Тринадцятого швата (22 січня) 1959 року, Тель-Авів.
(переклад з івриту)
Вітання й усього найкращого моєму дорогому другові …
Ось, цим я відповідаю на твій лист від третього дня тижня глави «Ваїшлах».
Запитав ти про дві речі щодо первинного змія:
а) чому він був покараний, адже ми не знаходимо в жодному місті попередження, що не можна підбурювати;
б) що означає покарання «на череві своєму ходитимеш» щодо злого начала.
Ось, в книжці «Сіфтей хахамім» про вислів (Тора, глава «Берешит», 3:14) написано, що «покарано змія виключно тому, що з’явилася через нього перешкода. Бо не було заповідано щоб не підбурювати», кінець цитати. А пояснення цьому, що покарання не через те, що належить йому, щоб забрали в нього його силу, тому що згрішив, а з іншої причини, для того, щоб інші не зазнали б через нього невдачі. Виходить, згідно з цим, що його покарано не через те, що не заповідано, щоб не підбурював.
А щодо «на череві своєму ходитимеш», слід пояснити так, що в святості є три рівні, що звуться «нефеш, руах, нешама».
«Нефеш» називається категорія «нефіша» (спокій), коли життєва сила дуже мала, так, що не здатен і поворохнутися. А «руах» називається стан, коли вже існує рух щодо можливості виправлення властивостей, що зветься «хесед – правиця, ґвура – ліва рука», коли може користуватися своїми руками завдяки життєвій силі святості.
«Нешама» називається, що є вже в людини розум і мозок святості, і це зветься, що вже удостоїлася знання в святості, - тоді йдеться про те, що є в неї рівень «нешама».
А порядок отримання духовних світел – він як і в матеріальному. Адже ми бачимо, що коли народжується немовля, життєва сила його дуже мала, так, що не може самостійно рухатися, а інші повинні допомагати йому. І здатне лише лежати, а лежання вказує, що голова його не вища за тіло, а той рівень, що є у ніг, є також і в голови. І це називається в духовному «нефеш».
А коли виростає дитина більше, завдяки тому, що набуває більшої сили, тоді життєвої сили її вже досить, щоб могла сидіти. А сидіння показує, що може рухати руками, і завдяки цьому росте, піднімається вгору голова, і видно, що є відмінність у висоті в голови щодо тіла.
А коли виростає більше, тобто коли вже надбала дитина розуму в голові, тоді життєва сила її настільки велика, що розповсюджується також і в її ноги. І тоді відзначаємо велику різницю між висотою голови й тіла, та ніг.
Витікає з цього, що існують три рівні. І це саме в «мовця», тобто в людини, коли голова вгорі, а тіло її внизу, а ноги її ще нижче. Тому що є в неї розум і думка, і цим вона набагато вищий за тваринний рівень.
Тоді як тварини, - голова їхня на тому ж рівні, як і тіло, що показує нам, що не має їхня голова більшої важливості ніж їхнє тіло. І в них дано розрізнити тільки два рівні, котрими є нефеш, або руах, як зазначено вище. А те, що вони користуються ногами, це показує, що мають вони велику силу, і вона в тому, що тіло їхнє вище ніг. Тоді як у тих, які не мають ніг, виходить, що їхня життєва сила дуже мала, і не дана їм життєва сила двох рівнів, а їхня голова й ноги рівні між собою.
І цим слід пояснити поняття «на череві своєму ходитимеш». Тобто, забрано від нього рівень «руах», коли він вже міг рухатися, і цією силою міг вже підбурювати Хаву щодо того, щоб з’їсти з древа пізнання. І коли забрали в нього ноги, а йде за допомогою тіла, що називається «черево», виходить, що життєва сила його дуже мала й зветься «нефеш», позбавлена руху, бо бракує ще життєвої сили для того, щоб був йому притаманний рух. І завдяки цьому не зможе настільки вже завдати шкоди світові.
Бо «нефеш» називається світлом некеви (жіночої суті), яка отримує те, що дають їй, але сама не може дістати життєву силу, є тільки те, що вона отримує завдяки тому, що роблять злі діяння, і від цього й має вона життєву силу. І тому, коли людина припускається порушень, чим дає їй життєву силу, тоді є в неї сила вводити людину в гріх.
І це є поняттям «на череві своєму ходитимеш», тобто немає в нього нині більше ніж рівень нефеш кліпи. Тому не спроможний він завдавати великої шкоди людині. І лиш коли дають йому силу, тоді він зміцнюється. І й є поняттям: «Прогріх тягне за собою прогріх», тому що зміцнилася його сила. Тому тепер, коли людина посилюється в Торі та заповідях, є можливість перемогти його й прийти до істинної досконалості.