Глава 1
1. На початку створив Всесильний небо і землю.
2. Земля ж була замішанням і порожнечею, і темрява була над безоднею, і дух Всесильного ширяв над водою.
3. І сказав Всесильний: Хай буде світло. І стало світло;
4. І побачив Всесильний світло, що воно добре, і відокремив Всесильний світло від темряви;
5. І назвав Всесильний світло днем, а темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день один.
6. І сказав Всесильний: Хай буде склепіння посеред води, і нехай відділяє воно воду від води.
7. І створив Всесильний склепіння, і відокремив воду, що під склепінням, від води, що над склепінням. І стало так.
8. І назвав Всесильний склепіння небом. І був вечір, і був ранок: день другий.
9. І сказав Всесильний: Хай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так.
10. І назвав Всесильний сушу землею, а зібрання вод назвав морями. І побачив Всесильний, що це добре.
11. І сказав Всесильний: Хай поросте земля порістю, травою, що сіє насіння, дерево плідне, що приносить за родом своїм плід, у якому насіння його на землі. І стало так.
12. І виростила земля порість, траву, що сіє насіння за родом її, і дерево, що приносить плід, у якому насіння його за родом його. І побачив Всесильний, що це добре;
13. І був вечір, і був ранок: день третій.
14. І сказав Всесильний: Хай будуть світила на склепінні небесному для відокремлення дня від ночі, і будуть для знамень, і для термінів (призначених), і для днів, і років;
15. І нехай будуть вони світилами на склепінні небесному, щоб світити на землю. І стало так.
16. І створив Всесильний два світила великі: світило велике — для управління днем, і світило менше — для управління ніччю, і зорі;
17. І помістив їх Всесильний на склепінні небесному, щоб світити на землю;
18. І управляти днем і ніччю, і відокремлювати світло від темряви. І побачив Всесильний, що це добре.
19 І був вечір, і був ранок: день четвертий.
20. І сказав Всесильний: Хай закишить вода кишінням живих істот; і птахи нехай полетять над землею, по склепінню небесному;
21. І створив Всесильний риб великих і всяку істоту живу, що плазує, якими закишіла вода, за видом їх, і всякого птаха крилатого за видом його. І побачив Всесильний, що це добре;
22. І благословив їх Всесильний, промовивши: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте води в морях, і птахи нехай примножуються на землі.
23. І був вечір, і був ранок: день п’ятий.
24 І сказав Всесильний: Хай виплодить земля істоту живу за видом її, худобу і плазунів, і звірів земних за видом їх. І стало так.
25. І створив Всесильний звірину земну за видом її, і худобу за видом її, і всякого плазуна земного за видом його. І побачив Всесильний, що це добре.
26. І сказав Всесильний: Утворімо людину в образі Нашому, за подобою Нашою, і володарюватимуть рибами морськими, і птахами небесними, і худобою, і над усією землею, і усіма плазунами, що повзають по землі;
27. І створив Всесильний людину за образом Своїм, за образом Всесильного створив її; чоловіка і жінку створив їх;
28. І благословив їх Всесильний, і сказав їм Всесильний: Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і оволодівайте нею, і володарюйте над рибами морськими, і над птахами небесними, і над усякою твариною, що плазує по землі.
29. І сказав Всесильний: Ось, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, в якому плід, що сіє насіння; — вам це буде в їжу. І стало так.
30. А всім звірам земним, і всім птахам небесним, і всякому, що плазує на землі, в якому душа жива, - уся зелень трав’яна в їжу. І стало так.
31. І побачив Всесильний усе, що Він створив, і ось, добре дуже. І був вечір, і був ранок: день шостий.
Глава 2
1. І завершені були небеса і земля і все воїнство їх;
2. І завершив Всесильний у день сьомий роботу Свою, яку Він робив, і спочив у день сьомий від усієї роботи Своєї, яку робив;
3. І благословив Всесильний сьомий день, і освятив його, бо в ньому спочив від усієї праці Своєї, що сотворив Всесильний робити.
4. Ось породження неба і землі, при створенні їх, у день, коли робив Творець Всесильний землю і небо.
5. І всякого польового чагарника ще не було на землі, і всяка трава польова ще не росла, бо ще не посилав дощу Творець Всесильний на землю, і не було людини обробляти землю,
6. Лише пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.
7. І утворив Творець Всесильний людину – порох з землі, і вдихнув у ніздрі її душу життя, і стала людина істотою живою;
8. І насадив Творець Всесильний сад у Едені зі сходу, і помістив там людину, яку утворив;
9. І виростив Творець Всесильний із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
10. І потік виходить з Едену для зрошення саду; і потім розділяється на чотири ріки.
11. Ім’я однієї Пішон: вона обтікає всю землю Хавіла, ту, де золото;
12. І золото тієї землі добре; там кришталь і камінь онікс.
13. Ім’я другої ріки Гіхон: вона обтікає всю землю Куш.
14. А ім’я третьої ріки Хіддекель: вона тече на схід Ашура. А четверта ріка це Прат.
15. І взяв Творець Всесильний людину, і оселив її в саду Еденському, щоб обробляти його й оберігати його.
16. І заповів Творець Всесильний людині, сказавши: Від усякого дерева в саду ти будеш їсти;
17. А від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.
18. І сказав Творець Всесильний: Не добре бути людині, Адаму, одному; зроблю йому помічника проти нього;
19. І утворив Творець Всесильний із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів до Адама, щоб бачити, як він назве їх, і щоб, як назве Адам всяку істоту живу, таке й ім’я їй;
20. І нарік Адам імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для Адама не знайшлося помічника проти нього;
21. І навів Творець Всесильний на Адама міцний сон, і той заснув, і узяв одну зі сторін його, і закрив плоть під нею;
22. І сформував Творець Всесильний сторону, яку взяв у Адама, жінкою, і привів її до Адама.
23. І сказав Адам: Ось, цього разу, - кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою (іша), бо від мужа (іш) взята вона;
24. Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть однією плоттю.
25. І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися.
Глава 3
1. А змій був хитрішим за всіх звірів польових, яких утворив Творець Всесильний. І сказав він жінці: Чи дійсно сказав Всесильний: не їжте ні від якого дерева саду?
2. І сказала жінка змію: від плодів дерев саду ми можемо їсти;
3. А від плодів дерева, яке серед саду, сказав Всесильний, не їжте від них і не торкайтеся до них, щоб вам не померти.
4. І сказав змій жінці: Померти не помрете;
5. Але знає Всесильний, що того дня, коли ви з’їсте від нього, розкриються очі ваші, і ви будете, як боги, знаючи добро і зло.
6. І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно жадане для очей і приємне дерево для пізнання; і взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв;
7. І розкрилися очі у них обох, і пізнали вони, що нагі, і зшили вони фігове листя, і зробили собі оперізання.
8. І почули голос Творця Всесильного, що проходив по саду під час прохолоди дня; і сховався Адам і дружина його від лиця Творця Всесильного між деревами саду;
9. І закликав Творець Всесильний до Адама і сказав йому: Де ти?
10. І сказав: Почув я голос Твій у саду, і злякався, тому що я нагий, і сховався;
11. І сказав (Всесильний): Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не від дерева, про яке заповідав Я тобі не їсти, їв ти?
12. Адам сказав: Жінка, яку Ти дав бути зі мною, вона дала мені від дерева, і я їв;
13. І сказав Творець Всесильний жінці: Що це ти зробила? Жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла;
14. І сказав Творець Всесильний змієві: Оскільки ти зробив це, проклятий ти перед усією худобою і перед усіма звірами польовими; ти будеш ходити на череві твоєму, і будеш їсти прах у всі дні життя твого;
15. І ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш уражати його в п’яту.
16. Жінці сказав: Примножуючи, примножу скорботи твої і вагітність твою; у болях будеш народжувати дітей; і до чоловіка твого жадання твоє, і він буде панувати над тобою;
17. Адамові ж сказав Він: За те, що ти послухався голосу жінки твоєї і їв від дерева, про яке Я заповідав тобі, сказавши, - не їж від нього, проклята земля через тебе; у скорботі будеш їсти від неї в усі дні життя твого;
18. Терня й осот буде родити вона тобі; і ти будеш їсти польову траву;
19. У поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо порох ти і до пороху повернешся.
20. І нарік Адам ім’я дружині своїй: Хава, бо вона була матір’ю всіх, хто живе.
21. І зробив Творець Всесильний Адаму і дружині його одяг шкіряний і одягнув їх.
22. І сказав Творець Всесильний: Ось, Адам став як один з нас, у пізнанні добра і зла; і тепер як би не простяг він руки своєї, і не взяв також від дерева життя, і не з’їв, і не став жити вічно.
23. І вислав його Творець Всесильний із саду Еденського, щоб обробляти землю, із якої він узятий.
24. І вигнав Адама, і поставив на сході біля саду Еденського херувима і палання меча, що обертається, щоб охороняти путь до дерева життя.
Глава 4
1. Адам пізнав Хаву, дружину свою; і вона зачала, і народила Каїна, і сказала: придбала я чоловіка з Творцем;
2. І ще народила брата його, Евеля. І став Евель пастухом овець, а Каїн був хліборобом.
3. Через деякий час Каїн приніс від плодів землі дар Творцю;
4. І Евель, також і він приніс від первістків отари своєї і лою їх. І зглянувся Творець на Евеля і на приношення його;
5. А на Каїна і на приношення його не зглянувся. І прикро стало Каїну, і поникло обличчя його.
6. І сказав Творець Каїнові: Чому досадно тобі? і від чого поникло обличчя твоє?
7. Адже якщо ти робитимеш добро, прощено буде, а якщо не робиш доброго, то біля входу гріх лежить; він прагне до тебе, але ти пануй над ним.
8. І сказав Каїн Евелю, брату своєму… І було, коли вони були в полі, повстав Каїн на Евеля, брата свого, й убив його.
9. І сказав Творець Каїнові: Де Евель, брат твій? Він сказав: Не знаю; хіба я сторож братові моєму?
10. І сказав: Що ти зробив? Голос крові брата твого волає до Мене від землі;
11. А нині проклятий ти від землі, що розкрила уста свої прийняти кров брата твого від руки твоєї;
12. Коли ти будеш обробляти землю, вона не стане більш давати сили своєї для тебе; ти будеш блукачем і мандрівцем на землі.
13. І сказав Каїн Творцю: Гріх мій більший, ніж можна знести;
14. Ось, Ти зігнав мене сьогодні з лиця землі, і від лиця Твого скритий я буду, і буду блукачем і мандрівцем на землі; і буде: всякий, хто зустріне мене, уб’є мене;
15. І сказав йому Творець: Тому всякому, хто уб’є Каїна, відомститься всемеро. І поставив Творець Каїнові знак, щоб ніхто, зустрівшись з ним, не убив його;
16. І пішов Каїн від обличчя Творця й оселився в землі Нод, на схід від Едена.
17. І пізнав Каїн дружину свою; і вона зачала і народила Ханоха. І почав він будувати місто; і назвав місто на ім’я сина свого: Ханох.
18. У Ханоха народився Ірад; Ірад народив Мехуаеля; Мехуаель народив Метушаеля; Метушаель народив Лемеха.
19. І взяв собі Лемех дві дружини: ім’я однієї: Ада, й ім’я другої: Ціла;
20. Ада народила Яваля: він став батьком тих, хто живе в наметах з отарами;
21. Ім’я брата його Юваль: він був батьком всіх, хто грає на гуслях і сопілках;
22 Ціла також народила Тувал-Каїна, він точив усе, що ріже мідь та залізо. А сестра Тувал-Каїна Наама.
23. І сказав Лемех дружинам своїм: Ада і Ціла! Послухайте голосу мого, дружини Лемехові! Слухайте слова мої, бо чоловіка убив я на рану собі й отрока на ураження собі;
24. Якщо за Каїна відомститься всемеро, то за Лемеха у сімдесят сім.
25. І пізнав Адам ще дружину свою, і вона народила сина, і нарекла йому ім’я: Шет, тому що Всесильний поклав мені інше сім’я, замість Евеля, бо того убив Каїн;
26. У Шета також народився син, і він нарік йому ім’я: Енош; тоді почали називати ім’ям Творця.
Глава 5
1. Ось родовід Адама: у день створення Всесильним людини, за подобою Всесильного утворив її;
2. Чоловіком і жінкою створив їх, і благословив їх, і нарік їм ім’я: Адам, - людина, - в день створення їх.
3. І прожив Адам сто тридцять років і породив за подобою своєю, за образом своїм, і нарік йому ім’я: Шет;
4. Днів Адама після народження ним Шета було вісімсот років, і породив він синів і дочок;
5. І було всіх днів Адамових, які він прожив, дев’ятсот тридцять років; і він помер.
6. Шет жив сто п’ять років і породив Еноша;
7. Після народження Еноша Шет жив вісімсот сім років і породив синів і дочок.
8. Усіх же днів Шетових було дев’ятсот дванадцять років; і він помер.
9. Енош жив дев’яносто років і породив Кейнана;
10. Після народження Кейнана Енош жив вісімсот п’ятнадцять років і породив синів і дочок;
11. Усіх же днів Еноша було дев’ятсот п’ять років; і він помер.
12. Кейнан жив сімдесят років і породив Магалалеля;
13. Після народження Магалалеля Кейнан жив вісімсот сорок років і породив синів і дочок;
14. Усіх же днів Кейнана було дев’ятсот десять років; і він помер.
15. Магалалель жив шістдесят п’ять років і родив Єреда;
16. Після народження Єреда Магалалель жив вісімсот тридцять років і породив синів і дочок;
17. Усіх же днів Магалалеля було вісімсот дев’яносто п’ять років; і він помер.
18. Єред жив сто шістдесят два роки і породив Ханоха;
19. Після народження Ханоха Єред жив вісімсот років і породив синів і дочок;
20. Усіх же днів Єреда було дев’ятсот шістдесят два роки; і він помер.
21. Ханох жив шістдесят п’ять років і породив Метушелаха;
22. І ходив Ханох зі Всесильним, після народження Метушелаха, триста років і породив синів і дочок;
23. Усіх же днів Ханоха було триста шістдесят п’ять років;
24. І ходив Ханох зі Всесильним; і не стало його, тому що Всесильний узяв його.
25. Метушелах жив сто вісімдесят сім років і породив Лемеха;
26. Після народження Лемеха Метушелах жив сімсот вісімдесят два роки і породив синів і дочок;
27. Усіх же днів Метушелаха було дев’ятсот шістдесят дев’ять років; і він помер.
28. Лемех жив сто вісімдесят два роки і породив сина;
29. І назвав йому ім’я: Ноах, сказавши: Цей утішить нас від діянь наших й від мучень рук наших від землі, яку прокляв Творець;
30. І жив Лемех після народження Ноаха п’ятсот дев’яносто п’ять років і породив синів і дочок;
31. Усіх же днів Лемеха було сімсот сімдесят сім років; і він помер.
32. Ноаху було п’ятсот років і породив Ноах Шема, Хама і Єфета.
Глава 6
1. І було, коли почала людина примножуватися на землі і народилися у них дочки;
2. І бачили сини вишніх людських дочок, що гарні вони, і брали собі дружин з усіх, яких обирали.
3. І сказав Творець: Не судитися духу Моєму вічно з людиною, до того ж вона - плоть; і будуть днів її сто двадцять років.
4. У той час були на землі велетні, також і після того, коли сини вишніх входили до дочок людських, і ті народжували їм: це сильні, спрадавна імениті люди.
5. І побачив Творець, що великим є зло людське на землі, і що всі спонукання помислів серця їхнього є лише зло увесь день;
6. І вирішив Творець по-іншому щодо створення людини на землі, і засмутився у серці Своєму;
7. І сказав Творець: Зітру з лиця землі людину, яку Я створив, від людини до худоби, і до плазуна і до птаха небесного, бо вирішив Я на інакше, про те, що створив їх.
8. Ноах же знайшов милість в очах Творця.