Шемот
Ваера
Бо
Бешалах
Ітро
Мішпатім
Трума
Тецаве
Кі тіса
Вайякгель
Пкудей
28. І жив Яаков у землі єгипетській сімнадцять років; і було днів Яакова, років життя його, сім років і сорок, і сто років.
29. І наближалися дні Ісраелю померти, і покликав він сина свого Йосефа, і сказав йому: Якщо я знайшов благовоління в очах твоїх, поклади-но руку твою під стегно моє і зроби ти зі мною милість і правду, не ховай же мене в Єгипті!
30. Щоб лягти мені з батьками моїми, винесеш мене з Єгипту і поховаєш мене в їхній гробниці. І сказав він: Я зроблю за словом твоїм.
31. І сказав: клянися мені. І клявся йому. І поклонився Ісраель до узголів’я ложа.
Глава 48
1. І було, після всіх цих подій, і сказали Йосефові: Ось, батько твій хворий. І він узяв з собою двох синів своїх, Менаше і Ефраїма.
2. Яакова сповістили і сказали: Ось, син твій Йосеф іде до тебе. Ісраель зібрав сили свої і сів на постелі;
3. І сказав Яаков Йосефові: Творець Всемогутній явив Себе мені в Лузі, в землі ханаанській, і благословив мене;
4. І сказав мені: Ось, Я розплоджу тебе, і розмножу тебе, і зроблю тебе громадою народів, і дам землю цю нащадкам твоїм після тебе, у вічне володіння.
5. І нині два сини твої, які народилися тобі в землі єгипетській, до мого прибуття до тебе в Єгипет, мої вони; Ефраїм і Менаше, як Реувен і Шимон, будуть мої;
6. А ті, які народяться від тебе після них, будуть твої; вони під ім’ям братів своїх будуть іменуватися в їхньому наділі.
7. А я… коли я йшов з Падана, померла в мене Рахель у землі ханаанській, по дорозі, коли ще відрізок землі було йти до Ефрата, і я поховав її там по дорозі до Ефрата, він же Бейт-Лехем.
8. І побачив Ісраель синів Йосефа і сказав: Хто ці?
9. І сказав Йосеф батькові своєму: Це сини мої, яких Всесильний дав мені тут. І сказав: Візьми-но їх до мене, і я благословлю їх;
10. Очі ж Ісраелеві обважніли від старости; не міг він бачити. І підвів їх до нього, і він поцілував їх і обійняв їх;
11. І сказав Ісраель Йосефу: Не сподівався я бачити твоє лице; але ось, Всесильний показав мені і нащадків твоїх;
12. І відвів їх Йосеф від колін його і поклонився йому лицем своїм до землі;
13. І взяв Йосеф їх обох, Ефраїма правою рукою своєю навпроти лівої Ісраеля, а Менаше лівою рукою навпроти правої Ісраеля, і підвів до нього;
14. І простяг Ісраель праву руку свою і поклав на голову Ефраїма, а той був менший, а ліву на голову Менаше. Напоумив він так руки свої, хоча Менаше був первістком;
15. І благословив Йосефа і сказав: Всесильний, перед Яким ходили батьки мої Авраам та Іцхак, Всесильний, Який пасе мене з тих пір, як я існую, до цього дня;
16. Ангел, що визволяє мене від усякого зла, нехай благословить отроків цих; нехай буде на них наречене ім’я моє й ім’я батьків моїх Авраама та Іцхака, і як риби примножаться посеред землі.
17. І побачив Йосеф, що батько його поклав праву руку свою на голову Ефраїма; і недобре було це в його очах. І підтримав він руку батька свого, щоб відвести її з голови Ефраїма на голову Менаше;
18. І сказав Йосеф батькові своєму: Не так, батьку мій, бо це — первісток; поклади праву руку твою на його голову;
19. Але батько його не погодився і сказав: Знаю, сину мій, знаю; і він буде народом, і він буде великим; але менший його брат буде більшим за нього, і потомство його буде повними народами;
20. І благословив їх у той день, говорячи: Тобою буде благословляти Ісраель, говорячи: Всесильний нехай поставить тебе, як Ефраїма і як Менаше. І поставив Ефраїма перед Менаше.
21. І сказав Ісраель Йосефові: Ось, я вмираю; і Всесильний буде з вами і поверне вас у землю батьків ваших;
22. А я дав тобі долю одну понад те, що братам твоїм, яку я взяв з рук еморея мечем моїм і луком моїм.
Глава 49
1. І покликав Яаков синів своїх і сказав: Зберіться, і я сповіщу вам, що буде з вами у грядущі дні;
2. Зійдіться і послухайте, сини Яакова, послухайте Ісраеля, батька вашого.
3. Реувене, первістку мій! ти — сила моя і початок могутності моєї, верх піднесеності і верх моці;
4. Невтримний, як вода, — не будеш мати переваги, бо ти зійшов на ложе батька твого, ти зганив того, хто сходив на нього.
5. Шимон і Леві брати, знаряддя жорстокості мечі їхні;
6. У раду їх нехай не ввійде душа моя, і до зібрання їх нехай не прилучиться честь моя, бо вони у гніві своєму убили мужа і з примхи своєї перерізали жили тельця;
7. Проклятий гнів їх, бо могутній, і лють їхня, тому що жорстока; розділю їх в Яакові і розсію їх в Ісраелі.
8. Єгудо! тебе хвалитимуть брати твої. Рука твоя на шиї ворогів твоїх; поклоняться тобі сини батька твого;
9. Молодий лев Єгуда, піднявся зі здобичі, син мій. Схилив він коліна, ліг, як лев і як левиця: хто підніме його?
10. Не відійде скіпетр від Єгуди і законодавець від стегон його, доки не прийде Примиритель, і Йому покірність народів;
11. Він прив’язує до виноградної лози осля своє і до гілки кращого винограду сина ослиці своєї; миє у вині одяг свій і у крові грон убрання своє;
12. Червоний очима від вина, і білий зубами від молока.
13. Звулун біля берега морського буде жити і він біля пристані корабельної, і межа його до Цідона.
14. Іссахар осел ширококостий, що лежить між гранями;
15. І побачив він, що спокій добрий, і що земля приємна: і схилив плечі свої для носіння тягаря і став працювати на виплату данини.
16. Дан буде судити за народ свій, як одне з колін Ісраеля;
17. Дан буде змієм на дорозі, аспидом на путі, що вражає ногу коня, так що вершник його впаде назад.
18. На допомогу твою сподіваюся, Творцю!
19. Гад, — військо буде тіснити його, але він повернеться по своїх слідах.
20. Від Ашера — занадто ситний хліб його, і він буде постачати царські страви.
21. Нафталі — лань вільна і він підносить промови прекрасні.
22. Милий син Йосеф — милий син на виду, дочки - ходила кожна щоб уздріти;
23. І засмучували його, і ворогували і ненавиділи його стрільці;
24. Але твердим залишився лук його, і в золоті були руки його, від рук Могутнього Яакового. Звідти він - пастир і твердиня Ісраелева;
25. Від Всесильного батька твого, Він нехай і допоможе тобі, і від Всемогутнього, Який нехай і благословить тебе благословеннями небесними згори, благословеннями безодні, що лежить долі, благословеннями сосків і утроби;
26. Благословеннями батька твого, які перевищують благословення батьків моїх і до краю пагорбів вічних; нехай будуть вони на голові Йосефа і на тімені обраного між братами своїми.
27. Біньямін, хижий вовк, вранці буде їсти ловитву і ввечері буде ділити здобич.
28. Ось усі дванадцять колін Ісраелевих; і ось що сказав їм батько їх; і благословив їх, і дав їм благословення, кожному своє;
29. І заповідав він їм і сказав їм: Я прилучаюся до народу мого; поховайте мене з батьками моїми в печері, яка на полі Ефрона-хетеянина;
30. У печері, яка на полі Махпела, що перед Мамре, у землі ханаанській, печера, яку купив Авраам з полем у Ефрона-хетеянина, власність для поховання;
31. Там поховали Авраама і Сару, дружину його; там поховали Іцхака і Ривку, дружину його; і там поховав я Лею;
32. Це поле і печера, яка на ньому, куплена у синів Хета.
33. І закінчив Яаков заповідати синам своїм, і підібрав ноги свої на постіль, і помер, і приєднався до народу свого.
Глава 50
1. І впав Йосеф на лице батька свого, і плакав над ним, і цілував його.
2. І повелів Йосеф слугам своїм — лікарям, бальзамувати батька його; і лікарі набальзамували Ісраеля.
3. І виповнилося йому сорок днів, бо так виповнюються дні бальзамування, і оплакували його єгиптяни сімдесят днів;
4. Коли ж минули дні плачу по ньому, Йосеф сказав придворним фараона, говорячи: Якщо я знайшов благовоління в очах ваших, то скажіть фараонові так:
5. Батько мій закляв мене, сказавши, - ось, я вмираю; у гробі моєму, який я викопав собі в землі ханаанській, там поховай мене. І тепер піти-бо мені і поховати батька мого і повернутися;
6. І сказав фараон: Піди і поховай батька твого, як він закляв тебе.
7. І піднявся Йосеф ховати батька свого. І пішли з ним усі слуги фараона, старійшини дому його й усі старійшини землі єгипетської;
8. І весь дім Йосефа, і брати його, і дім батька його. Тільки малих дітей своїх і дрібну й велику худобу свою залишили в землі Ґошен;
9. З ним вирушили також колісниці і вершники, і був загін дуже важкий.
10. І дійшли вони до Ґорен-Атада по той бік Йордану і скорбіли там скорботою великою і дуже тяжкою; і вчинив жалобу по батькові своєму сім днів;
11. І бачили жителі землі тієї, ханаанці, плач у Ґорен-Атаді, і сказали: Велика жалоба це у єгиптян! Тому названо ім’я (місцю) тому Жалоба Єгиптян, що по той бік Йордану.
12. І зробили сини з ним, як він заповів їм;
13. І віднесли його сини його в землю ханаанську і поховали його в печері на полі Махпела, яку купив Авраам з полем у власність для поховання у Ефрона, хетеянина, перед Мамре.
14. І повернувся Йосеф у Єгипет, сам і брати його і всі, що ходили з ним ховати батька його, після погребіння ним батька свого.
15. І побачили брати Йосефові, що помер батько їх, і сказали: Що, коли Йосеф зненавидить нас і віддасть, і відплатить нам за все зло, яке ми йому зробили?
16. І послали вони сказати Йосефові: Батько твій перед смертю своєю заповів, говорячи:
17. Так скажіть Йосефові: прости братам твоїм провину і гріх їх, оскільки вони зробили тобі зло. І нині прости провини рабів Всесильного батька твого. І плакав Йосеф, коли йому говорили це.
18. Пішли також і самі брати його, й упали перед ним, і сказали: Ось, ми раби тобі;
19. І сказав їм Йосеф: Не бійтеся, бо чи замість Всесильного я?
20. Ось, ви замишляли проти мене зло; але Всесильний замислив це на добро, щоб зробити те, як це сьогодні: зберегти життя народу численному;
21. Отже, не бійтеся: я буду годувати вас і дітей ваших. І заспокоїв їх і говорив по серцю їх.
22. І проживав Йосеф у Єгипті сам і дім батька його; і жив Йосеф сто і десять років;
23. І бачив Йосеф дітей у Ефраїма до третього роду, також і сини Махира, сина Менаше, народилися на колінах Йосефа.
24. І сказав Йосеф братам своїм: Я вмираю, але Всесильний згадавши, згадає вас і виведе вас із землі цієї у землю, про яку клявся Аврааму, Іцхаку і Яакову;
25. І закляв Йосеф синів Ісраелевих, говорячи: Згадавши, згадає Всесильний вас, і ви винесіть кості мої звідси;
26. І помер Йосеф ста десяти років. І набальзамували його і поклали в ковчег у Єгипті.