Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові"
 

Що означає в духовній роботі «щодня хай будуть для тебе як нові»

Стаття 40, 1989 рік

(переклад з івриту)

Про вислів «У цей день Творець, Всесильний твій, заповідає тобі виконувати ці закони і правопорядки; і дотримуйся, і виконуй їх всім серцем своїм і всією душею своєю». Пояснили кабалісти (Раші, «Прийде третя» в гл. «Ітро» 13:10): «Щодня хай будуть в очах твоїх як нові. Неначе отримав їх сьогодні з гори Синай. Неначе в цей день заповідані вони тобі».

І маємо зрозуміти, що додають нам слова «неначе в цей день заповідані вони тобі». І чому не досить по-простому, як було при горі Синай, коли отримали Тору, а ще й повинні ми прийняти на себе так, «неначе сьогодні заповідані вони тобі». Що додає нам це в духовній роботі?

Ось, в «Воротах намірів» (част. 2, стор. 9) говорить Арі так: «Щодо читання «Шма Ісраель», і щодо молитви, якою молимося щодня постійно, тричі: ввечері і вранці, й опівдні, в будні й у суботу, і в свято. Знай, що є відмінність і розбіжність велика між молитвами буднів і молитвою суботи й новомісяччя, і з молитвою в свята і в напівсвяткові дні. І не тільки це, а навіть в самі свята, молитва свята Песах не однакова з молитвою свята Шавуот. І більш за це: і в самі будні дні є відмінність велика між молитвою цього дня і молитвою дня наступного. І немає жодної молитви від дня, коли створено світ до кінця світу, щоб одна молитва була подібна до іншої. І людина не подібна ближньому своєму, і цей виправить те, чого не виправить інший. Тому що ціль заповіді молитви – з’ясовувати те, що вибирається з сімох «царів едомських», що померли. І кожного дня, і в кожній з молитов з’ясовують нові вибрані іскри». 

А щоб зрозуміти феномен розбиття, що було у 7 царів Едому, яких ми повинні з’ясовувати за допомогою Тори, заповідей і молитви, нам слід пам’ятати дві речі, відомі нам:

а) мету творіння;

б) виправлення створіння.

Те, що метою творіння є надання блага Його створінням, тобто щоб створіння отримували благо та насолоду. А виправлення створіння – це те, щоби в час отримання блага й насолоди не відчували б сором через відмінність властивостей, що існує між отримувачем і Тим, хто йому дає. А рада цьому така, що зроблено було виправлення, коли при «заради отримання собі» вже світло не світить. Тому, коли людина занурена в келім егоїстичного отримання, існує щодо неї стан приховання і утаєння. І не здатна вона відчувати важливість святості, оскільки святість перебуває саме там, де є бажання принести задоволення своєму Сотворителю.

Проте перед цим, тобто весь той час, коли поки що не заслужила людина келім віддачі, адже лише в цих келім перебуває вище світло, вона вимушена отримувати все у вірі. Тобто вірити у Творця, що Він управляє світом властивістю «добрий і добродійний». І вірити у велич Творця, «оскільки Він – великий і всевладний». І вірити, що є великою заслугою служити великому Цареві. А сама ця справа сказати, що це є великою заслугою, не означає сказати вустами, а людина має відчути велике задоволення від того, що вона служить великому Царю. Тобто, коли вона може сказати, що служить великому Царю? – саме тоді, коли є в неї велике задоволення. А якщо поки що не відчуває втіхи від того, що обслуговує Царя, це є ознакою того, що поки що не піднялася на такий рівень, щоб вірити, що вона служить великому Царю.

Отже ми маємо вірити в те, що написано: « І царство Його над усім володарює». Як сказав мій пан, батько й учитель, благословенна пам’ять праведника, немає жодної іншої сили в світі, лише Творець, Він один робить і робитиме всі дії. І святість оживляє кліпот, бо немає в кліпот ніякої життєвої сили, крім того, що святість дає їм. І це те, що написано: «А Ти оживляєш усіх». І пояснення того, що «царство (івр. «малхуто») Його над усім володарює» таке, що Малхут світу Ацилут дає життя їм, інакше не змогли б існувати.

І згідно з цим виходить, як ми вивчаємо, Творець створив бажання отримувати, щоб отримувало насолоду, і воно мусить одержувати насолоду й задоволення, інакше немає йому права на існування в світі. Тобто, хоча й було зроблено скорочення та приховання щодо бажання отримувати собі, і благо й насолода не входять у нього, однак, щоб це бажання існувало, бо якщо анулюється, не буде чого виправляти; отже, для свого існування воно отримує невелику життєву силу, щоб не анулювалось. І ця життєва сила походить від сили розбиття келім, коли впали святі іскри всередину кліпот, щоб мали вони життєву силу, і не анулювалися.

І зі сказаного виходить, що без насолоди не можна жити, а весь той час, поки людина не прийняла на себе тягар «малхут небес» (панування властивості віддачі), людина ця отримує життєву силу лише від Творця. Проте вона не має віри в Творця, щоб сказати, що саме Він дає їй життя, тому вона говорить, що життя вона дістає від природи. А ми маємо сказати, що правда в тому, що Творець приховує себе в цих «одежинах» по відношенню до людей «вільнодумних». Але вони не вірять в це, в те, що Творець приховує себе від людини, щоб вона не могла вірити, що Він є Тим, хто дає. Бо Творець укриває себе вбранням відокремлення. Тому насолода від Творця приходить до людини в такому вбранні, що в них, у вбраннях, одягнено насолоду.

І це подібне до того, як ми бачимо, що є людська їжа, коли людина сидить і їсть за трапезою м'ясо й рибу і подібне. І від цього вона має задоволення. А те, що залишається, залишки від їжі, вона кидає у сміття для кішок, щоб їли ці відходи. І ясно, що кішки тішаться відходами, і ми бачимо, що мають вони цілковите задоволення від тієї їжі, яку вони знаходять на смітнику. Тому ми бачимо, як собаки і півні тощо – всі втішаються від такої їжі. Отже є різниця, що задоволення людини – воно не від відходів, тоді як їм достатньо їжі з відходів.

Так само і в роботі Творця. Є люди, які тішаться, маючи задоволення від відходів, тобто від кліпот, того, що святість дає в кліпот «тоненьке світіння». І від цього мають вони повне задоволення. І є люди, які також отримують задоволення, як і весь загал, від відходів святості. Однак ці харчі не задовольняють їх, оскільки є в них внутрішній тиск, і відчувають, що не варто народжуватися, щоб отримувати задоволення од відходів.

Тобто вони відчувають, що не може бути, щоб та їжа, яка дається тваринам, тобто худобі і звірям, і птиці тощо, щоб це було харчуванням для людей. Адже є в людини звання рівня «медабер» (букв. «той, хто говорить, мовець») і вона буде рівною тваринам? Тобто з того, чим харчуються тварини, харчуватимуться й ті, хто «медабер»? І це відчуття не дає їм спокою. І починають шукати інше місце живлення, щоб можна було сказати, що для цього варто народжуватися і втішатися життям.

І це є тим чинником, що приведе їх до пошуків духовного. І спричинює їм те, щоб вони прийняли на себе тягар малхут небес і тягар Тори та заповідей. А також і в цьому, тобто після того, як прийняли на себе тягар Тори та заповідей, є серед них такі, що дістають задоволення від стану «ло лішма». Як каже Рамбам, що спочатку навчають їх займатися Торою й заповідями ради отримання винагороди. І так і має бути, щоб не міняли порядок своєї роботи, «аж поки примножиться їхнє знання і порозумнішають більшою мудрістю, тоді розкривають їм цю таємницю потроху».

І виникає питання: звідки ми знаємо, що вони перебувають в стані «аж поки примножиться їхнє знання». А відповідь така, як зазначено вище, що людина дістає внутрішній поштовх і відчуває, що неможливо сказати, що вона [вже досягла] того, що написано: «бо це мудрість ваша й розуміння ваше в очах народів». Тоді бачимо, що вже примножилося її знання. І вже вона в стані, як каже Рамбам «і порозумнішали більшою мудрістю», тобто стала людина мудрою, і починає відчувати, що існує також внутрішня суть в Торі та заповідях. «Тоді розкривають їй цю таємницю». Тобто те, що необхідно працювати також над наміром. Це означає, що людині слід намагатися, щоб усі її діяння були заради віддачі. А тоді вже вона приходить до злиття з Творцем. І удостоюється тоді блага й насолоди мети творіння, і тоді вона живиться харчами, придатними для людської їжі, а не від покидьків, того, що святість викидає в кліпот, щоб було їм чим живитися.

Але це тільки «тоненьке світіння», аби їм існувати, тобто щоб не пішли зі світу. Бо якщо бажання отримувати анулюється у світі, не буде кого виправляти. А як ми вивчаємо, основне в створінні – це бажання отримувати, і воно є всім тим матеріалом, що є в створінні, однак, як сказано вище, існує справа виправлення створіння. Саме ж створіння зветься «бажанням отримувати», і феномен цей створено силою мети творіння. Тобто бажання Творця дати благо Його створінням створило, як суще із нічого, бажання отримувати. А виправлення створіння – це коли додають до нього намір «заради віддачі», і тоді людина гідна отримати добро й насолоду. А вже тим, що удостоюємося злиття, що є тотожністю властивостей, приходимо до рівня «бо це мудрість ваша й розуміння ваше в очах народів». Інакше кажучи, лише в час, коли виходимо з-під влади народів, що зветься «володінням багатьох», і приходимо до володіння Єдиного, де для людини існує лише володіння Творця, тоді удостоюємося світла хохми і біни (мудрості й розуміння).

Однак, хоч і отримала вже людина внутрішній поштовх, що бажає працювати ради віддачі, а не просто діяти ради отримання винагороди, то розум зобов’язує, що вона має йти вперед, і щодня має ставати сильнішою, ніж учора. А фактично починається тут новий процес, який буквально протирічить розуму. Тобто починається тут порядок підйомів та падінь. Так, що іноді людина каже, що «попередні дні були кращі за ці», і може бути за один день кілька підйомів та падінь, або на тиждень декілька підйомів та падінь. Настільки, що багато разів людина приходить до зневіри й каже, що вона не бачить, що матиме колись можливість вийти з-під влади зла, а буде вона змушеною лиш тільки підкорятися бажанню отримувати. Але щодо основного в роботі в Торі та заповідях – вже прийшла людина до усвідомлення, що все інше не таке вже й важливе, бо основна вага у виконанні Тори та заповідей повинна бути ради небес. І через те, що усвідомила, що головне –  це працювати заради небес, ця відомість привела її до того, що збагнула вона «низькість»,  те, що немає ніякої важливості роботи в дії без наміру.

І хоча й знає вона те, що сказали мудреці: «Завжди хай вчаться ло лішма, а із ло лішма прийдуть до  лішма», але зло, що в людині, дає їй зрозуміти: воно дійсно так і це важливо, що з ло лішма приходять до лішма, але ж ти, каже людині її зло, чи не бачиш, що ти не здатна прийти до лішма, ти ж сама це бачиш.

Тобто, спочатку зло, що в ній, дає їй зрозуміти, що вона має зневіритися в тому, що прийде до рівня, коли матиме можливість працювати на благо Творця. А після того, як надало їй думки зневіри, воно каже їй: тепер, коли ти вже усвідомила, що основне це «заради небес», то, само собою, ти розумієш, що «не заради небес» нічого не варте. Тому воно дає їй зрозуміти, що не треба докладати таких вже й зусиль, щоб виконувати всі дії, адже ти вже сама знаєш, що ло лішма не таке вже й важливе. Тому ти можеш послабити [зусилля] в Торі, молитві й подібному.

Виходить, що в час падіння людина все більше деградує, згідно з тим, що її розум дає їй зрозуміти. І вона, коли перебуває в стані падіння, разом з усією своєю ницістю, вона ще й пишається. І каже: ті люди, яких я спостерігаю, що вони також виконують Тору та заповіді з усією ретельністю, і хоча й бачу, що вони не діють ради небес, я не можу бути як вони.

І людина трактує це поясненнями, сповненими гордині. Тобто вони ще не прийшли до такого важливого усвідомлення, що головне – це робити все на благо Творцю. А от я стою на рівні вищому за них і я таки знаю, що основне – це «заради небес». Тому я не бачу в цьому, тобто у виконанні виключно дій без наміру ради небес, такої вже користі, щоб варто було докладати сил щоб виконувати їх з усією точністю. І це зветься «гріх тягне за собою гріх». Тобто гріх зневіри спонукає людину принижувати роботу в ло лішма. А після того, як принизила роботу в ло лішма, це приводить її до зарозумілості. Тобто вона вже вважає себе обраною з народу і що розуміє вона більше за інших людей, які не тямлять у правді так, як вона розуміється на цьому.

І якщо людина все ж таки не тікає з поля бою, тобто не розкриває свої гріхи перед іншими, то проходить деякий час, аж поки змилосердиться над нею з небес, і дають їй ще трохи пробудження, і знову приходить до підйому. І тоді знову приходить до неї зло і сперечається з нею, і починається знову той же процес. А рада цьому така, щоб не тікати від дій, до яких була людина звична, а навпаки, тобто ще й примножити дії.

І це вона може зробити тільки вище рівня знання. І людина має вірити, що в цій роботі, яку вона виконує в час падіння і додає практичних дій в зовнішньому на основі «вище рівня знання», цим вона робить великі кроки, щоби прийти до цілі, що зветься «злиття з Творцем». І про цю поворотну точку казав мій батько й учитель, що це те, що написано: «Бо прямі шляхи Творця, праведники підуть ними, а злочинці зазнають невдачі на них».

І в цьому стані падіння, якщо людина може додати діянь на основі «вище рівня знання», оскільки її знання діє за принципом «гріх тягне за собою гріх», а вона зміцнюється вище знання – цим вона скорочує термін своєї роботи і може прийти до цілі за набагато коротший час.

Тому покладено на людину в час підйому дати ладу справі діяння і справі наміру. Тобто в час, коли відчуває, що головне це намір, тоді їй слід думати, що і дія також річ дуже важлива, адже людина виконує накази Царя, а ми й поняття не маємо, наскільки важливими є наші дії перед Творцем. Як сказав мій батько й учитель, що наскільки ми можемо цінувати важливість «лішма», то набагато важливішим для Творця є ло лішма, а важливість лішма ми й не маємо можливості оцінити. Тому в час підйому людині потрібно пам’ятати, щоб не нехтувати діями, які вона виконує.

Однак, разом з цим, людина має намагатися виконувати свої дії так, щоб усі вони були ради небес. Бо є правило: будь-що, до чого людина пристосувалася, робиться це для неї вже як звичай, тобто коли не треба їй знати, навіщо воно, це діло. І зветься це «людська вивчена заповідь» і означає, що людина звична до цього.

А оскільки Тора та заповіді дані аби «очистити ними створіння», виходить, що людина повинна мати намір під час виконання заповіді, що ця дія приведе її до стану злиття з Творцем. Виходить, що людині слід знати, чого вона бажає від даної дії.

Тому, якщо вона виконує дію через те, що звична, тоді їй не потрібна ніяка винагорода. Виходить, з одного боку, дотримання Тори та заповідей через звичність має також високу цінність, як відомо з того, що сказали мудреці: «Добру думку Творець приєднує до діяння». Тобто, коли людина удостоюється доброї думки, тобто удостоюється, що вже може спрямувати свої дії на заради віддачі, тоді всі справи, які робила, і вони ще не були з наміром ради небес, Творець приєднує до всіх діянь, що [заради віддачі], і всі входять у святість. Отже, що більше є в людини добрих справ, потім на них перебуває намір «заради небес».

І зі сказаного зрозуміємо те, що сказали мудреці: «Щодня хай будуть вони для тебе як нові, так, наче отримав їх сьогодні з гори Синай, неначе в цей день було заповідано тобі про них». Є тут два поняття:

1) Як тоді була в них підготовка до отримання Тори, так і нині людина щодня потребує підготовки до отримання Тори та заповідей так, що завдяки цій підготовці можна прийти й осягнути їх. Тоді, як коли людина діє без підготовки, а через звичність, цим вона не удостоїться мети творіння. Хоча й це є річчю великою, але там, де може увійти завдяки цим діям на рівень «знай Всесильного батька свого», а це напевно веде прямо до мети, про це сказали: «Хай будуть для тебе як нові», бо цим удостоїться злиття з Творцем.

2) Бо якщо не «будуть для тебе як нові», а буде для людини як «людська вивчена заповідь», тобто з боку призвичаєності, тоді вона вже не зможе виконувати Тору та заповіді вище рівня знання. Адже тим, що людина працює вище знання, вона підготовлена цим удостоїтися потім знання святості. Виходить, коли вона працює через звичність, тобто відчуває, що потрібно їй виконувати Тору та заповіді як звичай, бо ведеться в неї так впорядковувати свій день, виходить, що немає їй можливості просуватися. Тому сказали: «Щодня хай будуть для тебе як нові». І цим людина прийде до того, що заслужить мету творіння, якою є те, що створіння удостояться блага та насолоди.

І згідно з тим, що написано в книзі «Ворота намірів», сенс сказаного «щодня хай будуть для тебе як нові» той, що так воно насправді, тобто кожен день людина виправляє нові властивості, з тих, що впали при розбитті келім, як пояснено там в книзі. Виходить, що людина не повторює те, що отримала Тору з гори Синай, немає повернення до того ж самого. А мусить вона тією Торою, яка дана на горі Синай, виправляти кожен день нові властивості. Виходить, що людина, вона в стані начебто «сьогодні було заповідано тобі». Тобто кожен день є що виправляти Торою – інші властивості. І звідси походить те, що людині необхідно їсти кожен день, і не достатньо того, щоб їсти раз на рік, щоб цього вистачало принаймні на весь рік. А виходить, згідно зі словами Арі, що при кожному прийманні їжі з’ясовуються нові характеристики від розбиття, хоча й не кожен відчуває це. Однак це дано загалу Ісраеля. І всі особистості в загалі мають прийти до цього рівня. Як написано: «Бо всі знатимуть Мене від малих їхніх до великих».