Добрий, який чинить добро злим і хорошим

Стаття 1, 1987 рік

(переклад з івриту)

Ми говоримо: «І всі вірять… [Творець] - добрий і добродійний до злих і до хороших». І слід зрозуміти це в поняттях духовної роботи. Ті, хто бажають наблизитися до Творця, - це називається в них «добро» і лише на це вони сподіваються, - щоб удостоїтися прийти до злиття з Творцем. Якщо так, то навіщо тут ще пояснювати: «до злих і до хороших». Тобто, чому вони називаються «злими», - адже ми говоримо про людину, яка хоче прийти до добра, що означає для неї злиття з Творцем, - тому ми й називаємо цей рівень «хороші».

І щоб зрозуміти, потрібно упередити це поняттям мети творіння, а відомо, що зміст його – дати благо Його створінням. І згідно з цим виходить: те, що ми кажемо, - «І всі вірять… добрий і добродійний», - мається на увазі, як сказали мудреці, що «у звичаї доброго – чинити добро». І через це ми віримо, що Він дає добро злим і хорошим. Тобто, злі також отримають благо й насолоду.

Якщо в простому сенсі, то слід сказати так: «злими» називаються ті люди, що чинять зло іншим, бо турбуються вони тільки лиш про добро собі, а не про віддачу. А «добрі» - це люди, які люблять робити добро іншим, і вони й є людьми, що звуться добрими. І через це слід пояснити «добрий і добродійний до злих і до хороших», що і люди злі, які занурені в себелюбство, також і вони мають отримати благо й насолоду. І згідно з тим, що ми вивчаємо, щодо келім отримання заради отримання було скорочення і приховання, щоб у це місце світло більше не світило, і воно залишалося б у стані простору, вільного від світла. І це скорочення називається першим скороченням, яке ніколи не скасується. Тільки друге скорочення скасується, але отримання заради отримання ніяк не може статися. А якщо так, - то як може існувати «добродійний до злих і до хороших», адже немає в них клі, щоб отримувати вище благо, що зветься «дати благо Своїм створінням».

Мій пан, батько й учитель сказав колись, що є в людині два види келім: а) келім віддачі, б) келім отримання, що звуться мовою кабали «келім де-панім (лицьові)», які є келім віддачі, і «келім де-ахораїм (зворотної сторони)», які є келім отримання. Де келім віддачі називаються добрими келім, і є люди, які можуть виправити себе тільки в келім віддачі, тобто тільки щодо цих келім вони можуть задіяти намір, щоб він був заради віддачі, - і не більше. А є люди, які удостоюються більш високого рівня, тобто і щодо келім отримання вони можуть спрямувати намір на заради віддачі.

І згідно зі сказаним слід пояснити поняття «добрий і добродійний до злих і до хороших»: людина повинна вірити, що Творець дає допомогу згори, як сказали мудреці, «тому, хто приходить очиститися, допомагають». І тому, коли просить людина у Творця, щоб дав їй силу змогти спрямувати свої діяння, аби були вони заради віддачі, хай просить щирою молитвою, щоби Творець допоміг їй аби мала вона силу подолати наміром «заради віддачі» також і свої келім отримання, щоб діяли «заради віддачі», - а вони звуться «злими», тобто келім отримання. А «добрими» - це келім віддачі. І в обох тоді буде намір «в ім’я небес».

І зі сказаного зрозуміємо те, що ми запитували: як можна сказати про людину, яка хоче, щоби Творець наблизив її до Своєї роботи, щоб змогла спрямувати свої дії в ім’я небес, - що такі люди називаються «злими». А згідно зі сказаним вище пояснення буде таке: коли бажають, щоб і келім отримання, що звуться «злими келім», щоб і вони наблизилися до Творця, хоч ми називаємо їх «злими», але, коли йдеться про злі келім, якщо виправили їх заради віддачі, - це є ступенем вищим, ніж категорія «добрі». Бо «добрі» означає, що людина бажає від Творця, аби дав їй сили, щоб змогла перебороти їх і спрямувати на «заради віддачі».

А про поняття «єцер а-ра» (зле начало) і «єцер а-тов» (добре начало) говорив мій батько й учитель, що «єцер» (внутрішній побудник) це від слова «ціюр» (картина, зображення). І тому буває іноді «єцер», коли з’являється людині картина про виконання Тори та заповідей в ім’я небес, добре зображення, тобто коли починає відчувати благо й насолоду. І вони будуть дані їй за те, що удостоїться злитися з Творцем, і буде злитою з коренем, Який створив всі створіння, і намір Творця був – дати благо Своїм створінням.

І тоді це зображення дає людині велике жадання покинути всі матеріальні справи, оскільки вона відчуває, що все це є речі, що не мають права на існування, і все це піде у небуття, і про все матеріальне, на яке вона дивиться, людина каже, що не варто їй задля таких незначущих речей віддавати своє життя для їх досягнення. А відчуває людина, що варто поступитися всім для того, щоб прийти до злиття з Творцем і щоб мати їй зв’язок з усіма душами, які були в цьому світі й удостоїлися життя світу прийдешнього, і заслужити б їй увійти в зібрання, які описані в Зоар: зібрання рабі Шимона, зібрання Матата тощо. Виходить, що добре зображення, яке людина отримує щодо духовного, побудить її віддалитися від насолод тіла і наблизитися до насолод душ, адже вона прагне до сказаного мудрецями: «Світ свій побачиш ти за життя свого, а завершення твоє – для життя в світі прийдешньому». Це – добре начало.

А іноді буває, що приходить до людини зле зображення, тобто дає їй уявлення, що коли вона прийме на себе робити все заради небес, а не для власної користі і що вся її робота буде у самовіддачі Творцю, тоді змальовуються їй картини, начебто пропадає вона зі світу, сповненого принади життя і покидає всю рідню свою, тих, з ким завжди була в єдиній спілці, - і раптом залишає їх. І всі прагнення, усе, чого жадала досягти і думала, що частково таки досягла, а частину й ні… А тепер притьмом вона втрачає все і відчуває при цьому наче весь світ потьмарився для неї, і не знаходить в собі жодного бажання, ані прагнення, щоб мати можливість подолати всі ті картини, які наразі бачить щодо матеріального світу.

І більш за це людина дивується, як це так, що вона ніколи не відчувала настільки вагомість матеріального світу, ніж відчуває її наразі. І вже траплялося з нею багато разів, коли згодна була вона діяти з самозреченням, щоби все було на благо Творця, а не для особистої користі, але ні разу не відчувала смаку в матеріальному житті такого, як це видається їй наразі, у цьому стані, коли приходять до неї картини настільки недобрі про духовне і картини настільки гарні про матеріальне. І це називається злим началом.

І сказаним слід пояснити те, що написано в «і за гріх, яким грішили ми перед Тобою примусово і за бажанням…» А потім кажемо: «За гріх, яким грішили ми перед Тобою злим началом». І всі запитують, - але ж попередні «за гріх» хіба були «добрим началом», а не «злим началом»? Адже всі гріхи приходять виключно від злого начала.

І сказаним вище маємо пояснити це так, що ми прийняли на себе слухати те, що злі зображення кажуть нам про духовне. Тобто з одного боку ми занурені в усі матеріальні гріхи, - і ще в додаток до цього  ми отримуємо від злого начала недобрі картини про духовне. І це можна пояснити «за гріх, яким грішили ми перед Тобою злим началом», - злими зображеннями про духовне.