Лист 50

(переклад з івриту)

Перший день глави «Кі-таво» (8 вересня) 1927 р., Лондон.

Дорогим учням, Творець хай буде з ними.

Лист ваш від тижня глави «Шофтім» я отримав з доданими до нього тлумаченнями Тори кожного з вас, крім ... хай світить його світильник, і сподіватимусь дуже отримати його лист сьогодні.

Вельми бажано щоб ви написали мені ваші нові пояснення щодо служіння Творцю, а також запитання, які є у вас на цю тему. І немає тут ніякої різниці, чи відповім вам своїми доводами, чи зауважу вам, чи якщо я не пишу і не завважую нічого, бо по суті ваше запитання – половина відповіді. А решту я приношу перед Творцем, щоби відповів вам на кожну річ у свій час. І я дивуюся, що ви досі не розумієте цього в повній мірі.

Одне зауваження зроблю вам, і воно таке: коли ви пишете мені тлумачення Тори, ви не розумієте зовсім, чи ті шляхи, про які ви говорите, вони вже у вашому розпорядженні, або ж, принаймні, на вашому рівні. Тобто, чи у вашій змозі їх реалізувати, чи може вони вище вашого рівня. Але ж - сподівайтеся на Творця, щоби обдарував вас знанням виконати це. А також, треба вам стерегтися і завжди тлумачити мовою молитви до Творця, щоби удостоїтися вам того нового, що ви осягли, або натякнути так, як вибачаються, що не удостоїлися ще цього і т.п.

Ось, початок приємного майбутнього, сподіваного нами, з допомогою Творця, наближається до нас. І тому я прагну і тужу сильно щоби ви перебували близько до мене тілом та душею. (Тобто, щоби наблизилися ви до мене, а не я до вас, бо це і неможливо, а також і користі з цього немає, і тямущому досить).

І я вибачаюся нині, що в минулому місяці, тішреї, був час дуже великого бажання [з небес], однак не були ви поряд зі мною в той час. І ... , хай світить його світильник, дуже шукав я весь згаданий місяць, і не знайшов його в межах мого досягнення. І не бачив я нікого крім одного чи двох з вас. І, природно, зрозумілий сум, який я відчував впродовж усього минулого року через це.

А причина цьому це гординя і індивідуалізм, що прокрався в вас, і в тій же мірі безпричинна ненависть між вами, разом з поєднанням з приятелями, що цікавляться лише матеріальним і які не з нашої спільноти... І ясно, що якщо ви ненавидите одного з групи, це явний знак того, що також і зі мною ви не в цілковитій любові.

І хоча зле начало показує вам особисте життя того товариша, тобто що дії його є злом і гріхами проти Творця, треба було б вам молитися і покладатися, задля нього, на Творця, що певно допоможе йому, тому що він мій учень.

І якщо ви вже розумієте стосовно того товариша, що «рука Творця коротка» для нього, і молитви мої також не варті, аби допомогти йому в час лиха, - хай не буде згадане, - якщо так, тоді обертається суд, боронь Боже, на самого ненависника. І тямущому досить. Ідіть же й дивіться, і звертайте увагу з цього дня, щоб не впали ви більше в ці тенета.

... А також не слід вам звертати ніякої уваги, чи я відсторонюю словами, буквально, якогось з товаришів... І судіть його, насправді, на шальку заслуг.

І правду кажу вам, що в моєму віддаленні існує набагато більша єдність, ніж в моєму наближенні, подібно до будь-якого майстра, який клопочеться в його ремеслі довершити свою роботу в найкращому вигляді. І тоді не можна чужій людині дивитися на нього посеред роботи, бо не зрозуміє його дій під час роботи ніхто, крім такого ж великого майстра, як і він. І достатньо кожному, хто хоче зрозуміти.

Затримався я на цій темі для того, щоб ви знали, що це - в ваших душах. Хоча воно й не мій метод, давати особисті настанови, все ж я мушу зауважити вам про те, про що попереджав вас вже неодноразово: щоб не говорив один одному своїх нових тлумачень Тори з того, що осяг. «І не доказувати» ні в якому разі, і навіть бажання до цього є дуже страшною вадою. Лиш те, що я дозволив: коли мене немає вдома, [можна] говорити один одному нові тлумачення Тори з тих, які я вже висловив, з тією точністю, з якою може їх пояснити, але з величезною точністю, без жодного додавання від себе.

Крім того, ті слова Тори, які я сказав, а той товариш поки що не чув їх з моїх уст, не можна говорити про них, і треба вставити натяк, розумно та знаючи як.

Я знайшов необхідним знову попередити про це через те, що відчуваю, що вже розширили ви ті межі, які встановили собі. І знайте напевно, що остерігаючись так, удостоїтеся говорити нові тлумачення Тори перед Творцем, і довести правильність своїх слів. А той, хто нехтує своїми властивостями в цьому, не встоїть в очах Творця, і «закон копійки, як закон ста» щодо цього. І Творець допоможе вам і приведе вас до основ істини.

Єгуда Лейб