Восьмий день Хануки (18 грудня) 1963 року.
(переклад з івриту)
Вітання й усіх благ навіки другові моєму …
Посилаю я тобі й усій сім’ї твоїй поздоровлення, хай буде вишнє бажання, щоб були твоїй сім’ї спокій і мир, і здоров’я. І як зросла тепер твоя сім’я, так хай зростають у тебе всі ті справи, якими ти займаєшся, як в матеріальному так і в духовному, і щоб побачив ти в них успіх і благословення.
Ось, бачимо ми, що мудреці встановили, щоб оприлюднювати диво щодо тих двох чудес, що зроблені були для спільноті Ісраеля, і це – Ханука і Пурим. У Хануку засвічуванням світильників, а в Пурим – читанням «Меґіли» (сувою Естер). І слід зрозуміти, чому в Хануку потрібно показувати свічки зовні, щоб усі бачили, а також те, що час засвічування свічок - доти «аж поки ноги не буде на базарі». Це тому, щоб люди зовні бачили, і зовсім інше – в Пурим. Ще слід зрозуміти, чому про Хануку запитували мудреці: «Що таке Ханука?», і зовсім інакше – в Пурим.
Отже, слід розрізняти між дивом, що сталося щодо духовного й дивом, що стосується матеріального. Та й поняття «диво» взагалі – що означає? Отже, бачимо, що будь-яка річ, що є в природі, не називається дивом, а от саме те, що вище природи, зветься дивом. А поняття «природа» - це те, що людина може зробити сама, це й зветься «природним шляхом», тоді як, якщо не в змозі людини зробити це, - воно вже називається надприродним. Наприклад, якщо (боронь Боже) є в когось хворий у домі й усі лікарі вже довели людину до відчаю, бо сказали, що не можна допомогти хворому, тоді людина, якщо вона вірить, каже Творцеві: «Володарю світу, тепер немає нікого, хто допоміг би мені, тільки Ти». І тому людина просить у Творця: «Зроби мені чудо й вилікуй мого хворого». І тоді, коли хворий одужує, це зветься дивом з небес.
І через це зрозуміємо поняття диво в духовному. Ось, коли людина народжується, відразу прилучається до неї зле начало, як написано: «При вході гріх лежить». А добре начало приходить у тринадцятирічному віці. І ось, мудреці сказали: «Застереження для суду, щоб не слухали слова одного з тих, хто судяться між собою, поки не прийде другий» - тому що вони виправдають першого. Якщо так, виходить, коли зле начало приходить зі своїми претензіями до людини, певно що вона мусить вислухати його, а потім, коли з’являється добре начало, аргументів його не слухають. Виходить, що добре начало перебуває у вигнанні, і вся влада над тілом у злого начала. І це означає, що духовне перебуває у вигнанні під владою матеріального. І немає можливості людині вийти з цього вигнання, і лише Творець може її вивести, як сказали мудреці: «Зле начало людини посилюється проти неї щодня й бажає вмертвити її, і якби Творець не допоміг їй, не подолала б його». З цього ми бачимо, що тільки Творець може допомогти. Тому й зветься це дивом. І ось, в Хануку ми говоримо: «Коли постало царство еллінське злочинне на народ Твій, Ісраель, примусити їх забути Тору Твою й відвернути їх від законів бажання Твого» і т.д. Отже, вигнання стосувалося тільки духовного, бо елліни хотіли панувати над народом Ісраеля своєю філософією.
І це те, що ми кажемо: «елліни згуртувалися проти мене… і пробили стіни веж моїх» і т.д. І про поняття хомот (стіни) каже Арі, що це літери слова тхум (межа). Тобто, у народу Ісраеля є межа, - скільки можна розмірковувати, - тобто людина повинна вірити, що Творець керує світом управлінням «добрий і добродійний», - хоч ми й не розуміємо цього.
І коли вже існує для людини ця межа, тоді є в неї стіна, щоб ненависники її не змогли б увійти до неї. І це є охороною проти чужих думок. І через це називається віра іменем стіна. А елліни пробили цю стіну, але сталося диво, що Творець допоміг їм [Ісраелю], як сказано «якби Творець не допоміг людині, не подолала б його».
Виходить, що Ханука була дивом духовним, а щодо духовного слід ставити питання «що», інакше не відчуваємо дива. Тому сказали: «Що таке Ханука?», щоб кожен запитував би про диво в духовному. Тобто, для того, щоб знали спочатку про існування духовного вигнання, а потім зможуть удостоїтися духовного визволення.
І через це потрібно оприлюднювати це серед усіх, для того, щоб викликати зацікавленість у кожного, інакше не відчувають ні вигнання, ні визволення. Бо вигнання – це справа відчуття. Наприклад, коли хтось бачить ближнього свого, який їде на машині в суботу, він підходить до нього й запитує: «Слухай, друже, чи розкаюєшся ти в тому, що їздиш у суботу? Адже сказали мудреці: «Грішники сповнені розкаянь!» Ясно, що той сміятиметься з нього. І коли так, то що означають слова мудреців, що грішники сповнені розкаяння?
Однак, ми вимушені сказати, що хто відчуває себе грішником, той розкаюється, але той, хто не відчуває, - не кається. Тому ця людина, що їздить в суботу, і не розкаюється, ясно, що вона не відчуває себе грішником, оскільки вона не вірить у Творця, тому не вважає себе грішником через те, що їздить у суботу.
Витікає з цього, що неможливо, щоб людина була в духовному вигнанні, якщо вона не відчуває цього. Тому слід запитувати: «Що таке Ханука?» для того, щоб людина почала б усвідомлювати свій стан. Тоді як про Пурим, коли було звільнення в матеріальному, не потрібно запитувати «що», бо матеріальне вигнання кожен знає й відчуває. Тому, якщо оприлюднювати диво, всі знатимуть. А отже, в Хануку ми кажемо: «Свічки ці… і не маємо ми права користуватися ними», тому що диво було тільки щодо духовного. Тоді як про Пурим написано: «бенкет і радість», через те, що диво стосувалося тіл.
І Творець допоможе нам, щоб удостоїлися ми визволення в духовному й в матеріальному, амен.
Від друга твого, який бажає тобі й сім’ї твоїй усього доброго.
Барух Шалом Алеві Ашлаґ