Шостий день Хануки (19 грудня) 1960 року, Бней Брак.
(переклад з івриту)
Другові моєму …
Дуже прагну я знати, що чути в тебе загалом і зокрема в домочадців твоїх, хай будуть живі. У мене поки що немає ніяких новин і, сподіваємося на Творця, що почуємо добрі вісті. І завершу лист свій словами з Тори.
Ось, мудреці казали: «Що таке Ханука? Навчали нас наші вчителі… «Ханука» це букви «хану-ко» (зупиніться тут), бо в «ко» (букви «каф-гей», ґематрія 25), - двадцять п’ятого кислева була їм перепинка у війні. Бо саме посередині роботи буває перерва. І зупиняються посередині для того, щоб набратися знову сил, щоб була можливість продовжувати роботу.
І необхідно зрозуміти, що вони мають ще робити після того, як закінчили першу війну, і що їм ще треба зробити, щоб змогли сказати, що вже завершили війну?
Ось, бачимо ми, що за часів другого Храму видали елліни укази про Ісраель, забороняючи їм займатися Торою та заповідями. Отже, виходить, що саме диво полягало в тому, що після війни була вже в них можливість займатися Торою та заповідями. І це означає, що диво було тільки щодо духовного. Тоді як в Пурим диво було з тілами, тобто щодо матеріального. Тому в Хануку дано нам згадувати диво з «Галелем» (обрані псалми) і подякою, а не бенкетом і веселощами, а от в Пурим написано «бенкет і веселощі», тобто про речі, що стосуються тіла, тому що тоді було диво з тілами, що й зветься матеріальним.
І слід зрозуміти все це за методикою духовної роботи шляхами Творця. Ось, мудреці сказали: «Усіма серцями своїми, двома началами, - добрим началом і злим началом». І необхідно зрозуміти, як можна служити Творцеві злим началом? А спершу треба зрозуміти, що означає поняття «зле начало». Ось, відомо з того, що ми вже говорили, що злим началом є бажання отримувати для себе; тобто те, що людина бажає отримувати задоволення для себе, - це спричинює їй всі гріхи. А отже, те, що хоче вона чинити прогріхи, це тільки тому, що бажає отримувати задоволення для себе. Тому людина краде, грабує й т.п., і не хоче приймати на себе малхут небес, тому що «раб, про якого забули, - зручно йому».
Тоді як добре начало, воно виражається в тому, що людина бажає приносити задоволення іншим: або хоче робити задоволення створінням, або хоче приносити втіху Творцеві. А це є поняттям заповідей, що між людиною та її ближнім і між людиною та Творцем.
Творець створив світ для того, щоб давати благо Своїм створінням, і через це вкарбовано в людей бажання отримувати насолоду, приносити задоволення собі, а не віддавати іншим. Тому, коли людині треба працювати для того, щоб давати задоволення іншим, це для неї дуже важко, тому що це проти природи.
А те, що Тора зобов’язує нас діяти заради віддачі, це лише задля виправлення, для того, щоб не було «хліба сорому». Тому що той, хто одержує подарунок від ближнього свого, він соромиться отримувати, але Творець бажає, щоб була досконалість в насолодах, які Він хоче давати нам. Тому дав нам роботу та зусилля, щоби кожен отримував би згідно з мірою його роботи. І тоді, якщо людина підніметься на рівень, коли зможе отримувати всі насолоди, і весь її намір буде тільки заради надання задоволення Створювачу своєму, тоді буде в насолод досконалість.
Тому є в нас два види робіт:
1) Робота доброго начала. Тобто не бажає отримувати ніякої насолоди собі, а всі діяння людини є лише віддачею, і тому вона молиться й навчається, і займається заповідями. І це зветься «душею», - категорією духовного. І цього рівня удостоїлися в Хануку, тобто тому, що елліни не давали їм займатися Торою та заповідями, - і від цієї роботи була в них зупинка.
2) Але поки що не закінчилася на цьому війна, тобто є в них тепер робота отримувати всі насолоди, які Творець бажав, щоб створіння отримували. І необхідно тепер працювати аби прийти до такого рівня, щоб змогли отримувати всі насолоди, - а весь їхній намір буде тільки лиш приносити цим задоволення Творцю. І тоді, коли отримують усі насолоди, вважається, що людина вже служить Творцю злим началом. Тобто вона виконує заповідь тим, що отримує насолоди тілом. Тому в час, коли досягають успіху в цьому й можуть отримати все, що Творець бажає дати їм, тоді диво зветься «визволення тіл», коли диво стосувалося категорії тіла, яке є бажанням отримувати, як сказано вище.
І тому про Пурим написано «бенкет і веселощі», і це вказує нам, що диво стосувалося тіла, тобто матеріального. Тому в Пурим «виконали й отримали», що називається вже завершенням війни. Тоді як в Хануку був лише перепочинок від війни й необхідно було продовжувати далі, тому в Хануку внутрішній сенс це хану-ко.
І Творець освітить очі наші, і удостоїмося повного визволення якнайшвидше, в наші дні, амен.
Барух Шалом Алеві Ашлаґ,
син пана мого, батька й учителя Бааль Сулама.