chevron_rightБерешіт
Берешіт
Ноах
Лех леха
Вайєра
Хаєй Сара
Толдот
Ваєце
Ваішлах
Вайєшев
Мікец
Ваїґаш
Вайєхі
chevron_rightШемот
Шемот
Ваера
Бо
Бешалах
Ітро
Мішпатім
Трума
Тецаве
Кі тіса
Вайякгель
Пкудей
chevron_rightВаікра
Ваікра
Цав
Шміні
Тазріа
Мецора
Ахарей мот
Кдошім
Емор
Бегар
Бехукотай
chevron_rightБемідбар
Бемідбар
Насо
Бегаалотха
Шлах
Корах
Хукат
Балак
Пінхас
Матот
Мас’ей
chevron_rightДварім
Дварім
Ваетханан
Екев
Р’е
Шофтім
Кі теце
Кі таво
Ніцавім
Вайєлех
Гаазіну
Ве зот а-браха
Бібліотекаchevron_right
Моше/Тора/Берешіт
chevron_right
Лех леха
 

Тижневий розділ Лех леха

 

Глава 12

1. І сказав Творець Авраму: Іди собі з землі твоєї, з батьківщини твоєї і з дому батька твого у землю, яку Я покажу тобі; 

2. І Я зроблю тебе великим народом, і благословлю тебе, і звеличу ім’я твоє, і бути тобі благословенням; 

3. Я благословлю тих, що благословляють тебе, а тих, що лихословлять тебе, прокляну; і благословляться у тобі всі племена землі.

4. І пішов Аврам, як сказав йому Творець; і з ним пішов Лот. Аврам був сімдесяти п’яти років, коли вийшов з Харана. 

5. І взяв Аврам з собою Сарай, дружину свою, Лота, сина брата свого, і все майно, яке вони придбали, і душі, яких набули в Харані; і вийшли, щоб іти в землю ханаанську; і прийшли в землю ханаанську. 

6. І пройшов Аврам по землі цій до місця Шхема, до Алон-Море́. І ханаанець був тоді на землі . 

7. І явив Себе Творець Авраму і сказав: Нащадкам твоїм віддам Я землю цю. І збудував там жертовник Творцю, Який явився йому. 

8. І перемістився звідти до гори, на схід від Бейт-Еля; і поставив намет свій – Бейт Ель на захід, а Ай на схід; і збудував там жертовник Творцю і закликав ім’я Творця. 

9. І рушив Аврам у путь, і продовжував іти на південь.

10. І був голод у тій землі. І спустився Аврам у Єгипет, пожити там, бо тяжкий голод в країні. 

11. Коли ж він наближався до Єгипту, то сказав Сарай, дружині своїй: Ось, я знаю, що ти жінка, прекрасна на вигляд; 

12. І коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: це дружина його; і вб’ють мене, а тебе залишать живою; 

13. Скажи ж, що ти моя сестра, щоб мені добре було заради тебе, і щоб жива була душа моя через тебе. 

14. І було, коли прийшов Аврам у Єгипет, єгиптяни побачили, що вона жінка дуже красива; 

15. Побачили її і вельможі фараонові і вихваляли її перед фараоном; і взята була жінка до дому фараонового. 

16. І Авраму благодіяв заради неї; і була у нього дрібна і велика худоба й осли, і раби, і рабині, і ослиці, і верблюди. 

17. Але уразив Творець тяжкими ураженнями фараона і дім його за Сарай, дружину Аврамову. 

18. І покликав фараон Аврама і сказав: Що це ти зробив мені? чому не сказав мені, що вона дружина твоя? 

19. Чому ти сказав: Вона сестра моя? і я взяв було її собі за дружину. І те­пер ось дружина твоя; візьми і йди. 

20. І дав фараон повеління про нього людям, і провели його, і дружину його, й усе, що в нього.

 

Глава 13

1. І піднявся Аврам з Єгипту, він і дружина його, й усе, що в нього­, і Лот з ним, на південь (землі Ханаана). 

2. І був Аврам дуже обважнений худобою, і сріблом, і золотом. 

3. І продовжував він переходи свої від півдня до Бейт-Еля, до місця, де колись був намет його між Бейт-Елем і між Аєм,

4. До місця жертовника, який він зробив там спочатку; і там проголосив Аврам ім’я Творця.

5. Також і у Лота, який ходив з Аврамом, була дрібна і велика худоба і намети. 

6. І не могла нести їх та земля, щоб жити разом, бо майно їхнє було таке велике, що вони не могли жити разом. 

7. І була суперечка між пасту­ха­ми худоби Аврамової і між пастухами худоби Лотової; і ханаанці і перізеї жили тоді в тій землі. 

8. І сказав Аврам Лотові: Нехай не буде розбрату між мною і тобою, і між пастухами моїми і пастухами твоїми, адже мужі-брати ми; 

9. Чи не вся земля перед тобою? відділись же від мене: якщо ти ліворуч, то я праворуч; а якщо ти праворуч, то я ліворуч. 

10. Лот звів очі свої і побачив усю околицю Йор­данську, що вона, перш ніж знищив Творець Сдом і Амору, вся до Цоара зрошувалася водою, як сад Гос­подній, як земля єгипетська;­

11 І об­рав­ собі Лот усю околицю Йор­­дан­ську; і рушив Лот зі сходу. І відок­ремилися вони один від одного. 

12. Аврам оселився в землі ханаанській; а Лот став жити у містах рівнини і розкинув намети до Сдома. 

13. Жителі ж сдомські були злі і дуже гріш­ні перед Творцем.

14. І сказав Творець Авраму, після того як Лот відокремився від нього: Зведи очі твої і подивися з місця, на якому ти тепер, на північ і на південь, і на схід і на захід; 

15. Бо всю землю, що ти бачиш, Я дам тобі і нащадкам твоїм навіки; 

16. І зроблю потомство твоє як порох земний; якщо хто зможе порахувати порох земний, то і нащадки твої полічені будуть; 

17. Устань, пройди по землі цій у довжину й у ширину її, бо Я дам її тобі. 

18. І розкинув Аврам намет, прийшовши й оселившись біля Алоней Мамре (діброва Мамре), що в Хевроні; і збудував там жертовник Творцю.

 

Глава 14

1. І було у дні Амрафела, царя Шинара, Арйоха, царя Еласарського, Кедорлаомера, царя Ейламського, і Тідала, царя Гоїмського, 

2. Пішли вони війною проти Бе­ри, царя Сдома і проти Бір­ши, царя Амори, Шинава, царя Адми, Шемевера, царя Цевоїмського, і проти царя Бели, яка є Цоар. 

3. Усі ці з’єдналися в долині Сідім, це (нині) Солоне море. 

4. Дванадцять років служили вони Кедорлаомеру і тринадцять років бунтували. 

5. У чотирнадцятому році прийшли Кедорлаомер і царі, що з ним, й уразили рефаїмів в Аштерот-Карнаїмі, зузимів у Амі, емимів у Шаве-Кір’ятаїмі, 

6. І хорів на Сеїрі, горах їхніх, до рівнини Парана, що біля пустелі.

7. І повернувшись звідти, вони прийшли до Ейн-Мішпат, що є Кадеш, і розбили все поле амалекове, і також емореїв, що живуть у Хацацон-Тамарі. 

8. І вийшли цар Сдомський, цар Аморський, цар Адми, цар Цевоїмський і цар Бели, яка є Цоар; і вступили в битву­ з ними в долині Сідім, 

9. З Кедор­ла­омером, царем Ейламським, Тідалом, царем Гоїмським, Амрафелом, царем Шинарським, Арйохом, царем Еласарським, — чотири царя проти­ п’яти. 

10. В долині ж Сідім було ­ба­гато смоляних ям. І вдалися до втечі царі Сдом­ський і Аморський, і упали в них, а решта втекли в гори. 

11. І взяли все майно Сдо­ма і Амори, й увесь припас їхній, і піш­ли. 

12. І взяли Лота, племінника Аврамового, який жив у Сдомі, і майно його і пішли. 

13. І прийшов уцілілий, і сповістив Аврама-іврі, який жив тоді біля Алоней Мамре-еморея, брата Ешкола і брата Анера, які були союзниками Аврамовими. 

14. Аврам, почувши, що брат його узятий у полон, спорядив вихованців своїх, народжених у домі його, триста вісімнадцять, і переслідував до Дана; 

15. І розділив­ся проти них уночі, сам і слуги його, і бив їх, і переслідував їх до Хови, що ліворуч від Дамесека; 

16. І повернув усе майно і Лота, брата свого, і майно його повернув, також і жінок, і народ.

17. Коли він повертався після поразки Кедорлаомера і царів, що були з ним, цар Сдомський вийшов йому назустріч у долину Шаве, вона ж долина Царська; 

18. І Малкі-Цедек, цар Шалема, виніс хліб і вино, а він служитель Всевишнього;

19. І благословив його, і сказав: Благо­словенний Аврам від Всевишнього, Господаря неба і землі; 

20. І благословен Всевишній, Який віддав гнобителів твоїх у руки твої. І віддав йому десяту частину з усього. 

21. І сказав цар Сдома Авраму: Віддай мені людей, а майно візьми собі. 

22. Але Аврам сказав цареві Содомському: Піднімаю руку мою до Творця Всевишнього, Господаря неба і землі, 

23. Що навіть нитки і ремінця від взуття не візьму з усього твого, і не казати тобі: я збагатив Аврама; 

24. Крім того, що з’їли отроки, і, крім частки людей, які ходили зі мною; Анер, Ешкол і Мамре нехай візьмуть свою частку.

 

Глава 15

1. Після цих подій було слово Творця до Аврама у видінні, і сказано: не бійся, Авраме; Я твій щит; нагорода твоя дуже велика. 

2. Аврам сказав: Владико мій Гос­поди! що Ти даси мені? Адже я йду бездітним; а розпорядник у домі моєму цей Еліезер із Дамесека. 

3. І сказав Аврам: Ось, Ти не дав мені потомства, і ось, управитель мій спадкоємець мій. 

4. І ось слово Творця до нього, і сказано: Не буде цей твоїм спадкоємцем, але той, хто народиться з лона твого, він буде твоїм спадкоємцем. 

5. І ви­вів його назовні і сказав: Подивися на небо і порахуй зірки, якщо ти можеш порахувати їх. І сказав йому: Таким буде потомство твоє. 

6. І повірив у Творця, і поставив Він йому це в праведність.

7. І сказав йому: Я Творець, Який вивів тебе з Ур-Касдім, щоб дати тобі землю цю успадкувати її. 

8. Він сказав: Пане мій, Творцю! По чому знатиму, що успадкую її? 

9. І сказав йому: Візьми Мені телицю трикратно, козу трикратно, барана трикратно, горлицю і молодого голуба. 

10. Він узяв усіх їх, розсік їх навпіл і поклав одну частину навпроти другої; тільки птахів не розсік. 

11. І спустився орел на трупи; і відігнав його Аврам.

12. І було при заході сонця, міцний сон напав на Аврама, і ось, жах, морок великий падає на нього. 

13. І сказав Авраму: Знаючи, знай, що нащадки твої будуть чужинцями в землі не своїй, і уярмлять їх, і будуть гнітити їх чотириста років, 

14. І також народ, який уярмлюватиме, судитиму Я; а після цього вони вийдуть з великим майном, 

15. А ти відійдеш до бать­ків твоїх у мирі і будеш похований у старості добрій; 

16. У четвертому поколінні по­вернуться вони сюди: тому що провина еморея ще не повна. 

17. Коли зайшло сонце і темрява була, ось, горнило, з якого дим, і смолоскип вогняний пройшли між тими розсіченими частинами. 

18. В цей день уклав Творець союз з Аврамом, сказавши: Нащадкам твоїм дав Я землю цю, від ріки єгипетської до великої ріки, ріки Прат: 

19. Кенійців, кенізійців, кадмонійців, 

20. Хетів, перізеїв, рефаїмів, 

21. Емореїв, ханаанців, ґірґашів і євусеїв.

 

Глава 16

1. А Сарай, дружина Аврамова, не народжувала йому. І в неї служниця, єгиптянка, на ім’я Аґарь. 

2. І сказала Сарай Авраму: Ось, Творець замкнув утробу мою, щоб не народжувала; увійди ж до служниці моєї: можливо, постану і я через неї. Аврам послухався слів Сарай. 

3. І взяла Сарай, дружина Аврамова, служницю свою, єгиптянку Аґарь, після десяти років перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Авраму, чоловіку своєму, за дружину. 

4. Він увійшов до Аґарі, і вона зачала. Побачивши ж, що зачала, вона стала зневажати господиню свою. 

5. І сказала Сарай Авраму: В обра́зі моїй винен ти; я віддала служницю мою в лоно твоє; а вона побачила, що зачала і зневаженою стала я в її очах; Творець нехай розсудить між мною і між тобою. 

6. Аврам сказав Сарай: Ось, служниця твоя у твоїх руках; роби з нею, що тобі завгодно. І Сарай почала пригноблювати­ її, і вона втекла від неї. 

7. І застав її ангел Творця біля джерела води в пустелі, біля джерела на дорозі до Шура. 

8. І сказав: Аґарь, служнице Сарай! звідки ти при­йшла і куди йдеш? Вона сказала: я втікаю від лиця Сарай, господині моєї. 

9. Ангел Творця сказав їй: Повернися до господині своєї і терпи гніт під рукою її. 

10. І сказав їй ангел Творця: Примножуючи, примножу потомство твоє, і незліченним буде воно через численність. 

11. І ще сказав їй ангел Творця: Ось, ти вагітна, і народиш сина, і наречеш йому ім’я Ішмаель, тому що почув Творець страждання твоє; 

12. І буде він дикою людиною; рука його на всіх, і руки усіх на ньому; жити буде він перед лицем усіх братів своїх. 

13. І проголосила вона ім’я Творця, який говорив до неї: Ти Всесильний, що бачиш мене. Бо сказала вона: Чи дійсно я бачила тут після всього, баченого мною. 

14. Тому джерело те названо: колодязь Живого, мною баченого. І він між Кадешем і між Баредом.

15. Аґарь народила Авраму сина; і дав ім’я синові своєму, якого народила Аґарь: Ішмаель. 

16. Аврам був вісімдесяти шести років, коли Аґарь народила Авраму Ішмаеля.

 

Глава 17

1. І був Аврам дев’яноста дев’яти років, і Творець явив Себе Ав­рамові і сказав йому: Я Вишній Всемогут­ній; ходи переді Мною і будь непороч­ним; 

2. І покладу союз Мій між Мною і тобою, і дуже, дуже примножу тебе. 

3. І упав Аврам на лице своє, і говорив з ним Всесильний, кажучи: 

4. Я, — ось союз Мій з тобою: ти будеш отцем безлічі народів, 

5. І не будеш більше називатися на ім’я Аврам, але буде тобі ім’я: Авраам, тому що отцем безлічі народів Я зроблю тебе; 

6. І дуже, дуже розмножу тебе, і дам тобі стати народами, і царі підуть від тебе; 

7. І поставлю союз Мій між Мною і тобою, і між нащадками твоїми в їх поколіннях, союзом вічним, - бути для тебе Всесильним і для твого потомства після тебе; 

8. І дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю проживання твого, усю землю ханаанську у володіння вічне; і Я буду їм Всесильним. 

9. І сказав Всесильний Авра­амові: Ти ж збережи союз Мій, ти і нащадки твої після тебе в роди їх. 

10. Ось союз Мій, який зберігайте між Мною і між вами і між нащадками твоїми після тебе: хай обрізаним буде у вас кожен чоловічої статі; 

11. Обрізуйте крайню плоть ва­шу: і це буде знаком союзу між Мною і вами. 

12. І восьмиденним має бути у вас обрізаним всякий чоловічої статі в поколіннях ваших, народжений у домі і куп­ле­ний за срібло у будь-якого чужинця, який не від твого сімені. 

13. Обрізаючи, обрізай народ­женого в домі твоєму і купленого за срібло твоє, і буде союз Мій на тілі вашому союзом вічним. 

14. А необрізаний чоловічої статі, який не обріже крайньої плоті своєї, відсічена буде душа його від на­­роду­ свого, - заповіт Мій він порушив. 

15. І сказав Всесильний Аврааму: Сарай, дружину твою, не називай Сарай, але нехай буде ім’я їй: Сара; 

16. Я благословлю її і дам тобі від неї сина; благословлю її, і стане вона народами, і царі народів народяться від неї. 

17. І упав Авраам на лице своє, і засміявся, і сказав у серці своєму: Чи від столітнього народиться? і Сара, дев’яностолітня, невже народить? 

18. І сказав Авраам Всесильному:­ О, хоч би Ішмаель жив перед Тобою! 

19. Всесильний же сказав: Саме Сара, дружина твоя, народить тобі сина, і ти наречеш йому ім’я: Іцхак; і укладу союз Мій з ним завітом вічним, нащадкам його після нього. 

20. І про Ішмаеля Я почув тебе: ось, Я благословлю його, і зроблю його плодовитим, і дуже, дуже розмножу; дванадцять князів народяться від нього; і дам йому стати великим народом. 

21. Але союз Мій укладу з Іцхаком, якого народить тобі Сара в цей самий час наступного року. 

22. І перестав говорити з ним і піднісся Всесильний від Авраама.

23. І взяв Авраам Ішмаеля, сина сво­го, і всіх народжених у домі своїм і всіх куплених сріблом його, всіх чоловічої статі людей дому Авраамового; і обрізав крайню плоть їх у той самий день, коли говорив з ним Всесильний. 

24. Авраам був дев’яноста дев’яти років, при обрізанні крайньої плоті його. 

25. А Ішмаель, син його, був тринадцяти років, при обрізанні крайньої плоті його.

26. У той самий день обрізані були Авраам і Ішмаель, син його, 

27. І всі люди дома його, народжений в домі і придбаний за срібло у чужинців обрізані були з ним.