215) П'ята заповідь. Сказано: «Нехай закишіть вода кишінням істот живих». У цьому уривку є три заповіді:
1. займатися Торою;
2. плодитися й розмножуватися;
3. здійснювати обрізання після закінчення восьми днів, усуваючи звідти крайню плоть.
Треба займатися Торою, і, працюючи над нею та примножуючи її кожен день, виправити оживляючу силу (нефеш) та дух (руах).
Чотири попередні заповіді, що походять від чотирьох перших днів початку творіння, відповідають виправленню ступенів в самому світі Ацилут, і це - чотири ступені ХУБ і ЗОН світу Ацилут.
Перша заповідь, що постає від слова «берешит (спочатку)», - це страх (Творця), тобто вища Біна. Страх, ґрунтований на тому, що Він великий і править усім, - тобто тільки ҐАР Біни, яка встановилася у властивості вищих Аба ве-Іми, котрі вдягають Аріх Анпін від його пе й до хазе, і званих «йуд י» імені АВАЯ (הויה).
Друга заповідь, яка виникає з речення: «Нехай буде світло!», - виправлення ЗАТ Біни, ІШСУТ, «любов'ю великою й довершеною». У своїй постійній властивості вони вдягають Аріх Анпін від хазе і до табура його, нижче від парси, що знаходиться у внутрішніх властивостях Аріх Анпіну. Однак з реченням «нехай буде світло», котре сказано про них, вони піднялися, ставши одним парцуфом з Аба ве-Іма, що розташовані вище від хазе Аріх Анпіну. І звідти вони піднялися у рош Аріх Анпіну, і Біна знову стала Хохмою, перетворившись на «велику любов», і це - перша «гей» імені АВАЯ. І від них передаються всі мохін у ЗОН.
Але від самих вищих Аба ве-Іми, ГАР Біни, ЗОН не можуть отримати мохін, оскільки ті встановилися в стані «чисте повітря (авіра дахья)», і вони є світлом хасадім, як сказано: «Бо бажає милості (хесед) Він». І тому вони називаються властивістю «страх», оскільки «велика любов», тобто мохін світіння Хохми, передаються в ЗОН не від них, а тільки від ЗАТ Біни, ІШСУТ.
Однак «велика любов», наявна в ІШСУТ, розкривається лише вище від хазе ІШСУТ, котрі знаходяться в цьому стані вище від парси у внутрішніх властивостях Аріх Анпіну. Однак під хазе ІШСУТ, які знаходяться нижче від парси Аба ве-Іми, відбулося укриття світла Хохма, що і означає «"Нехай буде світло!" - в майбутньому світі», - ІШСУТ, котрі знаходяться вище від парси. Але в інших ІШСУТ, які знаходяться нижче від парси, світло вкрите. І Твуна в них стала властивістю «суша».
Третя заповідь випливає з двох висловів третього дня, - з вислову «нехай зберуться води під небесами в єдине місце і з'явиться суша» та вислову «нехай зростить земля поросль», - які призначені для виправлення мохін ВАК де-ЗОН. Вища єдність сходить до Зеїр Анпіну з вислову «нехай зберуться води», а нижня єдність сходить до ВАК нукви з вислову «нехай зростить земля поросль».
Четверта заповідь, що постає з вислову «нехай будуть світила», - для виправлення ҐАР в Зеїр Анпіні й Нукві.
Таким чином, до п'ятого дня вже були проведені всі виправлення, які були необхідними для Аба ве-Іми, ІШСУТ та ЗОН Ацилуту, і тоді ЗОН отримали свій ҐАР та стали готовими до зівуґу (злиття) «панім бе-панім (досл. лицем до лиця)» на рівному ступені. Тому звідси й далі приходить час інших заповідей, які є виправленнями, що є необхідними для сходження зівуґу ЗОН «панім бе-панім».
П'ята заповідь: «Нехай закишіть вода кишінням істот живих». У цьому висловлюванні є три заповіді, оскільки тепер необхідно притягнути довершеність від зівуґу ЗОН «панім бе-панім»:
1. притягання звідти нешама (душі) святості, і тоді сама людина удостоюється зівуґу чистоти й святості; і це відбувається за допомогою занять Торою;
2. породження святих душ;
3. виправлення знака союзу за допомогою обрізання та підгортання.
Заняття Торою означає проголошення устами (слів Тори), незважаючи на те, що не збагнув їх, як сказано: «Тому що вони - життя для тих, хто знаходить їх» - для тих, хто вимовляє їх своїми устами. І завдяки цьому він набуває нефеш (оживляючої сили) святості. «І працювати в ній кожен день» - намагатися і робити все, що в його силах, для того щоб осягнути та зрозуміти її. І завдяки цьому він набуває руах (духу) святості. «І примножувати її», - тобто після того, як він удостоївся виправити свої нефеш (оживляючу силу) і руах (дух), він не повинен задовольнятися цим, а повинен примножувати її завжди, оскільки «піднімають в святості, а не опускають». І за допомогою цього він удостоюється нешама (душі) святості. Тому сказано: «Примножуйте її кожен день», - щоб виправити свої нефеш і руах, адже завдяки тому, що він примножує Тору кожен день, додаючи свої виправлення нефеш і руах, він удостоюється нешама святості. І оскільки людина займається Торою, вона встановлює іншу душу, - святості, - оскільки той, хто примножує заняття Торою, крім того, що удостоюється нефеш-руах, удостоюється також і встановлення нешама святості.
216) Оскільки людина займається Торою, вона встановлює іншу душу, - святості. Як сказано: «істот живих», що означає нефеш живої істоти святості, Малхут. Адже якщо людина не займається Торою, немає в неї нефеш (оживляючої сили) святості, - тобто вища святість не перебуває над нею. А коли вона займається Торою, вимовляючи її устами, то удостоюється живої душі, що дозволяє їй уподібнитися святим ангелам.
«Живою (хая)» називається Нуква Зеїр Анпіну під час великого стану «панім бе-панім» з Зеїр Анпіним, при цьому Зеїр Анпін називається Древом життя, а Нуква - живою. І завдяки тому, що підйомом МАН внаслідок своїх занять Торою лішма людина викликає в ЗОН зівуґ «панім бе-панім», вона притягує від їхнього зівуґу нефеш (оживляючу силу) святості, - нефеш від «істоти святості», Нукви Зеїр Анпіну. І людина досягає цього лише завдяки підйому МАН в заняттях Торою. Адже якщо людина не займається Торою, в неї немає оживляючої сили (нефеш) святості, оскільки вона не бере участі у зівузі (злитті) Творця і Шхіни - оскільки вона не підняла МАН для того, щоби з'єднати їх.
Це з'ясування сказаного: «Нехай закишить вода кишінням істот живих». Тора називається водою, і оскільки людина переповнена (букв. кишить) МАНом, вона удостоюється за допомогою Тори оживляючої сили (нефеш) святості від вищої «істоти святості». І знай, що людина не удостоюється злиття з Творцем, перш ніж осягне НАРАН від вищої «істоти святості». І тоді нефеш поєднується з руах, руах - з нешама, а нешама - з Творцем.
217) Сказано: «Благословіть Творця, ангели Його» - це ті, хто займаються Торою та називаються «ангелами на землі». Як сказано: «Нехай птах літає над землею» - в цьому світі. А в майбутньому світі Творець повинен зробити їм крила як у орлів, щоби здійснювати перельоти по всьому світу. Як сказано: «Ті, хто надіється на Творця відродяться силою, піднесуться на крилах, як орли».
Коли сказано: «Благословіть Творця, ангели Його, могутні силою, ті, що виконують слово Його аби чути голос слова Його». Сказано: «Ті, що виконують», а потім: «Аби чути», - оскільки людині властиво, що вона не може виконати ніякого доручення, перш ніж почує це від того, хто доручає. Тоді як ангели виконують свою місію перед тим, як почують та зрозуміють, що саме наказав їм Він. Адже вони підкоряються волі Творця, і у них не виникає ніяких перешкод щоби спиратися бажанню Його. І тому вони слідують за Творцем, немов тінь, яка слідує за людиною, і «виконання» у них передує «тому, що буде почуте».
А у тих, хто займається Торою і притягує нефеш (оживляючу силу) святості, їхня істота, хоча вона і від землі, все ж перетворюється, стаючи подібною до вищих ангелів. І «виконання у них передує тому, що буде почуте», - тобто вони виконують заповіді Творця у всій повноті, перш ніж осягнули, що вони роблять. Адже вони теж ідуть за Творцем, як тінь слідує за людиною. Подібно до того, як вітер часом здіймає пил в очі людині, і вона швидко прикриває повіки, перш ніж мислення усвідомлює це. Таким чином, завжди у неї дія, тобто закривання очей, передує мисленому усвідомленню пила, що наблизився.
Тому сказано, що ті, хто займається Торою, називаються ангелами на землі. І хоча вони на землі, «тіло» їхнє стає як у ангелів небесних, та їхні дії передують тому, що буде почуте. Тобто вони не сприймають своїм розумом, аби виконувати заповідь Творця у досконалості, а виконують заповідь у всій її досконалості, перш ніж встигнуть подумки усвідомити те, що вони роблять. Як в прикладі з змиканням повік, котре передує мисленому усвідомленню. Тому вони називаються ангелами на землі.
«А в майбутньому світі Творець повинен зробити їм крила як у орлів, щоби здійснювати перельоти по всьому світу», - адже поки людина не удостоїлася нефеш (оживляючої сили) святості, панує над нею сітра ахра. Як сказано: «А душі ворогів твоїх викине Він, немов з пращі», - коли душа постійно бігає по світу і не знаходить місця спокою, щоб зв'язати себе з Ним. І вони оскверняються стороною нечистоти, адже людина не увійшла до святості і не включилася в неї.
Пояснення. Злитися з Творцем та належним чином виконувати заповіді Його можна лише після того, як людина вірить в імена Творця, - що «Він добрий і несе добро всім», «милостивий та милосердний». А ті, хто ще не удостоїлися нефеш (оживляючої сили) святості, то і сітра ахра ще панує над ними, і тому вони весь час метушаться по світу, не знаходячи собі місця спокою.
І коли їхні думки метушаться по світу, і вони бачать, що управління Творця над тими, хто живе у світі, на їхню думку, не таке вже й добре, яким воно повинно бути згідно з Його святими іменами, вони виявляються такими, що порочать Його святі імена, і вони не можуть знайти місця спочинку, де змогли б повірити в імена Творця аби зв'язатися з Ним. І тому оскверняють себе в нечистій стороні, тобто приходять до невіри в Творця. І все це тому, що людина не увійшла в святість і не включилася до неї, тому що не удостоїлася нефеш (оживляючої сили) святості і не вчинювала дій, щоби включитися в святість.
Однак у тих, хто займається Торою та притягує нефеш (оживляючу силу) святості, тіло перетворюється, і вони стають подібними до ангелів, тобто теж удостоюються упередити дією те, що почують. Тому сказано про них: «Нехай птах літає над землею». Тобто, в майбутньому світі Творець повинен зробити їм крила як у орлів, щоби літати по всьому світу, адже вони літають по всьому світу в думках своїх і спостерігають за управлінням Творця.
Разом з тим, вони не лише не потрапляють в тенета нечистої сторони, але ще й отримують сили підняти МАН та збільшувати свої сили завжди. Як сказано: «Ті, хто надіється на Творця, відродяться силою, піднесуться на крилах, як орли». За допомогою цього вони «підносяться на крилах, як орли», щоб окинути поглядом все, що відбувається з мешканцями світу. І вони завжди можуть, відродившись силою, підняти МАН силою своєї віри в єдність Творця, і завжди залучити дух святості згори.
218) Сказано про це: «Нехай птах літає над землею». І мовиться, що Тора, яка зветься «водою», закишить, - тобто видобуде думку, звану «істота жива», з місця всього живого, Малхут, та надішле її униз. Про це сказав Давид: «Серце чисте відтвори в мені, Творець», щоб займатися Торою, і тоді: «Дух вірний онови в мені».
З'ясовує сказане: «Нехай закишать води кишінням істот живих», і мовить, що ця вода, тобто Тора, закишить, тобто видобуде істоту живу з місця (всього) живого, Малхут, та надішле цю істоту живу вниз, - від вищої Нукви, званої «жива», в цей світ. І про це сказав Давид: «Серце чисте відтвори в мені, Творець», - тобто він просив, щоби Творець дав йому «серце чисте» для заняття Торою та підйоіму МАН. І тоді: «Дух вірний онови в мені», - і він удостоїться тоді притягнути «дух вірний» та зможе злитися з Ним.