Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі
 

У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі

Стаття 3, 1987 рік

 (переклад з івриту)

У Зоар, в главі «Ноах», каже так: «Прийди й дивись, - у всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі». І запитує: про що тут йдеться. І каже, - тому що вони бережуть союз, завдяки якому існує світ. Як написано: «Якби не союз Мій вдень і вночі, законів неба й землі Я не встановлював би». І тому Ісраель, які дотримуються союзу тому що прийняли його на себе, мають частку в світі майбутньому».

І слід зрозуміти, що спочатку він каже: «У всіх в Ісраелі є частка», тобто кожен, хто називається «ісраель», без усяких попередніх умов, мають частку в світі прийдешньому. А потім він пояснює, що не «весь Ісраель», і ставить умови, що тільки ті, хто дотримується союзу. І наводить доказ з вислову, що це ті, які бережуть союз, з того, що написано: «Якби не союз Мій вдень і вночі, законів неба й землі Я не встановлював би». І ще слід зрозуміти, що саме висновується з вислову «якби не союз Мій вдень і вночі» такого, що йдеться начебто про союз.

Отже, в трактаті «Псахім» (68:2) написано: «І так сказав рабі Єльазар: «Якби не Тора, не існували б небо і земля, як сказано: «Якби не союз Мій вдень і вночі, законів неба й землі Я не встановлював би». І пояснив Раші: «Якби не союз Мій вдень і вночі…», тобто вивчення Тори, про яку написано: «І розмірковуй над цим вдень і вночі». Якщо так, випливає з цього, що союзом називається Тора. А тут пояснює Зоар, що «союз» - це «союз обрізання», і вони дотримуються цього союзу».

Щодо справи укладення союзу, яке було у Авраама, про що написано «і уклав з ним союз», пояснили мудреці, що «Творець допоміг укладенню союзу, бо не міг сам укласти союз, а Творець допоміг йому». Маємо зрозуміти це за методикою духовної роботи, що означає те, що не міг укласти союз, настільки, що потребував допомоги Творця.

Також про Авраама з Авімелехом написано: «І уклали обидва союз». І запитав мій пан, батько й учитель, - якщо двоє людей розуміють, що варто їм любити один одного, навіщо мені тоді укладення союзу. Чим допомагає те, коли чинять певну дію, наприклад, укладають угоду, і що це дає нам. Тоді й каже, - це дає те, що укладення союзу має на увазі: оскільки може бути, що з’явиться щось, що внесе розбрат між ними, тому вони й утворюють нині союз, - і так само як і зараз вони розуміють, що існує між ними любов і рівні вони між собою, то союз цей буде існувати, навіть коли потім з’являться речі, що мають внести розлад, - все одно, зв’язок, який вони утворюють наразі, буде назавжди.

Тож згідно з цим ми повинні сказати: якщо потім з’являються якісь речі, які дійсно мають їх роз’єднати, то слід встановити, що кожен з них має йти вище свого знання, і сказати, що вони не звертають уваги на те, що бачать в своїй свідомості, а йдуть вище рівня знання. І тільки в такий спосіб може існувати і союз, і те, що між ними не буде розладу.

Отже, зі сказаного виходить, що чи то кажуть, що союз це Тора, або ж кажуть, що союз – це обрізання, це не означає, що тільки щось одне дає можливість союзу з Творцем, щоб не порушилося укладення союзу, тобто щоб серце людини було у згоді з Творцем. А і Тора, і обрізання, обидві речі з’являються тут аби дати існування укладенню союзу, коли серце людини буде у згоді з Творцем і буде злиття з Ним непорушною основою. Як написано: «Якби не союз Мій вдень і вночі, законів неба й землі Я не встановлював би», - оскільки творення неба й землі було з наміром дати благо створінням. А створіння не можуть отримати благо й насолоду без тотожності властивостей, і це означає, що всі діяння людини мають бути заради віддачі, інакше буде розбрат між створіннями і Творцем.

І заради цього дані нам два союзи, тобто союз обрізання і союз Тори, щоб завдяки обом змогли б ми прийти до укладення союзу з Творцем у вірі вище рівня знання, щоб могли ми робити все заради віддачі.

І це є сенсом «якби не союз Мій». Тобто, якби Я не створив способи, як прийти до тотожності властивостей, не було б можливості отримати благо й насолоду, що є всією метою творіння: «дати благо створінням». І якби Я не підготував способи, як прийти до тотожності властивостей, то не було б потрібно створювати небо й землю. Бо не могли б дістати нічого доброго від створіння. І було б усе створіння позбавленим користі, бо не було б нікого, хто міг би мати втіху від нього. І для цього союзу, що створив непорушну й вічну основу, для допомоги Творцю потрібен був Авраам. І це й є поняттям, що Творець повинен допомогти йому. І це - «і уклав з ним союз», коли Творець допоміг йому, щоб той мав можливість йти вище знання.

А в роботі вище знання потрібно розрізняти три відмінності.

Перша, - коли не відчуває ніякого недоліку в своїй роботі аби мати потребу йти вище знання.

Друга, - коли відчуває свій недолік, але він в стані «некева» (жіноча суть), тобто ослабла сила його як у жінки, іншими словами, немає в нього сили зміцнитися і йти вище знання.

Третя, - коли визначається як «захар» (чоловіча суть), тобто є в нього сила подолання аби йти вище рівня знання.

1) Наприклад, коли людина хоче встати вдосвіта, і її будять, щоби встала, то буває іноді, що вона чує, але не звертає уваги ні на що і продовжує спати. І тоді немає кому відчути свій недолік, тому що відразу ж вона починає дрімати, тож природно, немає в неї часу думати про свій недолік. І через це людина поки що не ввійшла у рамки визначення «людина», коли дано розрізнити між чоловіком та жінкою. Бо «адам» (людина) споріднене з висловом «іш адама» (людина землі), тобто вона обробляє землю для того, щоб дала врожай і плоди, харчувати людей.

І це можна сказати тільки про того, хто відчуває свій недолік і він починає працювати, тобто виправляти цей порок. А якщо хтось не відчуває свого недоліку, то нема про кого й говорити. Тобто, навіть коли повідомлять йому про його хиби, він і не чує. Тому що є в нього багато пояснень про що б то не було. І само собою, не бачить він місця для молитви щоб Творець допоміг йому, аби мав він можливість вийти з нещасть, що насуваються.

2) Коли будять його, він починає думати, що дійсно, я сказав своєму товаришеві, щоби збудив мене. Але ж коли казав я товаришу, що хочу встати вдосвіта, це було тому, що мав я трошки прагнення прокинутися й учитись, і прагнув я до насолоди, яку отримаю від Тори. І, скажімо, навіть коли б і не думав, що матиму велику насолоду від вивчення Тори, все одно, страждань від того, що я повинен встати з ліжка і поступитися насолодою відпочинку, в мене тоді не було. Бо коли я розмовляв з товаришем своїм про те, щоб збудив мене, думав я тільки про насолоду, яку зможу дістати від вивчення Тори, і через це я й сказав йому.

А тепер, коли я лежу в ліжку під ковдрою, а якщо назовні ще й дощ та вітер, ясно що я відчуваю наразі насолоду від спокою. І я повинен вставати? Звідки я знаю, що від вивчення Тори я отримаю більше насолоди? А отже краще мені вдатися до принципу «сиди й не роби нічого», бо сумнівне не скасовує певного. Адже від спокою явно є мені насолода, а від вивчення Тори - не світить мені, що матиму я насолоду.

Але потім з’являються в нього думки, що адже вивчали ми, що потрібно йти вище рівня знання. Тобто, не дивитися на те, скільки насолоди буде мені, так щоб це було виміром для мене, а потрібно працювати в ім’я небес. А коли так, то чому я роблю ці розрахунки, тобто – скільки я виграю з цього. Ні, мені слід робити розрахунки – чи цією дією, яку я роблю, я виконую заповідь Творця, і Він тішиться тим, що я слухаюсь Його. То чому є в мене інші думки, думки себелюбства? Проте, що я можу вдіяти тепер, адже не здатен я перебороти свої думки. Виходить, що він таки називається робітником Творця, і хоче подолати чужі думки, тобто ті думки, які є чужими шляху Тори. І називається це, що він в стані «некева», тобто ослабла сила його як у жінки, бо бракує йому сили подолання.

3) Коли властивість його - «захар», тобто має він силу подолання. І тоді, коли будять його, і якщо приходять до нього думки «чого це тобі вставати, покидати спокій, яким ти тішишся? Певно, що ти думаєш, що коли встанеш з ліжка і підеш вчитися, матимеш більшу насолоду ніж та, що маєш тепер, - але звідки ти знаєш, що буде так?» І [тіло] дає йому відразу пораду, щоб перевірив, чи дійсно це так. І каже йому, - що за смак маєш ти зараз від навчання, з того, що ти думаєш отримати потім? І відразу з’являються йому такі смаки, що аж «світ тьмариться для нього». Тобто, з’являються картини приховання, іншими словами те, що приховує від нього життєву силу, що в Торі. І тіло запитує його: скажи по правді, чи до такого ти прагнеш?

І якщо цей чоловік – справжній мужчина, що зветься «муж війни», каже він тілові своєму, - все так, те що ти кажеш, тобто згідно з твоєю думкою ти маєш рацію, але та основа, на якій я будую свої заняття в Торі та заповідях, - вона базується на «вище рівня знання». А це означає: знання наполягає, що бажання отримувати задоволення й насолоду – воно визначає, чи варто працювати, чи ні. А «вище за знання» означає, що людина працює заради віддачі. Тобто бажання отримувати і не повинно згоджуватися з цим, бо постанову виносить бажання віддачі. Тобто, якщо він вірить, що буде з цього задоволення для Творця, від тієї дії, яку він хоче зараз виконати, відразу він готовий зробити це, не відкладаючи ні на мить. І хоч тіло стверджує щось навпаки, проти цього, все одно він має силу подолати його. І це називається «захар».

Однак, після того, як людина пройшла і завершила ці три стани в духовній роботі:

а) коли вона ще не відчуває свого недоліку, щоб свідомо просити Творця аби допоміг їй;

б) коли вона таки відчуває свій порок, але не має сили подолання, і це називається станом «некева»;

в) коли вона в стані «захар» і «муж війни», тобто таки може перебороти свій недолік, - тоді приходить людина до стану суботи, тобто до відпочинку від своєї роботи, що зветься «шість днів працюй, а в сьомий день відпочивай».

І цим слід пояснити слова «Ось породження Ноаха, Ноах чоловік праведний». Ноах є категорією «найха» (спокій, відпочинок), як написано в Зоар. І тому називається праведником, тому що має спокій. Бо Зоар каже, - там, де є клопіт, є сітра ахра. Отже, природно, той, хто є праведником, неможливо, щоб мав він клопіт. І як сказав мій батько й учитель, там, де світить святість, там людина скасовує себе як свічка перед смолоскипом, і не можна про це сказати, що є для тіла клопіт, тому що святість є джерелом блага й насолоди.

Проте, коли є в людини контакт з сітрою ахрою, коли вона облачається в людину, в її себелюбство, зване отриманням заради отримання, у властивість, на яку було скорочення й приховання, то святість не може розкритися там, і тільки лиш приховання перебуває в цьому місці, тобто не світить там благо й насолода, а навпаки. А те, що ми кажемо: «Бо вони життя наше й довголіття наше і над ними будемо розмірковувати вдень і вночі», або ж коли ми говоримо: «Привабливіші за золото й численне червоне золото, і солодші за мед і стільниковий мед», це тоді, коли є в людини келім, пристосовані для цього, звані келім віддачі, що дає нам стан тотожності властивостей. І тоді отримання насолод відбувається «заради віддачі». Інакше, тобто якби світили світло й вище благо в келім отримання, отримувачі ще більше були б віддаленими від Творця. А мета полягає в тому, що повинні бути злитими з Творцем, як написано: «А ви, злиті з Творцем Всесильним вашим, живі ви всі сьогодні».

І зі сказаного випливає: той, хто є праведником, немає при ньому місця для сітри ахри, а є там місце для душевного спокою. І це є феноменом суботи, як написано: «Бо в (день) цей скінчив роботу й відпочив», і через святість суботи немає нині місця для роботи.

Проте, мудреці сказали (в трактаті «Авода зара», 3:1) так: «Сказав їм Творець: «Найдурніші ви в світі, - адже хто клопотався напередодні суботи, той їстиме в суботу, а той, хто не клопотався напередодні суботи, - що їстиме в суботу?»

А сенс цього: той, хто мав клопіт, тобто була в нього робота й докладав зусиль з сітрою ахрою, яка заважала йому йти дорогою лішма, тобто під час роботи він відчував, що не може подолати зло в собі, -і це тому, що не удостоївся поки що увійти в святість. Але він вірить, що коли ввійде у святість, то сітра ахра певно анулюється як свічка перед смолоскипом, і не буде йому тоді ніякого контакту з сітрою ахрою. Виходить, що він знає, що бракує йому тільки одного, - щоб Творець допоміг йому і дав би йому досягти трохи святості. Тоді само собою все з миром прийде на своє місце.

І через це, в час роботи та клопотів, людина молиться з глибини серця, щоб Творець допоміг їй і відчуває при цьому, що без допомоги від Творця вона не досягне нічого. А це відчуття, що є в людини, що Творець може допомогти їй, утворює в людині клі для отримання помочі від Творця, тому що хісарон називається клі для отримання наповнення. І через це віра, якою вона вірить у Творця, як написано, «бо Ти чуєш молитву кожних уст», - це утворює клі для отримання допомоги.

І цим зрозуміємо поняття «той, хто не клопотався напередодні суботи», тобто не працював з собою щоб діяти заради віддачі і бачити, що не може перемогти сам, без допомоги Творця, то природно, не має він і місця для молитви, яка є клі для отримання допомоги Творця. А правило таке, що немає світла без клі, а якщо так, то нам потрібна підготовка для того, щоб було що їсти в суботу, адже «шість днів діяння», вони є підготовкою для отримання світла суботи. А «суботою» називається вище благо, яке залучається аби наповнити порожні келім, що очікують на поміч Творця.

І це як написано: «Світло, що в ній, повертає людину до добра». Як написано про суботу: «І всі закони зароджуються від неї, і немає іншої влади в усіх світах крім неї». І зі сказаного виходить, що після клопотів з сітрою ахрою, коли відчувають хісарон, що зветься клі, тоді можемо прийняти стан суботи, що зветься припиненням роботи і спокоєм.

А тепер зможемо зрозуміти те, що ми запитували. Він каже там: «Усі в Ісраелі - є в них частка в майбутньому світі, без жодних умов». А потім він говорить, що саме ті, хто дотримувалися союзу, а не «весь Ісраель».

І цим слід пояснити слово «Ісраель», що це – «яшар-ель» (прямо до Творця) і означає це, що все, що він робить, він бажає, щоб усі його діяння були спрямовані прямо до Творця, а не на особисту користь. І це так, як ми пояснили про вислів «хай не буде в тебе чужого бога і не поклоняйся чужинському богу».

І тлумачили мудреці: «Який то «чужий бог» в тілі людини, - я сказав би, що це зле начало».

І слід зрозуміти це, - адже також і добре начало, воно в тілі людини, як написано в Зоар: «Бо люди-брати ми», тобто що зле начало і добре начало близькі один одному, одне по праву руку людини, й одне – по ліву, тобто зле начало з лівого боку, а добре начало – з правого.

Отже, ми бачимо, що і добре начало воно також в тілі людини. А коли так, що означає те, що сказали, - «зле начало, воно в тілі людини». Слід пояснити це за нашою методою, що зле начало, воно дбає і прагне, щоб усе, що воно робить, увійшло б у тіло людини, а це означало б, що все буде для особистої користі, що і зветься «в тіло». Тоді як добре начало жадає щоби всі його діяння були б за межами тіла, і це зветься що все прагнення його – прийти до того, щоб усі діяння людини були в ім’я небес, а не для особистої користі. І цим можна пояснити слово «ісраель», що сенс його «яшар-ель», що всі його дії будуть тільки лиш в ім’я небес.

І в тому ж плані наведено в тлумаченні мудреців («Єрусалимський Талмуд», 9:1): «Сказав рабі Леві: «Серце й око - два спільника в гріху, як написано (в «Мішлей): «Зверни, сину, серце своє до Мене і очі твої шляхів Моїх дотримуватимуться, сказав Творець, якби дав ти Мені серце і очі свої, знав би Я, що ти Мій».

Виходить з цього: те, що ми кажемо «обирає народ Свій, Ісраель», - коли зветься, що людина належить до народу Творця? Це тоді, коли вона звертає туди свої очі та серце, тобто все, на що вона дивиться і до чого серце її прагне, - вона намагається, щоб усе було на благо й на користь Творця, а не для особистої користі. Це і зветься «Мій ти», що означає – ти належиш Мені, і тоді людина включається в Його народ, «яшар-ель».

І сказаним слід пояснити – «у всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі». А потім він пояснює, що це - «Ісраель». І каже, що тільки той, хто зберігає союз, на якому стоїть світ, той називається ім’ям Ісраель. А інакше, тобто той, хто не дотримується союзу, завдяки якому існуватиме світ, не належить до категорії «Ісраель», а належить до народів світу.

А який то союз, завдяки якому існує світ? - це те, як сказано вище, коли людина укладає союз з Творцем, щоб усі її дії були тільки на користь Творця, і це називається «заради віддачі», і саме завдяки цьому буде існування світові. Тобто, світ створено для того, щоб дати благо Його створінням. А весь час, коли немає тотожності властивостей, не можуть благо й насолода облачитися у створіння.

І виходить, що все створення світу, яке сталося аби дати благо Його створінням, було дарма, бо немає того, хто отримав би благо й насолоду. Тоді як завдяки союзу з Творцем будуть створіння підготовлені для отримання блага й насолоди. А для того, щоб прийти до союзу, є Тора і обрізання, тобто все, що ми робимо, потрібно спрямувати на те, щоб цим удостоїлися ми укладення союзу з Творцем навіки. І головним чином маємо вірити, що Творець, Він чує молитву кожних уст, і завдяки цьому будемо визволені.