Лист 43

рік 1927

п’ятий день тижня глави «Пінхас», 5687р.

Шановний рабі… хай світить світильник його.

… І вже сказали кабалісти: «Страх перед учителем - як страх перед небесами», якщо так, отже, буде така міра величі, котру цей чоловік осягне в святості Творця, що в жодному разі не підніметься велич Творця над величчю вчителя його.

І це те, чим пишався Ріжнер благословенної пам’яті, коли удостоївся рівня вищого за всіх мудреців покоління, тим, що набув віри в мудреців більшої ніж у всіх сучасників.

І треба зрозуміти, що віра - не від лівої сторони, бо такої віри можуть набути і шестирічні діти. А вона з боку відчуття величі та схвильованості душі від мудрості кабалістів, «Який наділив мудрістю своєю тих, хто страшиться Його». І вже говорив я, і розкрив тему, що це перепона найбільша з усіх в служінні всіх мешканців землі Ісраеля, бо влада кліпи Кнаана є в цьому місці, і кожний є зниженим аж до праху, і товариші його ще нижче від праху, і вчитель його такий, як і він сам.

Якщо висловлюватись чистою мовою, то можна сказати словами уривку і пояснення кабалістів, написано: «Мене залиште, а Тору Мою бережіть», «хай би Мене залишили…», тобто, хай би гордували своєю величчю, і незважаючи навіть на те, що «Я і він [гордій] не можемо жити в одному місці». Але ж при цьому «Тору Мою бережіть», щоб були приліплені до істинного праведника, до віри в мудреців, як належить, бо тоді буде надія, що праведник поверне їх до добра, і переважить їх на шальку заслуг, як годиться, на сторону Творця, бо що може вийти з їхньої смиренності та приниження, аби не залишати Творця, щоб не відмовився жити з ними, - якщо немає в них справжнього праведника, який напучував би їх своїми вченням і молитвою, і привів би їх у місце Тори та мудрості. І вже відомо, що не можна віддавати дочку свою за простолюдина. А в цьому, виходить, що потроху усихають як сухі кістки, борони боже, і чим можна зарадити їм інакше, якщо не подвоювати такі слова час від часу, аж поки живий покладе собі на серце.

…І написано: «А Моше брав намет», і так далі, і чому поставив намет поза станом? То думають глупаки, що зробив це аби припинити течію джерела мудрості з причини гріха. Борони боже щоб спало на думку таке, бо після гріха вони потребують насправді джерел Тори та мудрості у тисячу по тисячі тисяч разів більше, ніж спочатку. І як написали кабалісти: «Якби не згрішили Ісраель, дані були б їм лише п’ять книг П’ятикнижжя і Книга Єгошуа». І навпаки, це вірний засіб для розкриття джерел мудрості з місця істини, оскільки після того, як поставив Моше намета свого за межами стану, примножилось прагнення до нього в стані, бо «не подібний той, в кого є хліб у кошику…» і так далі. А разом з цим, – і злиття з ним, і, природно, заслужили що поширилася душа Моше між ними, бо через це і названо їх «покоління знання».

І вже говорив я, а також і нагадував вам учення, котре говорив у свято Шавуот перед тим, як поїхав від вас. Про уривок: «Утік милий мій, і подібний ти до оленя». «Як олень цей, коли він тікає, повертає лик назад»… і так далі. Коли немає способу утворити лицьову сторону, користуються тим, що переводять лицьове у зворотну сторону, і це те, що написано: «Так Творець у час… повертає обличчя своє назад», бо через відчуття відриву і зворотності, і неможливості побачити обличчя святості, тоді збільшуються і піднімаються іскри прагнення в усе більшій мірі, до того, що зворотна сторона вже є обличчям, бо скрижалі написані з обох боків. І вже прийшов час звернути увагу на ці речі.

Єгуда