Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією-2

Стаття 19, 1990 р.

(переклад з івриту)

У книзі Зоар (гл. Ітро, 76) написано так: «Рабі Єгуда говорить: «З боку ґвури дана Тора». Сказав рабі Йосі, коли так, тоді Тора з лівої сторони. Сказав йому, що повернулася до правої сторони, бо написано: «З правиці Його полум’я закону для них». І написано: «Правиця Твоя, Творцю, велична в силі своїй». Адже знайшли ми, що ліва включається в праву, як написано: «З правиці – полум’я». А права – в ліву, як написано: «Правиця Твоя, Творцю, велична в силі своїй». Отже, ґвура, котра є лівою стороною, включається в праву». Виходить, що Тора є середньою лінією. Тобто, що складається вона з двох ліній, котрими є права та ліва.

І написано (в Зоар, стор.62): «У третій місяць, в місяць, коли панує Уріель. Бо нісан, ійяр, сіван, - вони відповідають ХАҐАТ, де в хеседі панує Міхаель, а в ґвурі – Ґавріель, а в тіферет - Уріель.

І це сутність «чоловік цільний», як названо Яакова, а це сутність тіферет. «Цільний» є виразом досконалості». І написано (в пункті 242): «А дана в місяць третій, третьому народові, що включився в три ступеня, тобто в трьох праотців, Тора потрійна, бо вона: Тора, Пророки, Писання, і все – одне». Отже, Тора є категорією середньої лінії.

І написано (в пункті 76): «І весь народ бачать голоси». Запитує: «Писання говорить - «бачать». «Чують» треба було б сказати. І відповідає: «Так ми вчили, - ці голоси були вкарбовані в темряву, хмару і туман, і видимі в них, так, як видно тіло».

І треба зрозуміти, на що вказує нам в духовній роботі, що Тора складається з правої та лівої лінії. І на що вказує нам те, що дана Тора в «третій», а це – Яаков, «чоловік цільний», що зветься досконалістю. А також як пояснити, що голоси було вкарбовано в темряву, хмару і туман, а це – тіло, і вкарбовано там голоси.

Відомо, що порядок роботи такий: спочатку треба працювати щоб прийняти на себе тягар «малхут (царства) небес», а потім вже маємо вивчати Тору. Бо якщо немає в нього «царства небес», то треба запитати, - чию Тору він вивчає? Бо перш за все людина має вірити в Того, Хто дає Тору, а потім вона може виконувати Тору.

Ось, «царство небес» зветься категорією «дії». Тобто, людина приймає на себе зобов’язання йти вище знання.

Це означає, що і знання людини може прийти до неї з багатьма запитаннями, і тоді вона відповідає на них: «Адже питання мені задані з боку знання, а я йду вище знання. Тобто, там, куди знання не може дістатись, аби осягнути й зрозуміти. А зветься це категорією «віри». Якщо так, немає місця всім цим запитанням».

І це називається «правою лінією», тобто, що людина вірить, що Творець наглядає за світом властивістю «Добрий і Той, Хто дає добро». А також, коли дивиться людина на світ, то є в неї багато питань, і все ж іде вона вище знання, і говорить: «Очі в них, - і не бачать». А дякує Цареві та прославляє Його за те, що дарує всім тільки благо. І це зветься «права лінія», «хесед». Інакше кажучи, управління світом відбувається властивістю «хесед». Тобто, Творець управляє світом лиш тільки за допомоги хасадім. І про це він говорить: «Щодня благословлятиму Тебе».

Однак є в людині зле начало (івр. «єцер»), як пояснював мій батько й учитель, що це від слова «зображення» (івр. «ціюр»). Тобто, показує людині злі зображення про управління Творця, як Творець керує світом. А також дає зображення нікчемності духовної роботи взагалі, що зветься «Шхіна в пороху». І як тоді може людина поводитись і йти правою лінією, що зветься «досконалість», щоб змогла сказати: «Тільки добро та милість переслідуватимуть мене всі дні мого життя»?

Про це сказали кабалісти: «Сказав Творець: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Виходить, що Тора, котрою людина зараз займається, вона для того, щоби бути «приправою», тобто щоб завдяки Торі була б у неї сила подолати зло і йти шляхом хеседу, що зветься «права лінія». І з цієї точки зору можна сказати, що Тора дана в правій стороні, це означає, що йдеться про характер її дії. Тому що вона готує людину, аби була в неї можливість іти в правій лінії. І це зветься «перша властивість Тори», бо права лінія називається «досконалість», коли не відчувається жодного недоліку.

А друга властивість Тори – це категорія лівої лінії, котра зветься «хохма» (мудрість), і вона є мудрістю Тори. Тобто, після того, як вже є вже в людини права лінія, котра є хеседом, що означає «віра над знанням», і вона вірить у Творця, що Він управляє світом властивістю «Добрий і Той, Хто дає добро», тоді вона удостоюється категорії «Той, Хто дає Тору», що зветься «мудрість Тори», як написано, «Тора з мудрості вийшла».

Іншими словами, після того, як людина вірить, що існує Той, Хто дає Тору, тоді саме – час заслужити Тору. А Тора, - відомо, що вона походить від хохми. І цю категорію можна назвати «ліва лінія». Тобто, що вона з’являється після того, як людина залужила праву лінію, котра є категорією віри вище знання, звана «приховані хасадім».

Проте, коли говорять про час, коли є вже розкриття хохми, званої «ліва лінія», як зазначено вище, є ще один феномен, що зветься «середня лінія». І це те, що хохма повинна бути одягненою у вбрання хасадім. А перед цим є велика відстань між хасадім, що звуться «права сторона» і хохмою, що визначається як ліва сторона. І це в тому плані, як сказали кабалісти: «Вчить Тору лішма», що означає: той, хто вчить Тору, намір його спрямовано на те, щоб за допомоги Тори прийти до лішма.

Тобто, Тора, коли він займається нею, намір його такий, що завдяки цьому він прийде до ступеня хесед. Це означає, що буде в нього сила робити все заради віддачі, що й називається «хесед». Як сказали кабалісти: «Який він, «хасид»хесед? – той, хто говорить «моє - твоє, і твоє – твоє», і не бажає нічого для власної користі. А потім, коли вже заслужив за допомоги Тори категорії «хесед», як зазначено вище, тоді відкривають йому таємниці Тори.

І це зветься «ліва лінія». А тоді від лівої цієї треба йти до правої, що зветься світлом хохма, і це – ліва, зодягнена в хасадім, котрі й є правою. І це називається категорією Тори, вона – середня лінія. Між правою та лівою. Тому визначається, що Тора складається з хеседу та ґвури.

Виходить, що перший стан, це коли людина бажає прийти до рівня лішма, тобто до «заради віддачі». І це зветься, що людина перебуває в вигнанні, під владою злого начала. Тоді їй потрібна Тора, і тоді називається – «вивчає Тору, щоб прийти до лішма». І це те, коли вірить в сказане кабалістами: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». А також зветься «Тора в категорії правої лінії». Тобто – хесед, ради віддачі.

А коли вже досягла рівня лішма, приходить другий стан. Що означає, що заслуговує того, що «відкривають їй таємниці Тори». Тобто, після того, що вже заслужила категорії «Дає», що означає, що існує в світі «Той, Хто дає», після цього утворюється стан, коли Той, Хто дає, дарує людині Тору.

І цим ще не закінчується справа, бо потребує ще третього стану, коли категорія хохми повинна включитися в праву лінію, звану «хасадім». Бо Тора, вона «з хохми вийшла».

Пояснення: Тора виходить з «хохми», мудрості, і вона повинна бути зодягнена в світло хасадім, а хасадім звуться «категорія дії», а Тора називається «категорією мудрості». І не може бути «мудрість його перебільшує його діла», як сказали кабалісти (в трактаті Авот, розд.6, 12): «А кожний, мудрість якого перебільшує його дії, - не встоїть мудрість його». Так виходить, що Тора, звана «хохма», світить властивістю середньої лінії, і це зветься, що Тора складається з хеседу та ґвури, і включає їх обох.

Отже, в справі «вивчає Тору лішма» треба розрізнити дві категорії:

а) коли людина бачить, що зовсім не має нічого спільного з тим, щоб робити щось на користь Творцеві. А бачить вона, що перебуває під владою злого начала, котре стверджує: «все моє». Тобто, що воно не дозволяє їй робити будь-що ради віддачі. А тільки там, де вона бачить, що буде з цього їй користь, там може працювати. Але ж, коли не бачить вигоди для свого бажання отримувати, - не має сили для роботи. Тобто, людина оцінює все залежно від того, наскільки виграє її бажання отримувати.

А коли намагається людина вийти з-під його влади, як написано в статті «Що означає в духовній роботі, що розмова в суботу щоб не була такою, як розмова в будень», що в мірі того, як людина намагається вийти з поневолення і вигнання, в тій мірі вона бачить, наскільки вона перебуває в темряві, хмарі й тумані.

А те, що сказали кабалісти, - «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу», - він бачить тоді навпаки, тобто, що зло в ньому посилюється надзвичайно. Адже він ніколи й уві сні не бачив, що коли почне духовну роботу і докладатиме зусиль, і буде чинити добрі справи з наміром «щоби прийти до лішма», - і побачить, як зараз, що навпаки, тобто що до такої ницості не думав, що зможе впасти.

І насправді, як зазначено вище, це дано йому в категорії «Бо Я обтяжив його серце». І хоч причина, через яку він зараз перебуває в ницості, прийшла згори, але в відчутті нижнього, котрий перебуває в пітьмі, і не має нічого, щоб йому світило б, він відчуває смак вигнання, незважаючи на те, що це прийшло згори.

Тоді, згідно зі сказаним маємо пояснити те, що запитували, - що означає, що Зоар говорить: «Ці голоси були вкарбовані в темряву, хмару та туман, і видимі в них». Треба пояснити так, що ці голоси, тобто голос Тори, котрий з’являється, щоб дати силу, щоб міг би виконувати дії ради віддачі. І це зветься «друга категорія лішма», тобто «темрява і хмара, і туман», що є потребою і клі для того, щоб осягти голос Тори. Дві речі приходять згори, що звуться «лішма»:

1). Клі. Тобто темрява, що є потребою, бо не може витримати цю темряву.

2). Світло. Тобто сила, і це - «голос», тобто голос Тори, котрий дає йому силу, щоб міг утворити намір заради віддачі, щоби це світло повернуло б його до добра. І це – «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Що означає, що голос Тори «приправляє» зле начало, щоб була в людини можливість утворити намір лішма.

І це те, що написано: «Ці голоси були вкарбовані в темряву, хмару і туман, і видимі в них, так, як видно тіло». Тобто, говориться, - якщо були в людини перед цим келім, що звуться «темрява», і зветься це «місце потреби», тоді є можливість, щоб голос Тори міг би увійти в цю темряву і світити.

Але ж коли немає місця темряві, тобто, що не відчуває ще потреби від того, що не може нічого зробити заради віддачі, не можна сказати, що прийде світло й світитиме, бо немає світлу місця, куди увійти. І це належить до категорії правої сторони, тобто хесед, що означає, що вже дістав келім віддачі, адже хесед зветься «властивістю віддачі», бо чинить хесед, - милість, щодо інших. І в цьому плані є вже в людини довершеність келім.

А потім починає працювати з третьою категорією, коли заслуговує «таємниць Тори», і це зветься «ліва сторона». Оскільки це світло приходить в келім отримання, зрозуміло, що треба бути в «заради віддачі». Але при тому, навіть коли вже удостоївся отримання ради віддачі, все ж таки зветься це категорією «ліва лінія», оскільки бракує тут виправлення для облачення хохми в хасадім, як сказано вище. А якщо немає цього, то це буде «мудрість (хохма) його більша за його діла».

І звідси починається утворення середньої лінії, коли хохма одягається в хасадім. Тобто, «ліве», що зветься «келім отримання, котрі отримують хохму», будуть одягнені в хасадім. І це те, як написано: «Тора приходить справа, де хесед, і приходить вліво, де ґвура, і це зветься розкриттям хохми». Однак треба включити праве в ліве і ліве в праве. І це зветься, що Тора є категорією «середня». Тобто, складається з мудрості і з дій, бо як зазначено вище, не можна, щоб була «мудрість його більша за його діла».

А мій батько й учитель пояснив простий сенс написаного: «А весь народ бачить голоси». Відомо, що «голос» зветься хесед, оскільки приходить з боку «слуху», що зветься біна. А зір називається хохма, як написано: «Очі громади – це мудреці громади». А хохма (мудрість) світить в келім отримання, і необхідно остерігатися, щоб не отримали її заради отримання. Тому мають приєднати до цього вбрання хасадім, що зветься голосом і слухом.

Тому те, що написано: «А весь народ бачить голоси», пояснення цьому, -  бачать, тобто отримують світло хохма, коли воно одягнене в голос, котрий є хесед. І це те, що написано, «що бачили хохму, коли вона одягнена в голоси». Тобто, в хасадім, і це зветься середньої лінією, що означає, як зазначено вище, що складається з хохми та хасадім.

І зі сказаного зрозуміємо те, що ми запитували про сенс сказаного, що Тора дана в третьому, а це – тіферет, і це – «чоловік цільний, Яаков», що є принципом тіферет, бо «цільний» є довершеністю. І запитували ми: «Що то за довершеність, що Яаков зветься «чоловік цільний»?

А відповідь така, що оскільки Тора це середня лінія, і Яаков є середньою лінією, що складається з правої та лівої, тому і є тут довершеність. Тобто, існує взаємне включення хохми та хасадім разом, що в духовній роботі пояснюється так, що людина має складатися з дій, і це зветься «хасадім», а також з мудрості, хохми. Бо не можна, щоб «мудрість його була більшою за його діла».

Проте, людина має вірити, що «немає нікого крім Нього», що все робить Творець. Це означає, що людина повинна сказати перед кожною дією, що лише вибір дано людині, бо «Якщо не я собі, то хто мені». Тобто, що все залежить від вибору людини. Однак після дії людина має сказати, що все це – вище управління, що сама людина не робить нічого. І треба це пояснити, як писав Арі: «Що є «волосся», котрі прикривають світло, щоб не насолоджувалися світлом, поки ще не гідні цього, бо можуть пошкодити». А справа в тому, що ми повинні вірити, що Творець дає нам бажання та прагнення робити добрі справи. І весь той час, поки людина не гідна цього, не можна відчувати, що Творець зобов’язує її робити добрі справи. Тому Творець приховує Себе у вбранні, і вбрання це зветься «ло лішма». Тобто, Творець приховує Себе іноді у вбранні «товариші».

Буває, наприклад, таке, що чоловік не бажає вставати вчитися у передранковий час. Тоді Творець приховує себе в облаченні товаришів, і тоді людина встає з ліжка, незважаючи на те, що стомлена, оскільки з’являється думка в її мозку, котра говорить їй, що не гарно перед товаришами, коли всі приходять вчитися, а вона – ні.

Адже тоді всі дивитимуться на неї, на її нікчемність. Тому людина встає, і йде в дім навчання, і вчиться. Виходить, що з причини заповіді Творця немає в неї сили піднятися з ліжка. Тому Творець не зобов’язує людину, щоб ішла в дім навчання, бо з такої причини вона лежала б в ліжку. Але товариші таки зобов’язують її.

І на зразок цього відбувається все і щодо інших речей, коли людина діє ло лішма. При тому, що є багато рівнів у ло лішма. Але поговоримо про цей приклад. Тут треба подивитися на те, що людина йде вчитися й виконувати заповіді не з причини, що Творець зобов’язує її. Адже задля заповіді Творця не сила їй подолати своє тіло і примусити його чинити добрі справи. А для людей є в людини сили робити добрі справи. Виходить, ось яка важливість може бути в цьому «ло лішма».

Проте, людина має вірити, як зазначено вище, що «немає нікого крім Нього». Тобто, що це Творець зобов’язує її робити добрі дії. Але оскільки людина ще не достойна знати, що це Творець її зобов’язує, тому Творець одягає Себе в убрання «плоті й крові», і ними Творець чинить все це, іншими словами, Творець діє зворотною стороною.

Пояснення: людина бачить зовнішність людей. Але повинна вона вірити, що за зовнішністю людей стоїть Творець і виконує ці дії. Тобто, що за людьми стоїть Творець і примушує людину виконувати дії, котрі бажає Творець. Виходить, що Творець діє в усьому, але людина зважає на те, що вона бачить, а не на те, у що вона має вірити.

Тому й говорить людина, що вона робить все ло лішма. Як у нашому прикладі, товариші зобов’язують її. Але це можуть бути не обов’язково товариші, а в кожного є зовнішнє вбрання своє, особисте, відповідно до цієї людини.

Тому після дії, скажімо, наприклад, після того, як чоловік прийшов в дім навчання, і це сталося через те, що товариші зобов’язали його прийти, він говорить: «Це сталося тому, що Творець був причиною того, що я пішов вчитися. Просто Творець одягся переді мною у вбрання «товариші». Тому зараз я виказую подяку Творцеві, за те, що Він був причиною».

І зі сказаного витікає, що те, що людина зробила щось ло лішма, тобто, не Творець був причиною, котра наказала їй виконати цю заповідь, а зробила вона це тому, наприклад, що товариші «дали наказ», а людина вимушена слухатись їх. Тоді вона має вірити, що зробила це тому, що Творець наказав їй виконати цю заповідь. А вона повинна була виконати те, що Творець заповідав їй зробити. Однак Творець сховався в одежину ло лішма, тобто товаришів і таке подібне, так, що через цю одежину людина думала, що має слухатися це «ло лішма».

Але істина в тому, що людина має вірити, що все робить Творець. Отже, після того, як виконала заповідь, треба їй сказати, що Творець діє за машкарою ло лішма. І тоді виходить, що людина має подякувати Творцеві за те, що Він дав їй бажання виконати заповіді Його за допомоги цього перевдягання.

Отже, зі сказаного зрозуміємо велику важливість ло лішма. Адже це не те, як людина думає, що робить все для ло лішма, а робить вона все тому, що Творець заповідав їй. Тільки поки що не удостоїлась того, щоб змогла відчути, що Творець, - саме Він є той, Хто наказує. Тому людина думає, що «ло лішма» є тим, хто наказує. І через це дія не така й важлива в її очах. Проте, якби людина вірила, що «немає нікого крім Нього», як написано в попередніх статтях, вийшло б, що насправді вона виконує заповідь Творця. І вона має цінувати дію, котру зробила ло лішма. Тому що те, що людина уявляє собі, що виконує тільки дію ло лішма, це лише тому, що не заслужила поки що, щоб відчути, що вона виконує заповіді Царя, і що вона служить Цареві.

Тому, якщо людина вірить, що це насправді ло лішма, що Творець особисто зобов’язує її займатися Торою та заповідями, виходить, що може вона скласти подяку Творцеві за те, що Він одягається у вбрання ло лішма. І через це людина може оцінити важливість Тори та заповідей навіть ло лішма. І це так, як сказали кабалісти: «Стягують з нього з його відома», тобто лішма, а «без його відома», - означає ло лішма.

І це те, що написано, що волосся, тобто ло лішма, приховує світло, щоб не живилися світлом весь той час, коли негідні цього. Тобто, що волосся – це покривало, а під цим покривалом знаходиться світло і світить. Але поки що світло приховано.