Розум, що створює

(переклад з івриту)

Те, що написано, що кожна людина зобов’язана досягти корінь своєї душі, означає, що кінцева мета, те, чого бажають і на що сподіваються від створіння, - це злиття властивостями з Творцем. Як написано: "І злитися з Ним". І пояснили мудреці, що це – злиття з властивостями Творця: "Як Він милосердний…" А поняття "властивості Творця" – це, як відомо, святі сфірот. І це є "дійовий розум", і закони Його світу, і відміряє їм ними Своє світло та благо.

Але треба зрозуміти, чому це зветься "злиттям з Творцем"? Адже на перший погляд, це просто навчання.

І поясню це прикладом, коли в будь-якій дії в світі, зливається з нею і залишається в ній той розум, котрий утворює її. Як в столі можна осягти властивості розуму столяра і його вправність в цьому ремеслі, - велика вона чи мала. Бо під час своєї роботи, виконував її за властивостями і мірою свого розуму. І той, хто дивиться на зроблене, і думає про розум, вкладений в це, - отже він тоді злитий з розумом, який діяв тут, в час його дії, - тобто вони буквально поєднуються.

Бо насправді немає ні відстані, ні розтину між духовними сутностями. І навіть коли вони існують в розрізнених тілах, проте, те розумове, що в них, неможливо уявити у вигляді частин. Бо яким ножем розріжеш духовне, щоб залишилося поділеним? 

А головна різниця, що існує в духовних сутностях, полягає в їхніх категоріях. Тобто, відмінний, або негідний. І також в складності. Бо розум, що обмірковує поняття астрономії, не може злитися з розумом, що займається природничими науками. І навіть щодо однієї й тієї ж науки існує багато видів складності. Адже один переважає іншого навіть в одній науці. І лише цим відрізняються в духовному один від одного. Але ж, коли двоє вчених обмірковують одну науку, і однакової міри рівень їхньої вченості, тоді вони буквально поєднані. Бо чим різнитимуться?

І тому, коли знайдеться хтось, хто обмірковує дію ближнього, і переймає розум у мудрого, який її вчинив, виходить, що обидва оцінюються однаковістю сили та розуму. І вони тепер буквально поєднані, як чоловік, що зустрів друга свого улюбленого на вулиці, і обіймає його, і цілує, і неможливо відділити їх одного від одного через єдність, що між ними.

І тому, згідно з правилом, що категорія розуму в людях є силою, найбільш узгодженою між Творцем та створіннями, чимось серединним, тобто, виокремив одну іскру від цієї сили, і через цю іскру все повертається до Нього.

І написано: "Всіх їх мудрістю Ти утворив". Тобто, весь світ створив Він Своєю мудрістю. І тому той, хто удостоїться осягти способи, котрими Творець створив світ і його налаштування, - він є злитим з розумом, котрий утворив їх, і виходить, що він злився з Творцем.

І це є сутністю Тори, бо вона є всіма тими іменами Творця, що належать створінням. А оскільки створіння осягає ними розум, що утворює все, - бо в Тору Творець дивився в час, коли творив світ, як відомо, - і світіння, котре осягає через створіння, і зливається завжди з цим розумом, виходить, що він злитий з Творцем.

І з цього зрозуміло, чому показав нам Творець свій "інструмент". Адже чи світи творити ми повинні? А от зі сказаного вище ясно, що показав нам Творець налаштування, щоб ми знали, як злитися з Ним. А це – "Злийся з Його властивостями".