П’ятого швата (18 січня) 1956 року.
(переклад з івриту)
Вітання й всього найкращого повік другові моєму, зв’язаному зі мною узами мого серця …
Відповідаю на твій лист від чотирнадцятого тевета 1955 року, на котрий досі не було мені вільного часу відповісти тобі на нього через клопоти з весіллям моєї дочки.
І ось, перше запитання: «чому Яаков, праотець наш, благословив синів через ангела».
Пояснено в творах Арі, що НАРАН праведників є внутрішньою частиною трьох світів: Брія, Єцира, Асія. Походження душ «нешама» - зі світу Брія, рівень «руах» походить зі світу Єцира, а «нефеш» зі світу Асія. І всі впливи приходять від світу Ацилут, що зветься «Він, Його світло й Його келім є одне».
І у світі Ацилут десять сфірот, що там, поділяються на три категорії: а) кетер; б) хохма і біна; в) зеїр анпін і малхут.
І вони вважаються коренем, тобто кетером. Мохін, тобто хохма і біна. І отримувачі мохін, тобто зеїр анпін і малхут, які звуться «захар» (чоловіча суть) і «нуква» (жіноча суть), Ісраель і Леа, Яаков і Рахель. І ЗОН отримують мохін для душ праведників, які є внутрішністю трьох світів БЄА, згаданих вище.
А діється все й переводиться вище благо ангелом Мататом. Дивися в Зоар (глава «Вайєце» і в коментарі «Сулам», п.71), що ангел Матат зветься правителем світу, ім’я його – як ім’я його Господаря. І іноді зветься на ім’я АВАЯ, а іноді іменем Шадай, оскільки він виконує дві дії:
1) Коли він отримує хохму й передає в БЄА, і тоді зветься на ім’я Шадай, за принципом: «Який сказав Своєму світу: «Досить (івр. «дай»), і не розповсюджуйся більше», де йдеться про світло хохма, бо сталося скорочення, щоб не отримували хохму в келім бажання отримувати. І тому підвернув Створювач ліву ніжку літери «тав» назад угору, і через це ніжка тав товста, тому що підвернув ліву ніжку, щоб не світила в кліпот (дивися в «Передмові книги Зоар», стор.26).
2) А друга властивість ангела Матат, коли є в нього хасадим, щоб також дати нижнім, тоді ім’я його – як ім’я його Господаря, що є категорією АВАЯ, і тоді довершується Матат і зветься іменем Господаря, АВАЯ.
І ось, Яаков, коли благословляв синів, мав притягнути благословення за порядком ступенів, аж поки прийде вище благо до нижніх. Тому притягнув вище благо для синів до ангела Матата, а від Матата було дано благо синам. Тому благословив Яаков синів через ангела Матата, який дає й передає вище благо зі світу Ацилут для НАРАН праведників і для трьох світів БЄА. І тому сказав: «Ангел, який визволяє мене, він благословить…»
І з цього зрозумій [відповідь на] твоє друге запитання щодо «ім’я Моє в нутрі його» про що писав Рамбан: «Бо ім’я Моє є спільним в його нутрі». І ти запитав: «Якщо так, то що означає «ім’я його як ім’я Господаря його», адже не маємо ми осягнення Його сутності інакше, як із розкриття».
Проте, справа в тому, що «спільне ім’я» означає, що будь-яке ім’я вказує, як відомо, на осягнення. Бо все, чого не осягнемо, не означимо іменем. А будь-яке осягнення, що існує в духовному, воно саме тоді, коли існує зв’язок між тим, що осягається й тим, хто осягає. І це зветься спільним для них обох, тоді можна говорити, що існує розкриття імені, і форма, і певне обмеження щодо вищого блага. Тоді, як коли осягає без осягаємого, - не можна говорити ні про які форму й обмеження, і не припадає йому ніякого осягнення. І вважається категорією «думка не осягає його абсолютно», і визначається, як сутність без матеріалу (дивися у «Вступі до книги Зоар», п.12).
І це і є поняттям, що «ім’я Його», тобто те, що осягається нами за допомогою ангела Матата, воно «як ім’я Господаря його», - і це також є саме категорією розкриття. Тобто, Матат випромінює рівень ЗОН, які є отримувачами мохін де-Ацилут, де є дві категорії, хохма і біна, що розкриваються нижнім у формі хасадим і хохми.
І коли Матат випромінює хохму, тоді зветься ім’я Господаря його Шадай, а коли він випромінює також і хасадим, тоді ім’я Господаря його – АВАЯ, як зазначено вище. І тоді зветься ангел Матат «старійшиною дома Його, який управляє всім, що в Нього». Бо ангел Матат, який є правителем світу, він володарює світом, тобто через нього йде вище благо у світи БЄА, куди включені НАРАН праведників.
І це є сенсом «ім’я Моє в нутрі його», тобто те, що Матат дає імена Матата, мається на увазі форма блага, що складається з двох форм, якими є хохма і хасадим, і ці імена діють в Мататі згідно з мірою імені Господаря його, яке він притягує.
А щодо твого третього запитання: “чому Тора детально розповідає про те, що Ефраїму дали перевагу над Менаше?” - можна пояснити це відповідно до правила, що є в роботі Творця. Правило, що мета завжди повинна бути перед очима, і слід знати, яка функція людини в житті, і до якої кінцевої точки людина має прийти, щоб мати можливість сказати, що досягла вже спокою й благополуччя.
Бо лише тоді, коли кінцева мета розкрита її очам, тоді людина здатна підготувати себе усіма засобами, і задіяти всі сили, що дані їй. Бо без цього вона не вміє узгодити свої сили й свій захист.
Адже істинні й необхідні засоби, щоб були їй захистом на шляхах, зв’язаних з небезпекою, коли людина не знає повністю сили ворога, що чатує на неї, якщо вона не знає – хто він, істинний ворог, якого слід перемогти. Тому, коли заходить мова про порядок духовної роботи, і щоб мати благословення в роботі, то в першу чергу й передусім має бути мета.
А також відомо, що коли починають іти шляхами духовної роботи, то починається все з легкого до важкого. Коли перш за все вивчають і виконують те, що найлегше зрозуміти й зробити, а потім те, що трошки важче, і так далі. Аж коли вже робляться звичними й навченими щодо способів війни зі злим началом, тоді розпочинають найважчі наступальні операції. Виходить, згідно зі сказаним вище, що маємо ми дві речі й слід одну упередити іншій. І думав Йосеф, що треба головним чином говорити про шляхи роботи по-порядку, тобто з легкого до важчого. А думка Яакова та, що в першу чергу й передусім необхідно говорити про мету.
Чернетки/додатки до цього листа:
1. І щодо твого третього запитання: «чому Тора настільки детально розповідає про те, що Ефраїму дали перевагу над Менаше». Відомо те, що віддання переваги одного перед іншим залежить від важливості справи. А щодо роботи Творця слід знати, що є важливістю, тобто акцентувати саме головну точку – мету.
… І ось, в Зоар (глава «Вайєхі», п.14) написано, що є два великих і поважних правителі. Один правитель, він від категорії «Ефраїм», і властивість його – утримувати Ісраель у вигнанні, і щоб розплоджувалися й примножувалися б там. А другий правитель, він від категорії «Менаше», і тому його властивість – забути їх у вигнанні. І пояснює там, що існують два види суду: один, - суди зі сторони милосердя, що зветься малхут, що в біні, а другий – зі сторони малхут що в малхут, що звуться судами з боку малхут. І пояснює там, що кожен правитель складається з двох категорій.
… і з’ясовує там, що правитель Менаше складається з властивості милосердя і(й) суду, що в милосерді, а правитель Ефраїма складається з милосердя й суду, що в суді, що зветься малхут.
Виходить, що Яаков благословив їх, тобто категорія суду буде підсолоджена, і завдяки цьому станеться визволення. А порядок духовної роботи такий, що спочатку діють в категорії милосердя, а потім – суду. Бо відомо те, що існує чотири категорії: а) отримання заради отримання; б) віддача заради отримання, в) віддача заради віддачі; г) отримання заради віддачі. Тож дві перші категорії, вони не відповідають насправді шляху Тори, і Тора лішма починається з категорії «віддача заради віддачі». І це зветься властивістю милосердя. А другий ступінь Тори лішма називається «отримання заради віддачі», і це й зветься мірою суду.
Тому Йосеф бажав, щоб благословив їх за порядком роботи, щоб спочатку – властивість милосердя, звана «Менаше», а потім властивість «Ефраїм», що зветься властивістю суду. Але Яаков благословив за порядком більшої важливості. Тобто, повне виправлення в тому, щоб виправилася міра суду, що називається «темрява, як світло засяє». І думка Яакова така, що хоча й починає роботу властивістю милосердя, але мета повинна бути відкритою перед ним, а мета – це прийти до кінцевого виправлення. А потім починає працювати згідно з порядком, тобто властивістю милосердя.
2. «Ангел» - Шхіна називається ангелом, за суттю написаного: «Ось, я посилаю ангела перед тобою». І називається ангелом, бо Шхіна діє через Матата. І це в час вигнання. Тоді як у час визволення, він в злитті з «царем», що зветься зеїр анпін.
3. Дивися в главі «Вайєце», де пояснено те, що написано в «Тікуней Зоар» про вислів «А тварини рухаються туди й назад». «Туди» - це Нуріель, а «назад» - це Матат. І пояснив там в коментарі «Сулам»: категорія «туди» - це хохма, а «назад» - це категорія хасадим. Бо оскільки є в нього вже хохма, він іде отримати хасадим. Виходить, що є вже в нього повнота хохми й хасадим разом. Тому й зветься Матат правителем світу, тому що в ньому – довершеність заради нижніх, що в трьох світах БЄА, де перебувають НАРАН праведників, що звуться внутрішністю БЄА.
І це є поняттям «старійшина дома його, який управляє всім, що в нього», тобто є в нього хохма й хасадим. У своїй владі у світі він – з іменем Шадай, він є принципом першої категорії «і назад», тобто від сфіри хохма, яка є властивістю лівої сторони. І це – суть імені Шадай. А потім підноситься вгору, що є другою категорією, «і назад», тобто повертається до імені АВАЯ, що є суттю хасадим, і зветься на ім’я Господаря АВАЯ.