223) Сьома заповідь: вчиняти обрізання на восьмий день та видаляти нечистоту крайньої плоті. Адже «жива істота», тобто Малхут, є восьмим ступенем на всіх рівнях, - якщо почати відлік з Біни; і та нефеш, яка здіймається від неї, повинна постати перед нею на восьмий день, оскільки вона є восьмим ступенем.
Нуква Зеїр Анпіну називається «живою істотою (хая)», якщо вона піднімається та облачає Біну, котра є восьмим ступенем десяти сфірот знизу нагору. І називається також Малхут, Нуква Зеїр Анпіну, іменем «восьмий», оскільки вона піднялася на вісім ступенів, що відокремлюють її від Біни, і тільки тоді вона називається «хая», як і Біна.
Тому душа (нефеш) людини, яка народилася від нукви Зеїр Анпіну, званої «хая» та званої «восьма», повинна постати перед Нуквою з виправленнями обрізання та підгортання на восьмий день свого народження, і тоді виявляється та стає помітним, що вона - нефеш від цієї святої «істоти», а не від іншої сторони. Бо тоді, завдяки силі дії обрізання і підгортання, остаточно відштовхується сітра ахра (інша сторона) від нефеш людини, і тоді вона може отримати свої світла у досконалості від цієї істоти. І це означає: «Нехай закишать води». І завдяки цьому вона отримує вищі води чоловічої основи (МАД) від ЗОН та довершується завдяки цим водам.
224) І тоді чітко проявляється, що вона - нефеш хая, тобто нефеш цієї святої істоти (хая), Малхут, а не від іншої сторони. Як сказано: «Нехай закишать води», - стали відзначеними води святого сімені знаком нефеш хая. І це знак букви «йуд», що був відбитий на святій плоті сильніше, ніж всі інші враження в світі.
Пояснення. Писання з'ясовує: «Нехай закишать води кишінням істот живих» в значенні «отримають враження, відчують», тобто за допомогою обрізання та підгортання відчувають та отримують враження вищі води чоловічої основи (МАД), котрі передаються нефеш людини в запису та образі Нукви, званої «нефеш хая (живою істотою)».
І тому вищий світ, Біна, утвердився та відбився з буквою «йуд», а нижній світ, Малхут, утвердився й відбився з буквою «гей». І в той час, коли Малхут, Нуква, піднімається та вдягається на вищий світ, Біну, тоді виходить «гей» з Малхут, з МА, і замість неї входить «йуд», як у Біни, МІ. І це - знак букви «йуд», яка була відбита на святій плоті більш, ніж всі інші враження в світі, бо за допомогою обрізання та підгортання виходять всі враження цього світу, які відносяться до букви «гей», також і з людини. І знак букви «йуд» з'являється замість неї, так само як це сталося в Нукві, коли вона піднялася в Біну. І оскільки свята плоть Єсоду відзначена буквою «йуд», людина теж може отримати завершену «нефеш хая» від святої Нукви.
225) «Нехай птах літає над землею» - це Еліягу облетів світ за чотири перельоти, для того щоби бути там, в цьому святому союзі обрізання, і потрібно встановити йому трон, і згадати устами: «Це трон Еліягу». А інакше він не перебуває там.
У цьому місці з'ясовується уривок: «Нехай птах літає», сказаний про Еліягу, який облітає світ за чотири перельоти. І з'ясовується, що наступний уривок: «І всяку пташину крилату за видом її», - про ангелів, які, кружляючи по світу, облітають його у шість перельотів. Тут з'ясовується кінець уривка, де йдеться про землю, і тому не можна віднести його до вищих ангелів, бо вони не знаходяться на землі. І тому зрозуміло, що це Еліягу. «Літає над землею» - це Еліягу, який завжди знаходиться на землі. Оскільки Еліягу походить від Нукви Зеїр Анпіну і знаходиться з нею завжди. Еліягу не відноситься до сторони Аба ве-Іми, адже він облітає світ за чотири перельоти, - це вказує на те, що він відноситься до Нукви, від хазе й нижче, і там лише чотири сфіри.
Ангели відносяться до сторони Аба ве-Іми. Тому вони знаходяться лише на небі, і є у них ВАК, - ХАҐАТ НЕГІ. І тому, коли вони з'являються на землі, щоби виконати свою місію, то облітають світ у шість перельотів, оскільки вдягаються на шість сфірот. Однак Еліягу не відноситься до сторони Аба ве-Іми, а тільки до сторони Малхут. І завжди знаходиться на землі. А оскільки у Малхут лише чотири сфіри Зеїр Анпіну, - Тіферет-Нецах-Год-Єсод (ТАНГІ), від його хазе й нижче, - він (Еліягу) облітає всю землю за чотири перельоти, тобто - завдяки облаченню чотирьох сфірот ТАНГІ. І там сказано в Писанні: «Нехай птах літає над землею», - це відноситься не до ангелів, а до Еліягу, який знаходиться на землі. Тоді як речення: «І всяку пташину крилату за видом її», в якому немає згадки про землю, відноситься до ангелів, котрі перебувають на стороні Аба ве-Іми та облітають світ у шість перельотів.
Еліягу облітає світ за чотири перельоти, щоби перебувати там, в цьому святому союзі обрізання. Тому сказав Еліягу: «Дуже зревнував я щодо Творця, бо покинули заповіт Твій сини Ісраелю». Відповів Творець Еліягу: «У будь-якому місці, де відобразять сини Мої цей знак святості на плоті своїй - ти будеш з'являтися там. І уста, які засвідчили, що Ісраель полишили заповіт, засвідчать, що Ісраель виконують заповіт». І Еліягу був покараний перед Творцем, оскільки виступив зі словами обвинувачення проти синів Його. Як сказано: «Бо покинули заповіт Твій сини Ісраеля».
Ці слова, зрозуміло, не можна сприймати в буквальному значенні - мовляв, Еліягу зобов'язаний перебувати при вчиненні кожного обрізання синів Ісраеля, оскільки покараний за те, що виступив зі словами звинувачення на Ісраель. І крім того, чому сказано, що потрібно запросити його, згадавши устами: «Це трон Еліягу», інакше він не буде присутній там? Адже якщо він повинен знаходитися при здійсненні обрізання через покарання, - він зобов'язаний бути присутнім там?! І чому необхідне свідоцтво Еліягу перед Творцем, що сини Ісраелю виконують заповіт обрізання? Хіба не розкрито все перед Творцем?! Але велику неймовірну таємницю укрили вони тут за милозвучністю цих слів, як завжди у них прийнято.
І в чому тут справа, стає зрозумілим з того, що приведене в Зогарі. Заговорив рабі Ілай, проголосивши: «"Будь непорочним в єдності з Творцем Всесильним твоїм". Чим відрізняється непорочний від сумирного? Про Авраама сказано: "Перебувай переді мною і будь непорочним". Про Яакова, котрий досягнув більшої досконалості, сказано: "А Яаков був людиною сумирною". І називається він людиною сумирною тому, що не залишилося в ньому жодної нечистоти, оскільки у нього вже було зроблене підгортання (прія). Яким чином він зробив підгортання та очистився від усього непотрібного? Справа в тому, що місце, яке дотикається з нечистотою, котра наявна всередині та знаходиться там, де є підгортання (прія), називається биком, і це форма прояву лівої лінії його престолу».
Бо є в будові (меркава) цього трону лик лева справа та лик бика зліва. І бик називається «биком сумирним». Оскільки в будові (меркава) цього трону є знак союзу. Тому цей бик називається «биком сумирним». Яаков відносився до нього. І з боку цього бика він зробив підгортання та остаточно усунув нечистоту всього негодящого. Оскільки є «агресивний бик» з боку крайньої плоті та підгортання. І багато позовників в суді походять від нього, - до найнижчого ступеню, званого «втрата». І всі вони походять від цього «агресивного бика» у поєднанні з диким ослом - від суворого суду манули. «А Яаков - людина сумирна» - означає, що він володіє цим смиренням.
Пояснення сказаного. Чотири кліпи: «ураганний вітер (руах сеара)», «велика хмара (анан ґадоль)», «палаючий вогонь (еш мітлакахат)» та «сяйво (но́га)» навколо Нього. Три перші кліпи - вони є повністю нечистими, але кліпа «сяйво (но́га)» являє собою наполовину «добро», наполовину «зло». І в той час, коли три кліпи поєднуються з нею, вона стає повністю «злом». А в той час, коли вона відділяється від них, приліплюючись до святості, вона цілком стає «добром». І місцезнаходження цих чотирьох кліпот - у завершенні парцуфа, тобто в закінченні Єсоду, де є два види шкіри, одна на інший. Перший вид шкіри називається «крайньою плоттю», і в нього включені три нечисті кліпи: «ураганний вітер (руах сеара)», «велика хмара (анан ґадоль)», «палаючий вогонь (еш мітлакахат)». А другий вид шкіри називається «шкірою підгортання», кліпою «сяйво (но́га)», половина якої - добро, а половина - зло.
І Адам Рішон народився «обрізаним», оскільки три нечистих кліпи не мали ніякого відношення до нього. І була у нього тільки кліпа «сяйво (нога)», «шкіра підгортання», яка теж була цілком добром, будучи відокремленою від трьох нечистих кліпот та з'єднаною зі святістю. Однак прогрішивши щодо Древа пізнання внаслідок спокуси змія, який складається з трьох нечистих кліпот, він притягнув до себе другу шкіру, звану «крайньою плоттю». Адже відомо, що Адам Рішон пригорнув свою крайню плоть. І про це сказано: «І якщо повідомлений був господар його, але не встеріг його... то бик цей буде побитий камінням, а господар буде підданий смерті», - тобто коли ця крайня плоть кинулася до нього та з'єдналася з його Єсодом, негайно відлетіла від нього душа Ацилуту, і він, упавши в світ Асія, був засуджений до смерті.
Тому сказано, що це «агресивний бик», - зі сторони крайньої плоті та підгортання. Бо внаслідок того, що був попереджений не їсти від Древа пізнання, та не остерігшись, покуштував від нього, кинулася до нього крайня плоть. І стали нечистими відразу два види шкіри, оскільки і шкіра підгортання, кліпа «сяйво (нога)», теж стала нечистою в силу поєднання та злиття з крайньою плоттю. І це - три нечисті кліпи. Однак є відмінність між ними. І шкіра підгортання називається «бик сумирний», а не «агресивний», оскільки вона була у повній святості до гріха Древа пізнання і стала нечистою тільки через крайню плоть, що приліпилася до неї.
Тому є два окремих виправлення - обрізання та підгортання. Про агресивного бика сказано: «Бик цей буде побитий камінням», - і також крайню плоть необхідно усунути, відрізавши її від святості, та віддати її праху. Однак про сумирного бика сказано: «Розділять навпіл відшкодування шкоди», - і також «шкіру підгортання» потрібно залишити в святості, приєднаною до Єсоду, але необхідно розділити її навпіл, розрізаючи її на дві частини, і тим самим мохін знову проявляються в парцуфі та відкривається свята плоть.
«І зі сторони цього бика він зробив підгортання та остаточно усунув нечистоту всього негодящого». За допомогою того, що розділяють шкіру на дві частини навколо Єсоду, анулюється й усувається вся нечистота, котру увібрала «шкіра підгортання» в силу колишнього поєднання з крайньою плоттю. А мохін, які віддалилися через крайню плоть, можуть знову проявитися.
Однак цього ще недостатньо, щоби повернути всі мохін, які віддалилися від Адама Рішона через прогріх щодо Древа пізнання. Адже сказано: «І також господар буде відданий смерті», незважаючи на те, що «буде бик його побитий камінням». І це - через велику силу «агресивного бика», що дає можливість Саму звинувачувати тими ж словами, як і в Писанні: «І повідомлений був господар його, але не встеріг його». І щоб виправити це, взяв на себе Еліягу обвинувальне слово Сама, звинувативши синів Ісраелю замість Сама, як сказано: «Бо покинули заповіт Твій сини Ісраелю». Таким чином, він закрив рот Саму, анулювавши місію Сама, оскільки Еліягу взяв на себе його місію. І тоді є в нього сила стати згодом також і захисником - в той час, коли він бачить, що сини Ісраелю виконують заповіт.
У цьому сенс сказаного, що «Еліягу повинен бути присутнім на кожному обрізанні, оскільки уста, котрі засвідчили, що Ісраель полишили заповіт, засвідчать, що Ісраель виконують заповіт». Оскільки він узяв на себе силу звинувачення Самом синів Ісраелю, заявивши, що Ісраель полишили заповіт, як сказано: «І повідомлений був господар його, але не встеріг його», - тому є у нього сила свідчити і в разі виконання ними заповіту. І тоді остаточно усувається сила «агресивного бика». І всі мохін, які віддалилися через «агресивного бика», можуть знову проявитися.
Тому сказано: «І потрібно встановити йому трон», - тобто крім того, що необхідно встановити крісло сандака, на якому відбувається обрізання та підгортання, необхідно також встановити інше крісло, призначене для Еліягу. Чому недостатньо одного крісла для обох? Крісло (також: трон) в будь-якому місці означає початок виправлення, щоб вищий міг перебувати у нижньому. Мохін, які розкриваються внаслідок обрізання і підгортання, та свідоцтво Еліягу про виконання заповіту є двома окремими поняттями. Бо та міра мохін, яка розкривається внаслідок підгортання, відноситься до властивості «сумирний бик», - коли невідомо «що битливий бик він», - що символізує повернення «но́ги» до святості за допомогою того, що «розділять навпіл відшкодування шкоди».
Свідоцтво Еліягу є необхідним, аби усунути зло, котре заподіяне «агресивним биком», тобто силами безпосередньо трьох нечистих кліпот, та закрити їм роти, щоби не могли звинувачувати. Тому необхідні два крісла:
1. трон Творця, тобто крісло сандака, для встановлення самих мохін шляхом обрізання та підгортання;
2. для встановлення світіння Еліягу, який закриває роти кліпот, щоб ті не могли звинувачувати; і це - крісло Еліягу;
І необхідно зрозуміти, - в чому полягає настільки велика необхідність проголошення устами: «Це крісло Еліягу», оскільки інакше, навіть якщо підготували крісло, він не з'явиться туди. Сказано: «Що тобі потрібно тут (по פה), Еліягу?», - це вказує на вуста (пе פה) Еліягу. А союз святості - це вуста Творця. Таким чином, є відмінність між союзом святості, тобто мохін, які розкриваються за допомогою обрізання і підгортання, званими «вуста Творця», та між устами самого Еліягу.
Для того, щоб це зрозуміти, потрібно глибше пояснити поняття закривання рота «агресивному бику», щоби той не скаржився на Ісраель після повернення мохін за допомогою обрізання та підгортання. Адже крім свідоцтва Еліягу, необхідне ще й особливе виправлення, вчинюване через віддання крайньої плоті праху. Сказано в Зогарі: «У той час, коли людина виконує обрізання на восьмий день, коли вже перебувала над нею субота, тобто Малхут, котра досягла мохін Аба ве-Іми і зветься святістю, - цю крайню плоть, яка відрізається й викидається назовні, бачить сітра ахра, якій дістається частка від принесення жертви обрізання. І завдяки цьому підношенню вона з обвинувача перетворюється на гарного заступника Ісраеля перед Творцем».
Пояснення сказаного. Оскільки тим, хто знаходиться в духовному, притаманне включення один в одного, то крайня плоть, будучи одного разу злитою з Єсодом, в той час, коли її відрізають від Єсода, забирає з собою і частину святості. А оскільки ми викидаємо крайню плоть зовнішнім, то вони, користуючись цим, отримують якесь світіння від мохін, що розкриваються внаслідок обрізання та підгортання. Тому вони більше не бажають скаржитися на Ісраель і знищувати ці мохін, адже тоді вони теж втратять свою частку, яку беруть від цих мохін. І тому вони стають «заступником Ісраеля» аби підтримувати в них мохін.
Тому Еліягу не може витерпіти цього виправлення, - адже хоча вони і припиняють звинувачувати Ісраель, але беруть на замін частину святості. І щоб це виправити, Еліягу взяв звинувачення на себе, і зовсім не збирався наділяти їх, віддаючи частину від святого приношення. Тому, хоча сітра ахра і припинила вже свої звинувачення, перейшовши на бік захисту, сам Еліягу ще продовжує звинувачувати, щоб остаточно викорінити силу сітри ахра та відокремити її від святості. Тому «вуста Еліягу» потрібні додатково до «вуст Творця», які розкриваються внаслідок обрізання і підгортання, залишаючи частину приношення сітрі ахра. Бо «вуста Еліягу» остаточно викорінюють ситру ахра. Тому сказано, що «уста, які засвідчили, що Ісраель полишили заповіт, засвідчать, що Ісраель виконують заповіт».
«Необхідно згадати, промовивши вустами: "Це крісло Еліягу"», - тобто треба, згадавши про нього, залучити «вуста Еліягу» над кріслом його, і не задовольнятися «вустами Творця», які усувають звинувачення сітри ахра та перетворюють її на захисника, - адже він залишається в боргу у ситри ахра та зобов'язаний віддати її частку. І тоді, завдяки «вустам Еліягу», він усуває обвинувача, і зовсім не повинен догоджати йому навзаєм. Але якщо людина не докладає зусиль до залучення устами своїми «вуст Еліягу» над кріслом його, той не перебуває там. Тому необхідно залучити їх. І навіть немає місця питанню: як може бути, щоб уста Еліягу могли виправити більше, ніж вуста Творця? Адже сказано, що це «створив Творець для виконання», - тобто Творець почав творіння, і таким чином, за допомогою добрих діянь людини надав їй можливість довершити його.
226) І створив Творець величезних чудовиськ. Чудовиськ двоє, і це - крайня плоть та підгортання: відсікання крайньої плоті, а потім підгортання. Тобто, захар (чоловіча особина) та некева (жіноча особина). «І всяка істота жива, що переміщається», - це відображення знака союзу святості, свята жива істота. «Якими закишіли води» - вищі води, які сходили до нього, до цього відображеного знаку.
Чудовиська - це Левіатан і його пара. Їм відповідають крайня плоть і підгортання, звані «змій, що вислизає (баріах)» та «змій, що звивається (акальтон)», чоловіча основа (захар) та жіноча основа (некева). Крайня плоть - це «змій, що вислизає», чоловіча основа, яке необхідно усунути та віддати праху. А підгортання - це виправлення: усунути зло «змія що звивається», жіночої основи.
І сказано: "І всяка істота жива, що переміщається», - натяк на відображення знака святого союзу. Бо внаслідок підгортання, коли розділяють на дві частини шкіру підгортання на Єсоді, відкривається знак «йуд», тобто закінчення вищого світу, зване хая (живе), і тому називається знаком вищої святої істоти, про яку сказано: "І всяка істота жива, що переміщається».
І сказано: «Вищі води, які сходили до нього, до цього відбитого знака», - тобто води чоловічої основи (МАД) вищого світу, вищих Аба ве-Іми, званих «хая», які сходять лише на знак «йуд». І виходить «гей» з МА і замість неї входить «йуд», і тоді називається МІ, як і Біна.
227) Тому Ісраель були відмічені знаком святості і чистоти внизу, який був подібний до знаків святості нагорі, котрі слугують для розрізнення між стороною святості та іншою стороною. І також Ісраель відмічені знаком для того, щоб розрізняти між святістю Ісраеля та народами-ідолопоклонниками, котрі виходять від іншої сторони. І також, як Він відзначив Ісраель, Він відзначив їхніх тварин та птахів, щоби відрізняти їх від тварин і птахів народів-ідолопоклонників. Благословенна доля Ісраеля.
І також були відзначені їхні тварини і птахи. Ставлення людини до решти створінь світу - як відношення цілого до своїх частин. Адже людина (адам) поєднує в своєму тілі (гуф) всі створіння світу в єдине ціле. І будь-яке створіння - це одна частина, яка перебуває сама по собі, яка відокремилася від образу цієї людини. Тому також, як Ісраель відділилися від народів світу у властивості «людина в них», такий же поділ має місце в їхніх частинах, тваринах і птахах. І причиною згадки тут саме тварин і птахів є те, що Писання згадує їх. І вже виходячи з цього, судять про інші створіння, які є частинами Ісраеля та народів світу.