Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються
 

Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються

Стаття 13, 1990 р.

(переклад з івриту)

В Зоарі (гл.Ваїгаш, 7, і в коментарі Сулам, п.23) написано так: «Рабі Єгуда почав і сказав: «Адже ось, царі зійшлися...» - це Єгуда та Йосеф, бо обидва були царями». А в п.27: «говорить рабі Єгуда: «Бо коли розкрилося бажання і єднання, тоді два світи ЗОН поєднуються разом і сходяться разом. Це Зеїр Анпін, відкрити скарбницю і віддавати, і це Малхут, збирати й накопичувати в собі вищий достаток, і тоді: «Адже ось, царі зійшлися». А в пункті 28 каже: «Пройшли разом», тому що всі гріхи в світі не приходять до спокути, аж поки ЗОН не будуть поєднані разом». Як написано: «І прощає (букв. «проходить над) гріх, і таким же чином «пройшли разом», - пройшли гріхи, до спокути». А в п.30 говорить: «Вони побачили та вразилися», коли царі зійшлися в одному бажанні, тоді вони побачили те бажання двох світів, ЗОН, «так вразилися, злякались, заквапились», бо всі обвинувачі притихли і пішли зі світу, і не можуть панувати, і тоді минуло їхнє існування і минула їхня влада». Кінець цитати.

І треба зрозуміти, чому залежить спокутування гріхів від єднання двох світів, званих «Зеїр Анпін та Малхут», адже говорить, що царі «зійшлись, пройшли разом». І ще маємо зрозуміти, чому вони не з’єднані завжди, а є час коли володарюють суди, як написано: «Вони побачили, так вразилися, злякались, заквапились» завдяки спокутуванню гріхів, бо спокутування гріхів проявляються завдяки єднанню Зеїр Анпіна та Малхут. Коли так, то вони не завжди з’єднані. Але чому це так, хто не дає, щоб були завжди з’єднані і щоб не було влади судів.

Відомо, що всі гріхи з’являються завдяки бажанню отримувати собі. Тобто, оскільки всі створіння походять від категорії малхут, яка називається «бажання отримувати», що є головним в створінні, званому «створіння сущого з нічого», де справа цього відчуття нестачі, що створіння прагнуть отримати задоволення й насолоду аби наповнити свою нестачу, походять від бажання, що існує в малхут.

І як ми вчимо, оскільки мета творіння це дати благо Його створінням, а задоволення й насолода вимірюються мірою відчуття нестачі та прагнення до них, тому в цій же мірі, можуть відчувати втіху, коли досягають цього. І з цієї причини створена категорія малхут, яка включає в себе всю міру хісарону (відчуття нестачі) до світла і вищого блага, які Творець бажав дати створінням.

Ця малхут є загальним бажанням отримувати. Тобто, маємо сказати, згідно з мірою добра та насолоди, що було в Нього на думці дати створінням, в цій мірі створив хісарон до цього світла. І це називається в творах Арі іменем «Нескінченність». А для того, щоб не було феномену «хліба сорому» під час отримання насолоди, утворилося виправлення, зване «скорочення й приховання», коли добро та насолода світять не інакше, як в мірі, котрою можуть спрямовувати намір на ради віддачі. Бо цим виправляється проблема сорому. І таким був порядок в духовному, що ніколи не отримають більше ніж міра, якою можуть утримувати намір на ради віддачі.

Проте, після цього виправлення ще продовжується процес. Тобто, утворилася нова річ, котрою є розбиття келім. Коли було примішування бажання отримувати собі до святості, і з цієї причини келім розбилися. І також був феномен гріха Древа пізнання, він призвів до того, що іскри святості (віддачі) впали в кліпот. Виходить, що розбиття келім і гріх Древа пізнання спричинилися до того, що створіння, які з’являються після цього, - їхнє бажання отримувати дістає життєву силу від АБЄА кліпот.

І це як написано в «Передмові до книги Зоар» (п.п. 10, 11): «А для того, щоб виправити це роз’єднання, що накладено на клі душ, створив Творець всі цілком світи. І поділив їх на дві системи, котрими є чотири світи святості, і проти них чотири світи АБЄА нечистоти. І вкарбував бажання віддавати в систему АБЄА святості, і відібрав у них бажання отримувати собі, і віддав його системі світів АБЄА нечистоти. І через це стали вони відділеними від Творця та від всіх світів святості».

І зі сказаного витікає, що весь той час, поки людина, не вийшла з-під влади бажання отримувати собі,- це бажання приводить її до того, що вона чинитиме гріхи, тобто буде відділеною від святості. Отже, через гріхи людина ще більше віддаляється від святості і втягується в кліпот. Тому виходить, що кожен зі створінь призводить своїм гріхом до роз’єднання в корені своєї душі, в малхут світу Ацилут, яка є сукупністю всіх душ, бо малхут тому називається «кнесет Ісраель» (зібрання Ісраеля), що вона є малхут святості, - і буде відділеною від святості. І це визначається, що людина спричинює своїм гріхом падіння святості в кліпу.

Виходить, це вважається, що призводить в корені своєї душі до розлучення Творця та Шхіни. Тобто, Малхут не в тотожності властивостей з Зеїр Анпіном. Адже Зеїр Анпін називається «Той, хто віддає», категорією Творця, а Малхут – вона отримує, і є цим протилежною тому, хто віддає. Тобто, всі гріхи походять лише від того, що людина бажає наповнити бажання отримувати для себе. Виходить, що призводить до розбрату вгорі, в корені своєї душі, який – в Малхут.

А коли людина вчиняє «повернення», - а що таке повернення? – це коли людина приймає на себе, говорячи, що з сьогоднішнього дня й надалі вона робитиме все ради небес, а не для власної користі, тобто що всі діяння будуть ради віддачі, а це зветься «тотожністю властивостей». Виходить, що поверненням людина приводить до того, що в корені її душі, що в Малхут, буде також лише віддача. На зразок Зеїр Анпіна, який є «тим, хто віддає», званим «Святий, благословен Він».

І це називається «єднання Творця та Шхіни». Тобто, як Творець є тим, хто віддає, також і Малхут, звана «Шхіною», - і вона «заради віддачі». Само собою, Творець може давати Малхут, і тоді вище благо проходить вниз. Виходить, що гріхом зроблено пошкодження вгорі, що призвело до роз’єднання. А тепер, завдяки поверненню, виправляється це роз’єднання, і утворюється єдність. І це називається: завдяки єдності минули гріхи, тобто пошкодження, які людина спричинила, - її діями вони виправлені.

І цим треба пояснити те, що написано: «Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого». Що означає «до Творця Всесильного свого»? Адже відомо, що Творцем називається рівень Зеїр Анпіна, який є властивістю милосердя, тобто властивістю віддачі. «Всесильний» - це властивість суду, обмеження, тобто рівень Малхут, котра є бажанням отримувати, на яке було скорочення та обмеження, що не можна користуватися бажанням отримувати без виправлення екраном, що зветься «ради віддачі».

А те, що Ісраель грішили, призвело до віддалення Малхут від Зеїр Анпіна, який зветься «той, хто віддає», адже всі гріхи походять лише від бажання отримувати собі. Виходить, що над малхут перебуває властивість суду. Тому треба вчинити «повернення», в такій мірі, щоби Малхут зблизилася з Зеїр Анпіном, що називається «тотожністю властивостей» і категорією «злиття».

Тобто, як Зеїр Анпін віддає, так само Малхут дістане таке саме виправлення, тим, що повертаються до Творця, і говорять, що відтак і далі всі дії будуть ради віддачі, що зветься «милосердям», як і у Зеїр Анпіна. Виходить, що повернення приводить до того, що Малхут, звана до виправлення властивістю суду, після виправлення робиться милосердям, як і Зеїр Анпін.

І цим можна пояснити «Повернися, Ісраелю», тобто, повернення, яке людина має вчинити, - це те, що зробить Малхут, звану «Всесильний», яка є властивістю суду, категорією «Творець», - властивість милосердя. І цим єднанням виправляться всі пошкодження, спричинені гріхами, - віддалення, яке було між Творцем і Шхіною, нині виправиться. Виходить, єднанням спокутувалися всі гріхи.

І сказаним маємо пояснити те, що ми запитували: чому залежить спокутування гріхів від з’єднання двох світів, званих «Зеїр Анпін і Малхут». Бо, як зазначено, завдяки тому, що роблять повернення, в тій мірі, що «АВАЯ буде «Всесильним твоїм», інакше кажучи, приводять до єдності, - тотожності властивостей Малхут і Зеїр Анпіна, тоді пошкодження, що зробилося через гріхи, яке спричинило розлучення Малхут із Зеїр Анпіном, тим, що грішили бажанням отримувати, - буде виправлено.

Оскільки треба вірити словам мудреців, які сказали, що кожен своїми прогріхами спричинює розлад в корені своєї душі, в Малхут, і розлад, що стався, називається спуском святості в кліпот. Отже, тим, що виправляють його і повертаються в каятті, і говорять, що відтак і далі все буде заради віддачі, а не для отримання собі, це спричинює віднині, що те, що людина зіпсувала в своєму корені, повернулося і приєдналося до святості, тобто до категорії віддачі, як і Зеїр Анпін. Виходить, що через прогріхи було видалення вищого достатку, оскільки сталося розлучення одержувача і того, хто віддає, тобто Малхут і Зеїр Анпіна, а тепер вони знову з’єдналися.

І це те, що написано: «Бо коли стало явним бажання і з’єднання, тоді єднаються разом, і сходяться разом, - це Зеїр Анпін, аби відкрити скарбницю і віддавати, а це – Малхут, збирати й накопичувати в собі вищий достаток. І тоді: «Бо ось, царі сходяться».

Означає це, що після того, як завдяки поверненню сталося поєднання, того хто віддає і одержувача, коли одержувач отримає все заради віддачі, виходить, що завдяки тотожності властивостей може той, хто віддає, передавати одержувачу, як зазначено вище. І зі сказаного зрозуміємо те, що запитували: чому вони не з’єднані завжди, а існує час панування судів, обмежень. Причина та, що коли є гріхи, вони спричинюються до роз’єднання, і, само собою, існують суди. Тому що сутність судів означає, що оскільки зробилося обмеження на бажання отримувати для себе, коли вищий достаток не може світити там через розбіжність властивостей, тому те, що внизу є прогріхи, спричинює розбіжність властивостей вгорі, в корені Малхут.

Отже, панують суди, тобто сітра ахра (букв. “інша сторона”), адже вони є лише наслідком прогріхів, що є бажанням отримувати собі, і воно панує. Адже прогріхи тих, хто діє бажанням отримувати для себе, призводять до того, що додається сила сітрі ахрі. Інакше кажучи, як ті, хто діє ради віддачі, приводять до того, що в корені вгорі додається сила бажання віддавати, що утворює єднання, яке є тотожністю властивостей, так само і навпаки, коли діють властивістю бажання отримувати собі, кліпот здобувають силу панувати.

І це те, що написано, що тоді панують суди. І тоді вищий достаток не притягується вниз, через те, що все благо піде в сітру ахру, бо Малхут святості не може отримувати, через розбрат і взаємне віддалення, що є між нею і Зеїр Анпіном. І це зветься, що «царі не сходяться разом». Тобто коли існує тотожність властивостей, звана з’єднанням, тоді пройшли разом, коли прогріхи пройшли й спокутувались.

І це те, що написано: «Вони побачили, так вразилися, злякались, заквапились», бо всі обвинувачі, притихли і пішли зі світу, і не можуть панувати». Виходить, що все, що людина робить, це ж саме вона спричинює кореню своєї душі. Чи на добро, чи, - хай нас омине! – на зло.

І цим маємо пояснити те, що написано в молитві «Неіла»: «Ти даєш руку злочинцям і правиця Твоя простягнута прийняти тих, хто повертається». І також сказали мудреці: «Кожен, хто простягає руку, дають йому». А в світі ведеться так, що кожен стискує руку і не має бажання й прагнення дати іншому, якщо він не бачить, що отримає щось за це, [якщо бачить] - тоді простягає руку. Отже, відкриває руку щоб отримати щось натомість. І через це сам розкриває руку і дає щось іншому. Але простягнути руку просто так, без винагороди, - людина стискує руку і не має жодної можливості дати щось іншому.

І тому, коли ми говоримо в плані духовної роботи, якщо людина бажає отримати зверху, тобто Творець дасть людині в її келім, що звуться «руками», тоді все робиться як і дія внизу. Як людина діє, те ж саме пробуджується і вгорі, в корені її душі.

Тому, якщо людина простягає руку, тобто розкриває руку і не стискує, а бажає віддавати вверх, виходить, що в корені її душі стає Малхут тим, хто віддає, і це зветься «тотожністю властивостей». Тоді дають їй, адже існує наразі тотожність властивостей, що зветься «Ось, царі зійшлися, пройшли разом». Тобто, благо дано малхут, а від неї - тим, що спричинили єднання «царів», якими є Зеїр Анпін та Малхут.

Тому сказали: «Кожен, хто простягає руку, дають йому», через те, що він спричинив вгорі, в своєму корені, щоб була там єдність. Тому покладено на людину, якщо вона бажає, щоби дали їй щось згори, вона повинна пробудити в самій собі келім віддачі.

Проте, буває іноді, що людина хоче простягнути руку і віддавати, але не може, її тіло (егоїзм людини) не згодне з цим. І що людина може зробити? Певно, що немає цьому ніякої ради, крім молитви. Але вона бачить, що вже багато разів молилася, щоб Творець задовольнив би її нестачу, тобто, щоб мала вона можливість чинити дії заради віддачі, а Творець не відповідає їй, неначебто (боронь Боже) не наглядає за нею.

Якщо так, як людина може ще раз молитися? Адже вона бачить, що начебто й немає ніякої уваги до того, що вона робить. І ці думки віддаляють її від молитви. Коли так, - що їй робити тоді, якщо вона прийшла до стану, що ці її думки колють їй мозок?

Відповідь така, як сказав мій пан, батько й учитель: людина повинна вірити в те, що написано: «І буде, до того як кликатимете, Я відповім, ще вони промовляють, - а Я почую». І сказав, - сенс цього, що людина має вірити, - те, що вона збирається нині молитися, це тому, що «Я дав людині зрозуміти, що вона перебуває в нестачі». І варто почати молитися, щоб Творець задовольнив би її нестачу.

Тобто, хай не думає людина, що вона починає першою. Це Творець почав, тим, що дав їй бажання молитися. Якщо так, вона не може сказати, що Творець не дивиться на неї, бо вона не бачить відповіді на молитву, коли молиться про свою нестачу. А саме Творець почав.

І це зветься «Я перший і я останній». Тобто, «Я почав контакт з тобою». І людина має пробудитися від цього. Однак не людина закінчує роботу, а як написано: «Творець закінчить за мене». І цим треба пояснити: «Ти даєш руку злочинцям», означає, що Творець дає руку, тобто силу, злочинцям, щоб молилися про свої нестачі, а не людина. І тому на людину покладено бути впевненою в Творці, що Він допоможе їй в її молитві. І не зневірятися.