97. Поняття «відходи току та виноробні»

Почуто

(переклад з івриту)

Тік (івр. «ґорен») означає недостатність добрих справ, коли людина відчуває недоліки (івр. «ґер’онот») [у взаєминах] з Творцем, через це вона менше робить добрих справ. А потім людина приходить до категорії виноробня (івр. «єкев), що є поняттям «І проклинає (івр. «нокев») ім’я Творця». Суккот означає радість, і це – ґвурот¹, що радують, і це є поверненням через любов, коли зловмисні гріхи обертаються для людини на заслуги. І тоді навіть «ґорен» та «єкев» включаються у святість. І це суть того, що основним в Суккот є Іцхак, а решта включаються в нього (а Песах – це властивість любові, що є правою лінією). І це сенс того, що «Авраам породив Іцхака».

Адже поняття «батько та син» – це чинник та похідне, причина та наслідок. Бо якби не було спочатку властивості «Авраам», що є правою лінією, неможливо було б прийти до властивості «Іцхак», що є лівою лінією. А ліва включається в праву. І це зміст слів: «Бо Ти – Батько наш», адже Авраам сказав: «Повстали проти святості імені Твого». Також і Яаков сказав, і це означає, що прогріхи повстануть проти святості імені Творця. І якби залишилося так, виходить, що існує пролом посередині. Тобто, гріхи, які були в загалі Ісраеля, вони як пролом у святості.

А от Іцхак так відповів: «Половина – на мені, половина – на Тобі». Тобто, частина гріхів і частина заповідей. Це означає, що обидві увійдуть у святість. І це може бути завдяки поверненню через любов, коли зловмисності перетворюються для нього на заслуги. Тоді не залишається жодного пролому, як написано: «Немає пролому і немає репету», а все виправлено для святості.

І це сенс сказаного мудрецями: «Сміття та відходи Іцхака більші за срібло та золото Авімелеха».

Сміттям називаються речі неварті, які не мають жодної цінності. Тобто, служіння Творцю він [цінує] як сміття. А потім приходять до «відходів» – відокремлення. Через те, що людина не цінує своє служіння Творцеві, вона відходить, відокремлюється від Нього. І це називається «сміття та відходи Іцхака». І оскільки Іцхак все виправив поверненням через любов, обернувши свої зловмисні гріхи на заслуги, то прибуток, який він отримав завдяки «сміттю та відходам», набагато більший за срібло та золото Авімелеха.

Срібло (івр. «кесеф») означає потяг (івр. «кісуфін») до Творця. А золото (івр. «загав») означає «зе гав» (букв. «це – дай»), що є прагненням до Тори, тобто до осягнення Тори. А оскільки Іцхак виправив усе, тобто, прийшов до повернення через любов, отже, і зловмисні гріхи зарахувалися йому як заслуги, то, само собою, він став дуже багатим. Бо виконуючи заповіді, не виконаєш більш ніж 613 заповідей, тоді як порушенням та гріхам – немає меж. Тому розбагатів Іцхак, як сказано: «І отримав сто мір» (досл. «знайшов сто воріт»), що означає, що на сто відсотків належав до святості, без усяких відходів, адже й відходи виправилися в нього.

Тому і дах сукки робиться з відходів току й виноробні (і можна сказати, що це те, як сказали мудреці: «Від відходів збагатився Моше»). Тому Суккот, головним чином, – на честь Іцхака, бо він означає «ґвурот, що радують», а також визначається, що Суккот зв’язаний з іменем Моше.