Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі
 

Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі

Стаття 44, 1991 р.

(переклад з івриту)

Говорить Писання: "Не за праведність твою і не за щирість серця твого приходиш ти успадкувати їхню землю, а через гріховність народів Творець Всесильний твій виганяє їх з-поперед тебе, і щоб здійснити те, в чому присягався Творець праотцям твоїм".

І треба зрозуміти це, бо звідси висновується, що причиною того, що Творець дав успадкувати землю народу Ісраеля було те, що написано: "Бо через гріховність народів Творець Всесильний твій виганяє їх з-поперед тебе". Тобто, якби причини "гріховність народів" не існувало, то не було б успадкування землі. І ще треба зрозуміти, що це за друга причина. Говорить: "Те, в чому присягався Творець праотцям твоїм". То якби не клятва, не треба було б Творцю давати землю народу Ісраеля.

Це важко зрозуміти, адже сказали мудреці: "Світ створено виключно для Ісраеля". Означає це, що всі добрі речі, що є в світі, - вони для Ісраеля. І звідси виходить, що через зовсім інші причини дають народові Ісраеля землю принадну, добру й широку, землю, що тече молоком та медом.

Бо писання дає дві причини:

а) через гріховність народів;

б) через клятву, котрою присягався праотцям твоїм.

Але писання говорить нам, - не помиляйся, що причина того, що дає нам успадкувати землю, це "праведність твоя і щирість серця твого, - приходиш ти успадкувати землю їхню", а через дві вказані вище причини.

Мій пан, батько й учитель запитав про те, що написано: "І сказав йому: "Дати тобі цю землю в спадщину". І сказав: "По чому знатиму, що успадкую її?". І сказав Авраамові: "Знаючи, знай, що чужинцем будуть нащадки твої в землі не своїй, і мучитимуть їх чотириста років, а після цього вийдуть з великим майном".

І запитав, - що це за відповідь, котру дав Творець на те, що Авраам запитав: "По чому знатиму, що успадкую її?" і Творець сказав йому: "Знаючи, знай, що чужинцем будуть нащадки твої в землі не своїй, і мучитимуть їх чотириста років, а після цього вийдуть з великим майном". Це означає, що відповідь була на запитання "З чого знатиму…" Тобто, Авраам говорить, що бажає гарантій щодо успадкування. Тоді Творець дав йому відповідь, і завдяки цій відповіді той буде вже певен щодо успадкування землі. Коли так, треба зрозуміти відповідь, в якій вже є гарантія успадкування.

І сказав, що означає це, що коли Творець сказав йому: "Дати тобі цю землю в спадщину", Авраам побачив велич та важливість цієї землі. Бо поняття успадкування землі – мається на увазі малхут, котра отримує всі світла згори і віддає їх душам. Бо малхут зветься "кнесет Ісраель", зібрання Ісраеля. А Авраам бачив, згідно з правилом "Не існує світла без клі", тобто, що "Немає наповнення без хісарону", що коли Творець дасть Ісраелеві трошки світіння і пробудження згори, вони будуть задоволені малим, і не буде в них жодного бажання до більш високих ступенів. Коли так, побачив Авраам, що немає ніякої можливості, щоб народ Ісраеля змогли б отримати землю в спадщину, тому що немає в них потреби в цьому.

І це було питання "З чого знатиму?" Не тому, що він (боронь Боже) не вірив тому, що Творець сказав йому. А було його питання в тому, що він не бачить, щоб була в них потреба в цьому. Як коли дають людині якусь коштовну річ, але якщо не має вона потреби в ній, - не може втішатися тією річчю. Виходить, навіть коли дадуть їм успадкувати землю, якщо не буде в них потреби, то не зможуть втішатися з цього. І хоча з боку Того, Хто дає, все гаразд, проте якщо нижній не відчуває потреби, що Той, Хто дає, може зробити? Це й є те, що запитав Авраам.

А відповідь була: "Знаючи, знай, що чужинцями будуть нащадки твої…" Тобто, що вони будуть у вигнанні в єгиптян, що зветься "земля не своя". Це означає, що народ Ісраель, - вони бажають працювати "в ім’я небес", ради Творця, а єгиптяни пануватимуть над ними. І щоразу народ Ісраель бажатимуть вийти з вигнання, як написано: "І застогнали сини Ісраеля від роботи, і піднісся лемент їхній до Всесильного від роботи".

А взагалі "народами світу" називається бажання отримувати собі. Але в бажанні отримувати є багато бажань, і кожне бажання як таке належить до окремого "народу". Тому називається взагалі "сімдесят народів світу", відповідно до сімдесяти властивостей бажання. І це походить від принципу "одне в протилежність одному". Тобто відповідно до семи сфірот святості, котрі є ХАҐАТ НЕГІМ, і кожна з них складається з десяти сфірот, разом вони 70 народів, - існує також категорія "ісраель". І вони звуться ім’ям яшар-ель (прямо до Творця), і вони протилежні бажанню отримувати собі, вони, навпаки, є властивістю бажання віддавати Творцеві, тобто, бажає принести Творцю задоволення.

Тому, оскільки єгиптяни панували над ними, були вони вимушені виконувати всю свою роботу на благо єгиптян, а не на користь Творця. І це те, що сказано: "І застогнали сини Ісраеля від роботи". Сенс цього: сини Ісраеля бажали працювати на користь Творця, а єгиптяни володарювали ними, тому "і застогнали". Тобто, бачили, що не досить того, що не просуваються, а ще й відступають назад. І це те, що написано: "І піднісся їхній лемент до Всесильного від роботи".

І тоді, коли вони бачать, що не можуть своїми силами вийти з вигнання, тому просять у Творця, як написано: "І піднісся їхній лемент до Всесильного", що означає, що Творець допоміг їм вийти з єгипетського вигнання. І це як говорить Зоар про те, що сказано: "Тому, хто приходить очиститися, допомагають". І запитує – чим? – і відповідає: "святою душею".

Виходить, що саме коли вони перебувають під владою зла, тоді бачать щоразу все більше влади зла, і тоді людина починає відчувати дві речі:

1) Що бажання отримувати, котре є владою єгиптян, воно настільки зле, що віддаляє людину від Творця. Тобто до того, як почала роботу заради віддачі, ще не знала, скільки зла завдає їй бажання отримувати. І це з відомої причини, що не показують людині силу зла за один раз. А потроху показують їй, бо інакше вона відразу втече від роботи, бо скаже, що це не для неї.

І зі сказаного треба пояснити слова Рамбама, який говорить, що "Поняття лішма не розкривають людині на початку роботи, а аж поки не збільшиться знання, і не набудуть додаткової мудрості, тоді розкривають їм цей секрет потроху. І треба зрозуміти, як це можливо "потроху". Адже коли говорять людині, що вона має виконувати все лішма, то вже все їй розкрито, - і що треба ще розкривати?

Проте, треба пояснити, бо те, що сказано "розкривають їм" – хто той, що розкриває їм цей секрет про поняття лішма? І також треба зрозуміти те, що сказано: "Аж поки примножиться їхнє знання і набудуть додаткової мудрості". Хто знає, чи вже удостоїлася людина стану "аж поки примножиться знання і набудуть додаткової мудрості"?

Однак, можна це зрозуміти, як сказав Зоар простий смисл написаного: "Або повідомив йому, що згрішив". І запитує: хто повідомив йому? І відповідає, - Творець. Отже, треба зрозуміти про що говорить те, що "Творець повідомив йому, що згрішив". Яким чином повідомив йому? І треба пояснити це на зразок того, що написано в коментарі Сулам, так: "Бо якщо займатиметься людина Торою та заповідями навіть для власного задоволення, все ж завдяки світлу, що в ній, відчує страшну ницість і продажність, які є в природі бажання отримувати собі. І тоді покладе собі на серце відокремити себе від цієї природи отримання, і цілком віддасть себе принесенню задоволення своєму Створювачу. І тоді розкриє Творець їй очі, і побачить вона перед собою сповнений безмежною досконалістю світ, що не має жодного недоліку".

І зі сказаного зрозуміємо, як Творець повідомляє йому "що згрішив". Це треба пояснити так: коли людина вчиться навіть ло лішма, світло, що в Торі, сповіщає йому, що бажання отримувати є причиною всього зла, що воно заважає тому, щоб була в людини можливість отримати ці добро й насолоду, які є в бажанні Творця дати створінням. А світло, що в Торі – це і зветься, що Творець повідомляє людині, що згрішила.

І в цьому також є відмінність, - чому говорить Рамбам, що треба починати привчати людину до роботи в ло лішма, а не в лішма. А це тому, що феномен лішма розкривають людині тим, що вона отримує світло Тори. Виходить, само собою, що коли вона не займається Торою навіть ло лішма, - звідки вона візьме світло Тори? Тому говорить Рамбам, що треба починати з ло лішма. І з цього зрозуміємо те, що запитували, - хто знає, чи вже удостоїлися додаткової мудрості, коли вже можна розкривати їм феномен лішма. А відповідь така, що світло що в Торі знає, наскільки люди піддалися впливу світла Тори, і в цій мірі є можливість розкрити їм справу лішма.

І з цього зрозуміємо те, що говорить Рамбам, що "розкривають їм потроху", і це означає, що оскільки поняття "заради небес" означає "не для власної користі", то людина повинна відчути що таке – не для власної користі. То світло Тори і розкриває їй це. Тому кожного разу світло розкриває їй міру зла, що є в бажанні отримувати, бо світлом, яке людина отримує від Тори, вона бачить щоразу трошки зла, що є в бажанні отримувати. І це те, що говорить: "Розкривають їм потрошку".

А поняття зла пояснюється двома видами:

а) що таке добро зла, тобто, скільки людина втрачає через отримання для власної користі;

б) наскільки тіло опирається роботі віддачі.

І два цих види людина отримує від світла що в Торі, потроху. І це те, що говорить: "Розкривають їм потроху цей секрет". Тобто, завдяки світлу, котре отримує від Тори ло лішма, приходить до розкриття двох згаданих речей. Це - міра зла, котра є в бажанні отримувати, і міра опору тіла щоразу все сильніше, коли людина бачить, що в її силах перебороти. І це те, що говорить – "потроху". Іншими словами, кожного разу світло розкриває людині і це означає, що неможливо розкрити їй за один раз.

І зі сказаного зрозуміємо те, що ми запитували: чому говорить писання, що саме завдяки гріховності народів удостоїлися успадкування землі. А сенс в тому, як зазначено вище, як пообіцяв Творець Авраамові, що саме так, коли народ Ісраеля у вигнанні страждатиме від єгиптян, тобто всі народи світу з усіма своїми поганими властивостями, бажають панувати народом Ісраеля. І якщо Ісраель бажають робити все саме на благо Творця, а не на благо сімдесяти народів, тоді відчувається ними хісарон. Тоді й побачать, що не в силах вони перебороти їх.

І тоді буде, як написано: "І застогнали сини Ісраеля від роботи, і піднісся їхній лемент до Всесильного від роботи". Тоді Творець дасть їм необхідну для цього допомогу. А вона в тому, що кожного разу вони будуть удостоюватися "святої душі", і це буде причиною того, що у синів Ісраеля буде необхідність успадкувати землю, тому що вони отримають це через нагальну потребу, тобто врятувати себе з-під влади народів світу.

І це те, що написано: "Бо через гріховність народів Творець Всесильний твій виганяє їх з-поперед тебе". Це означає, що саме завдяки гріховності народів є можливість, що Творець може дати їм успадкувати землю Ісраеля. Бо відчуття зла в час, коли розкривають, що це зло є перешкодою в наближенні до Творця. Бо лише цього нам бракує. Адже поняття "наближення та віддалення" в духовному є справою тотожності властивостей. І коли є тотожність властивостей між світлом і клі, тоді світло одягається в клі.

Тому відчуття зла, що зветься "гріховністю народів" спричинює потребу звільнитися від зла. І тоді людина починає очищати себе від властивості егоїстичного отримання. І бачить, що це не в її силах. Тоді починає молитися Творцеві, щоб допоміг їй, як сказали мудреці: "Тому, хто приходить очиститися, допомагають", як сказано в Зоар, "дають йому святу душу". Тобто, щоразу, коли отримує допомогу згори, - то це тим, що дають душу, "нешама". Виходить, що підйоми й падіння є причиною, що дає потребу та бажання прийняти успадкування землі.

І про це сказано, що причина в тому, що "присягався Творець праотцям твоїм". Що означає, не через те, що причина - "присягався праотцям твоїм", і тому Він дає їм успадкувати землю. Бо ми запитували, - адже сказали мудреці про те, що написано: "Спочатку". Немає іншого початку крім Ісраеля". Виходить, що все було для Ісраеля, а не через клятву, якою присягнувся праотцям.

Але існує різниця, - коли саме сини Ісраеля будуть готові отримати землю в спадщину, тобто, буде в них потреба в успадкуванні землі. Це тому, що як говорить: "Бо через гріховність народів Творець Всесильний твій виганяє їх з-поперед тебе", - це є причиною, що сини Ісраеля успадкували землю. Відомо, що "землею" зветься категорія малхут, а малхут зветься "кнесет (зібрання) Ісраеля", тому, що вона збирає (івр. "конесет") в собі все, що є в зеїр анпіна, що зветься "Ісраель". І це називається єднанням Творця і Його Шхіни, і цим єднанням дається достаток душам.

Усе це з’являється на початку задуму творіння, як пояснили мудреці "Немає іншого початку, крім Ісраеля". Інакше кажучи, мета творіння, котрою є Його бажання дати благо створінням, - маються на увазі сини Ісраеля. Лиш тільки яким чином вони отримають добро та насолоду. Про це повідомляє нам писання, що головною причиною, завдяки якій вони будуть готові до отримання, - це "гріховність народів". А також "Ради того, щоб здійснити те, про що присягався праотцям твоїм". Бо справа "успадкування землі" – це як Він повідомив Аврааму, коли Авраам запитав "З чого знатиму, що успадкую?", і відповіддю Творця було, що сини Ісраеля будуть у вигнанні, тобто мається на увазі "гріховність народів".

І зі сказаного виходить, що людина не може піднятися духовними сходами, якщо вона не відчуває хісарону в стані, в якому перебуває. Тобто, хісарон та страждання, які людина відчуває, дають їй потребу знайти собі раду, щоб наповнити свої хісарони. Але ж якщо не відчуває в собі хісарону, тобто, може й знає, що має хісарон в духовній роботі, але не страждає через це, – такий хісарон не гідний отримати наповнення, тому що не шукає способів для цього. А без пробудження знизу, тобто без того, щоб людина просила Творця від усього серця, - не може бути відповіді на молитву, оскільки якщо немає страждань від хісарону – не може і просити від усього серця.

І так написано в Мідраші "Шохар тов": "Бо Творець Всесильний твій благословив тебе в усіх справах рук твоїх", - може, що й коли сидить склавши руки?" Талмуд говорить "В усіх справах рук твоїх", - якщо робить, отже, благословляється", якщо ні, не благословляється".

Отже, ми бачимо, що без пробудження знизу, тобто без дії з боку нижнього, благословення не може прийти. І виникає запитання – чому? А відповідь така, що те, що людина починає робити, з самої роботи вона дістає хісарон до цього, тобто, є різниця в потребі в цій речі. Інакше кажучи, треба зрозуміти, наскільки доконечно потрібно людині те, що вона бажає досягти. Бо робота і способи дій, які людина вкладає, щоб досягти бажаного, розширяють хісарон до цього. І само собою, коли вона дістає цю річ, вона може втішатися нею.

Тому, коли говоримо про духовну роботу, хоча є в людини потреба піднестися в роботі, але ця потреба ще не діє в людині так, щоб стала вона нагальною потребою. І само собою, коли дадуть їй щось згори, і вона ще не вміє цінувати те, що їй дали, воно пропаде в сітрі ахрі. І все це з причини, що людина не така вже й розумна, щоб знати, як цінувати щось у духовному.

І це те, що сказали мудреці: "Хто такий дурник? - той, хто втрачає те, що дають йому". Тобто те, що людина не може цінувати, якщо дають їй трохи наближення згори, тому відразу ж це відбирається в неї, і людина дістає падіння. Це тому, що не вміє берегти це наближення.

Бо за звичаєм світу, коли дають комусь увійти трохи у двір царя, то він клопочеться і шукає способів, як увійти в дім царя, і не задовольнятися тим, що перебуває у дворі царя. Тому, коли наближають трохи людину, а вона задоволена тим, що наблизили її, і не клопочеться, шукаючи собі ради, як іти вперед, тому викидають цю людину назовні. І тоді, коли людина дістає падіння, що зветься "дорожньою аварією", тобто, стається аварія на шляху, котрим ішла наблизитися до Творця, - це як інша машина вдарила її машину. Тобто, машина матеріального світу вдарила машину бажання віддавати. І тоді все життя, яке було в людини з боку бажання віддавати, пішло від неї, і залишилася вона непритомною. Тобто, людина відчуває, що вже немає їй духовного життя. Аж поки потроху приходить до тями, і починає відчувати, що все життя, те, чим вона живе – все це лише від бажання отримувати собі. І тоді знову починає думати й шукати собі ради, як знову ввійти в роботу віддачі.

Виходить, що для того, аби мати хісарон, щоб була їй потреба піднятися сходами роботи в віддачі, дають людині згори падіння. Щоб була в неї потреба просуватися, бо без справжньої потреби людина не здатна сприйняти те, що вона повинна досягти. І тому, якщо вона бажає оберегтися, щоб не сталося дорожньої аварії, треба їй берегти себе, щоб не зіткнутися з машиною бажання отримувати. Цим людина буде певна, що не втратить те, що дають їй, тобто підйом, котрий дістала.

А зі сказаного треба пояснити те, що написано: "І пам’ятай, що рабом ти був в землі єгипетській, і вивів тебе Творець Всесильний твій звідти". Це треба пояснити через духовну роботу, що людина повинна пам’ятати, що було їй падіння перед тим, як прийшла до підйому. Тобто, Творець дав їй відчути зло, що в ній. Інакше кажучи, людина має вірити, що це відчуття, що вона працювала у єгиптян, тобто не мала права робити щось на користь Творця, а все, що вона робила, - все лише на користь єгиптян, що в людині, - це дано від Творця.

А потім треба згадати, що нині, коли вона перебуває в стані підйому, тобто, відчуває трохи, що наближена до святості, то має пам’ятати, що треба їй іти вперед. Тому людина повинна тепер згадати, як була перед цим рабом, тобто, була в стані падіння. Через це їй необхідно також знайти в собі тепер хісарон, щоб мати собі потребу йти вперед, інакше мусять їй згори дати падіння, бо без потреби людина не може просуватися, і вимушена залишатися в стані, в якому перебуває. Тому, щоб не було потреби дати їй падіння, то під час підйому людина повинна знайти в собі хісарон. І це те, що написано: "І пам’ятай, що рабом був ти в землі єгипетський, і вивів тебе Творець Всесильний твій звідти".

А зі сказаного виходить, що людина повинна починати духовну роботу в категорії загалу, тобто з рівня дії, і мати намір, що це буде заради небес. Це означає, що людина виконує Тору та заповіді тому, що Творець дав нам Тору життя. І тим, що ми дотримуємось того, що Творець заповідав нам, ми отримаємо винагороду, як сказали мудреці: "І вірний Господар роботи твоєї, бо заплатить тобі винагороду за дії твої". І цим буде нам добре в цьому світі і добре в світі прийдешньому.

Тому ми повинні вірити, що навіть якщо приходять людині думки та ідеї, які не дають їй вірити, вона має просити у Творця, щоб дав їй силу вірити. А потім є ступінь ще вищий, і це "не ради отримання винагороди", і людина удостоюється відчувати, що виконання Тори та заповідей це для неї як служіння великому Цареві. А від цього приходимо до успадкування землі.