін, басар та ор. Як сказано: шкірою й плоттю облачив мене, кістками та жилами покрив мене. Третя бхіна - облачення; вони відомі як левушим, обов’язкові для простого коена: кутонет, міхнасаїм, міцнефет і авнет. Бо ті чотири, що для первосвященника, - це шати більш піднесені, ніж ці, як сказано в Зоар, що вони - левушим імені Адні, а ті - левушим імені АВАЯ, але головне, що їх не більше ніж чотири бхіни. Четверта бхіна, - дім, - має: байт, хацер, саде і мідбар. (Див. питання 19, 22, 60, 179-182, 229)

Ор пнімі

3. І всі ці бхінот складаються з чотирьох бхінот... Це взаємовключення, воно робиться через очищення екрана, яке обов'язково відбувається на кожному зі ступенів, як сказано вище, у «Внутрішньому спогляданні» (ч. 2, гл. 7, п. 72), - див. там).

(Див. питання 183, 194)

4. Перша бхіна духовної частини: нешама ле-нешама... Це світло хохма, яке зветься також світлом хая. А світло єхида відповідає кетеру, який є створювачем. І також моах в ацамот відповідає кетеру.

Між кожними двома бхінот є проміжна бхіна, що включає їх обох

3) Однак у всіх цих чотирьох окремих бхінот є одна бхіна, що включає всіх, і вона - проміжна між суміжними бхінот, і включає їх обох. Наприклад, як кажуть дослідники природи, що між неживим і рослинним рівнями - це корали, які називаються «альмоґім». А між рослинним і тваринним - польова істота, яка згадується в трактаті «Кілаїм», що подібна до собаки й росте на землі, а її пуповина прикріплена до землі, і живиться вона з землі, коли ж перерізають її пуповину, помирає. А між твариною й людиною - це мавпа.

Ор пнімі

5. Є одна бхіна, що включає всіх... Тобто, яка включає всі чотири бхіни, і це - друга частина кетера, як сказано нижче (гл.6, п.2 [текст рав]). І це корінь поширення чотирьох бхінот. А світло кетера зветься іменем «єхида».

(Див. питання 201)

6. І вона проміжна між суміжними бхінот, і включає їх обох... Тобто, друга частина кетера визначається як проміжна між вищим ступенем і ступенем нижнім, - між створювачем і створінням. Кожний вищий завжди визначається як створювач щодо нижнього, як вже було сказано (гл. 5, п. 1).

(Див. питання 210-211)

Між Творцем і створінням, яке є духовною частиною в людині, є середня бхіна, про яку мовиться: «сини ви», «ви - елокім», «праотці - це меркава (букв. «колісниця» - основа)»

4) І таким же чином і тут, - між Творцем та створінням, - бхіною, яка включає в себе духовне, - є середній ступінь, про який сказано: «Сини ви Творцю Всесильному вашому, Я сказав - Елокім ви», і сказано: «і піднявся Творець над Авраамом», і сказали мудреці: «праотці – саме вони й є меркава».

Ор пнімі

7. І таким же чином і тут, - між Творцем та створінням... Говорить тут про два світи: Ацилут і Брія. Ацилут зветься «Творцем», а чотири бхіни, які є у світі Брія загалом, називаються створінням. Так само й в кожній частині світу Брія, є в ній чотири бхіни, як сказано вище. І душі праведників отримують вплив з Ацилуту в Брія, як відомо. Це те, що пише рав: «між Творцем та створінням, - бхіна, яка включає в себе духовне». Іншими словами, існує проміжна бхіна між Творцем та кетером, яка є світлом єхида, що включає духовне людини. Тобто - духовне людини, про яке згадано вище в словах рава (гл. 5, п. 1 [текст рав]), і яка називається: нефеш, руах, нешама, хая. А єхида, - їхній кетер, - включає їх усіх, як сказано в сусідньому тексті.

(Див. питання 11)

8. І сказали мудреці : «праотці – саме вони й є меркава». Тобто, єхида праотців, - вона й є меркавою (тут - носієм) для тієї проміжної бхіни, що між Творцем та єхидою, що в них. Меркава означає перебування, подібно до вершника, який знаходиться на колісниці (меркава), що призначена для нього, - так і присутність Творця перебуває на праотцях.

Проміжна бхіна складається з двох іскор: з іскри Творця, що вдягається в іскру створіння, в якій - корені НАРАНХ, що в людині

5) Йдеться про те, що є дуже маленька іскра, яка є елокут (прояв Всесильного), який протягується від останнього ступеня, що в Творці. І ця іскра одягається в силу іншої іскри, - створіння, - яка є особливо тонкою душею та називається «єхида». І в цій іскрі є корені чотирьох духовних бхінот: нефеш, руах, нешама, хая.

Ор пнімі

9. Є дуже маленька іскра... І зрозумій, що це не означає в жодному разі уявного великого чи малого стану, а йдеться про нікчемність осягнення, тому що те, що не осягнуте, називається «дуже маленьким». І назва «ніцуц» (іскра), - не помилися пояснити його просто як іскру уявного (матеріального) вогню. «Ніцуц» означає «відбите світло» (див. «Питання і відповіді», ч. 2, п. 2), тому що пряме світло називається по імені світел, а відбите світло зветься по імені «ніцуцим» (іскри), і запам'ятай це.

(Див. питання 68)

10. Елокут протягується від останнього ступеня, що в Творці. Тобто, від стадії далет, яка є малхут.

20. І ця іскра одягається в силу іншої іскри, - створіння... Тобто - у кетер, суть якого - «єхида». Ніцуц Творця - це Нескінченність, а ніцуц створіння - кетер ступеня, і зветься ҐАР, рош ступеня, в якому самому є чотири бхіни прямого світла, в яких поширюється Нескінченність для зівуґу де-акаа, який піднімає відбите світло та облачає пряме світло знизу вгору, тим самим утворюються корені келім (див. вище, «Внутрішнє споглядання», ч. 2, п. 202). І це все називається іменем «ніцуц створіння» або єхида. І називається «ніцуц» на ім’я відбитого світла, яке піднімається й у яке вдягається ніцуц Творця, як написано вище. І це те, що пише рав: «і ця іскра одягається в силу іншої іскри, створіння», і зрозумій це добре.

30. І в цій іскрі є корені чотирьох духовних бхінот... Оскільки вдягання Нескінченності у відбите світло, яке піднімається знизу вгору, не утворює закінчені келім, а тільки корені келім. І це те, що пише рав: «корені чотирьох бхінот», і зрозумій це.

(Див. питання 67)

40. Нефеш, руах, нешама, хая... Вже відомо, що нефеш одягається в малхут, руах у зеїр анпін, нешама в біну й хая в хохму. І ці келім є чотирма бхінот, про які говорилося вище в словах рава (ч.3, гл. 1, п. 4).

Між духовним, що в людині і її ґуфом, є бхіна «ревііт дам ше бе-нефеш» (четверта частина крові, що в нефеш), яка складається з них обох. Нефеш - це духовне, а «четверта частина крові», в яку одягається нефеш, - це ґуф

6) І дійсно, між феноменом духовного й ґуфом є ще одна бхіна, що містить їх обидві, і це бхіна «ревіїт дам шель нефеш», тому що є в ній останній ніцуц нефеш, який є ревііт, що в нефеш, бо означає «нефеш, яка в нефеш», і тому називається «ревіїт» (четверта частина). І цей ніцуц одягається в «ревііт дам», згаданий вище, - і все єдине. І як написано, «бо дам - це нефеш», - сказано про цю ревііт дам. І вона, ревііт дам, є найбільш обраною з усіх чотирьох бхінот ґуф, згаданих вище, де кожна частина ділиться на чотири, і вона є першою й вищою чвертю в плані сутності мохін, бо вона є життєвістю в них, адже це кров, що поширюється в них, щоб їх оживляти. І в цю чверть, що у вищій дам, включені всі корені чотирьох бхінот таким чином, що вона є середньою бхіною між духовним - і ґуфом, і вона складається з них обох.

Ор пнімі

50. Є в ній останній ніцуц нефеш, який є ревііт, що в нефеш, бо означає «нефеш, яка в нефеш»... Бо в нефеш у самій теж є чотири бхіни: ХУБ ТУМ, які поширюються від самої малхут. І нефеш, що в нефеш, одягається в малхут де-малхут.

(Див. питання 69, 92)

Між ґуфом та левушим є бхіна «сеарот (волосся) і ципорнаїм (нігті) Адама», що включає їх обох. А між левушим і байт є проміжна бхіна, звана «огалім» (намети)

7) Між бхінот бет і ґімель є проміжна бхіна, і це сеарот і ципорнаїм Адама. Як відомо, це було облаченням Адама Рішона спочатку. Вони злиті зі шкірою Адама та є подібними до самого ґуфа Адама. Однак при їхньому виході звідти утворилося з них облачення, з того волосся, подібне до того, як роблять з вовни овець і кіз, і т.п. Крім того, ще коли вони злиті з ґуфом Адама, вони є подібними до облачення як у худоби й звірів, шерсть яких є їхнім вбранням. І приклад цьому - Адам Рішон щодо його ципорнаїм. І знайшли також в Навухаднецара, що це було його облаченням, як написано, що відросло волосся як (пір’я) у великого орла, а нігті - як кігті, і т.п. І так само, між левушим і батім (множ. від «байт»), - це огалім, які робляться з вовни й льону. Вони є і левушим, і також використовуються як житла. Ця бхіна огалім вимагає подальшого вивчення: так це, чи є в ній щось інше.