Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає, що праведник страждає від лиха
 

Що означає, що праведник страждає від лиха

Стаття 9, 1988 рік

(переклад з івриту)

Зоар (в главі «Ваєшев», у коментарі «Сулам» п. 11) пояснює слова: «Багато лиха праведнику», і пише так: «Багато лиха праведнику, і від усього врятує його Творець». Не написано «багато лиха у праведника», а – «багато лиха праведнику», і це показує, що сенс у тому, що той, хто терпить багато лиха, він праведник, тому що Творець бажає його. І через це Творець бажає тієї людини, і рятує її від усього», кінець цитати.

І слід зрозуміти слова Зоар:

а) чому праведник має терпіти лихо;

б) якщо потім «Творець рятує від усього», то яка користь з того, що дані праведнику біди, якщо Творець повинен рятувати його потім, адже це виглядає як робота без усякої користі.

Відомо з процесу духовної роботи, що ті, що бажають іти дорогою правди, - що зветься лішма, тобто заради віддачі, а не для своєї користі, - вони хочуть бути праведниками, а не грішниками, які звуться в термінах духовної роботи «отримують заради отримання». Тобто ті, що навіть дії віддачі виконують з наміром «заради отримання», - ті називаються «грішниками». А мовою Зоар це сказано висловом: «І праведність народів – гріх, бо все добро, що роблять, для себе самих роблять», що означає: будь-яке добро, яке роблять, намір при цьому – задля особистої користі. І це й є їхній гріх.

Тоді як ті, які бажають бути робітниками Творця, вони повинні працювати лише на користь Творця, а не для своєї вигоди. Але природа створінь, вона «тільки для особистої користі», - бо як відомо, бажання дати благо створінням створило для цієї мети феномен хісарону, потреби. Тобто, щоб створіння прагнули отримувати насолоди. Адже без прагнення людина не може мати втіху ні від чого. Мало того, ще й міра відчуття насолоди залежить від величини прагнення.

І через це потрібно сказати людині, що їй слід поступитися особистою користю, і має вона працювати на благо Творця, - бо тільки цим вона може прийти до злиття з Творцем, що є метою людини, і зветься це «поверненням». Адже властивістю отримання вона зробилася відокремленою від Творця через розбіжність властивостей, - бо Творець є тим, Хто дає, а створіння, вони отримують від Нього те, що Він дає їм. Тому, якщо людина піднімається на рівень, коли все її бажання - бути виключно тим, хто віддає, це зветься «тотожність властивостей». І це називається, що створіння повертається до свого Кореня, тобто поєднується з Творцем. І тоді людина піднімається на рівень «праведник», оскільки вона вже не діє собі на користь, а для блага Творця.

І тому, якщо вона не бажає працювати на користь тіла, тоді тіло протидіє її роботі, і не дає їй робити нічого, що було б заради віддачі. А коли людина забуває про намір віддачі, і починає діяти заради отримання, тоді воно може знову продовжити роботу. Але згідно з правилом, що «із ло лішма приходимо до лішма», приходить людині згори збудження, що потрібно працювати заради віддачі, - і відразу ж з’являється протидія з боку тіла, і не дає їй продовжувати роботу віддачі. І починає вона відчувати злі лиха, які тіло спричиняє їй.

І якшо людина переборює в певній мірі своє тіло, але потім знову падає з рівня своєї роботи, і знову відчуває зло в собі, - і так знову і знову, - виходить, що той, хто бажає бути праведником, він відчуває щоразу ті лиха, яке тіло спричиняє йому. Тобто, кожного разу, коли хоче зробити щось у віддачі, приходить «грішник» і запитує: «Що це у вас за робота?» Але якщо людина діє на власну користь, немає місця такому запитанню, щоб грішник питав «що це у вас за робота», оскільки людина працює на благо грішника, який зветься бажанням отримувати собі. Виходить, що запитання грішника, воно з’являється саме тоді, коли людина бажає діяти на користь Творця.

І цим зрозуміло нам, чому саме для праведника існує «багато лиха». Це тому, що зле начало пересилює людину щодня. Означає це, що в час, коли зле начало бачить, що є в людини трошки світла, яке зветься «день», бо вона йде правильним шляхом, - відразу воно зміцнюється проти неї і бажає завдати їй невдачі своїми твердженнями, коли каже їй, - що буде тобі з того, що ти хочеш працювати у віддачі? І такий процес відбувається щодня.

І це так, як сказали мудреці (в трактаті «Кідушін», 40): «Завжди хай бачить себе людина наполовину винною і наполовину заслуженою; зробила одну заповідь, - щаслива, що переважила себе на шальку заслуг». Але якщо кажуть – «завжди хай бачить себе людина наполовину винною і наполовину заслуженою; зробила одну заповідь, - щаслива, що переважила себе на шальку заслуг» - то як можна  сказати потім ще раз «наполовину»? Адже переважила вже на шальку заслуг. Якщо так, то чому сказали «завжди».  

Однак, як сказано вище, «зле начало людини пересилює її кожен день». У той момент, коли зле начало бачить, що нині вже «день» у людини, відразу зміцнюється проти неї. А отже, згідно з мірою добра, яке зробила, відразу посилюється в неї зло. І, само собою, ще раз приходить до стану «наполовину винна і наполовину заслужена».

І це й є сенсом «зміцнюється проти неї кожен день». Тобто кожен день є нове посилення. І слід тлумачити «зле начало людини зміцнюється проти неї кожен день» так: зло робиться для неї посиленим, від вислову «як джерело, що посилюється», бо зло додається, тому що «одне проти одного». Бо як і людина, коли зміцнюється і робить добру справу, відразу посилюється проти неї зле начало. Виходить, що праведник терпить «багато лиха». Тобто, кожен день зло в ній стає більшим, іншими словами, скільки є в неї добрих діянь, в тій же мірі і зло розкривається в людині. І це як сказали мудреці: «Кожен, хто більший за свого ближнього, і його зле начало більше ніж у того».

І слід зрозуміти, на що натякає нам зворот «ніж у того». А згідно з тим, що ми пояснювали, «ніж у того» означатиме, що те, що зле начало його стало великим, це походить від величі людини, оскільки намагається вона бути «людиною», а не худобиною, - від цього зле начало також робиться великим. Як сказано вище, завжди має бути «наполовину винною і наполовину заслуженою», для того, щоб було в силах людини перемогти зло. А за один раз неможливо виправити все зло. Тому зло проявляється в людині потроху, і щоразу, коли вона робить якесь добро, то є місце розкрити ще трошки зла. І так знову, і знову, аж поки людина виправляє все зло, що в її нутрі. І через це праведник терпить багато лиха.

І не слід запитувати, чому не розкривається в людині все зло за один раз. Відповідь така, що не буде сили в людини подолати все зло, що в її нутрі, а тільки коли немає в неї зла більше, ніж добра, і обидва рівні, - тільки тоді є снага в людини подолати, користуючись Торою та заповідями. І через це зло розкривається в людини поступово, тобто в мірі того, як вона досягла добра, тією ж мірою розкривають їй згори трохи зла. Аж поки, з часом, виправиться все зло, що є в людині.

І це походить від порядку з’ясовувань, як написано, що дозволено з’ясувати тільки РАПАХ (288) іскор, які є «дев’ять перших», які є в кожному з 32-х шляхів. Тоді як малхут кожного зі шляхів заборонено аналізувати. І називається це «лев а-евен» (кам’яне серце), за принципом «і видалю Я серце кам’яне з плоті вашої», оскільки це зло не можна виправити впродовж шести тисяч років. А коли за шість тисяч років з’ясовують 288 іскор, з’ясовується потім все зло, як написано в Зоар: «В майбутньому стане ангел смерті святим ангелом», що зветься «поглинув смерть навіки».

І тим же чином, коли людина йде шляхом виправлення зла в собі, тобто келім отримання, щоб були вони заради віддачі, - неможливо виправити їх за один раз. А розділяються в людині келім отримання, які є джерелом зла і які відокремлюють її від Творця, на багато частин. І це є виправленням згори, завдяки йому і поділяються на багато частин. І щоразу, коли виправляють частину для святості, відразу з’являється інша частина, і вона частина більша, ніж та, яку виправили перед цим, бо людина звикає до роботи, тоді дають їй щоразу виправляти більшу частину зла, що в ній.

Це на зразок того, як людина, яка хоче удосконалитися у піднятті штанги, то кожного дня дають їй підняти штангу більш важку. Так діється і в духовній роботі, коли дають щодня підняти більшу частину зла, і це призводить до того, що людина бачить, начебто вона і не просувається в роботі, а йде назад. Тобто, кожен день вона бачить, що робота стає для неї ще важчою для подолання. А сенс той, як сказано, оскільки щодня дають їй більшу частину виправляти.

«І від усього врятує його Творець». І запитували ми: якщо Творець має рятувати людину від лих, то чому Він дає їй це горе, щоб страждала дурно? Тобто, якщо все це було в людині щоб подолати його своїми силами, можна зрозуміти, що дають їй, щоби виправила. Але якщо Творець рятує її, то що за зиск з того, що дають їй «багато лих»?

І вже говорили ми про це, коли запитували: чому людина не здатна своїми силами подолати, а тільки Творець повинен її рятувати. І якщо дано вибір людині переборювати, то чому не дана їй сила, щоб змогла подолати? А згідно з тим, що сказав мій батько й учитель, це зроблено навмисне, для того, щоб людина просила у Творця допомоги. А допомога, яку Він дає, вона у тому, що дається людині душа більш високого рівня, і це для того, щоб була в людини потреба отримати більш високий духовний щабель.

Адже людина повинна досягти НАРАНХАЙ своєї душі. А без потреби, тобто без клі, званого хісарон, неможливо дістати наповнення. Тому з початковим задумом зроблено так, що людина повинна починати роботу. І коли вона бачить, що не може подолати, - не слід зневірятися, а – молитися Творцю, як каже Зоар: «Тому, хто приходить очиститися, допомагають. А чим? – святою душею».

І зі сказаного виходить у нас дві речі:

1) Людина має почати роботу віддачі для того, щоби мати потребу, аби Творець допоміг їй. Бо якби вона сама могла перемогти, то не потрібна була б допомога Творця. І це зветься, що не має вона клі, але немає і світла без клі.

2) Не дається людині можливість подолати самій, як сказано вище. Виходить, що це й сенс того, що людина мусить почати, але не дано їй завершити.

І цим зрозуміло те, що ми запитували, - чому належить багато лих праведнику, - це тому, що страждання, яке терпить праведник від зла, що заважає йому прийти до злиття з Творцем, приводить до того, що у нього з’являється клі. А причина того, що зла так багато, настільки, що не може перебороти його і «від усього врятує його Творець», і не в змозі сама людина його подолати», - це з попереднім задумом, що Творець не може дати людині щабель духовний більш високий, якщо немає в неї в тому потреби. Тому Творець дає їй частини її душі як порятунок, як написано: «і від усього врятує його Творець».

Тому потрібні дві речі:

а) щоб було багато лиха у праведника, бо це – клі;

б) а потім дає йому частини душі як порятунок.

Але прийнято у світі запитувати: коли починають просити у Творця, щоб допоміг врятуватися від зла і щоб дав душу на ту частину зла, про яку людина вже усвідомила, що є в неї зло, - чому хоче Творець, щоб людина розкрила певну міру зла, а потім Він дає їй допомогу? Так здається людині, що має так бути. Однак, маємо розрізнити в цьому дві категорії:

1) Коли насправді Творець дає допомогу людині, тим, що розкриває їй зло, що в ній, для того, щоб знала правду.

2) Але це розкривають тільки тим людям, які спроможні йти шляхами віддачі. І тому й відкривають їм зло, щоб мали вони можливість виправити його. Тоді як тим людям, які не мають належності до роботи віддачі, їм не розкривають їхнє зло, а так, у загальному вигляді.

І це подібно до того, як ми поводимося у справах цього світу, що там, де є в людини якась хвороба, - хай нас омине, - і коли неможливо вилікувати її, то не розкривають людині те, що є, а кажуть, що є в неї різні недуги, але правду, що в неї, боже збав, невиліковна хвороба, їй не говорять. А причина цього проста, бо що буде, якщо розповісти їй, що є в неї зло, якщо не можна його виправити. Тому в духовному не показують людині зло, а лише потроху, відповідно до можливостей її роботи.

І зі сказаного висновок: якщо не розкрито людині її зло в мірі, необхідній щоб мала вона клі й потребу, яка годилася б, щоб увійшла в неї душа, - неможливо дати душі половину клі. І це подібно до зародка в лоні матері, як сказали мудреці: «Троє беруть участь в людині: Творець, її батько і її матір. Батько дає білину а мати дає червоність, а Творець дає душу».

І певно, що кожен знає, наприклад, якщо батько й мати дали свої частини, щоб змогла народитися тільки половина плоду, тобто, якщо вони дадуть свою частину, щоб народився плід без голови, тільки тіло, або ж навпаки, щоб народилася голова без тіла, - чи захочуть вони просити, щоб Творець дав свою частину, тобто щоб дав душу половині плоду і так би народився? Ясно, що немає такого дурня у світі.

Так само і в роботі Творця. Людина, коли починає духовну роботу, то перш за все вона починає з «білини». Бо батько й мати називаються батьками, які є причиною, щоб народилася людина. Батько називається «захар», тобто досконалість. І це зветься «білина», де немає ніякого хісарону, нестачі. Тобто, людина рада своїй частці і на ту хоч деяку частину, що є в неї в роботі Творця, вона підносить подяку Творцеві за те, що удостоїв її і дав думку і бажання мати хоч будь-який контакт з роботою Творця, як сказали мудреці: «Йде і не робить, - винагорода за ходу є в нього».

А потім переходить до лівої лінії, що зветься «червоність матері», де мати називається «некева», бо є категорією хісарону, потреби, і вчиняє перевірку своїх добрих діянь, чи є в них намір віддачі. І тоді людина бачить істину, що вона далека від цього. А тоді вже є в неї потреба підняти молитву, щоб Творець наблизив її, щоб удостоїтися злиття з Творцем. І людина сподівається, що оскільки вже є в неї дві лінії, і вже вона відчуває, що є в неї потреба і клі, - коли так, то чого ще бракує? – тільки щоб Творець дав Свою частину, тобто щоб дав душу.

Однак якщо «білина батька» і «червоність матері» поки що не гідні, бо не завершені ще, - як у прикладі, щоб не трапилося, що вийде половина дитини. То певно, що Творець не може дати Свою частину, якою є душа. Тому Творець чекає, аж поки права лінія і ліва лінія прийдуть до стану своєї досконалості, щоб стан був гідний створити цільну річ. І тоді Творець дає душу. Тому людина не може сказати, що Творець не бажає допомогти, а навпаки, Творець приєднує дію до дії, аж поки буде повна міра, якої буде досить, щоб могла світити в ній душа.

І це як написано в «Прі хахам», ч. 2, так: «Не мовчіть ви, і не давайте мовчати Йому, поки не встановить, поки не поставить Єрусалим славою землі. І так ми женемо наші прохання у висі, поштовх за поштовхом, без утоми і безперестанно, і не послаблюємося аж ніяк від того, що не відповідає нам, - з вірою, що чує молитву Він, хай благословиться. І чекає на нас, чекає того часу, коли будуть у нас келім отримати вірне вище благо. І тоді дістанемо відповідь на кожну з молитов, - за один раз, бо «рука Творця не оскудіє, боронь боже».

І зі сказаного виходить, що хай не каже людина, що вона молиться кожен день і не отримує допомоги від Творця. А повинна вона вірити, що кожну з молитов, якими людина молиться, Творець бере і приєднує до решти молитов, якими людина молилася досі. І чекає, аж поки буде повна міра, щоб була гідною отримати від Творця душу, як сказано вище.

А в феномені молитви, просити допомоги у Творця, щоб дав силу згори подолати зло, - є в цьому два аспекти:

1) Коли людина просить у Творця, щоб мала вона можливість ввести келім віддачі у святість. Тобто, щоб була в неї можливість користуватися ними з наміром заради віддачі.

2) Коли вона просить, щоб Творець дав їй сили подолання також і щодо келім отримання, і це зветься, щоб людина могла і для келім отримання мати намір «заради віддачі».

І цим слід пояснити те, що сказали мудреці (наведено у Раші), і написано так: «І ще тлумачать там, в главі «Ваєшев»: «Бажав Яаков жити в спокої, - напала на нього досада за Йосефа. Праведники хочуть жити безтурботно, - сказав Творець: «Недостатньо їм, праведникам, того, що влаштований для них світ прийдешній, а бажають жити безтурботно і в цьому світі».

І на перший погляд важко зрозуміти сказане:  «Сказав Творець: «Недостатньо їм, праведникам, того, що влаштований для них світ прийдешній, а бажають жити безтурботно і в цьому світі». Адже існує ясна мішна (у трактаті «Авот», розд. 6:4): «Така вона, путь Тори… і в Торі ти трудись. І якщо ти робиш так, - щасливий ти в цьому світі і добре тобі в світі прийдешньому». Виходить, що таки повинна бути безтурботність у цьому світі.

І маємо пояснити це згідно з порядком духовної роботи. Відомо, що біна називається «світом прийдешнім», і означає це клі віддачі. Оскільки є в кожній речі дві категорії:

а) те, що вона отримує;

б) те, що вона віддає.

І вони звуться «категорія малхут» і «категорія біни», і вони - «той, хто віддає» і «той, хто отримує».

Коли людина починає процес духовної роботи, вона починає з’ясовувати спочатку найкраще. Тоді починають з’ясовувати і вибирати келім, які містяться в келім отримання. Тобто всі келім, - як келім отримання, так і келім віддачі, - впали під час розбиття келім в кліпот, які є отримувачами, що звуться мовою кабали «келім де-панім» (лицьові) і «келім де-ахораїм» (задні, зворотні). І через це, після того, як праведники вже виправили собі келім віддачі, щоб ті були з наміром віддачі, що зветься «вивчає Тору лішма», і називається «влаштований для них світ прийдешній», - вони не задовольняються цим, а бажають «жити спокійно в цьому світі», тобто щоб і келім отримання, які є келім де-ахораїм, звані келім малхут, - а малхут зветься «цей світ», - також увійшли б у святість, тобто щоб були «заради віддачі».

І це те, що каже: «Бажав Яаков жити в спокої, - напала на нього досада за Йосефа». Відомо, що «Йосеф» називається НЕГІ, які є келім де-ахораїм, а там – місце розкриття хохми, і вони є келім отримання і також категорією «цей світ». Тобто, досада – чому ще не виправив їх, щоб увійшли в святість. І це те, що каже: «Недостатньо їм…» і так далі.