Вчення про десять сфірот

Частина третя

Пряме світло та відбите світло

Глава 15

З'ясовує одягнення світел у келім, які з них у внутрішні келім, а які - у навколишні

Містить шість пунктів: 1. Не існує п'яти келім для п'яти світел НАРАНХАЙ. 2. Є тільки троє келім: для нефеш, руах, нешама, але для хая та єхида - немає келім, і вони стають навколишніми світлами. 3. Троє келім для НАРАН визначаються як зовнішнє, середнє й внутрішнє. 4. Пряме світло поширюється  згори вниз і воно майже відокремилося від свого місця, щоби спуститися до нижніх. Тому «авайот» (множ. від АВАЯ) його є повними, але отійот (букви) є роздільними, - самими по собі. 5. Відбите світло, що виходить від малхут і піднімається вгору, це «елокім» у квадраті, коли отійот піднімаються, з'єднуючись одна з одною, поки не приходять до своїх коренів. 6. У келім є панім і ахор (зворотна, задня сторона). Але у світел немає панім та ахор, а тільки поширення й видалення, а також - пряме світло й відбите світло. Тому що всі вони - внутрішнє.

Не існує п'яти келім для п'яти світел НАРАНХАЙ

1) Після того, як з’ясувалося для тебе все це в загальному вигляді, необхідне роз'яснення, щоб не помилився ти в тому, що сказано вище. Щоб не подумав ти, що так само, як є в кожному з парцуфів будь-якого світу п'ять бхінот НАРАНХАЙ, які називаються пніміютом, що є також п'ять відповідних їм келім, бо все зовсім не так.

Є тільки троє келім: для нефеш, руах, нешама, але для хая та єхида - немає келім, і вони стають навколишніми світлами

2) І справа в тому, що келім являють собою хіцоніют та авіют, і не могли вдягтися (у них) усі п'ять видів душі, - тільки три нижніх: нефеш, руах, нешама. І тільки для них були відповідні келім й ґуфім. Але для світел хая та єхида кожного парцуфа - немає відповідних їм келім у самому тому парцуфі, щоб одягтися в них. Тому вони залишаються зовні без келім, у вигляді навколишнього світла.

Ор пнімі

1. Але для світел хая та єхида кожного парцуфа - немає відповідних їм келім у самому тому парцуфі... Цей стан виник у світі Некудім через важливе виправлення - поєднання властивості милосердя з властивістю обмеження та суду. Коли точка малхут, яка є бхіною далет, піднялася разом із екраном, що в ній, у межі біни. І визначена була бхіна бет, як екран і точка сіюму. Так, що через це нове закінчення вийшли та відокремилися загальні бхіна ґімель і бхіна далет від десяти сфірот загальної бхіни далет, оскільки вони знаходяться під дією нового скорочення й не можуть отримати в себе вище світло. Тому змушені вони отримувати вище світло здалеку, у вигляді навколишніх світел. Отже, бхіна ґімель відокремилася від парцуфа й стала клі для навколишнього світла, яке називається «левуш», і є клі для навколишнього світла, що належить до світла хохма, котре називається хая. А бхіна далет, яка відокремилася від парцуфа, стала гейхалем, який являє собою клі для навколишнього світла, що належить до світла кетер, яке зветься єхида.

І це те, що пише тут рав: «І не могли вдягтися (у них) усі п'ять видів душі, - тільки три нижніх: нефеш, руах, нешама. І тільки для них були відповідні келім й ґуфім. Але для світел хая та єхида кожного парцуфа - немає відповідних їм келім у самому тому парцуфі, щоб одягтися в них. Тому вони залишаються зовні без келім, у вигляді навколишнього світла» - тобто, як пояснено. А те, що написано, що залишилися ззовні, без келім, бажає сказати – без внутрішніх келім, тому що перетворилися на келім для навколишнього світла, що звуться левуш і гейхаль, як пояснено.

І не слід утруднюватись тим, що оскільки відокремилися лише нижні келім, якими є бхіна ґімель, і це зеїр анпін, і бхіна далет, яка є малхут; якщо так, повинні були б світла руах і нефеш залишитися без келім і стати навколишніми, які належать до бхіни ґімель і бхіни далет. Але чому зосталися хая і єхида без келім, - адже їхні келім це кетер і хохма, які залишилися в парцуфі? Проте, ти вже знаєш зворотний порядок між віддачею, якою є залучення світла до парцуфа і келім отримання світла, що в парцуфі. Як пояснив нам рав, кожен давець дає частиною найбільш грубою, а кожен одержувач мусить отримувати частиною найбільш чистою. І поняття це вже пояснено вище (в «Ор пнімі», гл. 11, п. 3 і у «Внутрішньому спогляданні», ч. 2, гл. 8).

І з’ясувалося там, що поширення Нескінченності для утворення келім називається віддачею парцуфу. І відомо що, наприклад, щоб світило світло єхида повинне поширення світла Нескінченності зустріти екран бхіни далет, тобто те, що з найбільшим авіютом, і тоді, завдяки його удару, піднімається відбите світло й облачає до кетера, що й є світлом єхида. А якщо немає на даному рівні авіюту згаданої бхіни далет, а лише авіют бхіни ґімель, тоді поширення світла Нескінченності, що б’є в екран, піднімає відбите світло в мірі, якою досягає й облачає лише рівень хая. Отже, для надання світла (нижньому), його рівень повинен мати найбільший авіют.

Проте, отримання світла, яке притягується у вказаний вище спосіб, воно назворот, бо попри те, що світло єхида надається винятково частиною найбільш грубою, якою є бхіна далет, разом з цим, це світло єхида може облачитися не інакше, як в частину найбільш чисту на даному ступені, тобто тільки в клі кетер. Також і світло хая, що надається бхіною ґімель, облачається там винятково в бхіну алеф, яка найбільш чиста на тому ступені. І так завжди.

Згідно з цим стає зрозумілим, що через відокремлення бхінот ґімель і далет, що віддалилися від парцуфа й стали навколишніми, з цієї причини давець не може більше давати парцуфові ні світла єхида, ні світла хая. Бо давати світло єхида він повинен бхіні далет, а давати світло хая він має бхіні ґімель, які вже відокремилися від парцуфа і є відсутніми. Отже, ти бачиш наявно, що відтак і надалі зникли світло єхида й світло хая з парцуфа через те, що бхіна ґімель і бхіна далет відділилися й немає їх у ньому.

Також зрозуміло, що левуш, яким є навколишнє клі з бхіни ґімель, це навколишнє світло зі сторони хая, бо воно є світлом, що віддалилося й зникло внаслідок її зникнення з парцуфа, і тому вона світить тепер звіддалік як навколишнє. І також зрозуміло, що гейхаль став навколишнім світлом, що належить до світла єхида, бо це те світло, що зникло разом з бхіною далет, коли вона вийшла з парцуфа й мусить світити здалеку як навколишнє.

Троє келім НАРАН визначаються як зовнішнє, середнє й внутрішнє

3) А раз так, виходить, що в зовнішньому є тільки три бхіни, які є трьома келім: зовнішнє, середнє й внутрішнє, аби вдягалися в них нефеш, руах, нешама, для яких є відповідні келім. Але для єхида та хая немає келім, у які б вони облачилися, і залишаються вони у вигляді навколишнього світла.

Пряме світло поширюється згори вниз і воно майже відокремилося від свого місця, щоби спуститися до нижніх. Тому авайот його є повними, а отійот відокремлені, самі по собі

4) Є ще інший поділ, коли пряме світло майже відділяється від свого місця, щоб спуститися й принести насолоду нижнім. Тому їхні «авайот», - як прості, так і повні, - усі вони є «авайот» з буквами, які відокремлені одна від одної.

Ор пнімі

2. Є ще інший поділ, коли пряме світло майже відділяється... Бо пряме світло завжди прагне поширитися також і в бхіну далет, якби не екран, що знаходиться там і перешкоджає цьому. Тому сказано, що «майже відділяється», тому що кожен, хто приймається в бхіну далет, визначається як відокремлений від створювача через відмінність властивостей, яка існує в бхіні далет.

(Див. питання 6)

Відбите світло, що відходить від малхут і піднімається вгору, відповідає імені «елокім» в квадраті, коли отійот піднімаються, з'єднуючись одна з одною, поки не приходять до своїх коренів

5) Але відбите світло - це такий квадрат: «е» - «ел» - «ело» - «елокі» - «елокім». І завжди ці букви з’єднані, щоб показати, що вони піднімаються, перебуваючи у поєднанні одна з одною, доки не з'єднуються з їхніми коренями й створювачем, тому що бажання їхнє - вийти з нижніх.

Ор пнімі

3. Але відбите світло - це такий квадрат... «Квадрат» означає, що букви імені (Творця), тобто п’ять бхінот, що в екрані, який у клі малхут, з'являються й з’єднуються, і зникають одна в одній. Де букви вказують на п’ять бхінот очищення в екрані, коли спочатку відкрився рівень кетер, що є буквою алеф слова «елокім». А коли очистився з рівня бхіни далет до бхіни ґімель, відкривається тільки рівень хохми, яка є буквою ламед, і зникає кетер, і облачається в ступінь хохми. І робиться з цього «ель». А коли очищується до рівня бхіни бет, розкривається лише рівень біни, що є буквою гей, і виходить, що й ламед, яка є хохмою, одягається всередину біни й утвоюються «еле», - алеф-ламед-гей. А коли очищується  до рівня бхіни алеф, коли розкривається тільки рівень зеїр анпіна, що є тут буквою юд, тоді кетер, хохма й біна облачаються в зеїр анпін, і робляться вони «елокі» - алеф-ламед-гей-юд. А коли очищується повністю до кореня, що означає кінцеву мем, виходить, що кетер і хохма, і біна, і зеїр анпін приховуються і з’єднуються в цій мем, і стають «елокім».

 (Див. питання 7, 95)

У келім є панім та ахор. Але у світлі немає панім і ахор, а тільки поширення та видалення, а також пряме світло й відбите світло. Тому що всі вони - пніміют

6) І ось, потрібно дуже добре зрозуміти істинний сенс понять панім і ахор, оскільки у світлах вони називатимуться поширенням та видаленням, і називатимуться йошер та «хозер» (букв. «що повертається») – відбите світло. А в келім називається панім і ахор, тобто, для світла невластиві ці поняття, бо все воно є пніміют.

 (Див. питання 2, 4, 9)