Лист 11

(переклад з івриту)

Друзям моїм, Творець хай буде з вами.

…І може це і є пояснення того, що ми говоримо в молитві «Мусаф» на Рош а-Шана: «Щасливий той чоловік, який не забуде Тебе, і людина, яка докладе зусиль у Тобі». І треба зрозуміти, - якщо людина пам’ятає завжди Творця, хай благословиться, до чого ще треба докладати зусиль?

І в благословенні «Допомогою праотцям нашим», що перед молитвою «Шмона есре», ми говоримо: «Щасливий той чоловік, який дослухається до заповідей Твоїх, і Тору Твою, і слово Твоє покладе на серце своє». І треба зрозуміти:

а) треба було б йому сказати: «який буде дотримуватися заповідей Твоїх»;

б) що таке Тора і що таке «говоріння»;

в) до чого тут «покладе Тору на серце», - «на мозок» треба було б йому сказати.

Про «малхут, зіхронот, шофарот» пояснювали кабалісти: «Малхут» (царство) – щоб поставили ви Мене царем над собою, «зіхронот» (спогади) – щоб з’являвся спогад про вас переді Мною, а від чого? - від «шофара» (ріг для сурмління)». І треба зрозуміти феномен «зіхронот», спогадів, - чи не сказано: «Немає забування перед троном слави Твоєї»? Коли так, - до чого тут говорити: «Щоб з’являвся спогад про вас переді Мною»? А також – коли сурмлять, тоді Творець пам’ятає про нас, - як можна сказати таке? В матеріальному, коли людина спить, - через звук вона пробудиться, а як можна сказати таке про Творця, хай благословиться?

Проте, всі ці уривки і слова кабалістів дають нам поради, як приліпитися до Творця. Бо всі недоліки, що є в нас, існують через те, що ми не відчуваємо Його величі.

Бо коли ми починаємо перевіряти, «що це за робота», ми бажаємо відразу отримати все у вигляді внутрішнього світла. А вам відомо те, що внутрішнє світло світить саме тоді, коли є екран і відбите світло, тобто чисті келім, але четверта стадія отримує в категорії «світло, що оточує», а це світло світить здалеку, як написано в книзі «Древо життя».

Це означає, що навіть коли людина поки що віддалена від Творця, тобто, немає в неї тотожності властивостей з Ним, вона може отримувати від світла, що оточує. І Арі писав, що світло, що оточує, воно більше, ніж внутрішнє світло.

Це означає: коли людина може отримувати в час, коли вона поки що віддалена? – лише коли вона збільшує значення і важливість світла, що оточує, тобто, з точки зору піднесеності Творця і важливості світла Тори, - тоді вона може отримати світіння здалеку.

Тому ми маємо вірити, що вся краса, яка є у створінні, вона – у внутрішній суті Тори. Але для віри треба докласти багато зусиль. І це пояснення сказаного: «Щасливий той чоловік, який не забуде Тебе», а як заслуговують цього? – тим, що «людина…  докладе зусиль у Тобі».

А щодо «у Тобі» є два пояснення:

а) «у Тобі», тобто – в Творці, хай благословиться;

б) у Творці, який зодягнувся у 22 літери Тори.

А також «Щасливий той чоловік, який дослухається до заповідей Твоїх», тобто, який заслуговує властивості «слух». І навчає нас пораді, як заслужити цього, - за допомоги «Тори Твоєї, і слова Твого».

Інакше кажучи, вірить, що вся Тора є словом Творця, тобто, як зазначено вище, коли «у Тобі» одягнено в 22 літери Тори. І це треба покласти на серце, бо як відомо вам, говорив батько й учитель мій, що мозок лиш тільки обслуговує людину, а головне в людині – це серце.

І це справа «Малхут» (царства) – щоб поставили ви Мене царем над собою», тобто зробили б дію, від якої отримаємо враження, це означає, що ми приймемо на себе владу «царства небес». Але ми бачимо, що відразу ж після отримання ми забуваємо про це. Тому дають нам пораду, - «Щоб з’являвся спогад про вас переді Мною», тобто перед Творцем. Це означає, що вся пам’ять, що є в нас, має діяти лише аби пам’ятати Творця. Тобто, і «зіхронот», спогади, вони як «малхут», тобто, що ми маємо отримати враження.

«А від чого? – від «шофара». Певно, відомо вам, як Арі пояснював шофар, - як «шуфра де Іма», краса біни. «Шуфра» означає «краса». А «красу» пояснював мій батько й учитель, що це – категорія хохми, що походить від біни, яка знову стала хохмою. Бо коли людина вірить, що вся краса і важливість є в категорії «хохма», в яку включені всі насолоди, а єдине, чого бракує, це лише виправлень, - тоді добрі речі людина бажає пам’ятати.

Бо в природі людини забувати лише погані речі. Тому ми маємо вірити в усе, що уготовано для нас, тоді заслужимо категорію «пам’ять» і не будемо забувати Творця ні на мить, і удостоїмося добрих запису та підпису.

Від мене.