70. Рукою сильною та гнівом пролитим

Почуто 25 сівана (28 червня) 1943 року

(переклад з івриту)

Зрозуміти написане: «Рукою сильною та гнівом пролитим стану царювати над вами». І треба зрозуміти: адже існує правило, що немає примусу в духовному, за принципом «Не Мене кликав ти, Яакове, бо тяжився ти Мною, Ісраелю». І відоме тлумачення Маґіда з Дубна. Коли так, то що означає «Рукою сильною і гнівом пролитим стану царювати над вами»?

Сказав, що треба знати: коли хтось бажає увійти в роботу Творця, аби злитися з Ним насправді й увійти в палац Царя, то не кожному дають увійти. А перевіряють його, чи немає в нього іншого бажання, крім бажання злиття. Лише такому дають увійти.

А як перевіряють людину, чи є в неї лише одне бажання? Так, що дають людині перешкоди, тобто посилають їй чужі думки і чужих посланців, щоб заважати їй, щоб облишила цей шлях і йшла б дорогою всього світу.

А якщо людина переборює всі труднощі, і пробиває всі огорожі, які перетинають їй шлях, і малими засобами не можуть її відштовхнути, тоді Творець посилає їй кліпот великі громади, щоб збивали людину з рішення увійти й приліпитися лише до Творця і ні до чого іншого. І це зветься «рукою сильною Творець відштовхує його». А якщо Творець не проявить «сильну руку», важко відштовхнути людину, оскільки має вона велике бажання злитися лише з Творцем, і ні з чим іншим.

Але тому, в кого немає такого вже сильного бажання, то коли Творець бажає відштовхнути її, то чимось легким відштовхує, і коли дає їй велику пристрасть до матеріального, та вже кидає роботу у святості. І не треба відштовхувати її сильною рукою.

Але ж коли людина долає труднощі й перешкоди, тоді відштовхнути її легко неможливо, а лиш тільки сильною рукою. І якщо людина переборює також сильну руку, і ні за що не бажає зсунутися з місця святості, і бажає лише злитися з Творцем в істині, і бачить, що відштовхують її, тоді людина говорить, що «гнів пролитий на неї», бо дали б їй увійти, однак – «гнів пролитий на неї» з боку Творця. Тому не дають їй увійти в палац Царя і злитися з Ним.

Виходить, що перед тим, як людина вже не хоче зсунутися зі свого місця, а рветься й бажає увійти, не можна сказати, що відчуває начебто «гнів пролитий перебуває на ній». Але після всіх поштовхів, якими її віддаляють, а людина не рухається зі свого місця, тобто, коли вже розкрилася їй сильна рука і пролитий гнів, тоді здійсниться «стану царювати над вами». Бо лише через пориви та великі зусилля розкривається для неї малхут небес, і заслуговує увійти всередину царського палацу.