Лист 41

(переклад з івриту)

Четвертий день тижня глави «Пінхас», (13 липня) 1927 р., Лондон.

Дорогим учням, хай живуть і хай буде з ними Творець.

Лист ваш отримав я благополучно, і ось, надсилаю вам «Передмову»: хоч і не корегована з мого боку, навіть в рукопису, проте я покладаюся на вас, що зрозумієте, як відкоригувати її в досконалості. Паперу звідси не зможу надіслати вам, просто – через брак коштів.

«Передмова» займе, як видно, півтора «бойґена» (друкарських аркуші), шість аркушів, і з додатком покажчика ключових слів і покажчика місць, буде два повних зшитки, вісім аркушів.

Однак, уся «Передмова» це одне ціле, і не належить їй будь-який поділ, бо все це речі, що в висотах світу перебувають, як ви самі побачите, коли зрозумієте. І правильним буде прискорити справу наскільки це можливо, щоби мав я можливість бути на свято, з Божою поміччю.

... І ми сподіваємося, що буде все на благо Творцю і нам на благо, і нам немає іншого, як лише докладати зусиль в Торі Його та в служінні Йому, наповнити нестачу і виправити викривлене...

Я не розумію незначності тієї туги, що в нутрі вашому, за моїм поверненням до вас. А я, як сам, знаходжу себе насправді близьким до вас, ніяк не менше, ніж коли я був з вами. І я беру участь у вашому сумі й у вашій радості, буквально, якби я був з вами в одному домі, і ми розмовляли б один з одним. Але ви знатимете дві речі, а я знаю одну, і тому слова мої нечисленні.

Усього, що я написав вище щодо цілості «Передмови», певен, що дотримаєтесь.

Єгуда