Лист 3

(переклад з івриту)

Тиждень  глави Ваєхі («І жив Яаков») 8 тевета (2 січня) 1955 року, в околицях Тель-Авіву.

Моїм вірним друзям…

Прочитав я лист за підписом … і дуже втішився прийняттям роботи любові до товаришів. І на перше питання не можу відповісти письмово, бо це речі усної [передачі] і не варто їх писати.

А на друге питання напишу тобі слова, які чув від пана мого, батька й учителя: «Людину й худобину врятуєш Ти, Творець», і тлумачили мудреці: «Ті люди, що вони хитромудрі і зображають з себе худобу», - а ти пишеш мені, що варто бути буквально худобиною! Але ж на вас покладено йти шляхами Тори і мудрості, і притягувати від сяйва вищої приємності ту солодкість і принадливість, задоволення вищого світла. Однак, щоб було це в категорії "пастухи скоту Авраама", а не (боронь Боже) в категорії "пастухи скоту Лота", і досить тямущому.

І ці речі зрозумієте з того, що говорив я вчора на третій трапезі перед людьми нашої громади, хай будуть живі, - про уривок: "Я спущуся з тобою в Єгипет, і Я підніму тебе також, піднімаючи"… І також уривок: "І сказав: Бо Я буду з тобою, і це тобі знак, що Я послав тебе: коли виведеш той народ з Єгипту, будете служити Всесильному на цій горі", - який зв’язок є у "буду", "Я" та "гора"?

І в книзі літер рабі Аківи, пункт 5, написано: "Я буду той, хто буду, - сказав Творець, - властивістю добра створив Я світ, і властивістю добра Я управляю ним, і в майбутньому поновлю його властивістю добра". Інша річ: "Я буду той, хто буду, - сказав Творець, - властивістю віри Я створив світ, властивістю віри Я управляю ним, і властивістю віри я поновлю його". І маємо зрозуміти, яке значення має уривок "Буду той, хто буду" щодо властивості добра та властивості віри. І мудреці розтлумачили про уривок "Буду той, хто буду" – буду в цьому лихові, буду з ними в рабстві решти царств".

І щоб зрозуміти все сказане, маємо знати, що в час, коли людина починає виконувати Тору і заповіді способом “лішма”, тоді вона відчуває, що знаходиться в лихові (цара), яке називається Єгипет (Міцраім), тобто, цар Єгипту постійно запитує: "Хто такий Творець, що я буду слухати Його?" Тоді приходять до зусиль мозку, коли думки починають зівуґей де-акаа (ударними злиттями), що вони трощать мізки людини. Іноді вона думає, що всі чужорідні думки, вони лише як "розвідники", що тільки "Голизну землі прийшли ви видивитись", тобто лише походити роззявами, і не більше, і немає жодного зв’язку між думками тими і роботою Творця; а іноді людина думає, що "Ми чесні, сини чоловіка одного", тобто, що всі наші думки - лише щоб бути злитими з єдиним Творцем, і зміцнюємося й переборюємо всі думки, що належать до "Хто такий Творець, що я буду слухати Його?" і до "Що це в вас за робота?", що називається категорією “єгипетське вигнання”.

А поняття "Ек’є" (буду) є категорією "від тебе і далі", що є категорією "вище знання". І цей час називається "Я спущуся з тобою в Єгипет", бо "Я – Творець Всесильний твій", що є категорією "ярмо віри", і це для людини як "спустіться", за допомогою вигнання єгипетського. А коли бажають заспокоїти тіло, і забезпечити йому гарантії винагороди для бажання отримувати, тоді говорять йому: "І Я підніму тебе також, піднімаючи", - що й потім залишишся в категорії "Я", що є категорією “віра”.

І це те, "яким буду", що також і потім залишиться в категорії Ек’є, "коли виведеш народ з Єгипту, - будете служити Всесильному на цій горі". Гора (івр. "гар") від слова "гіргурім" (сумніви). Бо також потім буде збудовано на основі "гар", що є категорією "Як гори, підвішені на волосині", що є категорією "Підвісив землю на нічому (ориг."бліма")".

Але потім, коли удостоюємося злиття з Творцем, зробилося з "бліма" – "блі-ма" (без "що?"). Бо вже немає можливості пробудитися питанню "що?", а тоді зробилося з "Ек’є ашер…" (Я буду яким…), категорія "Властивістю добра створив…" І коли відчувають, що Він є всім благом, тоді вже розуміють, що "Властивістю віри створив Я світ…"

І це означає "Відчуває моє серце добру річ", і пояснив мій пан, батько й учитель: "Відчуває – це лише в серці, тобто, із серця до уст не відкривають". Бо поняття "уста" – це "знання", бо уста розкривають думки й погляди людини, але ж серце – це лише отримання в серце, і це лише в потенціалі. І тоді, коли приймає на себе це потенціальне, тоді він удостоюється "доброї речі", коли відчуває, що немає у світі нічого більш доброго, ніж віра. І тоді він вже може сказати: "Дії мої – для Царя", тобто – віддавати, а не отримувати. А з цього він вже удостоюється "Язик мій – швидке перо писця", що є категорією Моше, вчителя нашого.

І це пояснює: "Я спущуся з тобою в Єгипет", - що під час вигнання бачать, що немає нічого гіршого і більш ганебного, ніж категорія "Я", а коли заслуговують, тоді бачать, що це є категорією "підніму тебе також, піднімаючи", що всі підйоми є лише категорією "Я". І це "Я буду той, хто буду", тобто спочатку було для нього як лихо, а тепер це для нього як добро. І це: "І час лиха це для Яакова, і від нього врятується", тобто всі визволення, - вони лише в категорії "Я".

І завершу свій лист, щоб удостоїлись ми прийняти те ярмо малхут небес в категорії "Я".