Лист 1
Лист 2
Лист 3
Лист 4
Лист 5
Лист 6
Лист 7
Лист 8
Лист 9
Лист 10
Лист 11
Лист 12-1
Лист 12-2
Лист 13
Лист 14
Лист 15
Лист 16
Лист 17
Лист 18
Лист 19
Лист 20
Лист 21
Лист 22
Лист 23
Лист 24
Лист 25
Лист 26
Лист 27
Лист 28
Лист 29
Лист 30
Лист 31
Лист 32
Лист 33
Лист 34
Лист 35
Лист 36
Лист 37
Лист 38-1
Лист 38-2
Лист 39
Лист 40
Лист 41
Лист 42
Лист 43
Лист 44
Лист 45
Лист 46
Лист 47
Лист 48
Лист 49
Лист 50
Лист 51
Лист 52
Лист 53
Лист 54
Лист 55
Лист 56
Лист 57
Лист 58
Лист 59
Лист 60
Лист 61
Лист 62
Лист 63
Лист 64
Лист 65
Лист 66
Лист 67
Лист 68
Лист 69
Лист 70
Лист 71
Лист 72
Лист 73
Лист 74
Лист 75
Лист 76
Лист 77
Лист 78
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Листи
chevron_right
Лист 23
 

Лист 23

(переклад з івриту)

Товаришам моїм, хай живуть вічно.

Я бажаю наблизитись до групи в час наближення нового року, коли ми маємо зміцнитися в сильній упевненості, що удостоїмося визволення – в загальному визволенні. Щоб розкрилося ім’я слави царства Його по всій землі, і почують далекі та прийдуть, тобто, відчують, що були віддаленими від роботи над очищенням у святості, удостояться властивості «слуху», і тоді є поєднання «роблення» та «слухання». І це те, що написано: «Піднімає з пороху злиденного, зі сміття піднесе бідного».

Відомо, що існує дві загальні категорії:

а) категорія «моха»;

б) категорія «ліба».

І в час, коли людина куштує в своїй роботі смак пороху, за принципом «у змія вся їжа його – прах», коли смаком в Торі та заповідях є лише смак пороху, а причина та, що він – злиденний, бо бракує йому категорії віри.

А також, він падає в категорію «ліба», бо бажання отримувати воно – до пристрастей цього світу, що зветься «сміттям», тому він – «бідний».

А коли він сумує про це, тобто, коли піднімає про це молитву, і кричить до Творця, щоб допоміг йому в його скруті, то що він кричить? – «Підніми мене, злиденного, з праху», через те, що я – нужденний і куштую смак пороху, і я убогий і кинутий у сміття. І все – через приховання обличчя Творця, що панує в світі, тоді просять Творця, щоби вивів нас з рабства на волю.

І це стосується поняття, що той, хто веде молитву, молиться біля «стовпа». А в коментарі «Сулам» пояснено що «стовп» - це АХАП вищого, котрі впали в ґальґальта-ейнаїм нижнього. І коли вищий піднімає свій АХАП, тоді також і ґальґальта-ейнаїм нижнього піднімаються. І, як написано, що саме тому, що за допомогою стовпа піднімаються душі зі світу в світ, - це є зв’язком між вищим та нижнім.

А за нашою методикою можна пояснити як зазначено вище, що через те, що келім вищого впали в місце нижнього, то мається на увазі, - це якщо нижній відчуває малість вищого. І це зміст сказаного: «Ісраель, коли пішли у вигнання, – Шхіна з ними», Тобто, що і Шхіна для них у вигнанні, що зветься «Шхіна в поросі», як сказано вище, тому відчуває в Торі та духовній роботі смак пороху.

І коли людина тужить про вигнання Шхіни, тобто, що Шхіна, борони боже, не в «ґалуті», а вона приховується від Ісраеля, і згодна, щоб нижній говорив би про вищого все, що має бути сказаним. А нижній говорить так, оскільки так відчуває.

І коли сумує про це, і молиться усіма видами прохань – підняти Шхіну з пороху, то цим вищий розкриває себе нижньому в усій своїй величі, тоді також, само собою, і нижній піднімається. Виходить, що це і є той самий стовп, тобто саме за допомогою цього стовпа піднімаються молитви зі світу в світ. Це означає - від розкриття до ще більшої ясності, і тому саме поряд з цим «стовпом» треба молитися.

І через це зрозуміємо, чому Рош а-Шана і Йом Кіпурим звуться «святами», незважаючи на те, що це суд, обмеження. А головний «суд», обмеження, – через досконалість, котра проявляється в цей час, бо є побоювання щодо зовнішніх сил, - щоб не прийти до егоїстичного отримання в категоріях «моха» і «ліба», - розум і серце. Тому маємо примножити пробудження до повернення до Творця.

А справа повернення означає - повернути бажання отримувати до бажання віддавати, бо цим знову приліплюємося до вищого і удостоюємося вічного злиття. І тоді можемо дістати досконалість, котра проявляється в «Жахливі дні». Тому що кількість живлення призначається в Рош а-Шана, тобто, розкривається світло хохма і досконалість, і ясність.

Але треба підготувати келім, щоб були придатні для отримання, тобто світло хасадим, котре треба притягнути, а це – категорія «повернення» і пробудження милосердя, за принципом «Як Він милосердний, - так і ти милосердний». Бо дійсно зможемо тоді здобути всю досконалість з боку чистоти.

І це те, що зветься «святом» з причини прояву досконалості. І це зміст сказаного: «Сурміть в місяць цей в шофар, в призначений день свята нашого», де поняття «шофар» від слів «поліпшуйте (івр. «шіпру») дії ваші», оскільки є зараз трон для місяця, що на небі, тобто, категорія приховання.

Не зміг продовжити через переддень свята, і я бажаю вам доброго запису та підпису.

Від друга вашого, який бажає вам здоров’я та блага,

Баруха Шалома Алеві Ашлаґа.