Вчення про десять сфірот

Частина друга

Питання й відповіді про значення слів

1) Що таке Адам Кадмон?

Це перший світ, який одержує з Нескінченності. І називається також однією лінією (кав), яка простяглася, відразу після скорочення, від Нескінченності, - впритул до «олам а-зе» (цього світу). Назва "Адам" відноситься лише до сфірот йошер, що в першому світі, - тобто до світла руах, зміст якого - світло віддачі. Але не до сфірот іґулім у ньому, в яких є тільки світло нефеш, що означає світло отримання для себе без можливості віддачі іншим. І це є коренем категорії «адам» (людина), що в цьому світі. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.400)

2) Що таке відбите світло?

Це світло («ор хозер», букв. «світло, що повертається, яке не приймається в бхіну далет. Пояснення: це світло, яке призначене наповнити бхіну далет, але вона не приймає його через екран, котрий перешкоджає йому та повертає назад. Ця дія називається "зівуґ де-акаа" (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.22). І всі келім отримання в парцуфах після скорочення й далі походять з цього відбитого світла, яке служить їм замість бхіни далет світу Нескінченності. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.79)

3) Що таке пряме світло?

Це вище світло, що виходить з Нескінченності та отримується в парцуфах, від скорочення й надалі. І воно називається так, аби показати, що не приймається в келім де-іґулім та у всіх ступенях, в яких зовсім немає авіюту бхіни далет, а винятково - у сфірот йошер. Відповідно до правила, що той, хто дає, - дає лише в частину з найбільшим авіютом, що є авіютом бхіни далет. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.94)

4) Що таке навколишнє світло?

Це світло, що призначене для облачення в духовний ступінь, але поки затримується через якусь перепону в ньому. У цьому імені є два сенси: а) це світіння здалеку; б) це світіння гарантоване, - тобто кінець кінцем воно облачиться там, - тому що світло «макіф» (оточує) ступінь навколо й не залишає йому жодного місця "врятуватися" від нього, доки він не стане придатним отримати його (світло) повністю. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.40)

5) Що таке внутрішнє світло?

Це світло, що вдягнене в клі. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.40)

6) Що таке довжина, протяжність?

Відстань між двома кінцями ступеню, тобто між властивістю, найбільш чистою й властивістю з найбільшим авіютом, називається довжиною. Тому що такою є і уявна матеріальна довжина, яка вказує на місце між верхнім кінцем та нижнім. (ч.2, гл.2, п.7, «Ор пнімі», п.4)

7) Що таке біна?

Розгляд шляхів причини й наслідку для з'ясування всіх результатів, які народжуються й походять від чогось, називається іменем «біна». (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.200)

8) Що таке «не у злитті»

Ідентичність властивостей двох духовних об'єктів - це злиття, а відмінність властивостей між ними робить їх "не злитими" одного з іншим. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.п.9-30)

9) Що таке межа?

Екран кожного ступеня відміряє та встановлює "межу" цьому ступеню згідно з висотою відбитого світла, який піднімає екран (див. вище питання 2) відповідно до величини свого авіюту. Екран бхіни гімель обмежує рівень ступеню від досягнення світла кетера. А екран бхіни бет обмежує також і від світла хохми і т.д. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.79)

10) Що таке верхня "ґаґ" (дах)?

Це кетер кожного ступеня, а також - у сфірот і у світах. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.1)

11) Що таке ґуф (тіло)?

Істинні келім отримання на кожному ступені, що поширюються внаслідок відбитого світла в екрані вниз від нього, називаються ґуф цього ступеня, оскільки передують світлам, - на противагу світлам, котрі поширюються для зівуґу де-акаа в екрані, і які передують келім. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.3)

12) Що таке ґальґаль (сфера)?

Сфірот де-іґулім називаються ґальґалім (сфери), тому що світла набувають в них округлої форми, тобто неможливо розрізнити в них чистоту й авіют. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.8)

13) Що таке ҐАР («ґімель рішонот», три перших сфіри)?

Це світла, які передували келім. Світла ці вдягнені у відбите світло, що піднімається до них від екрану, від нього й вгору. Іншими словами, три перші сфіри: кетер, хохма, біна, або ж називаються "рош" (голова) парцуфа. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.3)

14) Що таке матеріальність?

Усе, що уявляється й відчувається в п'яти органах чуттів, або займає місце й час, зветься матеріальним. (див. ч.2, гл.1, п.8 слів Арі)

15) Що таке "при проходженні"?

Світла, які виходять з Нескінченності до нижніх сфірот, безумовно, проходять через вищі сфірот. І оскільки духовне не зникає з одного місця при проходженні в інше, а залишається та існує й у першому місці, і в другому, тому ми розрізняємо в кожній сфірі два види світел: світла її власні та світла, які залишилися в ній "при проходженні". (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.4)

16) Світіння здалеку

Світло, яке діє в парцуфі в момент, коли немає в парцуфі келім для отримання цього світла, називається "світінням здалеку". Це означає, що існує величезна різниця й відмінність між світлом та келім парцуфа, котрі відносяться до цього світла. І тому келім непридатні для того, щоб отримати це світло та вдягнути його, а отримують від нього світіння здалеку. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.40)

17) Очищення екрана

Це очищення авіюту, що в бхіні далет. Оскільки рівень відбитого світла, який екран піднімає та облачає на пряме світло, залежить від міри величини авіюту в бхіні далет, яка означає величину прагнення, що в ній, тому після того, як ступінь наповнився своїм світлом, яке притягнуте ним - посилюється відбите світло й очищає екран до певної міри його прагнення. І це називається, що він очистився від авіюту, який був у ньому, і називається також "очищення екрана". (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.74)

18) Остаточне віддалення

Коли відмінність властивостей є великою настільки, що досягає повної протилежності властивостей, - це називається остаточним віддаленням. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.10)

19) Що таке схилення голови?

Коли світла Зеїр Анпіну використовуються також і в рош, який називається ҐАР, тому що світла ҐАР, які є придатними для рош, відсутні там, - це називається «арканат рош» (схилення голови). Бо рош опущена на один ступінь із ЗАТ, - сімома нижніми, котрі звуться ґуф. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.3)

20) Що таке взаємовключення сфірот?

Сфірот вводяться одна в іншу "при проходженні" (див. вище питання 15). А оскільки десять сфірот прямого світла, що виходять від кетера до малхут, можуть з’явитися на ступені лише в облаченні десяти сфірот відбитого світла, котрі виходять і піднімаються від малхут до кетера, то немає сфіри з них, в якій не було б двох своїх власних сфірот: одна прямого світла й одна відбитого світла. І ще вісім сфірот, що ввелися в неї при проходженні: частина їх пройшла через неї при проходженні згори вниз, а частина - пройшла через неї при проходженні знизу нагору. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.97)

21) Що таке з'єднання?

Облачення десяти сфірот де-рош ступеня в десять сфірот відбитого світла, що піднімаються від малхут знизу вгору, називається з'єднанням. Тому що тут світла передують келім, і авіют не піднімається з цим відбитим світлом вище свого місця, тобто від малхут, навіть анітрохи. І тому ці десять сфірот відбитого світла не вважаються довершеними келім, придатними для облачення в них сутності, «ацмут». І тому це облачення називається лише «іткашрут», з'єднанням, тобто пряме світло з'єднується й знаходиться на парцуфі за допомогою цих десяти сфірот відбитого світла, не дивлячись на те, що не вдягається в них реально. А облачення прямого світла в келім відбувається тільки у відбитому світлі, що поширюється вниз від екрану, і авіют малхут де-рош може поширитися й спуститися та вдягнути десять сфірот прямого світла, які приходять у нього. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.20)

22) Що означає "одне всередині іншого"?

Це означає, що одне походить від іншого, тому що зовнішній іґуль, як з'ясовується, є причиною й приводом для внутрішнього іґуля, що в ньому, який походить від зовнішнього та є його наслідком. Таким чином, "одне всередині іншого" вказує на відносини «причини й наслідку», тобто «приводу й підсумку», які є в них. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.40)

23) Що таке зівуґ де-акаа (ударне злиття)?

Дія екрану, що перешкоджає світлу та приховує його від бхіни далет і відштовхує світло, яке належить до неї, назад, до його кореня. Ця дія називається "зівуґ де-акаа", і це ім'я показує, що дія містить у собі два протилежні поняття: з одного боку, - «вдаряє» світло, тобто відштовхує й видаляє його від [можливості] світити, а з іншого боку, - робить зівуґ,  злиття, поєднання зі світлом, це означає, що спричинює йому розмноження й додаткове розширення. І ця міра світла, яку відштовхнуто та віддалено від бхіни далет, обертається на світло відкрите й велике, яке вдягає пряме світло та називається відбитим світлом. І без нього взагалі неможливо світлу Нескінченності вдягтися в парцуф. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.18)

24) Що таке Зеїр Анпін?

Зеїр Анпін означає "маленьке лице", тому що світло хохма називається "світло лику", як написано: "мудрість (хохма) людини освітить її обличчя". І згідно з цим називається загальний парцуф кетер у світі Ацилут іменем "Аріх Анпін", що означає "велике лице", тому що є в ньому сутність світла хохма. І тому бхіна ґімель, сутність якої лише світло хасадим, що походить від біни, але в якій є також світіння хохми, хоч і немає самого світла хохми, - вона називається через це "зменшеним лицем", тобто Зеїр Анпіном, тому що світло його лика зменшене й більш слабке відносно бхіни алеф. (Див. ч.2, «Внутрішнє споглядання» 13, також гл.1, п.200)

25) Що таке ЗАТ - заїн тахтонот (сім нижніх сфірот)?

Десять сфірот, що виходять від екрану й вниз, називаються ґуф, або ЗАТ (див. вище питання 11, 13). Оскільки щодо всього парцуфа, який іноді визначається лише як десять сфірот, будуть три перші сфіри КАХАБ - у рош парцуфа, а ЗАТ, сім нижніх сфірот, ХАГАТ НЕГІМ, - у ґуф парцуфа. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.90).

26) Що таке «хомер» (матеріал)?

Авіют у парцуфі бхіни далет у бажанні (див. "авіют" нижче, питання 53) називається «матеріалом» парцуфа. І це ім'я запозичено з матеріалу уявної, тобто матеріальної, реальності, в якої є три виміри: довжина, ширина й глибина, і шість кінців: верх, низ, схід, захід, північ, південь. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.40)

27) Що таке хая?

Це світло хохма, за суттю написаного: "мудрість (хохма) оживить того, хто володіє нею". (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.6)

28) Що таке «хіцоніют» (зовнішнє)?

Те, що є начистішим у всьому клі, визначається як «зовнішня» суть клі. І вона є клі для навколишнього світла, яке світить йому здалеку. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.6)

29) Що таке хохма?

Знання остаточних результатів від усіх деталей, що існують у всій реальності, називається "хохма" (досл. мудрість). (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.200)

30) Що таке халон (вікно)?

Та сила авіюту екрана, яка визначається в десяти сфірот рош ступеня або в десяти сфірот іґулім, ця сила авіюту, що збуджується в них відбитим світлом, котре піднімається до них від екрана, називається халон. Пояснення: відбите світло, яке відштовхнуто від бхіни далет внаслідок її авіюту, стало клі отримання для вищого світла замість бхіни далет, яка була клі отримання в Нескінченності. І це з тієї причини, що відбите світло в дійсності складається з авіюту бхіни далет, тому що це вона притягнула його до себе з Нескінченності, (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.79). Однак цей авіют помітний лише в келім де-ґуф, що поширюється нижче від екрана, - тобто нижче, ніж бхіна далет десяти сфірот рош, - і тому авіют бхіни далет екрана править у них; і тому вони вважаються завершеними келім для облачення вищого світла в них. У той час як в десяти сфірот рош, які, безумовно, знаходяться вище, ніж їхня бхіна далет, і лише відбите світло піднімається до них знизу вгору, а авіют бхіни далет екрана не може увійти та піднятися разом з відбитим світлом вище від цього місця в його перші дев'ять сфірот, - і тому це відбите світло не стає там завершеними келім, а винятково коренями для келім. І тому називається вдягання дев'яти сфірот у це відбите світло тільки іменем «іткашрут» (з'єднання) (див. вище питання 21). При цьому щодо дев'яти сфірот рош - це відбите світло також вважається як «сила авіюту», і тому зробилася силою з’єднання, у будь-якому випадку внести його у створіння. І ця сила називається халон. Бо коли відбите світло й пряме світло входять, щоби освітити чисті келім де-іґулім, в яких немає ознак авіюту абсолютно, то сила авіюту, яка є у відбитому світлі, вона набагато нижча, ніж вони, і тому зменшує і знижує стінки келім де-іґулім "шляхом входу до них".

Подібно до отвору й діри, які є в кімнаті, що являє собою брак й недолік в стіні кімнати, - однак це шлях для входу світла сонця. Так само й тут, нестача й недолік, які утворилися в стінках келім де-іґулім від сили авіюту, який є у відбитому світлі, вважається в них взагалі не як недолік, а як халон, тому що без нього не було б у них ніякого світла, бо вони не отримують жодного світла, окрім як через кав, в силу екрану в ньому. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.70)

31) Що таке єхіда?

Світло, що вдягнене у сфіру кетер, називається "єхіда". (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.6)

32) Що таке вихід назовні?

Зміна властивостей, що осягається в духовному об'єкті, називається «вихід назовні» з нього. Так, що відмінність властивостей, яка виникає в частині парцуфа, визначається, що ця частина вийшла з парцуфа назовні, - так само як при запалюванні свічки від свічки немає в першій нестачі, - тому що немає зникнення в духовному. І тому виходить, коли ця частина починає змінювати свою властивість, разом з цією зміною вона починає відділятися від парцуфа та виходити за межі парцуфа в окремішнє своє володіння. Так, що зміна властивостей і «вихід назовні» - це одне й те ж. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.59)

33) Що таке «єрида» (спуск)?

Збільшення авіюту означає «спуск», тобто спускається зі свого ступеня. А очищення означає підйом, тому що піднімається подібністю властивостей до Нескінченності. І це є правилом, що кожен чистіший, він є вищим, а кожен з більшим авіютом, він нижчий. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.5)

34) Що таке «яшар» (прямий)’?

Коли вище світло спускається в келім, в яких є авіют бхіни далет, що означає прагнення, адже притягує його з прагненням, вважається, що світло спускається «бе-йошер» (по прямій), тобто в абсолютній відповідності з мірою авіюту й прагнення, що в ній. Подібно до важкої речі, що падає на землю з висоти, адже вона падає точно по прямій лінії згори вниз з великою швидкістю через силу тяжіння землі, яка діє на неї; але якщо на землю падає легка річ, коли не має місця для дії на неї сили тяжіння, то вона кружляє в повітрі повільно, доки не ляже на землю. Те ж і тут, тому що в келім, в яких немає авіюту, - подібно до келім де-іґулім, вважається, що світло, яке приходить туди в силу сфірот йошер, закруглюється, тому що немає там авіюту, що означає прагнення, яке притягнуло б його до них силою тяжіння. У той час, як в келім де-йошер, в яких є авіют, що притягує світло з великою силою, то світло спускається з великою швидкістю точно по прямій, подібно до «кав яшар» (прямої лінії),. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.5)

35) Що таке кетер?

Світіння кореня на ступінь називається "кетер" (букв. «корона»), тому що він вінчає, тобто оточує його, тому що є найбільш чистим з усього ступеня, і виходить через це, що оточує весь ступінь зверху. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.200)

36) Що означає "поступово"?

Притягання світел за порядком ступенів, за причинно-наслідковим порядком, називається "поступово", "повільно". (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.6)

37) Що означає «мехабер» (об’єднує)?

Малхут вищого стає кетером для нижнього. І тому виходить, що малхут з'єднує кожного вищого з його нижнім, тобто між ними утворюється тотожність властивостей. І завдяки цьому утворюється  «хібур» (з’єднання) між усіма ступенями, від світу Адам Кадмон до кінця світу Асія. Це поняття присутнє в келім де-йошер, які називаються кав, а не в келім де-іґулім, і тому весь зв'язок іґулім одного з іншим відбувається за допомогою кава. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.4, п.30)

38) Що таке "води світла"(різні лапки, нормально« "?)?

Світло, яке спускається зі свого ступеня, називається "вода" або "води світла". (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.4)

39) Що таке  «малхут» ?

Остання бхіна називається малхут (букв. «царство»), аби показати, що від неї походить управління з твердістю й повною владою, за прикладом страху перед царською владою. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.200)

40) Що таке «згори вниз»?

Світло, що поширюється в келім за порядком ступенів від чистого до грубого, називається "згори вниз". І це світло називається "ор яшар" (пряме світло). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.103)

41) Що таке «знизу вгору»?

Світло, що поширюється за порядком ступенів від грубого до більш чистого й до найчистішого, називається "знизу вгору". І це світло називається "ор хозер" (відбите світло). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.103)

42) Що таке «месяцев» (те, що спричинює)?

Коли чинник приводить до розкриття ступеня, це зветься, що він спричинює його, і це від слів "причина й наслідок", тому що причина й означає чинник. А наслідок це те, що походить і народжується від цього фактора й причини. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.п.25, 52)

43) Що таке «масах» (екран)?

"Сила скорочення" пробуджується у створінні відносно вищого світла аби перервати шлях його спуску в бхіну далет; тобто в момент, коли воно досягає й торкається бхіни далет, - відразу збуджується ця сила, вдаряє в нього та відштовхує його назад. Ця сила називається "екран". І слід розуміти відмінність між екраном у створінні та скороченням в ньому, тому що це два поняття, котрі є абсолютно різними. 

Бо сила скорочення, яке відбулося в бхіні далет, спрямована на клі в створінні, яке є прагненням отримувати. Це означає, що внаслідок бажання до тотожності властивостей із Творцем воно утримує себе від отримання в момент, коли прагне отримати. Тому що прагнення в ньому, котре зветься "бхіна далет", - це вища сила, яку створіння не здатне скасувати або зменшити анітрохи, а може лише перешкодити самому собі, щоб не бажати отримувати, незважаючи на те, що дуже жадає. І ця сила перешкоджання постійно перебуває у бхіні далет, що в створінні, за винятком моментів, коли притягує нове світло. Тоді воно мусить обов'язково скасувати цю силу утримання, тобто скорочення в собі, і розкривається в ньому прагнення до вищого світла, і цим має здатність притягнути до себе світло. 

І тут починається дія екрану в створінні, оскільки будь-яке прагнення притягує вище світло в повноті, як це було в Нескінченності, тому що це вища сила, і немає ніякої влади в нижніх зменшити її, як сказано вище. І тому світло спускається, щоб заповнити й бхіну далет. Однак в той момент, коли світло торкається бхіни далет, - відразу збуджується екран, вдаряє у світло та повертає його назад. Таким чином, вона отримує тільки світло трьох бхіот, а бхіна далет не отримує його. 

І бачимо, що дія екрану відбувається винятково в момент приходу світла, коли скасовується сила скорочення на час, щоби притягнути нове світло, як з'ясували. А дія скорочення, навпаки, є постійною: утримувати себе, аби не притягати світло. І таким чином, скорочення та екран - два поняття, повністю відокремлені одне від одного. І знай, що екран є породженням скорочення. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.2, «Внутрішнє споглядання», п.п.56-57)

44) Що таке «макіф» (що оточує)?

Див. питання 4. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.40)

45) Що таке «скасовується»?

Коли два духовних об'єкта є повністю рівними за властивостями, без жодних відмінностей, вони робляться буквально одним, і малий "скасовується" у великому. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.10)

46) Що таке «притягується»?

Спуск світла в силу авіюту, що означає в силу прагнення, яке є в створінні,  називається "німшах" (притягується) або "амшаха" (притягнення). (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.90)

47) Що таке «нефеш»?

Світло, яке приходить в парцуф не як вплив від світла Нескінченності, а одержуване парцуфом від вищого ступеня, що суміжний з ним, називається світлом «нефеш» або світлом «некева». (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.95)

48) НАРАНХАЙ

Келім у десяти сфірот називаються КАХАБ ЗОН. А світла в десяти сфірот називаються нефеш, руах, нешама, хая, єхіда. І причина того, що їх називають знизу вгору, тобто НАРАНХАЙ, а не згори вниз, тобто ЙАХАНРАН, в тому, що таким є порядок входу світел в парцуф. Тобто спочатку нефеш, потім руах і т.д., - і це назворот порядку в келім, в яких проявляється спочатку кетер, потім хохма, і т.д., до малхут у кінці. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.87/1)

49) Що таке «нешама»

Світло, яке одягається в клі де-біна, називається "нешама". Воно називається так від слова "нешіма" (дихання), тому що нешама - це джерело для зеїр анпіна, який є світлом руах, який вдихає звідти свою життєву силу шляхом підйому і спуску, як сказано: "І живі істоти рухались туди й назад", і як написано: "І вдихнув у ніздрі його душу життя"; і зрозумій. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.6)

50) Що таке «спричинює»?

Чинник, що приводить до розкриття ступеня, називається, що спричинює цей ступінь. (Див. питання 42)

51) Що таке «сіюм» (закінчення)?

Бхіна далет називається "соф" (кінець) або "сіюм", тому що вона припиняє вище світло, щоби воно не поширювалося в ній, і завершує тим самим ступінь. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.7)

52) Що таке «самух» (суміжний)?

Близькість властивостей з іншим називається, що суміжний з іншим. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.6)

53) Що таке «авіют»?

Ґадлут, великий стан, бажання отримувати з сильним прагненням, називається великим авіютом, а невелике прагнення називається малим авіютом. І це (авіют), є клі для притягнення вищого блага в кожному парцуфі, і називається тому «пніміютом», внутрішньою частиною клі. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.5)

54) Що таке «проходить»?

Світіння нижнього ступеню зобов'язане пройти через вищий за нього, тобто оскільки нижчий, спричинений вищим та походить від нього, вважається, що він ніби проходить через вищого. І через те, що проходить через вищого, він впроваджується там на постійно, і називається там світлом «що проходить», і не зрушується звідти, а гілка від нього виходить і приходить на його місце, - тобто до нижнього. Подібно до запалювання свічі від свічі, і немає в першій нестачі. І таким же чином зрозумій кожен перехід світла з рівня на рівень. Адже світло не зникає зі свого першого місця, приходячи на друге місце, як в матеріальному, - а все так, як з’ясовано. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.4)

55) Що таке «вищий і нижній»?

Два основних поняття ми повинні розрізняти в кожному парцуфі, а саме: клі притягнення вищого блага в ньому, та клі отримання вищого блага в ньому. І вони є протилежними одне одному від краю до краю, тому що міра величини вищого блага залежить від міри авіюту в клі притягнення, бо найбільше світло в парцуфі, яке зветься єхіда, потребує клі притягнення з найбільшим авіютом, тобто - бхіни далет, що в бхіні далет. І протилежним йому є клі отримання, тому що найбільше світло, яке називається єхіда, вдягається тільки в найтонше клі. І тому, коли ми визначаємо клі притягнення вищого блага, ми називаємо їх «пніміют» і «хіцоніют», - внутрішня та зовнішня частини. І кожне клі, що є більш внутрішнім, воно з більшим авіютом та притягує рівень більший, а кожен, хто більш зовнішній, - він чистіший та притягує рівень менший. А коли ми визначаємо келім отримання світла в парцуфі, ми називаємо їх "вищий і нижній", і кожен вищий - більш чистий, і вдягається в нього більш високий рівень, а кожен більш низький, він з більшим авіютом, і вдягається в нього менший рівень (див. питання 140). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.86/2)

56) Що таке «ацмут» (сутність)?

Світло хохма називається ацмут, сутність, тому що воно є сутністю і життєвою силою створіння. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.2)

57) Що таке «пніміют» (внутрішня частина)?

Авіют в парцуфі називається його пніміютом, тому що є місцем притягнення вищого блага. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.86/2)

58) Що таке «внутрішнє і зовнішнє»?

Див. питання 55.

59) Що таке «цінор» (труба)?

Келім де-йошер називаються "цінорот" (труби), тому що вони притягують і обмежують світло в їхніх межах, як труба обмежує воду, що проходить в ній. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.2)

60) Що таке «кав» (лінія)?

Десять сфірот келім де-йошер у плані їхніх келім називаються цинор, а зі сторони світла, яке знаходиться в них, називаються "кав". І тільки десять сфірот світу Адам Кадмон називаються "кав ехад" (одна лінія), у той час як у світі Ацилут у його десяти сфірот є три лінії. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.2)

61) Що таке «повний зріст»?

Коли світла де-рош одягнені в келім рош, називається, що парцуф «на повний зріст». (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.3)

62) Що таке «кіцва» (ліміт)?

Відбите світло мірою власної величини встановлює ліміт для вищого світла, тому що світло не може перебувати в створінні інакше, як завдяки облаченню у відбите світло. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.70)

63) Що таке «карка» (ґрунт)?

Малхут кожного ступеня чи світу називається каркою (ґрунтом) цього світу або цього ступеня. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.1)

64) Що таке «рош»?

Дев'ять сфірот вищого світла, які поширюються до зівуґу де-акаа з екраном в малхут, щоби підняти відбите світло, називаються «рош» (букв. «голова») ступеня, тому що ці світла передують екрану та відбитому світлу, і авіют екрана не може піднятися до них. (ч.3, гл.6, див. також питання 21)

65) Що таке «руах»?

Світло, яке вдягається в клі зеїр анпіна, називається "руах" (букв. «дух» або «вітер»), тому що його спосіб дії - піднятися до біни, увібрати там вище благо й спуститися до малхут віддавати їй. За аналогією з вітром, який метається туди й назад. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.30, див. також, питання 49)

66) Що таке «духовне»?

Слово "духовне", що наводиться в книгах з кабали, означає, що воно абстраговане від усіх матеріальних проявів, таких як місце, час, уявне і т.п тощо. А іноді воно вказує лише на вище світло в клі, незважаючи на те, що й клі також є річчю духовною за всіма умовами. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.4)

67) Що таке «далекий»?

Відмінність властивостей у дуже великій мірі. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.40)

68) Що таке «початок поширення»?

Шореш, корінь будь-якого поширення світла називається «початком поширення», або кетером. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.7)

69) Що таке «відразу»?

Світло, що спускається без розгортання за порядком ступенів по чотирьох бхінот, тому що в ньому є лише одна з цих бхінот, - вважається, що воно спускається відразу; а якщо воно розгортається за порядком ступенів, називається це «поступово, повільно». (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.6)

70) Що таке  «загальна мета»?

Остання бхіна з усіх ступенів, тобто бхіна далет у бхіні далет, називається "загальною метою", бо вона має найбільший за всіх авіют, і називається "соф" (кінець), і тому що всі ступені з’являються лише щоби виправити її. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.7)

Питання й відповіді про значення понять

71) Що є джерелом для келім де-іґулім?

Нескінченність - це джерело келім де-іґулім, тому що ці келім були включені(введені) до Нескінченності, але ще не пізнавані там, за суттю "Він та ім'я Його є одне". (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.52)

72) Якими є ті решімот, що залишилися в іґулім після цимцуму?

Після скорочення, коли світло Нескінченності зникло з усіх чотирьох стадій, як відомо, все ж залишилося в кожній з них решімо, що подібне до світла Ейн Соф, яке було в них до скорочення. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.80)

73) Чому іґулім існують у стані "один всередині іншого"?

Це вказує на те, що немає там іншого визначення, окрім, виключно, визначення причини й наслідку (див. питання 22). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.53)

74) Чому немає стану "один всередині іншого" в Нескінченності?

Тому що в Нескінченності клі взагалі не дається взнаки. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.53)

75) Що є коренем усіх світел?

Нескінченність є коренем усіх світел у світах. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.4)

76) Що є коренем усіх світів?

Іґулім є коренями всіх келім, що у світах (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.80, зі слів "І звідси")

77) Що є джерелом відбитого світла?

Бхіна далет, звана малхут, є джерелом відбитого світла. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.66)

78) Чому світла передують келім? 

Бо спочатку з’явилися світла в трьох стадіях - одна нижче за іншу, і ці три стадії ще не називаються келім до того, як розкрилася четверта стадія; і лише вона одна вважається клі. Виходить, що келім є породженням світел. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.5)

79) Чому біна не передує хохмі?

Внаслідок того, що порядок утворення світів згори вниз такий, що завжди досконалість передує й спричинює розкриття недосконалості, бо так спускаються ступені один з іншого таким чином, що кожний нижній ступінь є гіршим від вищого, аж до того, що розкривається «олам а-зе» (цей світ), який є несправним більш, ніж усі. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.200, зі слів "І не слід")

80) У чому джерело сили управління в світах?

Екран - це перше джерело сили управління в світах. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.2)

81) Звідки походить екран?

Він є породженням першого скорочення. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.2)

82) Скільки причин передували екрану?

Дві причини передували екрану: скорочення та прихід світла. Оскільки екран розкривається не інакше, як в момент, коли вище світло приходить і торкається стадії далет (див. питання 43). (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.2, «Внутрішнє споглядання», п.п.56-57)

83) Що є джерелом келім де-йошер?

Іґулім є джерелом келім де-йошер, оскільки малхут де-іґулім притягнула світло кава, і з її сили народився екран. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.п.56-57)

84) Звідки іґулім отримують світло?

Від келім де-йошер, а самі вони не можуть притягнути його з Нескінченності, тому що немає в них екрану та авіюту. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.30)

85) Яким чином іґулім отримують світло один від одного?

За допомогою сили екрана, який позначається в них, але не проводить з собою авіют, що в ньому. І це враження, ознака, що робить у них екран, називається іменем "халонот" (вікна) в іґулім. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.70)

86) Чому іґулім повинні отримувати від йoшер?

Тому що в іґулім немає екрана. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.30)

87) Що таке халонот в «ґаґ» і в «карка» кожного іґуля?

Див. вище питання 85. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.70)

88) Що з'явилося причиною того, що іґулім стали знаходитися один нижче від іншого?

Світло кава, яке отримали іґулім, викликало в них розрізнення ступенів, - один нижче за іншого, так, що з'явилися в них халонот як «враження» від екрана, його прояву. І всі ступені кава з'явилися також і в іґулім. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.90)

89) Чому іґулім потребують того, щоб кав з'єднував їх?

Через те, що келім де-іґулім, вони на одному рівні з рош кожної сфіри, що в келім де-йошер, котрі знаходяться вище від екрана, тому визначається, що вони знаходяться на місці рош сфіри й не поширюються взагалі вниз від рош де-йошер. Бо ті келім, котрі нижче, ніж рош, вже знаходяться нижче від екрану, що в малхут де-рош, і авіют править у них, і тому вони нижче, ніж іґулім, оскільки "нижче" означає "з більшим авіютом". Бо в іґулім немає взагалі ніякого екрану й авіюту, і тому ґуф кожної сфіри є порожнім від іґулім. Таким чином, десять сфірот де-кетер де-іґулім разом облачають десять сфірот рош де-кетер де-йошер, і десять сфірот де-ґуф кетера є вільними від іґулім. І також десять сфірот де-хохма де-іґулім облачають десять сфірот рош де-хохма де-йошер, і далі - так само. Отже, знаходимо, що ґуф де-йошер перериває між кожною зі сфірот де-іґулім, і немає безпосереднього зв'язку між сфірот де-іґулім, і тому вони потребують того, щоби кав з'єднував їх. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.3)

90) У чому відмінність між сфірот де-йошер і сфірот де-іґулім?

Вся різниця між ними тільки в екрані, який є в йoшер та відсутній в іґулім. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.2)

91) Чому недостатньо сили скорочення, а потребують також і екрану?

Див. питання 43.

92) Що таке світла де-йошер?

Вони є світлом руах. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.30)

93) У чому відмінність між світінням прямим і світінням, яке стає круглим, «закруглюється»?

Див. питання 34. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.5)

94) У чому іґулім є більш піднесеними, ніж йoшер?

З боку келім іґулім є більш піднесеними ніж йoшер, бо в келім де-іґулім немає екрану й авіюту, а в келім де-йошер є екран та авіют. І ще тому, що келім де-іґулім передують келім де-йошер. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.2)

95) У чому сфірот де-йошер є більш піднесеними, ніж іґулім?

Відносно світел, йoшер є більш піднесеним за іґулім, тому що сфірот де-йошер проводять вище світло та передають іґулім. І світла де-йошер звуться світлом руах, а світла де-іґулім називаються світлом нефеш. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.30)

96) Чому в іґулім кожний зовнішній - більш піднесений?

Оскільки зовнішній означає "чистий", і кожен більш зовнішній має властивості, які більше дорівнюють Нескінченності та більш піднесені. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.7)

97) Чому в келім де-йошер внутрішній - більш піднесений?

Внутрішній означає "з найбільшим авіютом", тобто є там прагнення найбільше, і внаслідок цього міра світла, яке він притягує, найбільша, і відбите світло, яке відштовхується ним назад, висота його найбільша. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.5)

98) Чому світ Асія - найзовнішніший з усіх світів?

Внаслідок того що його бхіна далет не має жодного авіюту, придатного для притягнення вищого світла, з цього боку він (світ Асія) визначається як найчистіший з усіх світів. (див. питання 55). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.13)

99) Що стало причиною для появи екрану?

Вище світло, яке досягнуло й торкнулося до стадії далет, щоби поширитися в ній, стало причиною того, що відразу розкрилася сила екрану аби зупинити його та відштовхнути це світло назад. (ч. 2, «Внутрішнє споглядання», п.18)

100) Коли з'явився екран?

У момент, коли вище світло досягнуло й торкнулося до стадії далет, щоб поширитися в ній, тоді збудилася сила скорочення, тобто екран, щоби зупинити його й відштовхнути назад. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.56)

101) Чому рівень (висота) екрану залежить від міри авіюту бхіни далет?

Тому що відбите світло, яке піднімає екран, - це не що інше, як та міра світла, котра бажає поширитися до міри авіюту в бхіні далет, що означає ту міру, з якою він прагне й притягує вище світло. І якщо авіют найбільший, тобто бхіна далет, що в бхіні далет, - то світло, яке бажає поширитися в бхіну далет, найбільше. А якщо авіют дуже малий, тобто лише бхіна алеф в бхіні далет, то світло, яке бажає поширитися в бхіні далет, - найменше. І виходить таким чином, що міра рівня відбитого світла в екрані та міра авіюту в бхіні далет - одне й те ж (див. питання 141). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.60)

102) Які келім для отримання є в світлі кава?

Незважаючи на те, що в світлі кава є лише три бхіни, але все ж його келім отримання - тільки від сили бхіни далет, хоч бхіна далет сама не отримує світла. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.16)

103) Які два види десяти сфірот є в кожному створінні?

Два ходи десяти сфірот є на кожному ступені: хід перший - згори вниз, починається з кетера та завершується в малхут, і називається «десять сфірот прямого світла»; хід другий - знизу вгору, починається з малхут і завершується в кетері, і називається «десять сфірот відбитого світла». (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.104)

104) Чому відбите світло вважається клі для отримання?

Тому що це світло цілком належить до бхіни далет, винятково, і належало б йому облачитися в бхіну далет, якби екран не відштовхнув його назад, і тому став частиною отримання замість бхіни далет. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.21)

105) Чим визначається міра величини відбитого світла?

Мірою світла, яке було би придатним потрапити в бхіну далет, якби екран не повернув його назад. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.60)

106) Чому малхут визначається як кетер відбитого світла?

Тому що відбите світло - це не що інше, як світло, котре було призначене для бхіни далет, тобто малхут, і через те, що малхут не отримала в себе це світло, воно стало облаченням і місцем отримання для всіх дев'яти сфірот, які вище за неї, отже, малхут - це джерело для всіх десяти сфірот відбитого світла, і вважається через це кетером відбитого світла. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.102)

107) Чому екран і авіют використовуються як одне й те ж?

Див. питання 101.

108) Чому авіют і відбите світло залежать одне від одного?

Див. питання 101.

109) За допомогою чого відбувається очищення екрана?

Авіют екрана означає міру величини прагнення в ньому. Тому «через осягнення та облачення внутрішнього світла в парцуф, посилюється навколишнє світло та очищає, зменшує авіют екрана». (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.74)

110) Чому сфірот де-іґулім - це нефеш?

Внаслідок того, що в іґулім немає екрана й авіюту, то немає в них і клі для притягнення вищого світла, а отримують свої світла через келім де-йошер, і тому називаються їхні світла "світло нефеш", тобто немає в цьому світлі властивості віддачі, а лише для власних потреб, винятково. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.95)

111) Чому сфірот де-йошер - це руах?

Внаслідок того, що в келім де-йошер є екран і авіют, вони придатні для притягнення вищого світла та передачі його іншим. І світло, в якому є властивість віддачі, називається "світло руах", або світло «захар» (чоловіче). (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.30)

112) У чому перевага трьох перших (сфірот) де-йошер?

ҐАР, три перші сфіри, є чистими від авіюту екрана, оскільки екран і малхут є останньою частиною в них, і авіют не піднімається до них ніколи, тому що авіют не здатний піднятися вище свого місця навіть трохи. І знай, що три перших сфіри, КАХАБ, означають рош ступеня (див. питання 13), в якій є десять повних сфірот. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.90)

113) Яким чином знаходяться сфірот де-йошер всередині іґулім?

У кожній сфірі визначається, що в ній є рош, який зветься ҐАР, три перші сфіри, і ґуф, який називається ЗАТ, сім нижніх сфірот (див. питання 64). Оскільки у сфірі кетер є ҐАР і ЗАТ. І також у хохмі є ҐАР і ЗАТ. І те ж - у біні, й далі. А місце знаходження всіх десяти сфірот ҐАР і ЗАТ де-іґулім - винятково в місці рош і ҐАР де-йошер, тому що десять сфірот де-іґулім сфіри кетер оточують тільки ҐАР де-кетер де-йошер, а ЗАТ де-кетер де-йошер є вільними від іґулім (див. питання 89). І так само - усі десять сфірот хохми де-іґулім оточують тільки ҐАР хохми де-йошер, а ЗАТ хохми де-йошер - вільні від іґулім. І так само - в усіх. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.90)

114) Чому знаходяться іґулім на місці трьох перших сфірот де-йошер?

Тому що ні в тих, ані в інших немає авіюту екрана анітрохи (див. питання 89). (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.90)

115) Якою є відстань від іґуля до іґуля?

У мірі ЗАТ сфіри йoшер, які переривають, відділяють іґуль від іґуля. Оскільки ЗАТ кетера де-йошер відокремлюють десять сфірот іґуля кетер від іґуля хохма. А ЗАТ сфіри хохма де-йошер відокремлюють десять сфірот оіґуля хохма від іґуля біна, і так само - далі (див. питання 89). (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.90)

116) Чому іґулім не є причиною для ЗАТ, семи нижніх де-йошер?

Див. питання 89.

117) Чому заборонено займатися ҐАР, трьома першими, на кожному ступені?

Тому що світла передували келім (див. питання 13). І відбите світло, яке піднімається знизу вгору та облачає їх, не вважається справжніми келім, а лише коренями келім. І немає в нас осягнення світла без клі (див. питання 21).

118) Чи заборонено займатися всіма десятьма окремими сфірот в ҐАР?

Навіть в ҐАР будь-якого ступеня визначаються окремі ҐАР і ЗАТ, і сімома нижніми сфірот ҐАР також можна займатися. (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.5)

119) Чому не займаються сфірот де-іґулім?

Вони є бхінот ҐАР, і тому розташування всіх десяти сфірот де-іґулім - на місці ҐАР де-йошер (див. питання 13). (ч.2, гл.2, «Ор пнімі», п.5)

120) Як поділяються десять сфірот у п'яти бхінот, що є в бажанні?

Корінь чотирьох бхінот називається кетер, бхіна алеф називається хохма, бхіна бет - біна, бхіна ґімель - тіферет або зеїр анпін, і вона містить в собі шість сфірот: хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод. І бхіна далет називається малхут. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.80)

121) Що означає уточнення: "десять, а не дев'ять, десять, а не одинадцять"?

Це говорить нам, що не дивлячись на те, що бхіна далет, тобто малхут, після скорочення нічого не отримує від вищого світла, все ж таки через силу підняття відбитого світла, що в ній, вважається сфірою такою ж важливою, як і всі інші, і їх - "десять, а не дев'ять". 

"Десять, а не одинадцять": повідомляє нам також, що не слід думати, ніби існує отримання вищого світла також у бхіні далет у будь-якій формі. Бо якщо так, вважалася б малхут як дві сфіри - малхут прямого світла й малхут відбитого світла, і тому кількість сфірот була б одинадцять. І про це застерігають нас: "десять, а не одинадцять", бо малхут не отримує від прямого світла анітрохи. (ч.2, гл.1, «Ор пнімі», п.1)

122) Чому бажання отримувати не розкривається за один раз?

Внаслідок протилежності кореню, оскільки у кореня властивість - тільки віддавати, а у бхіни далет - лише отримувати, і неможливо, щоби дві протилежності вийшли одна з іншої як причина й наслідок інакше, як тільки шляхом поступового розгортання ступенів. Бо корінь, - він тільки причина для бхіни алеф, найближчої до нього з усіх. А бхіна алеф - для бхіни бет, а бхіна бет - для бхіни ґімель. А після бхіни ґімель вже можливо, щоб розкрилася бхіна далет. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.5)

123) Чому авіют вважається пніміютом?

Оскільки авіют - це клі для притягнення та основне клі для отримання за допомогою відбитого світла, яке піднімається від нього. І тому вважається авіют у клі його внутрішньою частиною, пніміютом, а те, що менше за авіют, що в клі, вважається більш зовнішнім (хіцоні), а те, що в ньому повністю чисте, вважається як повністю зовнішнє (див. питання 55). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.5)

124) Чому саме пніміют вважається клі для отримання?

Подібно до товщини стінок посудини, що складається з чотирьох оболонок, які оточують одна іншу, і вміст посудини торкається лише її нутра, тобто оболонки самої внутрішньої в ній. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.5)

125) Чим визначається величина чи малість світів?

Мірою відбитого світла, яке піднімає екран на цьому ступені або в цьому світі. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.65)

126) Чому світло зникло також і з трьох перших стадій у момент скорочення?

Внаслідок того, що клі отримання для всіх чотирьох стадій разом є виключно стадія далет, а в інших трьох стадіях немає абсолютно нічого для притягнення й отримання, тому, через те що стадія далет скоротила себе, щоби не отримувати, - залишилися й три перші стадії без клі отримання, і тому зникли й їхні світла також. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.16)

127) Якими є три відмінні ознаки в келім?

1. Це ацмут, сутність матеріалу клі, тобто міра авіюту в ньому. 2. Сила скорочення, яка діє на бхіну далет, що в авіюті клі. 3. Екран в ньому (див. відповідь 43). 

І в першій ознаці слід особливо виділити дві категорії: перша - це первинний матеріал у ній, який ми відносимо до малхут попереднього ступеня, котра розглядається як причина і як створювач для неї; і це дано відзначити в основному до того, як світло прийшло до створеного ступеня; а друга - ацмут, сутність матеріалу самого створеного ступеня, і це після того, як прийшло все світло, що призначене для створеного ступеня. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.24, та п.27)

128) Якими є дві відмінні ознаки в духовному матеріалі?

Перша: те, що вважається як малхут вищого; друга: те, що вважається як матерія самого створеного ступеня (див. питання 127). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.27)

129) До яких пір створіння відноситься до імені вищого?

До тих пір, поки ступінь, що утворений, не отримав світло, яке призначене йому, він відноситься до імені малхут ступеня, який вище за нього (див. питання 127). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.27)

130) Коли вважається, що створіння вийшло з вищого й стало самостійним?

У момент, коли утворений ступінь осягнув своє світло, відтоді вважається, що вийшов зі складу малхут вищої, званої його створювачем, і стає самостійним володінням (див. питання 127). (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.28)

131) Що означає "неможливо"?

Отримання необхідного (для існування) називається "неможливо", і це визначається більш за все щодо світла хохма або світіння хохми, які вважаються сутністю та життєвою силою парцуфа, - бо «неможливо для парцуфа відокремитися від нього». Подібно до людини, котра зобов'язана зберігати своє життя та існування. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.46)

132) Що означає "не має наміру"?

Прагнення називається "має намір" тому, що про річ, яку дуже прагнеш отримати, ми говоримо, що наміри серця націлені на те, аби притягти її, бо прагнення відчувається в серці, і наміри - також в серці. І це діє тільки в момент, коли бракує світла, тоді як коли є світло, таке називається "не має наміру". (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.43)

133) Чому стадія алеф вважається як "неможливо й не має наміру"?

Бо тільки світло хохма призначене для стадії алеф, і це – життєва сила та сутність парцуфу; і тому вважається як "неможливо", оскільки вона змушена отримати життєву силу й сутність, а отримання необхідного (для існування) - не є отриманням. І тому вважається, що немає ніякого прагнення, котре відкрилося б в ній до світла хохма, оскільки прагнення розкривається не інакше, як в момент, коли немає в ньому (парцуфі) цього світла, і він прагне досягти його, а не в момент, коли він сповнений цим світлом. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.43)

134) Чому стадія бет вважається як "можливо і(й) не має наміру"?

Оскільки стадія бет - це посилення бажання віддачі, котре притягує цим світло хасадим, і вона абсолютно не зобов'язана здійснювати це зусилля. І було "можливим" для неї відділитися від цього повністю, і тому називається "можливо". Однак вважається також як "не має наміру", бо згадане поняття прагнення повинно відноситися лише до світла хохма, а не до світла хасадим, тому що бажання світла хасадим не вважається авіютом, оскільки скорочення відбулося тільки на світло хохма, винятково, і зовсім не на світло хасадим. І тому прагнення до світла хасадим не вважається наміром. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.п.44-45).

135) Чому стадія ґімель вважається як "неможливо й має намір"?

Стадія ґімель - це феномен притягнення світіння хохми всередину світла хасадим, яке притягнула біна. І це притягнення називається "неможливо", тому що світіння хохми - це отримання, що є обов'язковим для парцуфа, та називається "має намір", тому що це притягнення відбулося в момент, коли було відсутнє світіння хохми, і тому було там прагнення. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.п.46-47)

136) Чому стадія далет вважається як "можливо й має намір"?

Після того, як вже було світіння хохми в стадії ґімель, вона не повинна була вдаватися до нового посилення задля самого світла хохми, оскільки просто світіння хохми є абсолютно достатнім їй для життєвої сили, і тому вважається це притягнення як "можливо", тому що було можливо відокремитися від цього. І вона вважається як така, що "має намір", оскільки їй бракувало сутності світла хохма, яке вона притягнула, і в неї було велике прагнення в момент, коли вона притягнула його. (ч.2, «Внутрішнє споглядання», п.48)

137) Чому не всі стадії бажання є придатними бути клі для отримання, а лише стадія далет винятково?

Бо клі не є закінченим, якщо немає в ньому прагнення отримувати, котре розкривається лише за наявності двох умов: можливо та має намір (див. питання 136).

138) Чому кожна зміна властивостей, яка народилася в авіют бхіни далет, приводить до появи нового духовного об'єкта?

Це закон, що вище світло не припиняє світити створінням ні на мить, і в кожному місці, де клі притягнення розкривається як годиться, відразу світить там вище світло. І тому після того, як наповнилася категорія притягнення бхіни далет, що в бхіні далет, яка притягувала, - тоді породила нову форму клі притягнення, в якій авіют бхіни ґімель у бхіні далет, і відразу також і вона наповнилася вищим світлом. І потім, коли утворилася й вийшла з неї знову нова форма з авіют бхіни бет у бхіні далет, то й вона також відразу наповнилася вищим світлом. І так - постійно.

139) Чому вище світло не припиняє світити створінням ні на мить?

Тому що вище світло постійно в стані абсолютного спокою, без будь-якого оновлення властивостей, бо оновлення в духовному вважається рухом. І всі поновлення форм, які відбуваються при поширенні вищого світла – все це робиться силою притягнення, яка розкривається винятково у створінні (див. ч.1, питання 64). І навіть саме це поширення вищого світла - не що інше, як наче запалювання свічі від свічі, і немає в першій нестачі, аніскільки. Таким чином, лише та частина поширення вищого світла, яке прийшло до отримання його створінням, вона набула оновлення властивості в діапазоні спільних відносин між клі й світлом, одягненим у нього. Але саме вище світло не зазнало нестачі абсолютно, і в ньому нічого не оновилося через це поширення, яке потрапило до створіння.

140) У чому відмінність стану віддачі від стану отримання в келім?

Відмінність - буквально від краю до краю. Бо для входу вищого світла повинен бути в парцуфі великий авіют, у мірі, великій остаточно, яка тільки існує в реальності, тому що тоді притягує світло найбільше й найповніше. І протилежність йому, від краю до краю, - це вдягання вищого світла в келім, тому що світло найбільше й найповніше вдягається тільки в клі начистіше, яке тільки може бути в реальності. І тому ми завжди повинні розрізняти два цих поняття в кожному парцуфі: властивість віддачі, яка вимірюється додатковою авіют, визначається іменами "пнімі" та "хіцон", а властивість отримання та облачення в келім визначається іменами "вищий" (ельйон) і "нижній" (тахтон). Так, що парцуф, що є найбільшим у всій реальності, повинен бути найвнутрішнім, тобто мати найбільший авіют з усіх парцуфів у реальності, та, одночасно з цим, він повинен бути найвищим з усіх парцуфів у реальності, що означає найчистіший з усіх парцуфів, що в реальності. Отже, це два окремі види келім: одне - для притягнення світла, і друге - для отримання світла (див. питання 55 та 141).

141) Чому давець дає в частину саму грубу, а отримувач отримує в частину саму чисту?

Бо вище світло приймається парцуфом не інакше, як у мірі відбитого світла, яке піднімається від екрану в парцуфі, і його міра залежить від міри авіюту, яка є в бхіні далет (див. питання 101 і 2). І тому давець потребує надмірного авіюту нижнього, у той час як одержувач потребує клі найбільш чистого, аби світло могло одягтися в нього, тобто щоб було зрівняння властивостей між світлом і клі. Оскільки відмінність властивостей між ними віддаляє світло від келім (див. питання 16 і 140).

142) Як розуміється оновлення властивостей при поширенні вищого світла?

Див. питання 139.

143) Як з'являється створіння з вищого світла?

Вище світло неодмінно має в собі бажання віддачі, і це бажання визначається як остання частина, що входить до вищого світла, і ця частина, тобто це бажання віддачі, перетворюється й стає категорію притягнення світла стадії алеф. І ця категорія притягнення світла, звичайно, є новою властивістю в згаданому бажанні віддавати. І тому визначається, що вона відокремлюється, виходить з бажання віддавати та стає стадією алеф бажання отримувати, тобто виходить зі стану створювача в стан створіння, оскільки відмінність властивостей відокремлює та віддаляє духовні об'єкти один від одного, як відомо. Однак ця дія відокремлення "частини", про яку йдеться, ні в чому не завдає нестачі стану "цілого", а це як запалювання свічі від свічі, і першої нітрохи не убуває, і зрозумій це добре.

144) У чому відмінність імен чотирьох стадій від імен КАХАБ ТУМ?

Коли ми виділяємо лише матеріал, що в келім, ми визначаємо їх іменами чотирьох стадій, а коли ми бажаємо ввести також і решімот, що в кожному з клі, ми визначаємо їх іменами КАХАБ ЗОН.

145) Який порядок входу світел у створіння після виправлення?

Спочатку входять маленькі, потім - більші, тобто спочатку нефеш, потім руах і т.д., до єхіди (див. відповідь 48).

146) Який порядок збільшення келім у кожному парцуфі після виправлення?

Спочатку збільшуються келім важливіші, а потім келім - маленькі, тобто спочатку кетер, потім хохма й т.д., до клі малхут, яке з’являється останнім.

147) Яким є первинний матеріал кожного створіння?

Малхут вищого стає кетером для нижчого, тобто бажання віддавати, що у вищому, визначається, що воно стає первинним матеріалом нижнього (див. відповідь 143).

148) Якими є ті два кетери, що є на кожному ступені?

Корінь чотирьох стадій зветься кетером десяти сфірот прямого світла на даному ступені, а малхут ступеня визначається як кетер десяти сфірот відбитого світла на даному ступені.

149) Чому не зникає світло з попереднього місця при переході на інше місце?

Тому, що якби йому були притаманні зміни та заміни, - не було би вічним, і це просто.

150) З чого складається кожен вищий, вміщуючи в себе нижчих за себе самого?

З десяти сфірот прямого світла, тому що будь-яке світло виходить тільки з Нескінченності, і тому зобов'язаний нижній пройти через усіх вищих за нього ланцюжком причин і наслідків, доки не досягне нижнього наслідку, для якого й призначене світло. І оскільки світло не зникає з одного місця при переході на інше місце, то в кожному вищому залишаються назавжди всі світла, які проходять через нього.

151) З чого складається кожен нижчий, вміщуючи до себе вищих за нього самого?

З десяти сфірот відбитого світла, для яких малхут вважається коренем і кетером (див. питання 148), і всі частини відбитого світла, які облачають тих, що вищі за неї, проходять через неї знизу вгору, і тому визначається кожний нижній як такий, що складається з усіх частин відбитого світла, котрі відносяться до сфірот, що вище за нього.

152) Яким є ключ, спосіб, визначення складу сфірот, що включають одна іншу?

Взаємовключення сфірот однієї в іншу так, що кожна в результаті складається з десяти, і в цих десяти кожна ще з десяти, і так до нескінченності, відбувається через два ходи: десять сфірот прямого світла й десять сфірот відбитого світла, які є на кожному ступені (див. питання 20). І слід знайти ключ, - як з легкістю визначати зміни, що відбуваються в складі десяти окремих сфірот, котрі входять у склад загальної сфіри, - лише через їхнє взаємовключення, а не через саму її сутність. І тому запам'ятай три відомості, які ти будеш використовувати постійно. Наприклад, якщо ти бажаєш знати десять сфірот, що входять до біни: отже перша інформація, - що є дві сфіри в ній самій, а саме - біна прямого світла та год відбитого світла; друга - полічи сфірот від неї і вниз до єсоду, - це пряме світло, що в ній, тобто ХАҐАТ НЕГІ, що проходять через неї згори вниз; третя - полічи сфірот від неї і вгору до кетера, - їх дві: єсод та малхут, і дізнаєшся про сфірот відбитого світла в ній, що проходять через неї знизу вгору.

І тепер склади дві сфіри її самої, шість прямого світла і дві відбитого світла, - разом десять. І таким же чином розрахуй по кожній сфірі й дізнаєшся за один перегляд всі бхінот, котрі введені до неї.

153) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в кетері?

Дев'ять прямого світла від кетера до єсоду, і одна відбитого світла, тобто тільки малхут.

154) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в хохмі?

Вісім прямого світла від хохми до єсоду, які одягаються в більш чисті келім, а саме: світло хохми в клі де-кетер і т.д. І дві відбитого світла: єсод та малхут, які вдягаються в келім єсоду та малхут.

155) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в біні?

Сім прямого світла від біни й нижче, і тут так само: світло біни в клі де-кетер і т.д., до світла єсоду в клі де-нецах. І три відбитого світла: год, єсод, малхут у келім году, єсоду та малхут.

156) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в хеседі?

Шість прямого світла від хеседу до єсоду, і чотири відбитого світла від нецаху до малхут, відбите світло нецаху в клі де-нецах і т.д.

157) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в ґвурі?

П'ять прямого світла від ґвури до єсоду, і п'ять відбитого світла від тіферет до малхут, і одягаються, як зазначено вище: пряме світло - у келім більш чисті, а світло відбите, - кожне світло у відповідне йому клі.

158) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в тіферет?

Чотири прямого світла, - від тіферет до єсоду, і шість відбитого світла, - від ґвури до малхут.

159) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла - у нецаху?

Три прямого світла, - від нецаху до єсоду, і сім відбитого світла, - від хеседу до малхут.

160) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла - у годі?

Два прямого світла, - від году до єсоду, і вісім відбитого світла, - від біни до малхут.

161) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла - в єсоді?

Одна прямого світла,- це єсод, і дев'ять відбитого світла, - від хохми до малхут.

162) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла - у малхут?

Лише десять сфірот відбитого світла, без ніякого прямого світла.

163) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в кетері де-кетер?

Дев'ять прямого світла, - від кетера до єсоду, і одна відбитого світла, а саме - малхут.

164) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в хохмі де-кетер?

Вісім прямого світла, від хохми до малхут, і дві відбитого світла, - єсод і малхут.

165) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в біні де-кетер?

Сім прямого світла, від біни до малхут, і три відбитого світла, - від году до малхут.

166) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в хеседі де-кетер кетера?

Шість прямого світла, від хеседу до єсоду, і чотири відбитого світла, - від нецаху до малхут.

167) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться у ґвурі де-хохма нецаху?

Ось, спочатку слід зрозуміти десять окремих сфірот, що входять в загальний нецах, якими є: три прямого світла, де світло нецаху вдягається в клі де-кетер загального нецаху, світло году - у клі хохми загального нецаху, і світло єсоду - у клі біни. Тепер візьми окрему хохму загального нецаху, і вона також обов'язково складається з десяти сфірот, а саме: восьми сфірот прямого світла, що проходять через неї згори вниз, - і навіть в тих, в яких є лише відбите світло, тому що при взаємовключенні сфірот завжди світять сфірот прямого світла всередину сфірот, в яких є відбите світло. Однак вісім сфірот прямого світла, які пройшли через хохму й вниз, вони є не світлом хохми, а світлом году. Тому що світло году вдягнене в клі де-хохма в загальному нецаху таким чином, що тепер є в десяти сфірот хохми де-нецах тільки світла прямого світла, що проходять від хохми де-год і нижче, так, що хохма де-год в тому клі де-кетер, і біна де-год у хохмі, і хесед де-год у біні, і ґвура де-год у хеседі, тіферет де-год у ґвурі.

Отже, нам відомо, що в ґвурі де-хохма де-нецах є пряме світло зі світла тіферет де-год. Тепер беремо цю ґвуру де-хохма цього нецаху, яка також обов’язково складається з десяти власних сфірот: від прямого світла, що проходить у ній згори вниз та від відбитого світла, що проходить у ній знизу нагору. Отже, є в ній п'ять сфірот прямого світла від ґвури й нижче, однак це зовсім не світло ґвури, а п'ять нижніх частин світла тіферет де-год, які одягнені в келім найчистіші. І маємо, що світло ґвури де-тіферет де-год одягнене в клі де-кетер ґвури де-хохма де-нецах. І світло тіферет де-тіферет де-год вдягнене в клі де-хохма ґвури де-хохма де-нецах. І світло нецах де-тіферет де-год в(у) клі де-біна ґвури де-хохма де-нецах. І світло год де-тіферет де-год вдягнене в клі де-хесед ґвури де-хохма де-нецах. І світло єсод де-тіферет де-год вдягнене в клі де-ґвура ґвури де-хохма де-нецах. А також є п'ять сфірот відбитого світла, вдягнених, відповідно, у келім своїм постійним чином.

168) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в тіферет де-біна де-год?

Якщо візьмемо спочатку біну де-год, то в ній є лише відбите світло без прямого світла, проте пряме світло суміжного ступеня світить у ній, - це світло єсоду. І тому ця біна також складається зі світел, що проходять через неї, - це сім прямого світла від біни й нижче. І оскільки світло в ній - це світло єсоду прямого світла, то починається пряме світло в ній від біни де-єсод і нижче, і світло біни де-єсод вдягається в клі де-кетер, і т.д., і світло году де-єсод у клі де-тіферет біни загального году. І потім, якщо візьмемо окрему тіферет біни году, яка також складається з десяти сфірот, то є там чотири прямого світла від тіферет і нижче, що вдягнені у вищі келім, тобто: тіферет де-єсод єсоду в клі де-кетер, і нецах де-єсод єсоду в клі де-хохма, і год де-єсод єсоду в клі де-біна, і єсод де-єсод єсоду в клі де-хесед. А також є там шість бхінот відбитого світла, що проходять через неї знизу вгору, і вони - від ґвури до малхут, вдягнені, відповідно, у келім за своїм порядком.

169) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в нецаху де-єсод кетера?

Якщо візьмемо спочатку єсод де-кетер, немає в його десяти сфірот іншого, крім світла єсоду в клі де-кетер, а решта - це відбите світло. І якщо візьмемо нецах де-єсод кетера, немає там іншого, крім відбитого світла винятково, однак світло єсоду прямого світла, що знаходиться в кетері, світить там, і визначається нецах де-єсод кетера як пряме світло єсоду. І коли він складається з десяти сфірот, є в ньому три світла НЕГІ прямого світла від нього й нижче до єсоду, що проходять згори вниз з єсоду прямого світла, які одягаються: нецах де-єсод у клі де-кетер, год де-єсод у клі де-хохма, єсод де-єсод у клі де-біна, і сім відбитого світла ХАҐАТ НЕГІМ, - у відповідності до келім.

170) Які саме бхінот прямого світла й бхінот відбитого світла знаходяться в год де-тіферет де-малхут?

Немає там іншого, крім відбитого світла винятково, тому що в усьому, що походить від малхут, є там винятково відбите світло.

171) Яким чином одягаються світла прямого світла та відбитого світла в келім?

Є правилом те, що світла важливіші вдягаються в келім більш чисті, а більш низькі вдягаються в гірші келім. Таким чином, у сфірі кетер малхут відбитого світла вдягається в малхут де-кетер. А в сфірі хохма вісім сфірот прямого світла, тобто ХУБ ХАҐАТ НЕГІ, вдягаються в келім КАХАБ ХАҐАТ НЕГ, а єсод та малхут відбитого світла вдягаються в єсод і малхут, що наявні там. А в сфірі біна сім сфірот прямого світла, біна ХАҐАТ НЕГІ, одягаються в келім КАХАБ ХАҐАТ нецах, а год, єсод, малхут відбитого світла вдягаються в год, єсод, малхут, що наявні там, і далі - таким же чином.

172) Який порядок причини й наслідку від Нескінченності до малхут Адама Кадмона?

Тут є десять причин. Ось вони:

Причина всіх причин - Нескінченність. Вона є причиною чотирьох стадій, так, що вони стануть помітними після скорочення світла. Однак у самій Нескінченності не дається взнаки жодне клі, а вся вона є світлом. І тільки з нижнього, тобто зі світу скорочення, вивчатиметься вищий.

Причина друга - три перші стадії, які походять одна від одної. Вони визначаються як причина для розкриття можливості прагнення до найбільшої тотожності властивостей у стадії далет, яка називається малхут Нескінченності.

Причина третя - малхут Нескінченності. Вона є причиною для кетера світу скорочення, бо те прагнення, - прагнути до максимальної тотожності властивостей, якого набула малхут Нескінченності, - є зміною властивостей малхут Нескінченності. І тому відокремлюється від малхут Нескінченності та виходить назовні від цієї малхут під самостійним ім'ям і називається "кетер світу скорочення" (див. докладно питання 32).

Причина четверта - цей кетер є причиною першого скорочення, тому що поширився заново до стадії далет, що в ньому (див. питання 38), і тоді скоротив це бажання отримувати, і світло видалилося.

Причина п'ята - зникнення світла, яке відбулося після скорочення, - це причина для розкриття келім десяти сфірот де-іґулім (див. питання 72).

Причина шоста - клі де-малхут іґулім, тобто стадія далет у них, є причиною для притягнення заново вищого світла з Нескінченності (див. питання 83 і 138).

Причина сьома - вище світло, що притягнуте заново, є причиною для розкриття сили екрану в клі малхут (див. питання 43).

Причина восьма - екран є причиною для десяти сфірот відбитого світла, які піднімаються від нього й угору до кетера прямого світла, і вони називаються "рош де-АК" (див. питання 101).

Причина дев'ята - відбите світло, яке піднімається від екрану, є причиною для розкриття келім де-йошер, тобто воно дає силу поширення для стадії далет, щоб поширилася сама в десять сфірот «міна у ба» (від себе і в себе), до малхут де-малхут. 

Причина десята - стадія далет, яка отримала силу поширення за допомогою відбитого світла, є причиною для десяти сфірот келім Адама Кадмона, які називаються «ґуф Адама Кадмона», до його малхут (див. питання 11).