Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я
 

Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я

Стаття 31, 1991 р.

(переклад з івриту)

 Зоар (гл. «Бехукотай», 7, і в «Сулам», п.20) каже так: «І дам Я дощі ваші вчасно», тобто кожен з них дасть свою силу для вас. Хто вони? Це ті виправлення, які ви зробили, єднання того святого Імені. Інакше кажучи, єднання закону і суду, щоб вони впливали на вас і ви дотримувалися б путі Творця - чинити справедливість і суд. Але якщо написано: «Дотримуйтеся путі Творця», то навіщо писати «чинити справедливість і суд»? І відповідає, - той, хто дотримується шляхів Тори, він начебто чинить справедливість і суд. А що таке «справедливість і суд»? – це Творець. Плакав рабі Шимон і казав: «Горе їм, людям, які не знають і не спостерігають славу Господаря свого. Бо хто утворює святе Ім’я щодня? Я сказав би – той, хто дає милостиню бідним, і той, хто робить це збудження внизу, тобто дає милостиню, той безсумнівно наче утворює святе Ім’я в повноті. Подібно до того, як він чинить внизу, так збуджується вгорі», кінець цитати.

І слід зрозуміти, яку належність має милостиня до «єднання справедливості й суду». І як стосується справедливість і суд до утворення святого імені. І також маємо зрозуміти, що означає, що людина утворює святе Ім’я. Ми розуміємо, що святе Ім’я робить людину, а не людина утворює святе Ім’я.

І маємо пояснити за методикою духовної роботи, - чому це має нас навчити.

Відомо, що головне в нашій роботі в Торі та заповідях те, щоб ми були підготовлені до отримання тих блага та насолоди, що в задумі Творця дати створінням. А вся затримка, вона в тому, що не маємо ми келім для отримання блага, що приходить від Того, хто дає створінням. Тобто, щоб була у створінь тотожність властивостей з Ним, що зветься «як Він милосердний, так і ти милосердний». Іншими словами, щоб мали створіння також келім віддачі, як і Той, хто дарує. Тому, коли людина приймає на себе малхут небес, то тіло запитує, - що матимеш ти від цієї роботи прийняття малхут небес? На це сказали мудреці (в трактаті «Псахім», 50): «Завжди хай займається людина Торою та заповідями навіть ло лішма, бо від ло лішма приходять до лішма». І як написано в Зоар, існує феномен трепоту, - чи виконує Тору та заповіді для того, щоб мати винагороду в цьому світі й у світі прийдешньому. А основне в трепоті – «через те, що Він великий і всевладний». Тобто, щоб не заради отримання винагороди, а тому, що каже людина, що для неї є честю служити великому Цареві, і з цієї причини вона бажає виконувати Тору та заповіді.

І хоча й розуміє вона, що існує велика важливість в тому, щоб слугувати Царю, але тіло людини створено з природою бажання отримувати задоволення лише від того, що їй самій на користь, а прислужитись другому, аби той другий мав би задоволення від її роботи, - цього тіло не здатне зрозуміти. Тобто, не існує такого в природі, щоб робітник, який працює у господаря, і господар дуже втішається від його роботи, то робітник скаже господареві: «Я не хочу, щоб ти платив мені, а досить мені того, що ти маєш задоволення від того, що я виправив тобі те, про що ти сумував, що ті твої келім розбиті. А тепер, коли я виправив їх, і ти радий цьому, я не бажаю за свою роботу ніякої оплати». І це – протиприродно. А навпаки: «Якщо ти маєш задоволення від моєї роботи, ти повинен заплатити мені більше, ніж я просив за свою роботу».

І зі сказаного зрозуміємо, як це можна, щоб була у людини сила працювати заради небес, без ніякої винагороди.

Перший стан такий – коли людина бажає дотримуватися Тори та заповідей через те, що вони забезпечать її ліками, і це означає: «Світло, що в Торі, повертає до добра», тобто завдяки їм дістане іншу природу, що зветься «бажання віддавати». І тоді буде в людини можливість служити Цареві без жодної оплати, а вся її винагорода буде в тому, що вона насолоджує Царя. І сам час, коли людина виконує Тору та заповіді для того, щоб досягти бажання віддачі, називається в Зоар «тарьяґ ітін» (613 порад).

А другий стан, це коли вже досягла людина бажання віддачі, тоді приходить стан отримання блага й насолоди, що є в 613-ти заповідях, які звуться в Зоар «тарьяґ пкудін» (613 вкладів). Це означає, як написано в коментарі «Сулам», «що там існують благо й насолода у вигляді вкладів».

Тому робота людини, коли вона приймає на себе «тягар малхут небес», - має це бути як «милостиня бідняку». Бо відомо, що малхут зветься мовою Зоар «бідна й злиденна», і слід пояснити те, що не бажають отримувати жодної винагороди [за «тягар»]. Це подібно до того, як дають бідняку милостиню і не просять у нього за це нічого, навіть подяки не хочуть від нього. Бо справжня милостиня зветься «прихованим даянням», що означає, - сама людина не бачить, кому вона дає. Тому подання милостині було без ніякої подяки з боку бідняка.

Отже в такому випадку людина приймає на себе тягар малхут небес у стані «вище за знання» і вона не сподівається, що Творець віддячить їй за це. Якщо так, то тіло запитує: «Навіщо ти береш на себе тягар Тори та заповідей?» А отже, в стані, коли людина хоче прийняти на себе виконання Тори та заповідей без ніякої оплати, виникає в неї потреба у Творці, щоби дав їй силу іти проти запитань тіла і мати силу виконувати духовну роботу в радості. Виходить, що саме тоді, коли людина докладає зусиль, щоби прийти до такої роботи, яка була б у святій чистоті, і щоб не було там домішок всякого непотребу, тоді вона починає потребувати допомоги від Творця. І щоразу, коли вона бажає знову прийняти на себе тягар малхут небес, з’являється в неї нова робота. І людина повинна вірити словам Арі, який каже, що «кожного дня виправляють нові якості з тих, що впали в кліпот. І жодний день не подібний до іншого, і жодна мить не схожа на іншу».

Тому кожне нове прийняття тягаря малхут небес виправляє нові категорії для святості. І коли людина бажає знову прийняти на себе тягар малхут небес, тіло запитує: «Що буде тобі з того, що ти працюватимеш на користь Творця?» І немає іншої ради людині, як тільки просити у Творця, щоб Він дав їй силу віри вище рамок знання тіла. І це зветься словами мудреців «якби не допоміг Творець людині, не здолала б його».

І зі сказаного слід пояснити те, що ми запитували: як Зоар пояснює щодо написаного: «І дотримуйтеся дороги Творця», - що потрібно було написати «творити справедливість і суд». І відповідає: «Той, хто дотримується дороги Тори, той наче творить справедливість і суд». І як зазначено вище, немає в людини сили прийняти на себе малхут небес вище за знання тіла інакше, як завдяки сґулі, чудодійному засобу Тори та заповідей, що є дорогою Творця і шляхами Тори, і цим удостоїться людина чинити милостиню бідним, тому що «світло, що в Торі, повертає її до добра», і тоді вона заслужить «творити справедливість і суд».

І це те, що він каже, що завдяки «і дотримуйтеся дороги Творця» вони прийдуть до рівня «творить справедливість і суд». Але що таке «справедливість і суд», тобто що це за сполучення таке, про яке Зоар каже, що це зветься «утворює святе Ім’я», тобто означає, - тим, що людина дає милостиню, вона утворює святе Ім’я.

А це те, як сказано вище, що справа справедливості й суду полягає в тому, що Творець зветься «судом», а малхут називається «справедливістю», бо вона є категорією закону, адже щодо неї впроваджено закон, оскільки малхут називається «клі», що отримує благо від Творця. А на клі отримання заради отримання було зроблено скорочення та приховання. Тобто, вийшов закон, що заборонено користуватися цим клі таким, яке воно є, з причини розбіжності властивостей між отримувачем, званим «малхут» і Тим, хто віддає, який зветься «Творець». Виходить, що існує роз’єднання вгорі, коли благо не може прийти до створінь через розбіжність властивостей.

І з цієї причини сталося виправлення, коли нижні дають «милостиню бідним». А в плані духовної роботи – прийняття на себе тягаря малхут небес без ніякої винагороди, - це те, коли дають милостиню бідним, і не бажають отримувати нічого за це, тоді кожен спричинює в корені своєї душі вгорі, в малхут, щоб була також ради віддачі. Виходить, що приводять до «єднання Творця і Його Шхіни». Тобто, тим, що людина діє в усьому заради віддачі, притягується справедливість від Творця, що зветься «правосуддям», до малхут. Тобто, малхут, що зветься «цедек» (справедливість), завдяки благу, яке вона отримує, називається тепер «цдака» (милостиня) через те, що вона отримує від Творця.

Тобто тим, що нижні дають милостиню малхут, також і Творець дає милостиню малхут, тоді малхут отримує ім’я «милостиня». І це те, що він каже: «І той, хто дає милостиню бідному, він робить вгорі святе Ім’я повним, як і годиться, тобто з’єднує [малхут] з Творцем, який дає їй все, - то певно, що начебто робить святе Ім’я повним, на кшталт того, як робить це внизу, так воно збуджується вгорі».

І це як сказано вище, що малхут небес називається «бідною», адже немає їй що дати створінням. Якщо створіння приходять до неї з келім отримання, тоді вона є бідною та убогою, тому що створіння збуджують в малхут властивість отримання, що є в її характері, а це утворює розбрат між малхут і Творцем, який є Тим, хто віддає. Тому Ім’я не є повним, бо в плані Його імені Творець зветься «Добрий і Добродійний», а оскільки вони спричинюють появу в корені своїх душ категорії отримання, яка притаманна малхут, - а щодо отримання сталося (в свій час) скорочення вищого блага, - тому вони призводять до того, що благо не проходить до нижніх.

У той час, як коли створіння дають милостиню, тобто чинять свої дії заради віддачі, - вони збуджують в корені своїх душ бажання віддачі, і цим викликають вгорі стан тотожності властивостей, і тоді вже благо дається створінням. І це зветься, що «робить святе Ім’я досконалим», тобто все відбувається завдяки тому, що спрямовують свої діяння, щоб були заради віддачі. Виходить, що існують в людині два стани:

1. На початку духовної роботи, коли змушені починати з ло лішма, тобто все, що людина робить, все для того, аби отримати винагороду в цьому світі й у світі прийдешньому. І тоді Творець зветься в неї «Царем народів», як написано: «Хто не убоїться Тебе, Царю народів?»

Бо в плані роботи маємо пояснити, що коли людина працює собі на користь, вона перебуває в категорії «народи», і поки що не прийшла до стану «Ісраель», щоб діяння її були б «яшар-ель» (прямо до Творця). Виходить, що людина служить Цареві, який зветься «Царем народів». Тобто яке поняття про велич Царя може бути у людини, коли вона в категорії «народи», хоча й є в неї страх, як написано: «Хто не убоїться Тебе, Цар народів?»

І слід знати, що це річ дуже важлива. Тобто, людина повинна знати, що кожен контакт, який є в неї з Творцем є річчю дуже важливою. Тому, коли людина працює за винагороду, не можна нехтувати цією роботою, хоч напевно є рівень набагато більший ніж рівень «Цар народів». Тобто, коли людина удостоюється властивості «ісраель», зрозуміло, що при такому осягненні, коли вже стоїть на ступені (що зветься) «Ісраель», є в неї більше розуміння величі Творця, настільки, що вона радіє, що служить великому Царю, і не має жодної потреби отримувати щось за свою роботу.

А щодо віри в ім’я небес маємо пояснити те, що сказали мудреці (у «Мідраш Танхума», арк.235:2), - і так сказали: «І коли обідніє брат твій і прийде в занепад» - це те, що сказало писання: «Не грабуй убогого, бо убогий він». Що таке «не грабуй убогого», і чи є людина, як грабує убогих? І що вона забирає в нього, коли той не має нічого? Однак, якщо був ти навчений, - якщо був звичний бути його годувальником і передумав, і сказав: «Доки мене вистачатиме на це?» і уникаєш і вже не даєш йому, - якщо зробив ти таке, знай, що ти грабуєш його. Отже «не грабуй убогого, бо убогий він».

І зі сказаного слід пояснити, що поняття милостині бідним має на увазі малхут, яка зветься «бідною та убогою», тому що немає в неї що дати людині натомість, - якщо людина працює заради небес і не бажає ніякої оплати, а діє тільки лиш ради небес. Однак іноді, посеред роботи, з’являються в неї думки: адже вона постійно працює заради небес і не хоче нічого за роботу, то напевно вона через це зможе удостоїтися більш високого ступеня, тобто дістане більше смаку в Торі та духовній роботі. Адже вона вже зробила своє, тобто каже, що приймає владу властивості віддачі без жодної винагороди, тобто навіть не отримує за свою роботу смак в Торі та заповідях. Якщо так, якщо вже її намір – заради небес, що зветься «злиттям з Творцем», то чи не мала б вона вже відчути життєву силу в своїй роботі? Але не бачить вона ніякого поступу в духовній роботі, тому хоче припинити цю роботу віддачі, а працюватиме як увесь загал, тобто отримуючи винагороду.

Про це каже писання: «Не грабуй убогого, бо убогий він». І запитує «Мідраш»: «Чи існує людина, яка грабує убогих, і що вона забирає в нього тоді як той не має нічого? Однак, якщо був ти навчений бути його годувальником, і передумав, і сказав, - наскільки мене вистачить для цього? - і ти уникаєш давати йому, - знай, що ти грабуєш його».

Виходить, що писання застерігає нас, щоб не казала людина: «Вже працювала я багато над наміром для того, щоби прийти до «заради віддачі», і не досягла «добра й насолоди», які маємо досягти, якщо працювати над наміром віддачі, що зветься «милостинею бідним». І також гарантували мені, що незважаючи на це я досягну світла, що зветься «сила», коли вже зможу робити все заради віддачі, адже це – світло, що розкривається, коли людина дотримується Тори та заповідей в плані «613 порад», для того, щоби прийти до келім віддачі. І зветься це «світлом довершення келім», щоб змогти працювати з келім заради віддачі, - також і цієї сили не досягла, попри те, що весь час, коли займалася Торою та заповідями, діяла з цим наміром». А коли так, каже людина: «Вже віддала я Тобі багато зусиль і не придбала нічого, тому я хочу припинити цю роботу».  

І це те, що вона говорить: «І скажеш ти: «Доки мене вистачить на все це?», тобто вже дала я тобі багато, і не отримала за це ніякого просування в духовному. А отже, питає людина: «Доки я повинна працювати в категорії «милостиня бідним»? Тому вона й хоче, зрештою, втекти від цієї справи й увійти знову в роботу, притаманну широкому загалу, щоб працювати в формі роботи «Хто не убоїться тебе, Царю народів?» Як сказано вище, що коли людина працює у виконанні Тори та заповідей задля власної користі, вже немає можливості працювати на благо Творця. Це називається, що «цар», Тору та заповідь якого людина виконує, цей цар зветься «Царем народів», а не «Царем Ісраеля», бо людина в цей час відповідає не категорії «ісраель», а категорії «народи».

Про це й попереджає писання: «Не тікай від справи, не грабуй убогого, бо убогий він». І слід пояснити «не грабуй убогого» в сенсі – не припиняй давати йому милостиню, яку ти даєш йому, тобто прийняття малхут небес без винагороди. Бо хоч ти й стверджуєш, що вже дав йому багато милостині, - знай, що це не так. А «бо убогий він» означає, що весь той час, коли ти думаєш, що малхут, яка є бідною, повинна дати тобі щось, - цим ти вже стверджуєш, що вона не бідна. Тобто, якщо людина вимагає від малхут, щоб дала їй оплату, вже вона завдає шкоди імені малхут, званої «бідна й убога», оскільки вимагає чогось від неї.

А повинна людина молитися Творцеві, щоби дав їй силу, щоб вона була задоволена і була б рада з того, що може працювати для малхут, навіть коли та приховує себе від людини і не демонструє їй ніякого наближення. І людина відчуває такий смак в роботі, неначе вона щойно знову почала входити в неї, тобто не може сказати, що відчуває якийсь смак аби змогти сказати, що ради цього смаку вона працює і докладає зусиль в прийнятті малхут небес.

Тобто, немає людині ніякої ні опори, ні підтримки, аби могла б вона сказати: «Через це я займаюся Торою та заповідями». І це зветься «Підвісив землю на нічому». І ще називається – все йде вище рамок знання. І хоч усе воно – вище природи тіла, про це людина молиться Творцеві, щоби дав їй цю силу. І це те, що написано: «Не грабуй убогого, бо убогий він», бо завжди людині потрібно, щоб було в неї бажання залишитися, щоб приймати на себе владу небес, а основою для неї є «бо убогий він», як зазначено вище.

І це як сказав мій пан, батько й учитель про те, що написано (у пісні «Жінка доблесна»): «Неправдою є привабливість і маною є краса, - жінка, яка тріпоче перед Творцем, - вона прославиться». І сказав, що в час, коли людина приймає на себе тягар малхут небес, буває іноді, що малхут небес має привабливість, а іноді людина  відчуває і красу в малхут небес. Про це й каже писання, - все неправда, - а отже вся та основа, на якій людина  будує свою малхут небес, належить до неправди.

Однак «жінка», тобто малхут небес, яку людина приймає на себе, має існувати через трепіт перед Творцем, тобто щоби трепіт людини був би, як написано в Зоар: "Основне в трепоті те, що Він є великим і всевладним» («Передмова книги Зоар», стор.185 і в «Суламі» п.191). І так сказали: «Трепіт, який є основним, він у тому, щоб людина тріпотіла перед Господарем своїм, тому, що Він – великий і всевладний, основа та корінь усіх світів, і все вважається як ніщо перед Ним, і хай помістить в цьому своє бажання».

І зі сказаного виходить, що головним є молитва, те, що людина повинна молитися Творцеві, щоби дав їй силу, необхідну в усьому, що стосується духовної роботи, як в Торі, так і в молитві. Тому слід людині просити у Творця, щоби дав їй потребу, тобто бажання до роботи. Оскільки буває іноді, що людина приходить до стану, коли немає в неї бажання ні до чого, тобто не бачать її очі чогось доброго щоби прагнути до цього, щоб це дало їй життєву силу, і дало б їй потребу докласти зусиль для того, щоб чогось досягнути. А залишається вона без усякого бажання щоб могла сказати, що задля цього варто докласти зусиль, аби досягти його. І не бачить вона цього.

І тоді має людина просити у Творця, щоби дав їй якесь бажання хоч до чогось, тобто щоб це дало їй бажання до роботи. На думку самої людини прохання буде таке, щоби Творець дав їй побачити щось таке, щоб воно принесло їй задоволення й насолоду. І це так, як сказали мудреці: «Око бачить і серце жадає». Тобто, якщо Творець дасть побачити річ, заради якої варто трудитися, тоді жадання, що в серці, приведе людину до думок, - як досягти ту річ. Виходить, що молитва, якою молиться людина наразі, це тільки лиш – потреба бажання, що зветься «клі».

Тобто, перша молитва, якою людина має молитися, вона про бажання і хісарон, щоби Творець дав їй просити про хісарон, відчуття нестачі, бо якщо досягне наповнення для свого хісарону, зможе це наповнення довершити людині стан досконалості. Тобто щоб Творець повідомив, що то за досконалість, якої вона повинна досягти, аби знати, чого їй бракує насправді. А для того, щоб прийти до знання, чого їй не вистачає, то це можна завдяки Торі, бо силою Тори, тобто «світла, що в ній, яке повертає до добра», вона повідомляє людині, чого їй бракує.

Проте, людина повинна вимагати цього від Тори, тобто щоб Тора навчала б людину досягати правду. А також, людині потрібно знайти зв’язок між собою і Торою, це означає, що вона бажає знати той зв’язок, що існує між нею і Торою. І це вже називається «молитва». Тобто цим людина вже зв’язує себе з Творцем під час вивчення Тори, оскільки вона просить у Творця, коли займається Торою, щоб зрозуміти їй зв’язок Тори з людиною, яка вивчає Тору. А потім, після того, як вона молилася, щоб Творець дав їй хісарон, вона має просити, щоби Творець дав їй наповнення хісарону, тобто щоб удостоїлася вона прийти до рівня досконалості людини.